Статті, тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Міждисциплінарний потенціал імерсивних технологій у підготовці фахівців вищих навчальних закладів(2026) Боброва, Н.; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Федорченко, В.У статті досліджено міждисциплінарний потенціал імерсивних технологій (віртуальної, доповненої та змішаної реальностей — VR, AR, MR) у процесі фахової підготовки студентів медичного та аграрного профілів. Обґрунтовано доцільність впровадження цифрових інструментів у викладання фундаментальних біологічних дисциплін, зокрема мікробіології, вірусології, фітопатології та ботаніки. Авторами проведено аналіз провідних світових кейсів і цифрових платформ (проєкт Mobius, системи Chongqing Medical University, Labster, Agrio, Plantix) та висвітлено їхню ефективність у візуалізації мікроструктур, молекулярних процесів і патогенезу, недоступних для традиційних методів мікроскопії. Доведено, що залучення перцептивного досвіду через імерсивні симуляції подолає абстрактність навчального матеріалу, підвищує рівень біобезпеки під час лабораторних експериментів та сприяє якісному формуванню професійних компетентностей майбутніх фахівців.Публікація До землі, як до матері, або про постать Семена Антонця і майбутнє України(2026-09-29) Писаренко, Віктор Микитович; Поспєлов, Сергій Вікторович; Писаренко, Павло Вікторович; Самородов, Віктор МиколайовичУ статті висвітлено науково-практичну та філософську спадщину видатного аграрія, Героя України Семена Свиридоновича Антонця, а також проаналізовано його внесок у розбудову системи органічного та регенеративного землеробства. Розглянуто досвід функціонування ПП «Агроекологія» на Полтавщині як унікальної моделі безплужного, ґрунтозахисного господарювання без застосування агрохімікатів. Висвітлено ключові елементи концепції С. Антонця: оптимізацію сівозмін із високою часткою багаторічних бобових трав, сидерацію, біологізацію живлення та мілкий обробіток ґрунту. Доведено, що розроблена ним агроекологічна система передувала сучасному світовому тренду «вуглецевого землеробства», сприяє декарбонізації атмосфери, збереженню вологи та відновленню родючості чорноземів. Обґрунтовано значення спадщини науковця для забезпечення продовольчої безпеки й розвитку сільських територійПублікація Вплив погодно кліматичних умов 2025 року на урожайність соняшника в умовах Лубенського району(Полтавський державний аграрний університет, 2026-09-09) Шакалій, Світлана МиколаївнаПроаналізовано вплив температурного режиму, рівня вологозабезпеченості та специфічних гідрометеорологічних явищ 2025 року на ростові processes, фази вегетації та формування елементів продуктивності соняшнику в умовах Лубенського району Полтавської області. Висвітлено адаптивні реакції гібридів соняшнику на весняно-літні посухи, температурний стрес у критичні фази розвитку (цвітіння, налив насіння) та коливання строків сівби. Обґрунтовано оптимальні елементи агротехніки для мінімізації кліматичних ризиків і збереження високої урожайності та олійності насіння соняшнику в регіоні.Публікація Зберігання та переробка пряної культури – фенхель (Foeniculum vulgare)(Полтавський державний аграрний університет, 2026-09-09) Шакалій, Світлана МиколаївнаРозглянуто особливості технології зберігання та переробки пряно-ароматичної та лікарської культури — фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare). Висвітлено оптимальні режими та параметри післязбиральної обробки й сушіння насіння та вегетативної маси для збереження високої концентрації ефірних олій, біологічно активних речовин і ароматичних властивостей. Наведено основні напрями промислової переробки сировини фенхелю в харчовій, фармацевтичній та парфумерно-косметичній галузях, а також оцінено чинники, що впливають на якість і терміни придатності готової продукції.Публікація Вплив мінерального живлення на формування продуктивності сортів пшениці твердої ярої(2026-09-07) Бараболя, Ольга Валеріївна; Латиш, А. А.У тезах висвітлено значення пшениці твердої ярої як цінної продовольчої культури та обґрунтовано роль мінерального живлення у формуванні її продуктивності й якості зерна. Проаналізовано сучасний стан вирощування культури в Україні, перспективи розширення посівних площ і реалізації генетичного потенціалу сучасних сортів за умови дотримання науково обґрунтованої технології вирощування. Розкрито особливості потреби рослин у макроелементах, визначено значення збалансованого застосування азотних, фосфорних і калійних добрив для забезпечення інтенсивного росту, розвитку, формування врожаю та покращення технологічних показників зерна. Встановлено, що ефективність мінерального живлення залежить від біологічних особливостей сорту, ґрунтово-кліматичних умов і погодних факторів. Наведено результати досліджень, які свідчать про визначальний вплив погодних умов на формування врожайності, водночас оптимізація системи удобрення та правильний добір сортів забезпечують ефективніше використання поживних речовин, реалізацію потенціалу продуктивності та отримання стабільно високих урожаїв зерна належної якості.Публікація Сучасні технологічні підходи до вирощування картоплі як основа формування високої продуктивності(2026-09-07) Бараболя, Ольга Валеріївна; Прудкий, Т. А.У тезах розглянуто сучасні елементи технології вирощування картоплі, спрямовані на формування стабільно високої врожайності та покращення якості бульб. Обґрунтовано значення правильного розміщення культури в сівозміні, раціонального основного та передсадивного обробітку ґрунту, використання якісного садивного матеріалу та збалансованої системи удобрення. Визначено ефективність застосування чизельного обробітку, сидеральних культур, локального внесення добрив, регуляторів росту та позакореневих підживлень. Акцентовано увагу на необхідності визначення оптимальних строків садіння з урахуванням температурного режиму та фізичної стиглості ґрунту, а також використання сортів із високою адаптивністю до сучасних кліматичних умов. Розглянуто значення своєчасного збирання врожаю та застосування сучасної картоплезбиральної техніки для зменшення втрат і механічних пошкоджень бульб. Встановлено, що комплексне поєднання науково обґрунтованих агротехнологічних заходів сприяє підвищенню продуктивності картоплі, якості отриманої продукції, ефективності використання ґрунтово-кліматичних ресурсів та забезпечує стабільність виробництва культури.Публікація Оптимізація строків сівби пшениці озимої в умовах сучасних кліматичних змін(2026-09-07) Бараболя, Ольга Валеріївна; Яновський, Р. О.У тезах розглянуто вплив строків сівби озимої пшениці на формування високопродуктивних посівів у південному регіоні України. Встановлено, що оптимальним періодом сівби після чорного пару є кінець вересня – початок жовтня, що забезпечує формування добре розвиненої кореневої системи, достатньої кількості пагонів та необхідного запасу пластичних речовин до припинення осінньої вегетації. Обґрунтовано негативний вплив як ранніх, так і пізніх строків сівби на ріст, розвиток, зимостійкість та продуктивність рослин. Визначено важливість урахування погодних умов року, запасів ґрунтової вологи, попередника та біологічних особливостей сорту під час встановлення строків сівби. Зазначено, що за пізнього висівання доцільним є використання адаптованих сортів, підвищення норми висіву та зменшення глибини загортання насіння. Доведено, що дотримання оптимальних строків сівби з урахуванням конкретних ґрунтово-кліматичних і погодних умов є одним із ключових чинників формування високопродуктивних, стійких та стабільних посівів озимої пшениці.Публікація Вплив зміни клімату на якість зерна пшениці озимої в умовах Полтавської області(2026-09-04) Шакалій, Світлана МиколаївнаРозглянуто вплив регіональних кліматичних змін (температурного стресу, весняно-літніх посух, суховіїв) на врожайність, посівні та технологічні показники якості зерна пшениці озимої в умовах Лівобережного Лісостепу (на прикладі Полтавської області). Висвітлено ключові фітосанітарні та агротехнічні ризики, зокрема проблеми щуплості зерна, погіршення фізичних властивостей клейковини, виснаження цукрів у вузлі кущіння та масове поширення шкідників (пшеничного трипса, клопа-черепашки). Обґрунтовано адаптивні заходи для регіону: зміщення строків сівби, використання посухостійких сортів, а також удосконалення схеми поетапного азотно-сірчаного підживлення для збереження високого класу продовольчого зерна.Публікація Вплив удобрення та систем захисту рослин на поліпшення показників виповненості зерна ячменю ярого(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-29) Гангур, Володимир Васильович; Киричок, О. О.; Лень, Олександр ІвановичУ роботі досліджено вплив комплексного застосування мінеральних та органічних добрив, а також сучасних систем захисту рослин на формування показників виповненості зерна ячменю ярого. Встановлено, що збалансоване мінеральне живлення (зокрема азотно-фосфорні та калійні добрива) у поєднанні з фунгіцидним захистом і листковим підживленням у критичні фази вегетації подовжують активну роботу листкового апарату. Це забезпечує поліпшення процесу наливу зерна, підвищення маси 1000 зерен та натури зернівок, а також зниження ураження хворобами, що в сукупності гарантує високу зернову продуктивність культури.Публікація Монопосів та суміші сидеральних культур: порівняльна ефективність(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-29) Гангур, Володимир Васильович; Сіренко, М. Д.У статті висвітлено результати порівняльного аналізу ефективності використання монопосівів та баготокомпонентних сидеральних сумішей у сучасних системах біологізованого та органічного землеробства. Досліджено вплив різних видів сидератів (бобових, хрестоцвітих, злакових) та їх композицій на фізико-хімічні показники ґрунту, накопичення органічної речовини, динаміку сирого та сухого фітомаси, а також на баланс елементів живлення (азоту, фосфору, калію). Встановлено, що використання полікомпонентних сумішей (3–5 і більше культур з різною архітектурою кореневої системи та надземної біомаси) має синергетичний ефект, забезпечуючи більш високу стійкість до несприятливих гідротермічних умов, посилення мікробіологічної активності ґрунту та розширення спектра сидеральної дії порівняно з одновидовими посівами. Проаналізовано фітосанітарний потенціал сидерації щодо пригнічення сегетальної рослинності (бур'янів) та оптимізації ґрунтової біоти. Обґрунтовано економічну та екологічну доцільність переходу від традиційних монопосівів сидератів до біорізноманітних сумішей для відновлення родючості та структури ґрунтів.Публікація ГІС як інструмент інтеграції геодезичних даних(2026-07-15) Іванов, І. Р.; Шевчук, Сергій МиколайовичСтаття присвячена дослідженню інтеграційної ролі геоінформаційних систем (ГІС) як базової технологічної платформи для об'єднання різнорідних просторових даних у сучасній геодезичній діяльності. Розглянуто проблему подолання неоднорідності вихідної інформації (GNSS-вимірювань, тахеометричних зйомок, матеріалів дистанційного зондування Землі, ортофотопланів та цифрових моделей рельєфу), що відрізняється за точністю, системами координат і структурою зберігання. На практичних прикладах показано ефективність використання ГІС для формування єдиної координатної основи, усунення лінійних розбіжностей (коригування похибок у 3–7 см) та підвищення точності цифрових моделей рельєфу у 2–3 рази. Особливу увагу приділено алгоритмам автоматизованого контролю якості даних у кадастрі (виявлення накладання полігонів, топологічних розривів). Доведено, що системна інтеграція геодезичних даних у ГІС забезпечує створення багаторівневих просторових моделей територій, придатних для містобудування, землеустрою та інженерного проектування в умовах цифрової трансформації галузі.Публікація Шкодочинність бактеріальних хвороб сої в Україні: аналіз сучасного стану та загрози врожайності(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, Б.О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті проведено комплексний аналіз сучасного фітосанітарного стану посівів сої в Україні в контексті поширення та шкодочинності хвороб бактеріальної етіології. Глобальні зміни клімату, зокрема підвищення середньодобових температур у поєднанні з періодами гідротермічного стресу та нерівномірним розподілом опадів, суттєво трансформували структуру патокомплексу культури, вивівши бактеріози у категорію однієї з головних загроз для стабільного виробництва сої.Публікація Стратегічні напрями інтегрованого захисту зернобобових культур в агрокліматичних умовах України: від генетичного моніторингу до впровадження прецизійних технологій(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Галушко, І. В.У статті систематизовано та обґрунтовано сучасні стратегічні підходи до формування систем інтегрованого захисту зернобобових культур (гороху, сої, нуту, сочевиці) в умовах динамічних змін клімату України. Трансформація агрокліматичних зон (аридизація, зміщення меж Степу та Лісостепу) провокує суттєві зміни у структурі патокомплексів та ентомокомплексів, що вимагає переходу від класичних хімічних схем до гнучких наукомістких стратегій.Публікація Науково-практичні аспекти формування інтегрованих систем захисту овочевих культур у спорудах закритого ґрунту(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Муха, Б. Г.Стаття присвячена дослідженню науково-практичних засад розробки та впровадження інтегрованих систем захисту (ІЗР) овочевих культур від комплексу шкідників і хвороб в специфічних умовах закритого ґрунту (теплиць). Проаналізовано вплив регульованого мікроклімату (високої температури, вологості) та обмеженого агробіоценозу на прискорення циклів розвитку й підвищення шкодочинності фітофагів (тепличної білокрилки, павутинного кліща, трипсів, попелиць) та патогенів (борошнистої роси, прикореневих гнилей, аскохітозу). Особливу увагу акцентовано на біологізації захисту — масовому застосуванні ентомофагів та акарифагів (фітосейулюса, енкарзії, макролофуса), а також мікробіопрепаратів. Обґрунтовано алгоритм комбінування моніторингових інструментів (кольорових клейових пасток, феромонів) із превентивними агротехнічними заходами та сучасними селективними хімічними препаратами, що забезпечує отримання екологічно безпечної овочевої продукції.Публікація Економічні та фізіолого-біохімічні аспекти шкідливості пероноспорозу (Plasmopara halstedii) в посівах соняшнику(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, О. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена комплексному аналізу економічних та фізіолого-біохімічних аспектів шкодочинності несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) соняшнику, викликаної ооміцетом Plasmopara halstedii (Farl.) Berl. et de Toni. Досліджено деструктивний вплив патогена на фізіологічні процеси рослини-господаря, зокрема порушення фотосинтетичного апарату, зниження вмісту хлорофілів, деструкцію клітинних мембран та розбалансування дихального обміну й ферментативної активності. Проаналізовано прямі та опосередковані економічні збитки, що виникають внаслідок зрідження посівів (через карликовість та загибель проростків), зниження загальної продуктивності агроценозу, погіршення технологічних і посівних якостей насіння, а також зменшення виходу та біохімічної якості соняшникової олії. Обґрунтовано необхідність інтеграції фізіологічних маркерів стійкості у сучасні селекційні програми та системи фітосанітарного контролю.Публікація Використання прецизійних технологій захисту кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Голуб, О. Р.Стаття присвячена аналізу та обґрунтуванню ефективності впровадження прецизійних (точних) технологій у систему захисту кукурудзи від бур'янів, шкідників та хвороб. Розглянуто сучасні інструменти точного землеробства, зокрема використання БПЛА (дронів-обприскувачів) для ультрамалооб’ємного внесення пестицидів, систем супутникового моніторингу, оптичних датчиків та технологій диференційованого обприскування (VRA). Висвітлено переваги локального (точкового) застосування засобів захисту рослин на основі карт засміченості чи фітосанітарного стану посівів. Доведено, що інтеграція прецизійних методів дозволяє суттєво знизити пестицидне та фінансове навантаження на агроекосистеми, оптимізувати витрати води та хімічних препаратів, мінімізувати крайовий ефект пошкодження культури шкідниками й забезпечити високу екологічну та економічну ефективність вирощування кукурудзи.Публікація Біла гниль соняшнику: біологічні особливості та сучасні підходи до контролю(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Морозов, О. М.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена дослідженню біологічних особливостей збудника білої гнилі (склеротиніозу) соняшнику — гриба Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary, та аналізу сучасних підходів до контролю його шкодочинності. Розглянуто життєвий цикл патогена, механізми збереження та поширення інфекції через склероції в ґрунті та насіннєвому матеріалі, а також особливості прояву різних форм захворювання (прикореневої, стеблової та кошикової) залежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду. Особливу увагу приділено комплексному захисту соняшнику, що поєднує використання генетично стійких гібридів, дотримання науково обґрунтованої сівозміни, біологізацію контролю за допомогою гіперпаразитів (зокрема, Coniothyrium minitans) та раціональні схеми застосування сучасних хімічних фунгіцидів (сукцинатдегідрогеназних інгібіторів (SDHI), триазолів та стробілуринів) у критичні фази розвитку культури.Публікація Сучасний стан вивчення питання ентомокомплксів фітофагів агроценозів гороху(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Муллєр, М. С.; Стешенко, М. А.Стаття присвячена аналізу сучасного стану наукових досліджень, що стосуються формування, видового складу та динаміки чисельності ентомокомплексів фітофагів в агроценозах гороху посівного. Висвітлено вплив глобальних змін клімату, а також сучасних систем землеробства (зокрема, хімізації та мінімалізації обробітку ґрунту) на трансформацію структури шкідливої ентомофауни. Проаналізовано особливості поширення та шкодочинності домінантних видів комах-шкідників, серед яких: горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum Harris), гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.), горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana F.), а також комплекс бульбочкових довгоносиків (Sitona spp.) та трипсів. На основі узагальнення сучасного вітчизняного та світового досвіду окреслено ключові тенденції у розвитку інтегрованих систем захисту гороху, орієнтованих на моніторинг екологічних порогів шкодочинності (ЕПШ), збереження корисних біоценотичних зв'язків та зниження пестицидного навантаження на агроекосистеми.Публікація Роль лісозахисних смуг у стабілізації ентомокомплексів агроценозів(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Голтвяниця, Т. О.; Омельченко, Є. В.Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної агроекології — екологічній оптимізації агроландшафтів та відновленню механізмів їхньої саморегуляції за допомогою лісомеліоративних заходів. Проаналізовано негативні наслідки тривалого антропогенного тиску на біосферу наприкінці ХХ століття, які призвели до деградації агроекосистем, спрощення структури ґрунтової мезофауни, зміщення балансу між корисними та шкідливими комахами, а також формування наддомінантних комплексів стійких до інсектицидів фітофагів. Обґрунтовано роль полезахисних лісових смуг як поліфункциональних біоценотичних регуляторів. Доведено, що створення багатопорідних лісових ременів якісно трансформує біогеоценоз: покращує гідротермічний режим ґрунту, знижує інсоляцію та забезпечує збереження біорізноманіття згідно з положеннями Конвенції про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992). Висвітлено особливості формування специфічних ентомокомплексів на стику лісових та аграрних екосистем, що активізує природний біологічний контроль шкідників і підвищує загальну стійкість та продуктивність агроценозів в умовах сучасного посушливого клімату.Публікація Особливості системи захисту ріпака ярого від комплексу комах-шкідників(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Саєнко, А. О.Стаття присвячена дослідженню видового складу та особливостей формування комплексу комах-шкідників посівів ріпака ярого, а також обґрунтуванню ефективної інтегрованої системи захисту культури. Розглянуто динаміку заселення посівів основними фітофагами впродовж вегетації, зокрема хрестоцвітими блішками, ріпаковим квіткоїдом, прихованохоботниками, ріпаковим пильщиком та капустяною попелицею. Особливу увагу приділено критичним фазам розвитку культури, коли пошкодження призводять до найбільших втрат урожаю. На основі аналізу фітосанітарного моніторингу запропоновано оптимізовану систему захисту, яка інтегрує агротехнічні заходи (дотримання просторової ізоляції, ранні строки сівби), обов'язкове передпосівне інсектицидне протруювання насіння та раціональне застосування сучасних фоліарних інсектицидів із різних хімічних груп з урахуванням економічних порогів шкодочинності (ЕПШ) та безпеки для комах-запилювачів.