Планувальні підходи до використання рицини звичайної (Ricinus communis L.) у структурі садово-паркових насаджень

Нагорна, Світлана Вікторівна; Шокало, Наталія Сергіївна; Шокало, К. С.

Публікація:
Планувальні підходи до використання рицини звичайної (Ricinus communis L.) у структурі садово-паркових насаджень

dc.contributor.author	Нагорна, Світлана Вікторівна
dc.contributor.author	Шокало, Наталія Сергіївна
dc.contributor.author	Шокало, К. С.
dc.date.issued	2025
dc.description	Нагорна С. В., Шокало Н. С., Шокало К. С. Планувальні підходи до використання рицини звичайної (Ricinus communis L.) у структурі садово-паркових насаджень. Природнича освіта та наука. 2025. Вип. 4. С. 165-170. DOI: https://doi.org/10.32782/NSER/2025-4.21
dc.description.abstract	У статті висвітлено декоративний потенціал рицини звичайної (Ricinus communis L.) як нетрадиційної культури для використання у сучасному садово-парковому господарстві. Проаналізовано морфологічні, агротехнічні та екологічні особливості виду, що зумовлюють його високу архітектурно-декоративну цінність. Встановлено, що завдяки великим пальчасторозсіченим листкам, швидкому темпу росту та яскравій кольоровій палітрі рицина формує виразні вертикальні акценти у квітникових і партерних композиціях. Охарактеризовано основні таксономічні групи культури, зокрема дрібноплідний, крупноплідний і занзибарський види, а також два підвиди, що вирощуються в Україні – перський (R. microcarpus ssp. persicus g. Pop.) та сангвінеус (R. macrocarpus ssp. sanguineus g. Pop.). Визначено оптимальні умови вирощування рицини в умовах Полтавського регіону, зокрема температурний режим, строки сівби, глибину загортання насіння та вимоги до зволоження. Окрему увагу приділено токсичним властивостям рослини, які обмежують її застосування у відкритих громадських просторах, проте не знижують цінності у декоративних насадженнях приватного чи навчально-дослідного призначення. У результаті моделювання квітникової композиції з використанням рицини встановлено доцільність її поєднання з низькорослими квітковими рослинами (айстра, цинія, тагетес) і декоративними злаками (міскантус, просо прутоподібне, піроканта), що забезпечує гармонійне колористично-просторове рішення. Показано, що рицина здатна формувати стійкий об’ємний ефект і забезпечувати композиційну завершеність насаджень упродовж усього вегетаційного періоду. Рекомендується використання культури як акцентного елемента у тимчасових і стаціонарних квітникових структурах та подальше дослідження безпечних форм для розширення сфери її декоративного використання.
dc.identifier.uri	https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/21630
dc.language.iso	uk
dc.subject	рицина звичайна
dc.subject	декоративні рослини
dc.subject	садово-паркове господарство
dc.subject	архітектурна форма
dc.subject	агротехніка
dc.subject	токсичність
dc.subject	квітникова композиція
dc.title	Планувальні підходи до використання рицини звичайної (Ricinus communis L.) у структурі садово-паркових насаджень
dc.type	Article
dspace.entity.type	Publication