Publication: Аналіз причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів
No Thumbnail Available
Date
2024
Authors
Передера, Роман Вікторович
Передера, Олена Олександрівна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
У статті наведено результати аналізу причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів в приватних господарствах Полтавської області. У результаті проведених досліджень було встановлено, що в 90 % господарств більшість випадків пододерматитів кролів були виявлені влітку. Восени кількість випадків зменшувалася. Згідно з результатами наших спостережень – у досліджуваних господарствах найбільший вплив на появу і розвиток пододерматитів мали умови утримання і годівлі. Окремі господарства, що були схожими за цими параметрами, мали подібну динаміку розвитку даного захворювання. Два фактори, що діяли одночасно і впливали на розвиток пододерматитів найбільше: температурний режим та підвищення вологості підлоги в клітці. Температурний режим залежав від сезонності та способу утримання. В більшості господарств восени та навесні температурний режим виходив за межі оптимальних значень та становив 25–28 °С. Найвищу температуру повітря реєстрували у червні–серпні в господарствах, де тварини утримувалися в приміщеннях. Найвища температура фіксувалася в середньому з 15-ї до 18-ї години. В окремі періоди вона сягала 29–32 °С. Вологість повітря, згідно із результатами наших досліджень, не впливала на розвиток пододерматитів кролів. Другим фактором, що впливав на виникнення пододерматитів у кролів, була вологість підлоги (підстилки), що пов’язано з введенням у раціон зеленої маси у травні та тривало все літо і в теплий період осені. У тих господарствах, де одночасно діяли два фактори: висока температура та підвищена вологість підстилки в клітках, мало значення загальна кількість поголів’я тварин на момент спалаху. Так, згідно зі спостереженнями, кількість хворих кролів у літні місяці корелювала із загальною кількістю дорослого поголів’я у господарстві й була прямопропорційною цьому показнику. У кроленят до тримісячного віку не було встановлено жодного випадку захворювання на пододерматит. Серед вікової групи кролів 4–6 місяців середній показник хворих тварин у пік захворюваності становив 32 % в неблагополучних господарствах. Найбільша кількість хворих тварин в таких господарствах нараховувалася у групі від шести місяців до двох років, і становила 68 %. За мінімальної кількості поголів’я у січні в усіх досліджуваних господарствах хворих у цей період не було виявлено. Зі збільшенням кількості поголів’я навесні реєстрували збільшення відсотка хворих, що коливався у межах 1,6–6,0 %. Найбільший відсоток тварин з пододерматитами виявляли у господарствах, де з кінця весни починали згодовувати соковиті зелені корми. Захворюваність на пододерматити в таких господарствах становила 21,0–29 % у літні місяці. У господарствах, де тварин годували комбікормом та сіном, незалежно від пори року, відсоток тварин з пододерматитами був нижчим і становив 1,6–6,0 % навесні та 2,8–12,3 % влітку. Результати дослідження свідчать, що мікробний пейзаж з ран за пододерматитів кролів суттєво відрізняється від мікрофлори шкіри підошви здорових тварин благополучних господарств. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. У результаті бактеріологічних досліджень змивів з підошви лап у здорових тварин неблагополучних господарств найбільша кількість становила Bacillus subtilis, Escherichia coli та інші паличкоподібні форми. Різні види стафілококів становили 18–24 %, S. аureus було виявлено у 35 %. Активізація і розвиток патогенної мікрофори залежить від низки факторів: характеру годівлі, віку тварин, температури зовнішнього середовища. Отже, є група факторів, одночасна дія яких призводить до зниження резистентності організму кролів. Насамперед це високі температури повітря влітку впродовж тривалого проміжку часу. Вологість підстилки за згодовування та наявності в клітці значної кількості соковитих кормів, бобових трав (люцерни) призводить до мацерації шкіри підошви, що полегшує процес проникнення і розвитку патогенних мікроорганізмів, у даному випадку – S. аureus. Заходи профілактики пододерматитів повинні враховувати основні тенденції розвитку даного захворювання. Господарства, в яких реєструється дане захворювання, повинні переходити на сухий тип годівлі. Влітку, коли реєструється розвиток епізоотичного процесу, клітки повинні бути заповнені мінімальною кількістю тварин. Підстилка має бути завжди суха, без домішок колючих трав, що можуть спричинити додаткові пошкодження шкіри лап. Обов’язковий огляд стану шкіри підошви кролів взимку 1–2 рази на місяць, влітку та навесні – щотижня, з подальшою ізоляцією хворих тварин
Description
Keywords
кролі, пододерматити, фактори ризику, стафілококи, профілактика
Citation
Передера Р. В., Передера О. О.. Аналіз причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів. НВ ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій. Серія: Ветеринарні науки. 2024. Т. 26, № 113. С. 30-35. DOI: https://doi.org/10.32718/nvlvet11305