Ефективність застосування біологічних регуляторів росту на пшениці озимій у конверсійному періоді до органічного виробництва

Ласло, Оксана Олександрівна; Марініч, Любов Григорівна; Кочерга, А. Ю.

Публікація:
Ефективність застосування біологічних регуляторів росту на пшениці озимій у конверсійному періоді до органічного виробництва

dc.contributor.author	Ласло, Оксана Олександрівна
dc.contributor.author	Марініч, Любов Григорівна
dc.contributor.author	Кочерга, А. Ю.
dc.date.issued	2024
dc.description	Ласло О. О. Марініч Л. Г., Кочерга А. Ю. Ефективність застосування біологічних регуляторів росту на пшениці озимій у конверсійному періоді до органічного виробництва. Таврійський науковий вісник. 2024. Вип. 138. С. 81-87. DOI: https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.10
dc.description.abstract	У статті висвітлено результати ефективності застосування біологічного регулятора росту Агробактеринна пшениці озимій у періоді конверсії до органічного виробництва. У праці окреслено, що найбільш поширеними біологічними регуляторами росту, що застосовують на озимій пшениці є бактеріальні препарати, які містять корисні мікроорганізми, такі як азотфіксуючі бактерії. Результати досліджень свідчать про те, що на фоні мінерального живлення N90; P60; K70 отримали більш дружні сходи, показник перевищив контроль на 5 %, на варіантах 2 і 4 показник підвищився на 3‒4 %. Підвищені норми калійних добрив, що були внесені в основний обробіток під пшеницю озиму сприяли не тільки дружнішим сходам восени, а і накопиченню більшої кількості цукрів, що спряло кращій перезимівлі. Більш здорові рослини відмічені на варіанті 3 за обробки біорегуля тором, вони перевищили показник контролю по виживанню на 7 %, тоді як на варіантах 2 і 4, показник перевищив контроль на 2‒4 %. Кількість колосків на варіантах контролю та за використання нижчих доз калійного живлення була на рівні 18 шт., а на варіанті 2 перевищила контроль на 1 шт.; кількість зерен у колосі на контролі була найнижчою ‒ 11 шт., тоді як на варіантах, де застосовували біорегулятор та вищі норми калію – показник складав 23 шт; маса зерен була найвищою на варіанті 3, що на 0,06 г перевищила контроль, на варіантах 2 і 4 показник мав незначні відхилення від кращого варіанту та перевищив контроль на 0,03‒0,05 г; маса 1000 зерен на кращому варіанті 3, перевищила контроль на 0,7 г, на варіантах 2 і 4 збільшилась на 0,2‒0,4 г. Урожайність пшениці озимої на варіанті 3 була вищою за контроль на 0,6 т/га, на варіанті 2 показник збільшився на 0,2 т/га, на варіанті 4 на 0,5 т/га. Вміст білка на варіантах із застосуванням біорегулятора був майже однаковим, проте перевищив контроль на 0,2‒0,3 %; вміст сирої клейковини перевищив контроль на варіантах 2, 3, 4 на 0,4‒1,9 %. У статті наведено рекомендації доцільності та ефективності передпосівної обробки насіння біорегулятором Агробактерин, що на фоні оптимального мінерального живлення із застосуванням добрив на основі гуматів сприятимуть не тільки зростанню урожайності пшениці озимої, а й пришвидшать проходження періоду конверсії до органічного виробництва.
dc.identifier.uri	https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21384
dc.language.iso	uk
dc.subject	біологічні регулятори росту
dc.subject	пшениця озима
dc.subject	органічне виробництво
dc.subject	мінеральне живлення
dc.title	Ефективність застосування біологічних регуляторів росту на пшениці озимій у конверсійному періоді до органічного виробництва
dc.type	Article
dspace.entity.type	Publication