Друковані видання

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 757
  • Publication
    Вплив регулятора росту на розвиток асиміляційного апарату соняшника
    (2024-05) Кулик, Є.; Шакалій, Світлана Миколаївна
    Формування асиміляційного апарату для посівів соняшнику відбувається під впливом різних екологічних чинників. У створенні врожаю олійного насіння соняшника одними з ключових факторів є площа листової поверхні та фотосинтетичний потенціал посівів. Формування достатньої площі листя дуже важливе з погляду поглинання листової поверхнею сонячної енергії для проходження процесу фотосинтезу. У той же час надмірно велика площа листя не завжди відповідає високому врожаю олійного насіння. При загущених посівах відбувається затінення середнього та нижнього листя, в результаті знижується продуктивність фотосинтезу та врожайність.
  • Publication
    Sunflower water consumption depends on factors growing
    (2024-05) Cachko, I. V.; Shakalii, S. M.; Сашко, І.; Шакалій, Світлана Миколаївна
    In agriculture, a very important indicator is the coefficient of total water consumption, which characterizes how much water is used to form one ton of products, and the lower it is, the better. In the conditions of Ukraine, a moisture deficit during the entire growing season of crops is characteristic, therefore, the optimization of water consumption is one of the most important factors that determines yield. In the conditions of arid Ukraine, moisture is at the first minimum and acts as a limiting factor in the formation of productivity and the most common stress factor that limits the growth processes of plants.
  • Publication
    Сільське господарство у воєнний час
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Шакалій, Світлана Миколаївна
    В Україні сільське господарство було визнано однією з пріоритетних сфер економіки, що забезпечує їжею більшу частину населення країни. До війни багато державних ресурсів, а також іноземних інвестицій було витрачено на реформування та відповідно програми підтримки розвитку сільського господарства.
  • Publication
    Effect of fertilization and microbial preparations on productivity of chickpea (Cicer arietinum L.)
    (Polish Botanical Society, 2024) Yeremko, L. S.; Hanhur, V. V.; Staniak, M.; Єремко, Людмила Сергіївна; Гангур, Володимир Васильович
    The aim of the study was to optimize the nutritional status and increase the productivity of chickpeas through the application of mineral and organic-mineral fertilizers as well as microbial preparations based on nitrogen-fixing, phosphorus-mobilizing, and potassium-mobilizing microorganisms. The research was conducted in 2019–2021 in the Poltava Research Agricultural Station (Ukraine). NPK fertilizers were applied at a dose, of 20, 80, and 80 kg ha−1, respectively. Before sowing, the seeds were inoculated with the microbial preparation BiNitro Chickpea (BN) and Biofosforyn (BF). Foliar feeding was carried out with the microfertilizer Freya–AquaTM C(12) Legumes (F). The development of chickpea leaf area and the intensity of organic matter production were largely determined by the supply of the main macronutrients to the plants. The introduction of NPK significantly increased leaf area and net photosynthetic productivity, while the effect of BN, BF, and F on the values of these indices was not significant. Their effect was manifested during the accumulation of aboveground biomass and the formation of yield structure elements. An increase in the seed yield was shown in relation to the application of NPK, microbial preparations, and micronutrient fertilizers. Regardless of the NPK, the highest yield was shown in the variant of the combination of BN+BF+F.
  • Publication
    Effect of Mineral Fertilization and Seed Inoculation with Microbial Preparation on Seed and Protein Yield of Pea (Pisum sativum L.)
    (2024) Yeremko, L. S.; Hanhur, V. V.; Staniak, M.; Єремко, Людмила Сергіївна; Гангур, Володимир Васильович
    The aim of this study was to determine the effects of different NPK rates and N application methods and seed inoculation with a microbial preparation on selected elements of plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content in seeds and the yield of protein. The research hypothesis suggested that seed inoculation and a split rate of N application with an optimal supply of plants with PK could improve the nutritional status and increase the efficiency of nutrient use in peas. The studies included two factors: the application of NPK at doses of N0P0K0 (control), N15P15K15 (pre-sowing), N15P30K30 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23), N30P30K30 (pre-sowing), N30P45K45 + N15 (pre-sowing + N15 at BBCH 22–23) and N45P45K45 (pre-sowing), and seed inoculation with the microbial preparation Rhizogumin. The results of the study showed significant effects of seed inoculation and mineral fertilization on pea plant growth and the productivity parameters seed yield, protein content and protein yield. It was concluded that among the studied combinations, seed inoculation and the application of mineral fertilizers with fractional nitrogen fertilization with N30P45K45 + N15 were the most effective. This combination significantly increased seed yield, protein content and protein yield compared to the control treatment (by 26.2%, 11.1% and 43,5%, respectively).
  • Publication
    Вплив способів основного обробітку ґрунту на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах лівобережного Лісостепу України
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Руденко, Володимир Валерійович
    Кукурудза (Zea mays L.) входить до трійки найбільш важливих зернових культур у світі. Ця культура має вагоме значення для економіки країн, де вона зорієнтована на агропромисловий комплекс. Дослідження проведено в умовах Полтавської ДСГДС імені М. І. Вавилова впродовж 2019–2020 рр. За результатами польового експерименту виявлено, що рослини гібридів ДН Патріот, ДН Фієста, ДН Джулія характеризувалися найбільшими лінійними розмірами за умови вирощування на фоні полицевого обробітку ґрунту. Заміна оранки на 20–22 см на безполицевий обробіток ґрунту, зокрема плоскорізний на 14–16 см та поверхневий на 8–10 см, призвела до зменшення висоти рослин, відповідно на 2,8 і 3,4 %; 1,5 і 3,0 %; 2,4 і 0,4 %. Висота рослин середньостиглого гібрида ДН Джулія була практично однаковою як на фоні оранки, так і поверхневого обробітку ґрунту. Встановлено, що урожайність ранньостиглого гібрида ДН Патріот та середньораннього – ДН Фієста була найвищою за умови вирощування на фоні полицевого обробітку ґрунту на глибину 20–22 см. У разі проведення безполицевого обробітку ґрунту, зокрема плоскорізного на 14–16 см і поверхневого на 8–10 см, відзначено істотне зниження зернової продуктивності, відповідно на 5,5 і 1,9 та 5,1 і 2,2 %. Максимальну зернову продуктивність середньостиглого гібрида ДН Джулія одержано на варіанті із поверхневим обробітком ґрунту на 8–10 см (7,15 т/га), що на 0,28 і 0,43 т/га або 4,1 і 6,4 % більше, ніж на фоні плоскорізного обробітку і полицевої оранки. Встановлено, що на чорноземних ґрунтах Лівобережного Лісостепу України кращі біометричні параметри рослин та вища зернова продуктивність ранньостиглого гібрида кукурудзи ДН Патріот та середньораннього – ДН Фієста (6,17 та 6,93 т/га) формуються за умови проведення оранки на глибину 20–22 см. Водночас оберненою була реакція середньостиглого гібрида ДН Джулія на цей варіант основного обробітку ґрунту.
  • Publication
    Вплив систем обробітку ґрунту та ступеня насичення сівозмін буряком цукровим на рівень урожайності та якість коренеплодів
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Філоненко, Владислав Сергійович
    Дослідження, проведені в умовах тривалого стаціонарного досліду на Полтавській ДСГДС імені М. І. Вавилова, свідчать, що насичення сівозмін посівами буряка цукрового від 10 до 20 і 30 % істотно не позначилося на урожайності коренеплодів культури. Відмінності за урожайністю між контролем (10 %) і часткою культури у сівозміні 20 і 30 % становили, відповідно 0,2 і 1,7 т/га або 0,5–4,0 % за умови безполицевого та 0,4 і 1,3 т/га або 0,9–3,0 % у разі комбінованого способу основного обробітку ґрунту. Виявлено, що збільшення ступеня насичення сівозмін буряком цукровим із 10 до 20 і 30 % супроводжується підвищенням вмісту цукру у коренеплодах культури, відповідно на 0,8 і 1,1 % (абсолютних) або 4,6 і 6,3 % (відносних) на фоні безполицевого обробітку ґрунту та на 0,7–0,8 % (абсолютних) або 4,5 і 4,0 % (відносних). Це свідчить про те, що в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України на чорноземних ґрунтах першої еколого-технологічної групи у сировинних зонах цукрових заводів допустимим є насичення сівозмін буряком цукровим на 30 %. На підставі результатів досліджень виявлено, що проведення безполицевого основного обробітку ґрунту у сівозміні не зумовлювало істотне зниження урожайності коренеплодів буряка цукрового порівняно із комбінованим способом (оранка під буряк цукровий і кукурудзу та безполицевий різноглибинний під культури суцільного способу сівби). За такої умови у середньому урожайність коренеплодів перебувала в межах від 40,5 до 41,6 т/га. Найвищий збір цукру одержано за умови комбінованого способу основного обробітку ґрунту у сівозміні, однак це лише 0,17 т/га або 2,2 % більше порівняно із обробітком ґрунту знаряддями з робочими органами безполицевого типу. Серед сівозмін, що вивчали, максимальний збір цукру 7,85 т/га відзначено за умови їх насичення посівами буряку цукрового на 20 %.
  • Publication
    Біоенергетична оцінка ефективності різних рівнів мінерального живлення у технології вирощування соняшнику
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Гангур, Володимир Васильович; Космінський, О. О.
    У статті наведено результати наукових досліджень з оцінки енергетичної ефективності вирощування гібридів соняшнику на фоні різних доз мінеральних добрив. Встановлено, що використання мінеральних добрив зумовлювало збільшення витрат сукупної енергії за умови вирощування гібрида Ореол на 32,4–65,5 %, Кадет – на 33,8–65,6 %, Драйв – на 32,1-64,7 % порівняно із варіантом без добрив. Виявлено, що покращення мінерального живлення рослин соняшнику сприяло як збільшенню насіннєвої продуктивності культури, так і виходу валової енергії з одиниці площі. Відзначено збільшення цього показника відносно контролю у ранньостиглого гібрида Ореол на 3,9–7,9 %, середньораннього Кадет – на 7,1–8,5 %, середньостиглого Драйв – 2,5–6,1 %. Встановлено поступове збільшення урожайності і зростання приходу валової енергії у гібридів Ореол (від 71512,2 до 74225,4 Мдж га) та Драйв (від 71512,2 до 74031,6 Мдж/га) у разі внесення мінеральних добрив від найменшої до максимальної норми. У середньораннього гібрида Кадет не спостерігали помітного збільшення урожайності і виходу валової енергії в міру підвищення дози мінеральних добрив (71512,2–70543,2 Мдж/га). З’ясовано, що відсутність добрив у технології вирощування соняшнику та пов’язаних із ними витрат сукупної енергії зумовлює одержання найвищого коефіцієнта енергетичної ефективності, який для ранньостиглого гібрида Ореол становив 6,39, середньораннього Кадет – 6,20, середньостиглого Драйв – 6,48. Внесення мінеральних добрив, збільшення їх дози супроводжувалося зменшенням цього показника порівняно з контролем у ранньостиглого гібрида Ореол на 21,4–34,6 %, середньораннього Кадет – на 18,9–35,5 %, середньостиглого Драйв – на 22,4–35,6 %. Отже, зважаючи на показники енергетичної ефективності найбільш доцільним є внесення мінімальної дози мінеральних добрив N30P40 у разі вирощування соняшнику в умовах Лівобережного Лісостепу України.
  • Publication
    Органічне землеробство для аграріїв
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Шакалій, Світлана Миколаївна; Дорошенко, Є.
    Органічне сільське господарство, або іншими словама – екологічна чи біологічна форма ведення господарювання на полях. Обравши таку форму ведення обробітку угідь йде свідома відмова або ж значне зменшення використання синтетичних добрив, пестицидів, регуляторів росту рослин, кормових добавок. Для того, щоб збільшити врожайність, зменшити показник ЕПШ та кількість бур’янів в культурі, забезпечити рослину елементами мінерального живлення використовуємо науково обґрунтовану сівозміну, органічні добрива (до них відносимо гній, компости, пожнивні залишки, сидерати та ін.) [1].
  • Publication
    Кіноа: чергова розрекламована крупа чи дійсно та, яка має корисні властивості?
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Шакалій, Світлана Миколаївна; Тутка, Т.
    Чи задумувались ви коли-небуть, яку їжу їдять космонавти, коли вони безпосередньо знаходяться в космосі? Так-от вчені давно з’ясували, що саме кіноа виявилась ідеальною крупою для харчування космонавтів. Адже саме ця крупа задовольняє всі потреби нашого організму у вуглеводах, білках, тобто в усіх поживних речовинах. Ця крупа була давно відома, але саме зараз вона «найтрендовіша». Що ж це за крупа? Кіноа (кінва або квіноа) – культура, яка традиційно вирощується в Перу, Еквадорі і Болівії. Часто можете почути її інші назви, такі як: «рис інків», «рисова лобода» [1].
  • Publication
    The role of the variety in increase of the yield of winter wheat
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Shakalii, S. M.; Vereshachaka, О.; Шакалій, Світлана Миколаївна
    In the production of grain crops, it is important to assess the indicators of both the quantity of grain obtained and its quality, which determine the technological, flour milling and baking properties and the commercial value of the grain. The protein problem in the world is studied quite widely. These studies are devoted mainly to the study of the dependence of the amount of protein and gluten in grain on the varietal characteristics of grain crops and the level of agricultural technology, and much less often - on soil, climatic and weather conditions [1].
  • Publication
    Іновації за вирощування озимої пшениці
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Шакалій, Світлана Миколаївна; Маслівець, О.
    Вирощування озимої пшениці – складний і важливий процес, який впливає на врожайність, якість продукції та економічну стійкість сільського господарства. В умовах зміни клімату, швидкого технологічного прогресу та зростаючого ринкового попиту деталі цього процесу набувають нового значення. Озима пшениця є однією з найважливіших культуру в світовому сільському господарстві. Вона вирощується на величезних площах у багатьох країнах і постачає велику кількість продукції для хлібопекарської та інших галузей промисловості. Озима пшениця відрізняється від ярої тим, що її висівають восени, зимує під снігом і збирають її влітку [1].
  • Publication
    Перевага використання агродронів за використання засобів захисту рослин
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Шакалій, Світлана Миколаївна; Дорошенко, Є.
    Внесення ЗЗР агродронами – це обробка посівів різними хімічними речовинами задля лікування сільськогосподарських культур, знищення шкідників, стимуляції росту культурних рослин за допомогою безпілотних літальних апаратів. Агродрони або БПЛА уособлюють у собі інженерно-технічний апарат, за допомогою якого можливо вирішити велику кількість завдань в агросфері, особливо там, де наземна колісна техніка безсильна в силу певних факторів.
  • Publication
    Проблема вирощування рису в сучасних умовах
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024-05-02) Шакалій, Світлана Миколаївна; Брехунцова, О.
    На даний момент прагнення більшості споживачів, а також ключова вимога до харчової промисловості, – здорове безпечне харчування. Україна зараз впроваджує європейські стандарти і процедури, щоб забезпечити безпеку та якість продуктів, включаючи борошно, крупи та хлібобулочні вироби [1]. Найбільш постраждалою через російську агресію сільськогосподарською культурою вважається саме рис. Вцілому рис вважається вибагливим до умов вирощування. Інша його назва - «біле золото» півдня.
  • Publication
    Особливості росту та розвитку кукурудзи
    (Полтавський державний аграрний університет, 2023) Бараболя, Ольга Валеріївна; Кравець, С.
    Кукурудза одна з високопродуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують як для технічного, так і для кормового та продовольчого використання. Згідно статистичних даних нарощування темпів виробництва гібридів зерна кукурудзи в Україні залишається як відомо однією з найважливіших проблем сучасного розвитку агропромислового комплексу взагалі. Нині основним спрямуванням та напрямком ефективного розвитку вітчизняного зернового господарства є його інтенсифікація, це як відомо розширене відтворення виробництва зерна та насіння кукурудзи [1].
  • Item
    Врожайність сучасних сортів пшениці м’якої озимої в умовах Кіровоградської області
    (2023) Бараболя, Ольга Валеріївна; Яновський, Р.
    Пшениця м’яка озима (Triticum aestivum L.) є найважливішою культурою в світі поряд з рисом (Oryza sativa L.), кукурудзою (Zea mays L.) і соєю (Glycine max (L.) Merr.). Зерно пшениці призначене для споживання людиною (забезпечує близько 20 % потреб людини в калоріях) та на корм тваринам. Після переробки його використовують для виробництва борошна, круп, макаронних і хлібобулочних виробів або як добавку до інших харчових продуктів і кормів для тварин [1–3]. В той же час, глобальні зміни клімату призводять до зростання інтенсивності та частоти екстремальних погодних явищ, таких як високо- та низькотемпературні стреси, підвищення хмарності та злив, посух і повеней, мають значний вплив на агроекологічне середовище, а також на ріст, розвиток і врожайність культур [4, 5]. Пшениця чутлива до зміни клімату, оскільки світло та температура є основними факторами навколишнього середовища, що впливають на процес розвитку культури [6]. Численні дослідження показали, що зміна клімату має загальний негативний вплив на врожайність пшениці м’якої озимої, оскільки змінено процес роз витку, виробничий потенціал і використання кліматичних ресурсів цією культурою [7–10]. Набуває актуаль ності створення сортів пшениці з високим адаптивним потенціалом, важливою складовою якого є зимостійкість, яка визначається комплексом ознак, що доз воляють рослинам перезимувати. Значною мірою зимостійкість визначається генними системами, які контролюють тривалість яровизації, реакцію фотоперіоду та морозостійкість [11].
  • Publication
    Формування продуктивності гібридів соняшника залежно від біопрепаратів
    (2024) Шакалій, Світлана Миколаївна; Бублик, Р. Г.
    Мінеральні добрива які існують не можуть забезпечити потреб рослин в усіх елементах живлення. Водночас використання мікродобрив може забезпечити рослини всіма необхідними мікроелементами. Вчені вважають, що використання мікродобрив та біопрепаратів зменшить залежність урожаю від факторів навколишнього середовища [1, 2].
  • Publication
    Formation of sunflower leaf apparatus and efficiency of its functioning depends on growth factors
    (2024) Shakalii, S. M.; Baryshnikov, D. O.; Шакалій, Світлана Миколаївна
    The formation of plant productivity largely depends on the size and photosynthetic activity of their leaf surface. There is a tight the relationship between the level of productivity, photosynthetic activity and the coefficient of solar energy use. Crop productivity, consumption and accumulation of solar radiation are related to the size of the assimilation surface and the duration of its operation [1].
  • Publication
    Перспективи вирощування м'яти
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Шакалій, Світлана Миколаївна; Мусієнко, Н.
    Якщо описувати м’яту то можна сказати що це трави однорічні чи багаторічні, дуже духмяні, часто з кореневищами або зі столонами. Верхнє листя у більшості випадків сидяче або майже сидяче. Краї листя рослини можуть бути зубчасті, дрібнозубчасті або круглясто зубчасті.
  • Publication
    Sunflower water consumption depends on factors cultivation and conditions of vegetation
    (Полтавський державний аграрний університет, 2024) Shakalii, S. M.; Kulyk, E. I.; Шакалій, Світлана Миколаївна; Кулик, Є.
    In the structure of cultivation of agricultural oil crops in Ukraine, the leading place is occupied by sunflower [1]. Its cultivation and processing are important components of the agro-industrial sector of the economy [2]. The demand for seeds, sunflower oil and processing waste (meal and cake) as feed for livestock is constantly growing, so the area of sunflower cultivation is steadily increasing.