Друковані видання. Кафедра інфекційної патології, гігієни, санітарії та біобезпеки
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Effectiveness of composite feed adsorbents in binding major mycotoxins under variable ph conditions(2026) Mykhailiutenko, S. M.; Михайлютенко, Світлана Миколаївна; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег Вікторович; Kuzmenko, L. M.; Кузьменко, Лариса Михайлівна; Klymenko, O. S.; Клименко, Олександр Сергійович; Panasova, T. G.; Панасова, Тетяна Георгіївна; Titarenko, O. V.; Тітаренко, Олена ВікторівнаMycotoxins are toxic secondary metabolites produced by fungi of the genera Aspergillus, Penicillium, Fusarium, Claviceps and Alternaria and represent a significant threat to the safety of cereal crops and animal feed. These compounds may accumulate at various stages of production, storage, and transportation, which necessitates the development and application of effective strategies to reduce their toxic effects. The aim of the study was to perform a comparative evaluation of the adsorption capacity of three mycotoxin-binding agents. The study was conducted under in vitro conditions; therefore, the adsorption efficiency observed may differ under in vivo gastrointestinal conditions. Three commercial mycotoxin binders were tested, each containing 70% inorganic sorbent from the silicate group (bentonite, zeolite, or diatomite) and 30% organic component based on yeast cell walls (sources of mannan oligosaccharides and β-glucans). In preparation No. 1, the organic fraction consisted of yeast cell walls containing 33% MOS and 25% β-glucans; preparation No. 2 contained 20% MOS and 35% β-glucans; and No. 3 contained 20% MOS and 20% β-glucans. The adsorption capacity of the mycotoxin-binding preparations was determined under laboratory conditions using the adsorption isotherm method. All experiments were conducted in eight replicates. The results showed that the highest adsorption efficiency of deoxynivalenol (DON), aflatoxin B1, and zearalenone (ZEA) was observed under acidic conditions (pH 3). The highest sorption of DON, ZEA, and fumonisin B1 (FB1) was achieved by sorbent No. 1 (containing 33% MOS and 25% β-glucans), especially at pH 3. In addition, sorbent No. 1 demonstrated 100% binding of aflatoxin B1 across the entire pH range studied (pH 3, 5, and 7), indicating the stability of its adsorption properties. In contrast, sorbents No. 2 and 3 exhibited relatively low and unstable activity against fumonisin B1; at pH 7, the values ranged from 0.4% to 2.8% The results obtained indicate that sorbent No. 1 can be considered the most versatile and effective for binding the major mycotoxins evaluated in this study.Публікація Діагностика та порівняння схем лікування дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава(2026) Коне, Мохамед Сумана; Кручиненко, Олег Вікторович; Петренко, Максим ОлександровичДерматофітоз котів є зоонозним грибковим захворюванням, яке переважно спричиняється грибами родів Microsporum та Trichophyton. Інфекційний процес найчастіше уражає шкіру морди, кінцівок та/або хвоста. У хворих тварин дерматофітна інфекція характеризується осередковою алопецією, що супроводжується еритемою та утворенням кірочок – клінічним проявом, відомим як стригучий лишай. Метою цього дослідження було визначити епізоотологічні особливості дерматофітозів у котів, базуючись на даних ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» у місті Полтава, та визначити лікувальну ефективність антимікотичних препаратів за дерматофітозів у котів. Загалом у період 2023–2024 років провели мікроскопічне та люмінесцентне дослідження 282 зразків патологічного матеріалу, відібраного від хворих тварин. Вивчено вікову й породну чутливість. Сезонну динаміку вивчали упродовж 2024 року. В результаті аналізу епізоотологічних даних виявлено, що частка зареєстрованих випадків дерматофітозів від загальної кількості тварин із заразною патологією у 2023 році склала 77,2 %, тоді як у 2024 році – 69,8 %. Встановлено, що дерматофітози у котів частіше реєструються серед тварин віком до 1 року (60,0%). Більш схильні до захворювання безпородні тварини (71,0 %). У структурі захворюваності котів домінували мікози, спричинені грибами роду Microsporum, які були виявлені у 67,73 % інфікованих тварин. Хвороба має виражену сезонність, що проявляється у літньо-осінній період року. При вивченні клінічної картини дерматофітозів у котів в умовах ветеринарної клініки ТОВ «Біоцентр» м. Полтава, хворі тварини мали яскраво виражені осередки ураження, які локалізувалися здебільшого на голові, шиї та крупі. При глибокій формі відзначали значну площу уражених ділянок, що не мали чітко виражених меж. Розроблена нами схема лікування, що включає вакцину «Біофел-М» та мазь «Санодерм», має найвищу ефективність. Клінічні випробування запропонованої комплексної схеми терапії продемонстрували її абсолютну терапевтичну спроможність: у ході експерименту з 10 піддослідних тварин першої групи повне клінічне та мікологічне одужання було зафіксовано в усіх 10 особин, що підтверджує 100,0 % ефективність розробленого протоколу.Публікація Поширення та патологоанатомічні зміни за африканської чуми свиней у Полтавській, Кіровоградській та Сумській областях(2026) Омельченко, Ганна Олексіївна; Авраменко, Наталія Олексіївна; Кручиненко, Олег Вікторович; Петренко, Максим Олександрович; Коне, Мохамед СуманаАфриканська чума свиней (АЧС) є однією з найважливіших і найруйнівніших вірусних хвороб диких кабанів і домашніх свиней у всьому світі. За відсутності вакцин та методів лікування раннє клінічне виявлення має вирішальне значення і вимагає ґрунтовних знань про характеристики захворювання. Дослідження представляє собою частину великого проекту по оцінці прояву та поширення африканської чуми свиней в Україні і є першим, яке описує клінічні ознаки та патологоанатомічні ураження при африканській чумі свиней та поширеність її на території Полтавської, Кіровоградської та Сумської областей впродовж 2020–2024 рр. з урахуванням характеру перебігу захворювання. Виявлені легкі, помірні та важкі клінічні ознаки та патологоанатомічні зміни, характерні для африканської чуми свиней, а також свиней без клінічних ознак. Проведені дослідження морфологічних змін у 27 свиней, у яких спонтанно розвинулася гостра форма захворювання. Наведено опис та 9 кольорових ілюстрацій характерних макроскопічних уражень, що складаються з сильно вираженого геморагічного діатезу, дво-чотирикратного збільшення селезінки та дво-трикратного збільшення шлунку, печінки, мезентеріальних, ниркових та грудних лімфатичних вузлів. Показано, що травний тракт повністю уражений, найбільш вираженими є зміни в шлунку та товстій кишці. У всіх домашніх свиней, незалежно від зони спалаху та варіанту вірусу, діагностовано характерні тяжкі ураження, що нагадували системну геморагічну хворобу. Для АЧС нами описано чотири різні перебіги захворювання, включаючи надгостру, гостру, підгостру та хронічну стадії, які пов’язані з типовими ураженнями. До значних патоморфологічних змін підгострої/хронічної стадії належали багатофокальні крововиливи, набряк, лімфаденіт, інтерстиціальна пневмонія та асцит, тоді як бактеріальні вторинні інфекції, що викликали фібринозний полісерозит, хронічну пневмонію та некроз мигдаликів, однак без судинних змін, переважали при хронічних перебігах. Тварини з хронічним захворюванням демонстрували аналогічні ураження, що спостерігалися у гостро інфікованих свиней, але додатково виявляли хронічні зміни, зокрема перикардит, пневмонію та лімфаденіт.Публікація Роль патогенних мікроорганізмів у розвитку різних форм маститу у корів(2026) Чемеровська, І. О.; Рубленко, І. О.; Зоценко, В. М.; Тітаренко, Олена ВікторівнаМастит у корів залишається однією з найактуальніших проблем молочного скотарства, що спричиняє значні економічні збитки через зниження продуктивності, погіршення якості молока та витрати на лікування. Визначення збудників маститу має ключове значення для ефективної терапії та профілактики хвороби. Дослідження проведено на 133 коровах, від яких відібрано 346 проб молока із різних чвертей молочної залози. Клінічно встановлено серозний мастит у 82,55 % випадків, катаральний – у 6,98 %, фібринозний та гнійний – по 2,33 %, геморагічний – у 5,81 %. Бактеріологічний аналіз показав, що серозний мастит найчастіше спричиняли Streptococcus uberis (4,22 %), Escherichia coli (2,82 %) та Pseudomonas aeruginosa (2,82 %). Для катаральної форми характерним було виявлення Streptococcus dysagalactiae (25,00 %), Staphylococcus aureus (20,83 %) та Streptococcus agalactiae (12,50 %). Фібринозний мастит супроводжувався інфекціями Staphylococcus aureus (37,50 %), Enterobacter spp. (50,00 %) та Pseudomonas aeruginosa (100 %). За гнійного перебігу переважали Staphylococcus aureus (50,00 %) та Streptococcus uberis (37,50 %), тимчасом геморагічний мастит мав найрізноманітніший мікробний спектр, включно з Escherichia coli (20,00 %) та Staphylococcus aureus (10,00 %). Отримані результати свідчать про поліетіологічний прояв маститу у корів. За легких форм переважають стрептококи, тимчасом тяжкі форми асоціюються з умовно-патогенною грамнегативною мікрофлорою. Це підкреслює необхідність регулярного мікробіологічного моніторингу, застосування сучасних методів діагностики та комплексного підходу до лікування і профілактики маститу у молочних стадах.Публікація Hoof Pathologies in Cattle(2026) Kulynych, S. M.; Klymas, А.; Shabalin, O.; Zvenihorodska, T.; Petrenko, M. O.; Kolomak, I. O.; Tul, O. I.; Slynko, V. H.; Avramenko, N. О.; Panasova, T. G.; Omelchenko, G. O.; Кулинич, Сергій Миколайович; Петренко, Максим Олександрович; Коломак, Ігор Олегович; Туль, Олександра Іванівна; Слинько, Віктор Григорович; Авраменко, Наталія Олексіївна; Панасова, Тетяна Георгіївна; Омельченко, Ганна ОлексіївнаHoof pathologies are among the most widespread orthopedic disorders in dairy cattle and are a major contributor to reduced animal welfare and productivity. The present study investigated the prevalence, clinical presentation, and treatment outcomes of the most common hoof lesions – digital dermatitis (Mortellaro’s disease), Rusterholz ulcers, purulent pododermatitis, and interdigital dermatitis – across multiple dairy farms in Ukraine. Clinical examinations and therapeutic procedures were performed on more than 9,800 cows from 7 farms during 2022–2023. Diagnosis was conducted during scheduled functional hoof trimming using an orthopedic crush and was confirmed based on lesion morphology, presence of exudate, odor, and pain response. A locally formulated topical powder composed of copper sulfate, zinc oxide, iodoform, and potassium permanganate was applied to purulent –necrotic lesions and compared with a control treatment using a commercial chemi-spray. Therapeutic efficacy was evaluated by lesion healing dynamics and locomotion scores (AHDB system) on days 3, 14, 21, and 45. Digital dermatitis was identified as the predominant lesion, accounting for 50–66% of all diagnosed hoof disorders. The locally formulated powder showed markedly superior therapeutic performance relative to the chemi-spray, accelerating tissue repair and improving locomotion, with full recovery achieved in 86.7–100% of treated cows, depending on farm and lesion type. These findings confirm the persistently high prevalence of hoof diseases in dairy herds and demonstrate the clinical advantage of an affordable, locally prepared treatment formulation. Routine functional trimming, early lesion detection, and evidence-based local therapy remain critical components of effective lameness management in modern dairy production systemsПублікація Disinvasive activity of modern disinfectants against Ascaridia galli nematode eggs(2025) Melnychuk, V. V.; Мельничук, Віталій Васильович; Kovalenko, O.; Yevstafieva, V. O.; Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Zamaziy, A. A.; Замазій, Андрій Анатолійович; Dolhin, O. S.; Долгін, Олександр СергійовичMaintaining the well-being of poultry farms, increasing the number of birds, as well as enhancing their productivity depends on the implementation of therapeutic and preventive measures. Compliance with zoohygienic requirements and veterinary and sanitary rules for keeping chickens ensures veterinary well-being of farms, including with regard to nematodoses of the digestive tract. The aim of the research was to determine the disinvasive activity of modern disinfectants against eggs of the nematode Ascaridia galli, which parasitizes chickens. Under laboratory conditions, the destructive effect of domestically produced disinfectants was determined, including "Kristal-900" (active ingredients: glutaraldehyde, glyoxalaldehyde, benzalkonium chloride), "Creolin" (cresols, naphthalene, resin acids, pyridine bases and emulsifiers) and "Desirex Forte ParvoStop" (quaternary ammonium compounds, glutaraldehyde, non-inogenic surfactants) on a test culture of ascarid eggs isolated from the gonads of female nematodes. The conducted studies have established a high level of disinvasive effectiveness against A. galli nematode eggs of the following agents: "Krystal-900" – at 1.5 % concentration with exposure times of 1 h, 2 h and 3 h (90.3 %, 94.0 % and 100.0 % respectively); "Creolin" – at 4.0 % concentration for exposures of 2 and 3 h (92.9 and 100.0 % respectively) and at 5.0 % concentration for all exposure periods (100.0 %); "Desirex Forte ParvoStop" – at 0.5 % concentration with exposure times of 2 and 3 h (93.7 and 100.0 % respectively). Lower concentrations of the tested disinfectants, depending on the exposure duration, had either satisfactory or unsatisfactory levels of disinvasion efficiency against the eggs of the nematode A. galli. The destructive effect of disinfectants was accompanied by changes in the morphological structure of the eggs, which were characterized by the arrest of their development and loosening of the embryo; destruction and loosening of the eggshell, disintegration of both the embryo and shell, and larval death. The obtained research results allow us to recommend the disinfectants "Krystal-900", "Creolin" and "Desirex Forte ParvoStop" in specific application regimens for the effective control and prevention of ascaridiosis in chickensПублікація Current state of soil microbiota in the Zaporizhzhia region of Ukraine(2025) Melnychuk, V. V.; Мельничук, Віталій Васильович; Yevstafieva, V. O.; Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Bilan, M.; Zazharskyi, V.; Zazharska, N.; Davydenko, P.; Plys, V.; Shapran, I.; Yakovenko, V.; Zamaziy, A. A.; Замазій, Андрій АнатолійовичThe destruction of the Kakhovka HPP led to large-scale changes in the natural ecosystems of the Zaporizhia and Kherson regions of Ukraine, including changes in the soil microbiome. The research in the territory of Zaporizhia Oblast revealed natural, intensive phenomena of soil cover purification from organic matter contamination, including feces, occurring in the drainage zone formed as a result of the destruction of the dam. Sanitary state control allows us to assess the safety of soils for the environment and determine the possible impact on humans. Thus, a local contamination was revealed. The sanitary state of the soil was characterized by the presence of sanitary indicator microorganisms (Escherichia coli, Enterococcus spp., Klebsiella spp., Enterobacter spp., Citrobacter spp., and Clostridium perfringens), which indicated fresh or old fecal contamination. The detection of thermophilic bacteria, Bacillus spp., and saprophytic fungi was correlated with the degree of organic matter transformation processes and stages of soil self-purification. In the soils in unsatisfactory sanitary condition, the coli titer the perfringens titer measured ≤ 0.9 and ≤ 0.009, respectively. Pathogenic Salmonella spp. were not detected in any of the soil samples, yet Mycobacterium spp. were isolated. In the soils of the drainage zone of most of the studied transects, the presence of E. coli and sulfite-reducing bacteria was established. The results obtained can be used for further monitoring and control of the sanitary condition of soils affected by the destruction of the Kakhovka HPP in order to prevent the spread of pathogenic microorganisms in natural ecosystemsПублікація Inhibitory properties of disinfectants on the sporogony of Eimeria tenella (Protista, Eimeriidae)(2025) Yevstafieva, V. O.; Євстаф’єва, Валентина Олександрівна; Melnychuk, V. V.; Мельничук, Віталій Васильович; Hodyna, V.; Mykhailiutenko, S. M.; Михайлютенко, Світлана Миколаївна; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег Вікторович; Omelchenko, A.; Avramenko, N. О.; Авраменко, Наталія Олексіївна; Mazannyi, O.he protozoa of kingdom Protista are widespread pathogens of gastrointestinal protozoal diseases in chickens and cause significant economic losses to farms. Prevention includes a set of measures to treat poultry with effective drugs, and disinfect the environmental objects using modern, safe and beneficial means. For this purpose, it is recommended to use disinfectants that have been tested for their disinfestation effect. The aim of the research was to investigate the disinfestation effect of chemicals on the process of sporulation of Eimeria tenella oocysts isolated from chickens in laboratory conditions. It was found that the disinfectants "Virosan" (active substances – alkyldimethylbenzylammonium chloride and glutaraldehyde) and "Yoderin" (contains iodophores) had disinvasive properties, but their indicators of inhibitory action against sporogony of E. tenella oocysts were not the same. The most effective was the agent alkyldimethylbenzylammonium chloride and glutaraldehyde mixture, with a 100% inhibitory effect when used at a 0.5% concentration and exposure of 150 minutes. At lower exposures and concentrations, its indicators of inhibitory action ranged within the following limits: at 0.1% concentration to 57.0%, at 0.25% concentration to 84.5%. The inhibitory effect of the iodophor-based disinfectant was lower and varied depending on the exposure (from 30 to 150 min) within the following limits: at 0.5% concentration to 35.7%, at 1.0% concentration to 68.2%, at 2.0% concentration to 93.1%. In addition to stopping the development of Eimeria oocysts, the disinfectants induced changes in their morphological and metric indicators. Metric indicators of oocysts under the action of disinfectants were characterized by lower values of their width (by 4.8–8.7%), and under the action of the iodophor-based agent, by a decrease in the ratio of length / width of oocysts (by 11.0%). The obtained results of the inhibitory action of the disinfectants present prove the possibility of using these agents to combat and prevent eimeriasis in chickensПублікація The spreading of cattle gastro-intestinal tract helminthoses on farms of Poltava region(2025) Latukhin, O.; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег ВікторовичParasitic diseases of the ruminants’ gastro-intestinal tract are widespread all over the world, particularly in Ukraine, causing considerable economic losses to livestock farms. Invasive pathogens infest animals of all age groups and often create mixed invasions, which have complex interconnections with the host’s organism. Among cattle gastro-intestinal tract helminthoses, digestive tract strongylidoses and dicrocoeliasis are the most wide spread. The purpose of the paper was to study the spreading and peculiarities of the cattle gastro-intestinal tract helminthoses’ development on the farms of Poltava region. The material for the research was the reporting documentation of the Main Department of State Food Consumer Service in Poltava region as to epizootic situation concerning cattle helminthoses. Own coproovoscopic studies were conducted in the laboratory of the Department of Parasitology and Veterinary-Sanitary Expert Examination of Poltava State Agrarian University and on individual farms in Poltava region. The composition of the invasions’ causal agents parasitizing the cattle's gastrointestinal tract was determined, as well as the degree of their infestation and the peculiarities of helminthoses’ development. The statistical data show the considerable spreading of gastrointestinal tract paramphistomatoses, dicrocoeliasis, and strongyles among the cattle. It has been demonstrated by the conducted research that helminthic fauna is represented by Dicrocoelium dendriticum (Rudolphi, 1819), Paramphistomum genus, Fasciola hepatica Linnaeus, 1758 and the nematodes of Strongylida, Trichuris genus and Toxocara vitulorum (Goeze, 1782). According to the conducted study results, it was shown that the average prevalence of infection in animals with the pathogens of gastro-intestinal tract helminthoses made 47.3 % (207/438). The highest EI indicators in the examined animals were in case of the digestive tract stongyles’ (14.15 %) and dicrocoelia (8.44 %) parasitizing. The highest intensity indicators were observed in case of the digestive tract strongyles’ (283.3±41.15 eggs/g of feces) and dicrocoelia (27.5±4.1 eggs/g of feces) parasitizing. It was revealed that two-component infections prevailed over three-component onesПублікація The spread of canine babesiosis and risk factors in the city of Poltava, Ukraine(2025) Kaliuzhnyi, N.; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег ВікторовичBabesia spp. are intracellular parasitic organisms that primarily infect the erythrocytes of most mammals, causing the disease known as babesiosis, and are transmitted by ticks. Canine babesiosis is a potentially fatal and major disease of dogs in Ukraine. The purpose of this study was to determine the spread of canine babesiosis based on the data of “Aibolyt” veterinary clinic in the city of Poltava and to identify risk factors associated with it. A total of 440 dogs were randomly selected from the clinic between June 2024 and May 2025. The information on sex, age, breed, and season of the year of sampling was recorded. The dogs were divided into the following age groups: group 1 – dogs under 12 months, group 2 (12–36 months), and group 3 (over 36 months). Breeds were classified as: purebred and mongrels. Blood smears were prepared, dyed with Leucodyph 200, and examined under a light microscope for the presence of Babesia spp. The study results showed a total of 30.2% babesiosis spreading. The share of positive cases among males was 35.5 % (77 out of 217), and among females – 25.1 % (56 out of 223). According to the analysis results, the males had by1.64 higher chances of a positive result, in comparison with the females (Odds Ratio = 1.64; 95 % CI: 1.09–2.47; P<0.05). The chi-square test also showed a statistically significant difference between the groups (χ² = 5.6; P<0.05). The analysis using the Pearson xi-square criterion did not reveal a statistically significant difference between purebred dogs and mongrels in the frequency of positive results. The dogs aged 12–36 months (29.8 %) and older than 36 months (34.5 %) were most often affected. The risk of babesiosis infection increases with the age of dogs, and is particularly significant in the group older than 36 months (OR = 1.88; 95 % CI: 1.1–3.23; P<0.01).The highest level of the infection prevalence (EI) was recorded in spring – 39.3 %, as well as in autumn – 35.1 %, which significantly exceeded the corresponding indicators in the summer period (18.4 %). Therefore, the priority should be given to these factors when introducing the infection control measuresПублікація Comparison of antimicrobial activity of plant tinctures and chemical disinfectants(2025) Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег Вікторович; Zamaziy, A. A.; Замазій, Андрій Анатолійович; Petrenko, M. O.; Петренко, Максим Олександрович; Lavrinenko, I. V.; Лавріненко, Інна Вікторівна; Khyl, A.Disinfection in veterinary medicine is a complex of measures aimed at destroying pathogens of infectious animal diseases to ensure safe conditions for their keeping and prevent the occurrence and spread of infections. The pharmacological properties of plant extracts are of considerable significance for further research of substances as potential components of preventive veterinary medicinal products. The results of a study on the effectiveness of the following disinfectants are presented in the article: Iodoclean, Virosan, Ioderin, Multiclean Aqua, as well as chamomile and hawthorn tinctures. The antibacterial activity of the alcoholic tinctures and chemical disinfectants was assessed by measuring the zones of micro-organisms’ growth inhibition around the wells containing the test substances, using the agar well diffusion method. The study was aimed at comparing the effectiveness of 40 % chamomile tincture, 70 % hawthorn tincture, and Iodoclean, Ioderin, Multiclean Aqua, and Virosan chemical preparations against the sanitary indicator micro-organisms of Staphylococcus aureus, strain 209 and Escherichia coli, strain 1257.When determining the zone of inhibition of E. coli growth, Iodoclean demonstrated the highest activity with the zone of inhibition of 25 mm. Virosan was somewhat less active (24 mm), which is 1.04 times lower than Iodoclean. Multiclean Aqua and Ioderin disinfectants demonstrated the activity 1.19-1.25 times lower than Iodoclean. Chamomile tincture demonstrated the activity 2.08 times lower, and hawthorn tincture – 3.57 times lower, with the zone of inhibition of only 7 mm. In the study of the inhibition zones against Staphylococcus aureus, Virosan showed the greatest activity with the inhibition zone of 25 mm. Iodoclin and Multiclean Aqua were slightly less active, being 1.08 times lower than Virosan. Ioderin provided the inhibition zone of 22 mm, which is 1.13 times lower than that of Virosan. Chamomile and hawthorn tinctures turned out to be less effective compared to the other disinfectants. Their inhibition zones made 14 and 8 mm, respectively, which are 1.78 and 3.12 times lower than Virosan’s indicatorsПублікація Histological changes in the experimentally damaged bone tissue of rabbits following injection of stem cells(2025) Savchuk, T. L.; Mazurkevich, A. Y.; Malyuk, M. О.; Kharkevych, I. O.; Bokotko, R. R.; Kladnytska, L. V.; Masalovych, Y. S.; Paramonova, Y. V.; Zhuk, Y. V.; Dymko, R. О.; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег ВікторовичBone defects are the results of pathological factors that disrupt the integrity of the bones and cause losses of the bone tissue or its absence. Disruption or hindering of the regeneration processes of the damaged bone tissue due to complications occur at a quite high rate and are the main problems in the bone tissue engineering. An effective treatment option is mesenchymal stem cells of mammals. In fact, they are considered the most promising type of autoimmune and allogeneic material in the cell regeneration therapy. We conducted a histological analysis of the damaged tibia of the rabbits following the injection of allogeneic mesenchymal stem cells. For this purpose, we used the mesenchymal stem cells from the bone marrow of the rabbits. The cells were cultivated in a CO2 incubator using standard methods. The injury of the bone tissue was modeled using a surgical drill on the three-month-old rabbits of the chinchilla breed, in the middle third part of the diaphysis of the tibia. The animals were locally injected with allogeneic mesenchymal stem cells. The tissue samples from the defect region for histological studies were collected on days 3, 7, 14, 21, 28, and 42. The obtained histological sections from the injured area had been stained with hematoxylin-eosin and were analyzed under a microscope. The histological analysis of the experimentally damaged tibia revealed that the injection of allogeneic mesenchymal stem cells expedited the formation of fibrous connective tissue and fibrocartilage callus, stimulated osteogenesis, and promoted a consolidation of the bone tissue. At the same time, we observed the healing of the defect, which completed almost on day 28 of the study in the experimental animals, in contrast to day 42 in the control animals. We assume that mesenchymal stem cells – as multipotent stem cells – have immunomodulating properties and the capacity to osteogenically differentiate. Also, we think that allogeneic mesenchymal stem cells intensified the regeneration processes and enhanced the phases of reparative osteogenesis in the defect zone of the tibiaПублікація Survival Rates of Eggs of Trichuris myocastoris (Nematoda, Trichuridae) under Different Temperature Regimes(2025) Mykhailiutenko, E.; Kruchynenko, O. V.; Кручиненко, Олег Вікторович; Mykhailiutenko, S. M.; Михайлютенко, Світлана Миколаївна; Peredera, O. O.; Передера, Олена Олександрівна; Peredera, R. V.; Передера, Роман Вікторович; Kone, M. S.; Коне, Мохамед Сумана; Syzonenko, N. M.; Сизоненко, Наталія Миколаївна; Volovyk, L. B.; Воловик, Лариса БорисівнаThe environmental temperature is one of the most important abiotic factors that significantly affects the development and survival of exogenous stages of development of parasitic nematodes, especially geohelminths. This study aimed to evaluate the effect of temperature on the survival and development of eggs isolated from the gonads of female nematodes Trichuris myocastoris Enigk, 1933, under laboratory conditions in vitro. Experimental studies demonstrated that at a temperature regime from 15°C to 35 °C, the duration of formation of motile larvae in egg cultures ranged from 35 to 170 days, and their survival rates ranged from 61.0 to 87.7%. At a temperature regime of 25 °C the largest number of viable eggs of T. myocastoris was formed, 87.7%. The shortest period of larval formation in eggs was 35 days at a temperature of 35 °C, with 73.7% of viable eggs. The period of embryogenesis lasted 35 days at 35 °C, 55 days at 25 °C, and 170 days at 15 °C. The lethality rate of eggs of T. myocastoris, depending on the cultivation temperature, varied significantly and was 26.3% at a temperature of 35 °C, 12.3% at 25 °C, and 39.0% at 15 °C. The growth and development of eggs during embryogenesis is accompanied by changes in their morphometric indicators. Depending on the temperature regime, we observed an increase of egg length by 2.2–4.5%, a decrease in egg width and shell thickness by 4.7–6.9% and 19.2–28.0%, respectivelyПублікація Ecotoxicological assessment of waste from oil production(2022) Писаренко, Павло Вікторович; Pysarenko, P. V.; Samojlik, M.; Тараненко, Анна Олексіївна; Taranenko, A. O.; Лавріненко, Інна Вікторівна; Lavrinenko, I.; Mostoviak, I.Utilization of mineralized fossil water (MFW), as a by-product of oil production is a special environmental prob lem in oil and gas areas. In Ukraine the annual production of mineralized fossil water together with oil is estimated at about 20 million tons. Taking into account that MFW is an aby-product of oil production, they are usually placed in waste disposal sites and can contaminate environment. It was determined that toxicological properties of min eralized fossil water have not been studied so far. There is the need for study of toxicological features of the MFW which will allow to determine its hazard class and to develop some measures for safe usage of this drug for making the agriculture more ecological. Thus, in the work we have made the assessment of ecotoxicological properties of MFW as an environmentally safe substitute for agrochemicals. It was established that MFW is referred to low-tox ic compounds. LD50 for oral introduction of the compound in the bodies of white female rats is more than 21,000 mg/kg, female mice – 31,000 mg/kg, male mice – more than 20,000 mg/kg; when applied to the skin of rats – more than 8000 mg/kg. The value of LD50 when applied to the inhalation routes of entry for female rats is more than 5000 mg/kg. It was justified that by oral route of entry and skin penetration the MFWs belong to the IV class of danger, and by inhalation route of entry – to III class. It was also determined that MFW does not have an irritating effect on the skin and mucous membranes of the eyes. There is also no sensitizing effect on the body of guinea pigs. Studies have shown that the cumulative properties of MFW are weakly represented. The accumulation coefficient is greater than 5. At a dose of 4260 mg/kg MFW has cardiotoxic effect, it affects the process of erythropoiesis and increases filtration and excretory function of the kidneys. Ineffective dose for rats in a subchronic experiment is 2130 mg/kg. These results of ecotoxicological study of MFW make it possible to confirm that its usage is safe in the agricultural system, especially as environmentally friendly organo-mineral fertilizer, herbicide, and fungicide.Публікація Аналіз причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів(2024) Передера, Роман Вікторович; Передера, Олена ОлександрівнаУ статті наведено результати аналізу причин виникнення та заходи профілактики пододерматитів кролів в приватних господарствах Полтавської області. У результаті проведених досліджень було встановлено, що в 90 % господарств більшість випадків пододерматитів кролів були виявлені влітку. Восени кількість випадків зменшувалася. Згідно з результатами наших спостережень – у досліджуваних господарствах найбільший вплив на появу і розвиток пододерматитів мали умови утримання і годівлі. Окремі господарства, що були схожими за цими параметрами, мали подібну динаміку розвитку даного захворювання. Два фактори, що діяли одночасно і впливали на розвиток пододерматитів найбільше: температурний режим та підвищення вологості підлоги в клітці. Температурний режим залежав від сезонності та способу утримання. В більшості господарств восени та навесні температурний режим виходив за межі оптимальних значень та становив 25–28 °С. Найвищу температуру повітря реєстрували у червні–серпні в господарствах, де тварини утримувалися в приміщеннях. Найвища температура фіксувалася в середньому з 15-ї до 18-ї години. В окремі періоди вона сягала 29–32 °С. Вологість повітря, згідно із результатами наших досліджень, не впливала на розвиток пододерматитів кролів. Другим фактором, що впливав на виникнення пододерматитів у кролів, була вологість підлоги (підстилки), що пов’язано з введенням у раціон зеленої маси у травні та тривало все літо і в теплий період осені. У тих господарствах, де одночасно діяли два фактори: висока температура та підвищена вологість підстилки в клітках, мало значення загальна кількість поголів’я тварин на момент спалаху. Так, згідно зі спостереженнями, кількість хворих кролів у літні місяці корелювала із загальною кількістю дорослого поголів’я у господарстві й була прямопропорційною цьому показнику. У кроленят до тримісячного віку не було встановлено жодного випадку захворювання на пододерматит. Серед вікової групи кролів 4–6 місяців середній показник хворих тварин у пік захворюваності становив 32 % в неблагополучних господарствах. Найбільша кількість хворих тварин в таких господарствах нараховувалася у групі від шести місяців до двох років, і становила 68 %. За мінімальної кількості поголів’я у січні в усіх досліджуваних господарствах хворих у цей період не було виявлено. Зі збільшенням кількості поголів’я навесні реєстрували збільшення відсотка хворих, що коливався у межах 1,6–6,0 %. Найбільший відсоток тварин з пододерматитами виявляли у господарствах, де з кінця весни починали згодовувати соковиті зелені корми. Захворюваність на пододерматити в таких господарствах становила 21,0–29 % у літні місяці. У господарствах, де тварин годували комбікормом та сіном, незалежно від пори року, відсоток тварин з пододерматитами був нижчим і становив 1,6–6,0 % навесні та 2,8–12,3 % влітку. Результати дослідження свідчать, що мікробний пейзаж з ран за пододерматитів кролів суттєво відрізняється від мікрофлори шкіри підошви здорових тварин благополучних господарств. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. Згідно з результатами бактеріологічних досліджень – в усіх пробах, відібраних з ран, при пододерматитах кролів найбільшу частку становила група стафілококів (70 %). Найчастіше виділяли S. аureus, що відповідало 78–84 %. Інші стафілококи були представлені S. intermedius, S. saprophyticus, S. epidermidis. Також значний відсоток становили бактерії родини Enterobacter, значна частина з яких була представлена Escherichia coli. У результаті бактеріологічних досліджень змивів з підошви лап у здорових тварин неблагополучних господарств найбільша кількість становила Bacillus subtilis, Escherichia coli та інші паличкоподібні форми. Різні види стафілококів становили 18–24 %, S. аureus було виявлено у 35 %. Активізація і розвиток патогенної мікрофори залежить від низки факторів: характеру годівлі, віку тварин, температури зовнішнього середовища. Отже, є група факторів, одночасна дія яких призводить до зниження резистентності організму кролів. Насамперед це високі температури повітря влітку впродовж тривалого проміжку часу. Вологість підстилки за згодовування та наявності в клітці значної кількості соковитих кормів, бобових трав (люцерни) призводить до мацерації шкіри підошви, що полегшує процес проникнення і розвитку патогенних мікроорганізмів, у даному випадку – S. аureus. Заходи профілактики пододерматитів повинні враховувати основні тенденції розвитку даного захворювання. Господарства, в яких реєструється дане захворювання, повинні переходити на сухий тип годівлі. Влітку, коли реєструється розвиток епізоотичного процесу, клітки повинні бути заповнені мінімальною кількістю тварин. Підстилка має бути завжди суха, без домішок колючих трав, що можуть спричинити додаткові пошкодження шкіри лап. Обов’язковий огляд стану шкіри підошви кролів взимку 1–2 рази на місяць, влітку та навесні – щотижня, з подальшою ізоляцією хворих тваринПублікація Діагностика та лікування кролів за пододерматитів(2025) Передера, Роман Вікторович; Передера, Олена ОлександрівнаУ статті наведено результати діагностичних досліджень та лікування кролів за пододерматитів з урахуванням чутливості виділених стафілококів до антибактерійних речовин. Вибір засобів для лікування був обґрунтований високою чутливістю до S. aureus. Робота виконувалася в 2023–2024 роках у приватних господарствах Полтавської області. Встановлено, що виділений S. aureus в усіх досліджуваних господарствах був резистентним до неоміцину (зона затримки росту складала 0–6 мм), левоміцетину (зона затримки росту складала 0–3 мм), норфлоксацину (зона затримки росту складала 0–4 мм) та поліміксину (зона затримки росту складала 0–3 мм). Чутливість до амоксициліну, тилозину, амоксиклаву, цефазоліну, гатіфлоксацину та спарфло до цього виду стафілококу в досліджуваних господарствах була різною. В 75 % господарств даний мікроорганізм був резистентним до амоксициліну (зона затримки росту складала 0–4 мм) та тилозину (зона затримки росту 0–5 мм). Лише в одному з господарств (25 %) S. aureus був чутливими до Амоксиклаву (зона затримки росту складала 16–24 мм). У двох господарствах (50 %) стафілокок був помірно стійким до даного засобу (зона затримки росту складала 8–16 мм). В одному господарстві виділений збудник був стійкий до амоксиклаву (0–2 мм). У 75 % стафілокок показував помірну стійкість (зона затримки росту складала 6–15 мм) до цефазоліну. В одному господарстві (25 %) збудник був стійкий до даного антибактерійного засобу. У 75 % господарств високу чутливість демонстрували гатіфлоксацин (зона затримки росту 18–25 мм), спарфло (зона затримки росту 17–26 мм). У всіх досліджуваних господарствах висока чутливість стафілококів була встановлена до енрофлоксацину (18–26 мм) та тетрацикліну (зона затримки росту складала 18–23 мм). Також в усіх господарствах збудник проявляв досить високу чутливість до доксіцикліну, зони затримки росту збудника перебували у межах 16–26 мм. Вибір лікувальних засобів ґрунтувався на результатах проведених досліджень, а саме високій чутливості S. aureus до тетрацикліну та енрофлоксацину в усіх досліджуваних господарствах. Тому для місцевої обробки було обрано Чемі спрей (Invesa). Він рекомендований для обробки хірургічних і травматичних пошкоджень при лікуванні виразок, відкритих абсцесів тварин. Обробку проводили двічі на добу, вранці та ввечері. Тривалість лікування складала 6–10 днів. Кролям, які мали глибокі ураження, що були в межах 4–6 балів за шкалою Drescher і Schlender-Böbbis (1996), підвищення температури тіла та погіршення загального стану, застосовували Енрофлоксацин-100 для перорального застосування. Лікувальний розчин готували безпосередньо перед застосуванням, із розрахунку 10 мг енрофлоксацину на 1 кг маси. Для кращого розрахунку добової дози для групи тварин користувалися формулою, запропонованою в інструкції: кількість хворих тварин перемножували на середню масу тіла та коефіцієнт 0,1. Під час лікування впродовж п’яти діб поспіль, цей розчин був єдиним джерелом для напування. Повне загоєння виразок залежало від їх глибини і діаметру. Незначні пошкодження впродовж наступних 7–10 діб повністю вкривалися епітелієм та починали заростати шерстю. Повне одужання у 90–95 % кролів з легкими формами пододерматитів відбувалося до 14 доби, у інших 5–10 % повна епітелізація ранового дефекту завершувалась до 20 доби після початку лікування. Глибокі пододерматити загоювалися повільно. За глибоких ран на передніх (85–90 %) та задніх (75–80 %) кінцівках у більшості тварин епілелізація завершувалась здебільшого на 21–25 добу після початку лікування. У кроликів, які мали великі розміри ран, формування рубцевої тканини та епідермісу продовжувалась до 30–32 доби. Тривалість процесу загоєння ран та час закриття ранового дефекту епідермісом прямо пропорційно залежало від глибини і площі ушкоджень. У 10 % кролів загоєння ран при пододерматитах на передніх кінцівках відбувалися швидше, ніж на задніх, що пов’язуємо з більшою рановою площею останніх та інтенсивному механічному навантаженню на ранову поверхнюПублікація Ефективність використання зовнішніх лікувальних засобів за дерматитів собак, викликаних грибами роду Trichophyton(2025) Передера, Олена Олександрівна; Передера, Роман Вікторович; Лавріненко, Інна Вікторівна; Петренко, Максим ОлександровичЯк свідчать дані науковців, найбільшого поширення у собак набули патогенні гриби з родів Trichophyton та Microsporum. Враховуючи те, що вказані роди грибів мають значний зоонозний потенціал, і здатні нести небезпеку для здоров’я людини, актуальність пошуку ефективних схем лікування тварин за хвороб викликаних патогенними грибками залишається важливим питанням, що потребує вирішення. Тому мета даного дослідження полягала у встановлені терапевтичної ефективність зовнішніх лікувальних засобів за дерматофітозу собак, викликаного грибами роду Trichophyton. Для проведення експериментальних досліджень з визначення мікоцидної дії етіотропних препаратів – «Санодерм» та «Скінгард», у поєднанні з препаратом симптоматичної дії – «Ветдерм» було формовано 2 групи собак по 5 голів у кожній, на шкірному покриві яких були наявні 4–6 тріхофітійних осередки. Протигрибкові та симптоматичні засоби відповідно до настанови виробника. Ефективність лікування контролювали за допомогою огляду тварин, мікологічних та бактеріологічних досліджень біологічного матеріалу. Дослідженнями встановлено, що обидві схеми лікування є ефективними за терапії собак уражених грибами роду Trichophyton. Застосування мазі «Санодерм» у поєднанні з препаратом «Ветдерм» призводило до швидкого руйнування патогенного гриба, що характеризувалося низькою інтенсивністю росту останнього на агарі Сабуро на 14 добу та відсутністю росту дерматофіта у посівах з матеріалу на 21 добу. Однак, ця схема не проявляла бактерицидної дії щодо стафілококів. На 14 і 21 добу після початку лікування у посівах з біологічного матеріалу від усіх собак з дослідної групи зафіксовано ріст мікроорганізмів Staphylococcusspp. Тварин, яким застосовували препарат «Скінгард» у поєднанні з препаратом «Ветдерм» мікоцидна дія була менш вираженою. Н на 14у добу від початку лікування, ріст грибів з роду Trichophyton виявлено у зразках біо-матеріалу від усіх тварин з дослідної групи, а на 21 добу – у 40 % тварин. За використання запропонованої схеми лікування виявлено виражений бактерицидний ефект відносно Staphylococcusspp. Як на 14 так і на 21 добу дослідження росту стафілококів у жодному посіві з біологічного матеріалу від тварин з дослідної групи виявлено не було. Отримані результати досліджень дають змогу рекомендувати мазь «Санодерм» у поєднанні з засобом «Ветдерм» для лікування собак з ураженнями шкірних покривів грибами з роду Trichophyton. У випадках ураження шкірних покривів собак грибами з роду Trichophyton у поєднанні зі Staphylococcusspp. рекомендовано використовувати схему лікування, що включає препарат «Скінгард» у вигляді спрею у поєднанні з засобом симптоматичної терапіїПублікація Клінічні ознаки пододерматитів кролів та сезонна динаміка їх розвитку(2024) Передера, Роман Вікторович; Передера, Олена ОлександрівнаУ статті описані дослідження клінічних ознак за пододерматиту кролів. Робота виконувалася у 2023 році в приватних господарствах Полтавської області. Для оцінки клінічного стану використовувалася чітка візуально-аналогова шкала відповідно до Drescher і Schlender-Böbbis (1996). Дана шкала передбачала наявність уражень, що оцінювалася відповідними балами. Їх кількість корелювала зі ступенем ураження: 0 балів (здорова лапа без ознак уражень, кількість шерсті відповідає нормі). Один бал – почервоніла шкіра, наявність гіпотрихозу чи алопецій. Два бали – наявність гіперкератозу низького ступеня, що поєднані з гіпотрихозом (алопецією). Три бали – гіперкератоз добре виражений, середнього ступеня, поєднувався з алопецією (відшаруванням, злущуванням поверхневих шарів епідермісу у вигляді крупних лусок, що утворилися в процесі порушення нормальних процесів кератонізації). Чотири бали – гіперкератоз що поєднувався з алопецією; при цьому виявляли струпи, утворені внаслідок виділення серозного ранового секрету, та початок утворення виразки. П’ять балів: гіперкератоз з алопецією, струпи утворені внаслідок виділення кров’янистих виділень із ран та виразок. Шість балів – гіперкератоз з алопецією, виразки глибокі, поєднувалися з дегенеративними змінами навколишніх тканин; кірки утворені внаслідок кров’янистих виділень із ран. Згідно з результатами дослідження встановлено, що динаміка розвитку пододерматитів у господарствах з однаковими умовами утримання була подібною. За локалізацією пододерматиту виділили три форми пошкоджень на задніх лапках – п’ятка, середина плесни та подушечки (плеснові, пальцеві) та одну на передніх лапках – підошовні подушечки, здебільшого п’ясткові. Після збільшення кількості поголів’я навесні реєстрували одночасне підвищення і відсоток захворюваності на пододерматити. Саме в цей час починали одночасно діяти фактори, що сприяли розвитку захворювання. Найбільш суттєві з них – це підвищення температури зовнішнього середовища та введення у раціон свіжої трав’яної маси, що призводило до підвищеної вологості підстилки. Оцінка пошкоджень шкіри підошви у цей період вказувала на початкові стадії захворювання у більшості тварин. Кількість хворих на пододерматити коливалася в діапазоні 17,0–27,9 %. Неглибокі ушкодження шкіри підошви, що вимірювалися в 1–3 бали, виявлялися у кролів досліджуваних господарств у межах 67–89 %. Влітку відсоток хворих на пододерматити кролів в усіх господарствах підвищився і перебував у межах 24,4–43,6 %. Більшість пошкоджень шкіри підошви задніх лап оцінювалися у 4–6 балів. Дані показники розміщувалися в діапазоні 79–93 %. Восени кількість хворих тварин зменшувалася і становила 15,4–19,0 %. Більшість хворих тварин при цьому характеризувалися ураженнями 4–6 балів за шкалою Drescher і Schlender-Böbbis (1996). У господарствах відсоток таких тварин коливався у межах 83–100 %. Встановлено, що тварини з легким ступенем ураження (початковою формою що мала оцінку в 1–3), відхилень у клінічному стані не мали. Температура тіла таких кролів перебувала в межах норми. Апетит не був знижений порівняно зі здоровими тваринами. У жодної хворої тварини не виявляли пригнічення загального стану чи інших відхилень від норми. У кролів із важким ступенем ураження (що мала оцінку в 4–6 балів) апетит був знижений. Під час вживання кормів була помітна тривожність. Кролі постійно стрибали з місця на місце, трясли лапками, що мали пошкодження. Деякі тварини (до 10 % у різних господарствах) мали виражене пригнічення. У 3–5 % з цієї групи виявляли підвищення температури на 1–2 °С вище за нормуПублікація Використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення якості вищої освіти(2025) Киричко, Олена Борисівна; Тітаренко, Олена ВікторівнаІнформаційні технології глибоко інтегрувалися у життя людини, пов’язані з забезпеченням надійного зв’язку, зберіганням і опрацюванням інформації, освітньою та іншою професійною діяльністю. Науково-технічний прогрес та інформатизація суспільства зумовили необхідність інноваційної діяльності викладача. Сьогодення вимагає від успільства гнучкої адаптації до умов життя, які стрімко змінюються. Зазнає змін також і підготовка майбутніх кваліфікованих фахівцівПублікація Засоби біозахисту гідробіонтів у акваріумі(2025) Тітаренко, Олена Вікторівна; Киричко, Олена БорисівнаВажливим аспектом благополучного існування різних гідробіонтів у прісноводному або морському акваріумі є забезпечення їх біозахисту. Для забезпечення біозахисту акваріума застосовують різні засоби, зокрема ті, що зміцнюють імунітет гідробіонтів та адсорбенти органічних відходів у воді