Тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Формування морфотипу сортів гороху залежно від мінерального живлення(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Ісаєнко, О. В.Густота стояння рослин гороху під час вегетації — це один із ключових показників, що впливає на врожайність культури. Вона визначає кількість рослин на одиниці площі (зазвичай на 1 м² або 1 га) після сходів, упродовж розвитку культури та до збирання. Основні аспекти густоти стояння гороху: оптимальна густота стояння; фактори, що впливають на густоту стояння; норма висіву — якщо вона занижена або перевищена, це безпосередньо впливає на щільність; якість насіння — схожість, маса 1000 насінин, енергія проростання; грунтово-кліматичні умови — температура та вологість у період сівби та проростання; технологія сівби — глибина загортання, рівномірність висіву, ущільнення ґрунту; хвороби та шкідники — проріджують посіви на ранніх етапах; механічні пошкодження — під час міжрядного обробітку чи через несприятливі погодні умови; динаміка густоти протягом вегетації.Publication Вплив біопрепаратів на формування врожайного потенціалу сортів ячменю ярого(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Катренко, Н.Сорти з високим потенціалом продуктивності найбільш ефективно реагують на внесення біопрепаратів, реалізуючи свій генетичний потенціал. Менш продуктивні сорти отримують позитивний ефект у вигляді кращого розвитку кореневої системи та стійкості до стресів, що стабілізує врожайність. Ефект від застосування біопрепаратів залежить від конкретного сорту, типу ґрунту та кліматичних умов. Використання біопрепаратів є важливим елементом інтегрованої системи агротехнічних заходів, спрямованих на підвищення врожайності ячменю.Publication Вплив сорту на формування показників структури рослин гороху(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Півньов, Я. М.Формування кількості рослин гороху в посівах — важливий елемент структури врожаю, який значною мірою залежить від системи удобрення. Добрива впливають як на енергію проростання насіння, так і на подальший ріст і розвиток рослин упродовж вегетації, зокрема на виживання сходів, кущення, стійкість до хвороб і стресових умов.Publication Вплив сорту на формування показників структури рослин гороху(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Солодовник, О.У статті наголошується на значенні Маси 1000 зерен як ключового показника якості насіння та елементу структури врожайності гороху. Цей показник є інтегральним, оскільки відображає сукупний вплив сортових властивостей, кліматичних умов та рівня агротехніки (зокрема, збалансованого живлення та якості насіннєвого матеріалу). В агрономічній практиці Маса 1000 зерен використовується для розрахунку норми висіву та оцінки потенційного врожаю. Таким чином, для досягнення високих значень Маси 1000 зерен необхідно забезпечити оптимальні умови в період наливу зерна та застосовувати належні агротехнічні заходи.Publication Тривалість міжфазних і вегетаційних періодів рослин(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Трусько, О.Тривалість міжфазних періодів ярого ячменю є важливим показником, який характеризує темпи росту та розвитку культури і визначається біологічними особливостями сорту, попередником, погодними умовами та рівнем мінерального живлення. Від своєчасності проходження окремих фаз залежить формування продуктивності посівів і якість урожаю. Проведені нами дослідження показали, що тривалість міжфазних періодів розвитку рослин ячменю ярого різнились за роками досліджень і визначались сумою активних температур, наявністю вологи в ґрунті та інтенсивністю сонячної радіації.Publication Вплив агроекологічних факторів на формування якості зернових культур(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Словцова, В.Основне значення зернових культур полягає в тому, що вони є не тільки необхідними і незамінними продуктами харчування, а й найважливішим фактором забезпечення продуктів тваринного походження та іншою продукцією. На показники якості зернової продукції впливає багато чинників, такі як: ґрунтово-кліматичні умови вирощування, біологічні та сортові особливості культур, строки сівби, загальна культура землеробства, використання хімічних засобів. Якість рослинницької продукції визначається багатьма показниками, основними з яких є вміст білка (протеїну), крохмалю, клейковини, цукру, жиру, целюлози, та ін.Publication Актуальні проблеми у формуванні якості зерна пшениці в умовах сьогодення(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Барабаш, В.Пшениця (Triticum L.) — це однорічна трав’яниста рослина родини Злакових (Poaceae). Станом на сьогодні пшениця є однією з головних культур зернового господарства в Україні, яка є сировиною для виробництва багатьох цінних продуктів харчування та експорт якої забезпечує надходження значної кількості коштів у бюджет нашої держави. В залежності від кількості глютену пшеницю використовують для випікання хліба, виробництва кондитерських виробів, макаронів, круп і багатьох інших продуктів.Publication Вплив сортових особливостей вівса на морфологічні показники(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Лисенков, Я.Висота рослин вівса — це один із важливих морфологічних і господарських показників, який характеризує розвиток культури, її потенціал урожайності та придатність до механізованого збирання. Фактори, що впливають на висоту - сортові особливості – високорослі сорти мають більшу біомасу, але часто менш стійкі до вилягання. Живлення – підвищені норми азоту стимулюють ріст, але надлишок може призвести до вилягання. Вологозабезпечення – при достатній кількості опадів висота збільшується, при посусі – зменшується. Густота стояння рослин – при загущенні посівів рослини витягуються.Publication Формування елементів структури врожайності залежно від попередників(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Гриценко, А.У статті проаналізовано вплив двох типів попередників (соя та кукурудза) на структуру врожайності та кінцеву врожайність ячменю ярого в умовах Полтавщини (середні дані за 2023–2025 рр.) для трьох сортів: Подив, Грін та Троян. Соя та кукурудза віднесені до найбільш продуктивних попередників, оскільки вони позитивно впливають на фізичні, хімічні та біологічні умови ґрунту.Publication Польова схожість насіння і густота стояння рослин залежно від попередника та поживного режиму(Полтавський державний аграрний університет, 2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Романко, А.У статті обґрунтовано актуальність вирощування вівса в сучасних умовах аграрного виробництва України, виділяючи його значення як продовольчої, кормової та технічної культури. Особлива увага приділяється впливу агротехнічних умов, зокрема попередників, на показники польової схожості насіння та густоти сходів трьох сортів вівса: Айворі, Нептун та Бусол. На основі експериментальних даних встановлено, що використання кукурудзи як попередника забезпечує вищу середню польову схожість насіння вівса (найвищий показник – 92,3% у сорту Бусол), порівняно з попередником горохом (найвищий показник – 89,6% у сорту Бусол).Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор Микитович; Самородов, Віктор МиколайовичУ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, а переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication Система органічного землеробства Семена Антонця передвісник системи регенеративного землеробства(2025-10-21) Писаренко, Віктор МикитовичВ новітній історії землеробства є постаті, чиї ідеї і практичні рекомендації не просто змінюють технології вирощування сільськогосподарських культур, переосмислюють сам підхід до природи, землі і праці на ній. Однією з таких фігур є Антонець Семен Свиридонович, провідник ідеї і автор системи органічного землеробства, засновник ПП «Агроекологія» Миргородського району Полтавської області. Семен Антонець був не просто вченим-новатором, практиком, а глибоким філософом, його підхід до землеробства був частиною світогляду, в якому природа не є ресурсом, а співтворцем людського добробуту.Publication Модель органічного землеробства С. С. Антонця: теоретичні засади та практичний досвід ПП «Агроекологія»(2025-10-21) Поспєлов, Сергій Вікторович; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ сучасних умовах інтенсивного використання земельних ресурсів дедалі актуальнішою стає проблема збереження та відтворення родючості ґрунтів. Землевласники та аграрні підприємства часто орієнтуються насамперед на короткострокові економічні результати, нехтуючи тим фактом, що навіть найродючіші ґрунти не є невичерпними. Досягнення високих врожаїв у більшості випадків відбувається за рахунок широкого застосування агрохімікатів, передусім мінеральних добрив і засобів захисту рослин. Однак така практика має негативні наслідки: зокрема, спостерігається зменшення вмісту гумусу, що є базовим показником ґрунтової родючості та ключовим фактором сталого землеробства. У попередні десятиліття цей дисбаланс певною мірою нівелювався шляхом внесення органічних добрив, проте сьогодні через економічні та технологічні обмеження далеко не всі господарства мають можливість підтримувати цю традиціюPublication Особливості формування урожайності насіння льону залежно від елементів технології(2025-10-21) Шакалій, Світлана Миколаївна; Остапенко, Б.; Скочко, О.Актуальність вирощування льону для України зумовлена його економічною, агротехнічною та соціальною важливістю, а також сприятливими природними умовами для цієї культури. Високий попит на внутрішньому та світовому ринках: насіння льону використовується для виробництва харчової та технічної олії, а волокно — у текстильній, паперовій, будівельній промисловості. Експортний потенціал: льон і продукти його переробки користуються стабільним попитом у країнах ЄС, Канаді, Китаї та Індії. Рентабельність виробництва: навіть за відносно невеликих витрат вирощування льону може забезпечувати високу економічну віддачу. Льон є добрим попередником для багатьох культур, особливо зернових і бобових, завдяки покращенню структури ґрунту та зменшенню засміченості полів. Має короткий вегетаційний період (80-100 днів), що дозволяє ефективно планувати сівозміни.Publication З історії заповідного степу Полтавщини(2025-06-08) Кигим, С.; Самородов, Віктор МиколайовичТериторія Полтавщини належить до фізико-географічної зони Лісостепу (93,6 %), лише південно-східна її частина (6,4 %) – зони Степу. Серед природних екосистем регіону степи впродовж останніх 300 років зазнали найбільшої руйнації та деградації, адже були розорені під сільськогосподарські угіддя з родючими чорноземами і також інтенсивно використовувались для випасання й викошування. У сучасному рослинному покриві Полтавщини степи займають площу близько 1%. Це катастрофічно мало, порівнюючи з минулим, коли вони панували в регіоні. Розораність степів на сьогодні в області складає 60-80% . Величезні простори цілинних степів у минулому були основним еколого-етнічним середовищем для формування й становлення українського етносу. Велику наукову цінність вони мають у ботанічному й ґрунтознавчому відношеннях, зокрема вивчення процесів утворення чорнозему. Вже на початку ХХ ст. постало питання збереження вцілілих ділянок цілинних степів.Publication Василь Устимович (1864–1924 ?) – знакова постать Кременчуцьке відділення Полтавського сільськогосподарського товариства(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Відомо, що серед членів Полтавського сільськогосподарського товариства за всі роки його існування (1865–1920 рр.) завжди було багато визначних особистостей, спільний внесок яких мав значний вплив на піднесення рівня тогочасного суспільства. Значна їх кількість проявила себе не лише у Полтаві, а й у відділеннях Товариства, надто таких, як Кременчуцьке. Тут за своєю активністю у піднесенні культурно-освітнього рівня життя краю виділявся Василь Васильович Устимович (1864–1924?) – креативно мисляча особистість і шукач нових рішень для подолання складних питань не лише в аграрній, а й у соціальній сфері, який на громадській службі у земстві гідно та результативно пройшов шлях від губернського секретаря до статського радника та почесного мирового судді.Publication Персоналізована історія Полтавського сільськогосподарського товариства у постатях його президентів(2025-10-07) Самородов, Віктор Миколайович; Кигим, С. Л.За 55 років існування Полтавського сільськогосподарського товариства (1865 - 1920) його очолювало 7 президентів. Усі вони безумовно стали знаковими фігурами поступу та розвитку цього об’єднання. У їх діяннях найбільш повно та змістовно персоніфікована історія та досягнення товариства , адже вони були дуже цілеспрямованими та раціональними особистостями. Саме з їх громадською та науково-практичною діяльністю пов’язані здобутки Товариства, впровадження нових, на той час досить прогресивних методів не лише організаційного, а й технологічного характеру.Publication Урочище Парасоцьке: від Кочубеївських пралісів – до першого державного заповідника Полтавщини(2025-09-30) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.Розглянуто історію створення першого державного заповідника на Полтавщині – «Парасоцький ліс». Висвітлено роль науковців Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського у його розвитку та охороні.Publication Формування продуктивного потенціалу гібридів соняшника залежно від біопрепарату(2025-09-10) Шакалій, Світлана Миколаївна; Кулик Є. І.Біопрепарати, такі як стимулятори росту, можуть значно покращити розвиток кореневої системи, збільшити листкову поверхню та сприяти кращому формуванню кошиків, що в кінцевому підсумку призводить до збільшення врожайності. Важливим заходом для підвищення врожайності насіння соняшника є передпосівна обробка насіння стимуляторами росту. Для проведення досліджень актуальним є використання біопрепаратів перед посівом. Основним завданням наших досліджень було вивчити вплив біостимуляторів росту Азотофіт, Мікофренд, Органік – Баланс на показники продуктивності гібридів соняшника Арізона, Суміко та Рімі 2. Об’єкт досліджень передбачав застосування схеми двофакторного досліду: фактор А – гібриди соняшника Арізона, Суміко та Рімі 2; фактор В – варіанти обробки насіння біопрепаратами: контроль (без обробки), обробка препаратами Азотофіт, Мікофренд, Органік – Баланс. Вивчали наступні показники – діаметр кошика, вихід насіння з кошика, маса кошика з насінням та його кількість, урожайність, масу 1000 насінин. За результатами досліджень виділено варіант з обробкою насіння біопрепаратом Органік - Баланс та Мікофренд. Встановлено вплив даних препаратів на підвищення показників продуктивності насіння та збільшення показника врожайності. Вивчено прояв досліджуваних ознак за варіантами досліду. Виділено гібриди соняшнику Суміко та Рімі 2 за обробки біопрепаратами Мікофренд та Органік – Баланс які мали найбільший вплив на досліджувані фактори. Отже, для отримання якісного і стабільного урожаю соняшника необхідно коригувати технологію вирощування культури, більше звертати увагу на передпосівну обробку біологічними препаратами насіння, обробку регуляторами росту за науково обґрунтованої системи удобрення та культури землеробства.Publication Формування врожайності сортів пшениці озимої селекції ПДАУ за стресових умов середовища(Полтавський державний аграрний університет, 2025-06-30) Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир МиколайовичВпродовж багатьох років селекційних робіт створюються екологічно пластичні та стійкі проти посухи сорти, які є стійкими до різних стресових факторів задля підвищення врожайності. Варто врахувати специфіку генотипу, мінливість умов зовнішнього середовища, взаємозв’язок між генотипом і середовищем, а також взаємозв’язки параметрів якості між собою та врожайністю у веденні селекційних програм пшениці озимої. Найвищу врожайність пшениці озимої досягається у випадку, коли рослини встигають перейти у фазу формування зачаткового колосу до завершення осінньої вегетації. Це дозволяє розпочати колосіння навесні в більш ранні терміни.