Друковані видання. Кафедра рослинництва
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Abscisic acid and biopreparations as markers of organic soybean adaptation to hydrothermal stress(2025) Chaika, T.; Korotkova, I. V.; Liashenko, V. V.; Pospielova, G. D.; Onipko, V. V.; Чайка, Т.; Короткова, Ірина Валентинівна; Ляшенко, Віктор Васильович; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Оніпко, Валентина ВолодимирівнаGiven the growing demand for organic soybeans and the need to mitigate the adverse effects of climate change, the study of biopreparations of various origins and their influence on plant adaptive mechanisms under stress conditions has become increasingly relevant. This study aimed to assess changes in abscisic acid (ABA) content under the influence of biopreparations in a multi-year field experiment and to analyse the relationship between ABA and the biochemical, physiological, and agronomic indicators of soybean adaptation to hydrothermal stress under organic farming conditions. The study involved the use of biological preparations based on mycorrhizal fungi, rhizosphere and nitrogen-fixing bacteria, as well as phytohormones. A range of field, laboratory (physiological and biochemical), and statistical methods was employed. The findings revealed the integration of molecular, biochemical, physiological, and agronomic stress resistance markers as a result of the enhanced adaptive potential of soybean following the application of biopreparations. Their effectiveness was evident through a comprehensive influence on key adaptive mechanisms, including: a 9.2%-36.3% reduction in ABA concentration, indicating alleviation of stress pressure; a 10.0%-27.6% increase in relative water content, contributing to the maintenance of optimal cellular water balance; a 19.2%-65.4% improvement in stomatal conductance, attributed to the optimisation of stomatal function; a 15.6%-41.8% reduction in lipid peroxidation levels (malondialdehyde), indicating effective membrane protection against oxidative stress; a 9.1%-46.6% increase in proline content, suggesting the activation of natural defence mechanisms and the maintenance of osmotic balance. Correlation analysis confirmed that the biopreparations facilitated a complex modulation of the plant stress response, optimising the balance between defence reactions and productivity, which led to a 12.3%-45.5% increase in yield even under adverse weather conditions. It was established that under water stress, the biological preparations modulated ABA biosynthesis and its regulatory role, contributing to coordinated changes in osmoprotective mechanisms, antioxidant defence, and the plant water regime. The most effective approach proved to be the triple combination of biopreparations, which ensured an optimal balance between phytohormonal regulation, physiological processes, and soybean productivity under hydrothermal stress. The results obtained may be recommended for the cultivation of organic soybeans to improve yield under climate-related challenges.Публікація Вплив сорту та біопрепарату на формування продуктивного потенціалу ячменю ярого(2026-07-01) Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла ВасилівнаПотреба в ресурсозбереженні та стабілізації врожайності зерна зумовлює доцільність використання біопрепаратів у технології вирощування ячменю ярого як складової адаптивного землеробства в умовах Лісостепу України. Метою досліджень було встановити ефективність застосування різних біопрепаратів на сортах ячменю ярого та визначити їхній вплив на формування елементів продуктивності й варіацію врожайності в умовах конкретного господарства. Польові дослідження проводили у 2023 – 2025 рр. на чорноземі типовому малогумусному в умовах фермерського господарства «Назарівське» Полтавської області, лабораторні – у лабораторії якості зерна Полтаського державного аграрного університету. Дослід був двофакторним: Фактор А – сорт: Святогор, Командор, Вінницький 29. Фактор В – біопрепарат: без обробки (контроль), Мікрогумін, Азотофіт. Сівбу проводили в оптимальні строки з нормою висіву 220 кг/га, ширина міжрядь – 15 см. Догляд за посівами відповідав зональним рекомендаціям для умов Лісостепу. Дослідження охоплювали комплекс польових, лабораторних і статистичних методів. Польові досліди закладали за методикою польового дослідництва із дотриманням сівозміни, повторності та рандомізованого розміщення варіантів. Обліковували густоту стояння рослин для подальшого визначення показників структури врожаю. Проводили вимірювання біометричних показників (довжину колоса і масу) та визначали елементи структури врожаю (кількість зерен з колоса, масу зерна з колоса). У лабораторних умовах здійснювали проводили визначення фізичних показників зерна: визначали масу 1000 зерен, натуру зерна. У 2025 році врожайність сортів ячменю ярого була найвищою за роки досліджень, що зумовлено як сприятливими погодно-кліматичними умовами, так і застосуванням біопрепаратів. Сорти Святогор і Вінницький 29 за використання препарату Азотофіт забезпечили врожайність 4,11 т/га. Найвищу врожайність – 4,20 т/га – отримано у сорту Командор за застосування біопрепарату Мікрогумін. Отримані результати свідчать про доцільність диференційованого підходу до використання біопрепаратів залежно від сортових особливостей ячменю ярого, що сприяє підвищенню врожайності та стабілізації виробництва зерна в умовах Лісостепу України.Публікація Агроекологічний стан зерна озимої пшениці в Полтавській області(2026-06-24) Шакалій, Світлана МиколаївнаУ статті здійснено комплексний аналіз агроекологічного стану та показників безпеки зерна озимої пшениці, вирощеного в природно-кліматичних умовах Полтавської області. Досліджено рівень техногенного навантаження на агроекосистеми регіону та його безпосередній вплив на якість кінцевої рослинницької продукції. Особливу увагу приділено моніторингу вмісту в зерновій масі важких металів (кадмію, свинцю, ртуті, миш'яку), залишків пестицидів, радіонуклідів (цезію-137, стронцію-90) та мікотоксинів. Проаналізовано закономірності накопичення та міграції токсикантів у системі «ґрунт — рослина — зерно» залежно від зони вирощування (Лісостеп, Степ), типу ґрунтів та інтенсивності застосування засобів хімізації. Проведено порівняльну оцінку отриманих результатів із чинними вітчизняними та європейськими нормами санітарної безпеки. На основі отриманих даних обґрунтовано комплекс агротехнічних та екологічних заходів, спрямованих на зниження екологічного ризику, оптимізацію систем живлення та захисту рослин, а також забезпечення виробництва високоякісного, екологічно безпечного продовольчого зерна в умовах лісостепової зони України.Публікація Аналіз сортових ресурсів гречки їстівної (Fagopyrum esculentum Moench.)(2026-06-18) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Рибальченко, Анна МихайлівнаУ статті проведено комплексний аналіз сучасного стану сортових ресурсів гречки їстівної (Fagopyrum esculentum Moench.), допущених до поширення та вирощування. Досліджено генетичний потенціал і морфобіологічні особливості сучасних сортів, зокрема їхню скоростиглість, архітектоніку рослин (детермінантні та індетермінантні морфотипи), а також стійкість до вилягання й осипання. Особливу увагу приділено оцінці адаптивних властивостей сортів в умовах глобальних кліматичних змін, насамперед їхній посухостійкості, здатності до стабільного нектаровиділення та ефективного зав'язування плодів за стресових температурних режимів. Проаналізовано основні технологічні показники якості зерна різних сортів: плівчастість, вихід ядриці, масу 1000 зерен та вміст цінних нутрієнтів (зокрема, рутину і білка). За результатами аналізу визначено найбільш продуктивні та екологічно пластичні сорти для різних ґрунтово-кліматичних зон. Обґрунтовано подальші перспективні напрями селекційної роботи, спрямовані на створення високопродуктивних сортів із покращеними споживчими характеристиками.Публікація Зберігання зерна у сучасних умовах(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-15) Бараболя, Ольга ВалеріївнаУ статті розглянуто особливості зберігання зернових культур як важливого елемента забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку аграрного сектору. Висвітлено основні принципи організації післязбирального зберігання зерна, зокрема захист від вологи, шкідників і мікроорганізмів, а також необхідність підтримання оптимального температурного режиму. Проаналізовано сучасні підходи до зберігання зерна, що базуються на використанні вентиляції, контролю вологості та постійному моніторингу стану продукції. Наведено характеристику основних способів зберігання зернових культур, серед яких силоси, зерносховища, герметичні ємності, бункери та ями. Визначено фактори, що впливають на тривалість зберігання та якість зерна, а також обґрунтовано важливість дотримання технологічних вимог для мінімізації втрат і збереження споживчих властивостей продукції.Публікація Методи ефективного зберігання зернових культур(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-15) Бараболя, Ольга Валеріївна; Яновський, Р. О.У статті розглянуто основні умови ефективного зберігання зернових культур та їх вплив на збереження якості продукції. Проаналізовано роль температурного режиму, рівня вологості, вентиляції та захисту від шкідників у процесі тривалого зберігання зерна. Висвітлено значення постійного моніторингу мікроклімату, застосування сучасних систем контролю та використання силосних комплексів для забезпечення оптимальних умов зберігання. Окрему увагу приділено вимогам до складських приміщень, профілактичним заходам щодо запобігання пошкодженню зерна та впровадженню сучасних технологічних рішень. Встановлено, що комплексний підхід до організації зберігання дозволяє мінімізувати втрати продукції, продовжити термін її зберігання та зберегти високі якісні показники.Публікація Цінність кондитерського соняшнику для сільського господарства(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-15) Бараболя, Ольга Валеріївна; Храпач, А. О.У статті обґрунтовано високу агрономічну та економічну цінність кондитерського соняшнику (Helianthus annuus L.) як перспективної нішевої культури у сучасному сільському господарстві. На відміну від олійних гібридів, кондитерський соняшник вирізняється специфічними якісними показниками насіння: великим розміром, високою масою 1000 насінин, низьким вмістом олії та підвищеним рівнем білка і вуглеводів. Проаналізовано його роль у сівозміні, зокрема стійкість до посухи та здатність ефективно використовувати поживні речовини з глибоких шарів ґрунту. Особливу увагу приділено економічній ефективності вирощування: завдяки високій ринковій вартості та стабільному попиту на внутрішньому й міжнародному ринках харчової промисловості, кондитерський соняшник забезпечує суттєво вищу рентабельність порівняно з традиційними олійними культурами. Визначено основні технологічні аспекти та ризики його вирощування, що потребують чіткого дотримання агротехнічних вимог.Публікація Вплив складу борошняної суміші на якість локшини з додаванням гречаного борошна(2025) Бараболя, Ольга ВалеріївнаГречана локшина набуває популярності як функціональний продукт харчування завдяки високому вмісту біоактивних сполук та нутрицевтиків, позитивному впливу на метаболічне здоров'я та відсутності глютену. Метою цього дослідження є аналіз ряду показників якості локшини, виготовленої з різних пропорцій борошняних сумішей, включаючи гречане борошно. Експериментальні дослідження були проведені в Науковій лабораторії якості зерна імені Г. П. Жемели Полтавського державного аграрного університету з використанням стандартизованих методів та сучасного аналітичного обладнання. Порівняльний аналіз двох рецептів локшини – одного на основі суміші гречаного та пшеничного борошна (рецепт № 1), а іншого з додаванням манної крупи (рецепт № 2) – виявив суттєві відмінності в кулінарно-технологічних, органолептичних, текстурних та харчових характеристиках. Рецепт № 1 мав коротший час приготування (3,5 хв проти 4,8 хв), вищу еластичність та когезійність, що призвело до покращеної структури тіста та привабливішого зовнішнього вигляду (4,8 проти 4,2 балів). Він також містив більше глютену (12,3%) та харчових волокон (2,9 г). І навпаки, рецепт №2 продемонстрував більшу термостабільність з меншими втратами при варінні (9,3% проти 11,2%) та значно вищою водопоглинальною здатністю (192,5%). Він мав твердішу текстуру (твердість 7,62 Н) та кращі смакові оцінки (4,8 проти 4,5 балів), що свідчить про його потенціал для створення продукту з більш насиченою текстурою та смаком. Крім того, рецепт на основі манної крупи мав вищий вміст білка (13,5 г), а також підвищений рівень магнію та фосфору, що підвищувало його функціональну цінність. Обидва рецепти отримали високі загальні бали за сенсорною оцінкою (7,6–7,8 з 9), що підтверджує хороше сприйняття споживачами. Рецепт №1 рекомендований для виробництва локшини класичного стилю, тоді як рецепт №2 є перспективним як основа для інноваційного продукту з покращеним смаком, щільнішою текстурою та покращеними харчовими властивостями.Публікація Вплив строків сівби та норм висіву на врожайність та якість зерна озимої м’якої пшениці в умовах зміни клімату в Північному Степу України(2025) Бараболя, Ольга Валеріївна; Яновський, Р. О.Пшениця м’яка озима є однією з ключових зернових культур, що забезпечує продовольчу безпеку та економічну стабільність багатьох країн. Висока врожайність та якісні показники зерна цієї культури мають вирішальне значення для харчової промисловості та експорту. Ці показники формуються під впливом комплексу факторів, серед яких важливе місце займають строки сівби, норма висіву та погодні умови. Мета дослідження полягає у визначенні впливу строків сівби та норм висіву на врожайність і показники якості зерна пшениці м’якої озимої в умовах кліматичних змін. Дослідження проведені впродовж 2022–2024років в агрокліматичних умовах північного Степу України. Об’єкт дослідження – сорти пшениці м’якої озимої української селекції: Перепілка Одеська, Мудрість Одеська та Щедрість Одеська. Результати аналізу кліматичних умов виявили його неоднорідність, що суттєво впливало на процеси органогенезу пшениці озимої. Особливо критичним фактором виступав весняно-літній температурний градієнт 2024року за недостатнього зволоження. За більш сприятливих погодних умов 2023року врожайність зерна пшениці всіх дослідних сортів була вище за 2024рік, а максимальний її рівень складав 9,85–9,92т/га з сівбою 10вересня та нормою висіву 3млн/га. Ступінь кущення рослин у 2023році була вищою у зв’язку з більш сприятливими умовами зволоження у весняний період, тоді як у 2024році через високу середньомісячну температуру та низьку кількість опадів у квітні та травні відбулося зниження ступеня кущення на 0,1–0,4 одиниць порівняно з попереднім роком. Виявлено, що найбільш сприятливими строками сівби для отримання оптимального коефіцієнта кущіння є 20вересня (висів 4млн шт./га) та 10вересня (3млн шт./га). Ступінь продуктивних стебел в обох роках залишався відносно стабільним, демонструючи значення у межах 8,0–8,8млн/га при оптимальних строках сівби (10–20 вересня). Вологість зерна впродовж років дослідження знаходилась в межах норми (10,2–11,8%), але зменшувалась від ранніх строків до більш пізніх за одночасного збільшення норми висіву. Натура зерна не зазнала критичних змін через погодні умови та знаходилась в межах 735–782г/л, але на неї вплинули строки сівби та норми висіву. Найвищі значення натури спостерігались у варіанті з сівбою 15серпня при нормі висіву 1млн шт./га (від 775г/л, 1клас зерна) та 30вересня з нормою висіву 5млн шт./га (750–775г/л, 2клас). Маса 1000зерен залишалася відносно стабільною, змінюючись у межах 33–42 г, та зменшувалась зі збільшенням норми висіву.Публікація Сортова оптимізація пшениці озимої для підвищення урожайності та покращення якості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України(2025) Бараболя, Ольга Валеріївна; Євлаш, В. В.Пшениця м’яка озима є провідною зерновою культурою в Україні, відіграючи ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки й експортного потенціалу аграрного сектора. В умовах посилення кліматичної нестабільності та зростання вимог до якості зерна важливого значення набуває сортова оптимізація, спрямована на підвищення адаптивності, урожайності й якості пшениці. Мета дослідження – оцінити доцільність сортозаміни сорту Бардотка на сорт Балетка за показниками урожайності й якості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України. Дослідження проведені впродовж 2022–2025рр. на базі ТОВ «Білагро» (с.Красногорівка, Миргородський район, Полтавська область). Об’єктом дослідження стали сорти пшениці м’якої озимої чеської селекції – Бардотка та Балетка. Установлено, що заміна сорту Бардотка на Балетку забезпечила суттєве підвищення продуктивності агроценозу: середня урожайність сорту Балетка перевищувала сорт Бардотка на 0,98т/га (+22,0%). Крім того, сорт Балетка демонстрував вищу стабільність урожайності в умовах мінливого клімату, що підтверджується нижчим коефіцієнтом варіації. Якісні характеристики зерна сорту Балетка також мали переваги: вміст білка був вищим на 1,82в.п., сирої клейковини – на 3,78в.п., маса 1000зерен – на 5,6г. Це забезпечувало стабільне віднесення сорту до класу цінної пшениці, на відміну від сорту Бардотка, яка не завжди відповідала якісним стандартам. Аналіз впливу гідротермічних умов на продуктивність засвідчив вищу адаптивність сорту Балетка до кліматичних стресів, особливо у посушливі періоди наливу зерна, де вона зберігала високу врожайність навіть при критично низьких значеннях гідротермічного коефіцієнта. Підвищена зимостійкість і посухостійкість сприяли стабільному формуванню врожаю незалежно від погодних коливань. Результати дослідження доводять доцільність та економічну ефективність сортозаміни, яка сприяє підвищенню продуктивності, покращенню якості зерна та стабілізації виробництва пшениці м’якої озимої в умовах кліматичних змін.Публікація Виклики та тенденції щодо формування освітньої політики України(2025) Бараболя, Ольга Валеріївна; Ляшенко, Віктор ВасильовичУ статті проаналізовано вплив глобалізаційних та євроінтеграційних процесів на формування освітньої політики України у сфері вищої освіти. Визначено основні виклики, що постають перед національною системою освіти в умовах воєнного стану, демографічних змін, зростання академічної мобільності та міграції молоді й висококваліфікованих фахівців. Розглянуто особливості інтеграції України до європейського освітнього простору та необхідність поєднання міжнародних стандартів із збереженням національної ідентичності, культурних традицій і мовної самобутності. Обґрунтовано ключові напрями реформування системи вищої освіти, серед яких удосконалення механізмів фінансування, забезпечення якості освітніх послуг, розширення автономії закладів вищої освіти, адаптація освітніх програм до потреб ринку праці та розширення міжнародного співробітництва. Наголошено на важливості стратегічного підходу до модернізації освітньої галузі як чинника соціально-економічного розвитку держави та підвищення її конкурентоспроможності в глобальному освітньому середовищі.Публікація Трансформації кліматичних змін як виклик для аграріїв(2026-06-08) Бараболя, Ольга ВалеріївнаУ статті досліджено вплив сучасних кліматичних змін на розвиток аграрного сектору та виробництво сільськогосподарської продукції. Розглянуто основні наслідки глобального потепління для сільського господарства України, зокрема зміни температурного режиму, режиму зволоження та зростання частоти екстремальних погодних явищ. Особливу увагу приділено значенню пшениці м’якої озимої як стратегічної продовольчої культури та ролі агротехнологічних заходів у підвищенні її продуктивності в умовах кліматичних трансформацій. Обґрунтовано необхідність адаптації аграрного виробництва до нових кліматичних умов шляхом впровадження ресурсозберігальних технологій, удосконалення систем землеробства та раціонального використання природних ресурсів. Визначено перспективи забезпечення продовольчої безпеки та підвищення стійкості аграрного сектору до кліматичних викликів.Публікація Вплив технології вирощування на показники якості соняшника(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Шакалій, Світлана МиколаївнаТехнологія вирощування соняшнику суттєво впливає на його якісні показники (олійність, натура, маса 1000 насінин) через оптимізацію живлення, використання біопрепаратів та строків сівби. Внесення мінеральних добрив (зокрема NPK) підвищує олійність, тоді як використання біопрепаратів покращує розвиток та врожайність. Своєчасна сівба та захист від хвороб гарантують високу якістьПублікація Доцільність та необхідність застосування стимуляторів росту на соняшнику(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Філоненко, Сергій ВасильовичСоняшник належить до відносно молодих сільськогосподарських культур технічного призначення, історія інтродукції та господарського використання яких є порівняно нетривалою. Відомо, що ця рослина була завезена до Європи з Північної Америки іспанськими мореплавцями у 1510 році, де на початковому етапі культивувалася виключно як декоративна культура під назвою «перуанська хризантема». Згодом було встановлено характерну біологічну особливість соняшнику – здатність його суцвіть орієнтуватися за напрямком руху сонця, що зумовило появу народної назви – «квітка сонця». Поступово, поряд із естетичною функцією, плоди рослини почали використовуватися і як харчовий продукт, зокрема у вигляді підсмаженого насіння. Важливим етапом у господарському освоєнні культури стало отримання соняшникової олії на початку ХІХ століття (1829 рік), що спочатку здійснювалося на примітивних олійницях із використанням тяглової сили, а вже у 1865 році було створено перше промислове підприємство з виробництва оліїПублікація Influence of the Fertilization System on Productive Indicators of Winter Wheat(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Marinich, L. H.; Марініч, Любов Григорівна; Bondarenko, R. O.A rational fertilization system determines both quantitative and qualitative yield parameters by supplying plants with necessary nutrients at different development stages. Inappropriate rates, timing, or fertilizer forms reduce nutrient use efficiency, lead to soil fertility degradation, increased nitrate losses and greenhouse gas emissions, and cause economic losses for producersПублікація The effect of growing technology elements on soybean yield(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Staniak, M.Soybeans [Glycine max (L.) Merrill] are a key protein and oil crop in global agriculture, widely used in the food industry, animal feed production, and biodiesel production. The phenomenon of consumption of their seeds is due to the unique combination of organic compounds, which are highly digestible and soluble and play a key role in the physiological and biochemical processes that ensure the vital functions of the human and animal organismПублікація Удосконалення технологій зберігання зерна пшениці в умовах посилення кліматичних викликів(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Скриннік, Ю. В.Пшениця (Triticum aestivum L.) — стратегічно важлива сільськогосподарська культура, яка забезпечує основну частину продовольчого балансу як в Україні, так і в світі [1]. Після збирання врожаю важливим завданням аграрного сектору є забезпечення якісного та тривалого зберігання зерна з мінімальними втратами. Проте в умовах глобального потепління, зростання вологості повітря та активізації шкідників і патогенних мікроорганізмів традиційні методи зберігання стають дедалі менш ефективними. У зв’язку з цим актуалізується потреба у вдосконаленні систем зберігання пшениці на основі інноваційних підходів, моніторингу фізіологічного стану зерна та інтеграції цифрових технологій.Публікація Урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків сівби(2026) Гангур, Володимир Васильович; Єремко, Людмила Сергіївна; Добровольський, Сергій Олександрович; Лень, Олександр ІвановичУ переліку зернових колосових культур, які вирощують в Україні, провідна роль належить озимим, які, порівняно з ярими, використовуючи осінні, зимові та ранньовесняні запаси вологи, мають набагато більші передумови для формування високих врожаїв. Сучасні сорти озимих зернових культур характеризуються значним біологічним потенціалом продуктивності, проте реалізація його у виробничих умовах досить низька (у кращому випадку до 4–6 т зерна з 1 га), тому завдання щодо одержання стабільних урожаїв продовольчого та кормового зерна набуває нині все більшої актуальностіПублікація Методи ефективного зберігання зернових культур(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Яновський, Р. О.; Бараболя, Ольга ВалеріївнаВ аграрній сфері важливим є не лише отримання високого врожаю, а й створення належних умов для його подальшого зберігання. Саме від цього залежить збереження якості продукції та економічна вигода господарства. Для досягнення оптимального результату необхідно враховувати комплекс факторів, серед яких особливе місце займають температура, рівень вологості та захист від шкідників.Публікація Зберігання зерна у сучасних умовах(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-08) Бараболя, Ольга ВалеріївнаЗберігання зернових культур є ключовим чинником продовольчої безпеки та стабільного розвитку аграрного сектору. Правильно організований процес післязбирального зберігання дає змогу мінімізувати втрати, підтримувати необхідні запаси для харчової промисловості та забезпечувати безперебійне постачання продуктів населенню. Водночас досягнення високої ефективності можливе лише за умови дотримання базових вимог і впровадження сучасних технологічних рішень. Важливо розуміти, як довго можна зберігати зерно, які чинники впливають на цей термін і які умови слід забезпечити.