Статті, тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності кукурудзи на зерно (Zea mays)(2026-03-23) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.У статті представлено результати наукових досліджень (2024–2025 рр.) щодо впливу позакореневого підживлення мікродобривом «Браман мультикомплекс» та його поєднання з біостимулятором «Aminocat 30» на врожайність та структурні показники гібриду кукурудзи ДКС 4391 в умовах Полтавської області. Встановлено, що застосування препаратів у критичні фази розвитку (3–5 та 7–8 листків) сприяє активізації обміну речовин та підвищенню стійкості рослин до стресових чинників. Доведено, що одноразове внесення добрив забезпечує помірний приріст врожайності, тоді як найбільш ефективною є схема з дворазовим застосуванням суміші мікродобрива та біостимулятора. За такого підходу зафіксовано максимальні прирости маси качана (+15,6%), маси зерна з качана (+17,6%) та маси 1000 зерен (+8,5%) порівняно з контролем. Максимальна врожайність склала 9,05 т/га, що на 8,51% вище за показники без підживлення. Результати підтверджують доцільність інтеграції комплексних мікродобрив у технологію вирощування кукурудзи для реалізації її біологічного потенціалу.Публікація Формування урожайності гібридів кукурудзи на зерно залежно від густоти стояння рослин(2026-03-17) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.У статті представлено результати дворічного польового експерименту щодо впливу густоти стояння рослин на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умо вах Полтавської області. Дослідження проводили у 2024–2025 рр. за трифакторною схе мою (гібрид × рік × густота посіву) з чотирма повтореннями. Об’єктами були шість сучасних гібридів кукурудзи селекції Dekalb (ФАО 290–420), які вирощувалися за шести рівнів густоти стояння: 55–80 тис. рослин/га. Установлено, що найвищу середню урожайність формував гібрид ДКС 3937 (9,08 т/га) за густоти 65 тис./га. У більшості гібридів максимальні показники урожайності також спостерігались при цьому рівні густоти, тоді як її перевищення зумовлювало зниження продуктивності. Коефіцієнт варіації урожайності в межах гібридів становив від 3,65 % до 11,76 %, що дозволяє виокремити форми з високою стабільністю до змін густоти сто яння (ДКС 5206, ДКС 4031) та форми з вираженою реакцією (ДКС 3937, ДКС 4391). Дисперсійний аналіз показав, що найбільшу частку варіації урожайності забезпечу вав фактор «гібрид» – 35,80 %, густота стояння – 20,50 %, а рік вирощування – 7,30 %. Високу частку також мала взаємодія гібрид × густота (24,50 %). За результатами коре ляційно-регресійного аналізу встановлено, що найбільш чутливою до зміни густоти вия вилася середньорання група гібридів (R² = 0,3315; r = –0,576), для якої оптимальною була густота 60–65 тис. рослин/га. Для середньопізніх гібридів виявлено слабкий від’ємний зв’язок (r = –0,3093; R² = 0,0956), а для середньостиглих – дуже слабкий і недостовірний (r = –0,2149; R² = 0,0462). Найвища пластичність до загущення спостерігалася у серед ньостиглих гібридів, що дає змогу застосовувати ширший діапазон густоти без істотної втрати урожайності. Отримані результати підтверджують доцільність індивідуального підбору густоти стояння для кожного гібриду з урахуванням його біологічної пластичності. Перспективою подальших досліджень є розробка адаптивних технологій вирощування кукурудзи в умовах різного агрофону та кліматичних зон.Публікація Вплив біостимуляторів на урожайність і якість зерна пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.)(2026-03-17) Юрченко, Світлана Олександрівна; Палазюк, Б. О.; Тронько, А. В.Сучасні кліматичні умови, що супроводжуються аномальним температурним режи мом і нестачею атмосферної вологи, спричиняють зниження урожайності пшениці м’якої озимої та погіршення її якісних показників. Одним із перспективних підходів до адаптації культур до абіотичних стресів є застосування біостимуляторів біологічного походження. Метою дослідження було наукове обґрунтування доцільності та ефективності вико ристання біопрепаратів Agriful та Agrinos A за різних схем їх внесення для підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці. Методи дослідження включали польовий – для вивчення морфо-біологічних осо бливостей розвитку рослин; лабораторний – для аналізу якісних показників зерна; та математично-статистичний – для визначення достовірності різниць між варіантами. Досліджувалися два сорти пшениці – Кубус і Актер. Застосування біопрепаратів здійсню вали за трьома схемами: фоліарне внесення Agriful у фазу кущення, передпосівна обробка ґрунту препаратом Agrinos A та їхнє комплексне використання. Установлено, що комплексне застосування біопрепаратів (Agrinos A – перед сівбою, Agriful – у фазу кущення) забезпечило статистично достовірне підвищення урожайно сті: до 8,30 т/га у сорту Кубус (приріст 5,17%) та до 8,38 т/га у сорту Актер (приріст 7,92%). Крім того, відзначено покращення показників натури зерна, вмісту білка та клей ковини. Сорт Актер проявив вищу чутливість до дії біопрепаратів, тоді як Кубус виріз нявся стабільністю якісних ознак. Встановлено, що головними факторами варіації урожайності були спосіб внесення біопрепаратів (48,10%) та рік вирощування (33,70%), що вказує на важливість адаптив ного підходу до технології вирощування культури з урахуванням погодних умов.Публікація Особливості формування продуктивності буряків цукрових за оптимізації їх мікроелементного живлення(2026-03-17) Лисак, В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу оптимізованих схем мікроелементного живлення на формування продуктивного потенціалу буряків цукрових. Автор аналізує фізіологічні особливості реакції культури на застосування комплексних сполук мікроелементів у критичні періоди вегетації, що сприяє інтенсифікації фотосинтетичної діяльності та покращенню водно-сольового обміну рослин. Дослідження зосереджено на вивченні динаміки приросту маси коренеплоду та накопичення сахарози під впливом цілеспрямованого внесення бору, марганцю, міді та інших мезо- і мікроелементів. Особливу увагу приділено механізмам формування якості сировини, зокрема зниженню частки нецукрів у дифузійному соку, що є результатом збалансованого живлення. У роботі обґрунтовано, що оптимізація мікроелементного складу живлення дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, підвищуючи їхню стійкість до стресових чинників довкілля та грибкових захворювань. Результати дослідження мають важливе значення для вдосконалення технологій прецизійного землеробства та підвищення рентабельності цукробурякового виробництва.Публікація Оптимізація продуктивних та посівних характеристик висадків буряків цукрових за кореневого підживлення їх мінеральними добривами(2026-03-17) Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу кореневого підживлення макроелементами на формування біологічної та господарської продуктивності висадків буряків цукрових. Автор аналізує роль азотних, фосфорних та калійних добрив у забезпеченні інтенсивних ростових процесів насінників після їх висадки у відкритий ґрунт та їхній вплив на морфогенез генеративних органів. Дослідження зосереджено на встановленні оптимальних доз та співвідношень мінеральних добрив для стимулювання вторинної кореневої системи та розвитку потужного асиміляційного апарату висадків. Особливу увагу приділено вивченню кореляції між рівнем мінерального живлення та посівними характеристиками насіння: масою 1000 насінин, енергією проростання, лабораторною та польовою схожістю. У роботі обґрунтовано, що раціональне кореневе підживлення дозволяє синхронізувати процеси цвітіння та дозрівання плодів, що мінімізує втрати при збиранні та забезпечує отримання високоякісного насіннєвого матеріалу. Результати досліджень мають практичне значення для розробки сортової агротехніки насінництва буряків цукрових у зоні нестійкого зволоження.Публікація Оптимізація мікроелементного живлення висадків буряків цукрових за позакореневого внесення мікродобрив(2026-03-17) Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті наведено результати наукових досліджень щодо вдосконалення системи живлення висадків буряків цукрових шляхом застосування позакореневих підживлень мікродобривами. Автор аналізує вплив бакових сумішей, що містять бор, марганець, мідь та цинк у хелатній формі, на регенераційну здатність маточних коренеплодів після висадки у відкритий ґрунт. Дослідження спрямоване на встановлення оптимальних регламентів застосування мікроелементів у критичні фази органогенезу насінників: розеткоутворення, стеблування та бутонізації. Особливу увагу приділено вивченню ролі мікродобрив у підвищенні стійкості висадків до бактеріальних та грибкових хвороб, а також їхньому впливу на інтенсивність цвітіння та вирівняність дозрівання плодів. У роботі обґрунтовано, що оптимізація мікроелементного живлення забезпечує покращення посівних якостей отриманого насіння (енергії проростання, схожості) та збільшення його виходу з одиниці площі. Результати досліджень мають важливе практичне значення для насінницьких господарств, що прагнуть підвищити коефіцієнт розмноження сучасних гібридів.Публікація Ефективність різних агротехнічних заходів за вирощування буряків цукрових(2026-03-17) Сергієнко, О. В.; Петрова, Ю. В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо комплексного впливу різних агротехнічних заходів на формування продуктивності та якісних показників буряків цукрових. Автор аналізує роль таких факторів, як способи та глибина основного обробітку ґрунту, терміни сівби, густота стояння рослин та системи догляду за посівами у забезпеченні оптимальних умов для росту культури. Дослідження спрямоване на виявлення найбільш ефективних технологічних прийомів, що сприяють максимальному накопиченню цукрів у коренеплодах та раціональному використанню вологи й поживних речовин. Особливу увагу приділено порівняльній оцінці традиційних та енергозберігаючих заходів вирощування, їхньому впливу на фітосанітарний стан агрофітоценозу та кінцеву врожайність. У роботі обґрунтовано, що адаптація агротехнічних заходів до конкретних ґрунтово-кліматичних умов дозволяє суттєво підвищити технологічну якість сировини та знизити собівартість виробництва білого цукру. Отримані дані мають практичне значення для вдосконалення інтенсивних технологій вирощування буряків цукрових у сучасних умовах землекористування.Публікація Ефективність застосування калійних добрив за вирощування буряків цукрових(2026-03-17) Кириченко, Ю. В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті наведено результати наукових досліджень щодо впливу різних доз та форм калійних добрив на формування врожайності та технологічної якості буряків цукрових. Автор аналізує фізіологічну роль калію в регулюванні водного балансу рослин, активізації ферментних систем та інтенсифікації процесу транспорту асимілятів із листків до коренеплодів. Дослідження зосереджено на встановленні оптимальних норм калійного живлення залежно від рівня забезпеченості ґрунту рухомими формами цього елемента. Особливу увагу приділено впливу калійних добрив на цукристість коренеплодів та вміст мелясоутворюючих сполук, що критично важливо для підвищення виходу білого цукру на заводах. У роботі обґрунтовано, що збалансоване калійне живлення сприяє підвищенню посухостійкості та імунітету культури до грибкових захворювань, зокрема церкоспорозу. Отримані результати є підґрунтям для розробки раціональних систем удобрення, спрямованих на максимізацію збору цукру з одиниці площі та збереження родючості ґрунтів у короткоротаційних сівозмінах.Публікація Формування продуктивного потенціалу цукрових буряків за різних попередників(2026-03-17) Пономаренко, Ю. І.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу попередників на формування продуктивності буряків цукрових в умовах інтенсивного землеробства. Автор аналізує роль агротехнічного та фітосанітарного значення різних сільськогосподарських культур у сівозміні як фактору, що визначає стартові умови для росту та розвитку буряків. Дослідження спрямоване на встановлення залежності між біологічними особливостями попередників (пшениця озима, соя, кукурудза на силос) та динамікою накопичення маси коренеплоду і цукристості. Особливу увагу приділено вивченню вологозабезпеченості та поживного режиму ґрунту після збирання попередніх культур, а також їхнього впливу на рівень забур’яненості посівів і поширення кореневих гнилей. У роботі обґрунтовано, що оптимальний підбір попередника дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, забезпечити високу технологічну якість сировини та знизити витрати на засоби захисту рослин. Отримані дані є основою для розробки раціональних схем сівозмін, адаптованих до змін клімату та вимог сучасного цукробурякового виробництва.Публікація Продуктивність маточних цукрових буряків за різних систем хімічного захисту їх посівів від бур’янів(2026-03-17) Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті наведено результати наукових досліджень щодо впливу різних систем хімічного контролю забур’яненості на формування продуктивності маточних буряків цукрових. Автор аналізує селективність сучасних гербіцидів та їхніх сумішей стосовно культури першого року вегетації, що вирощується для отримання насінників. Дослідження зосереджено на порівняльному аналізі технічної ефективності схем захисту, що включають досходове внесення ґрунтових препаратів та послідовні післясходові обробки. Особливу увагу приділено вивченню фітотоксичного впливу хімічних сполук на морфометричні параметри маточних коренеплодів, їхню масу та якісні показники (цукристість, вміст сухих речовин). У роботі обґрунтовано, що оптимізована система захисту мінімізує конкуренцію з боку бур’янів без пригнічення ростових процесів культури, що забезпечує формування вирівняного маточного матеріалу з високим регенераційним потенціалом. Результати досліджень підтверджують, що вибір правильної стратегії захисту є ключовим фактором отримання високоякісної сировини для насінництва буряків цукрових.Публікація Продуктивний потенціал соняшнику за позакореневого внесення рістстимулюючих препаратів(2026-03-17) Шевченко, В. В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо впливу позакореневого застосування рістстимулюючих препаратів на формування структури врожаю та реалізацію продуктивного потенціалу сучасних гібридів соняшнику. Автор аналізує дію біологічно активних речовин на морфометричні показники рослин, зокрема діаметр кошика, масу насіння з однієї рослини та масу 1000 насінин. Дослідження спрямоване на встановлення кореляційної залежності між термінами внесення стимуляторів росту та інтенсивністю фотосинтетичних процесів у листковому апараті. Особливу увагу приділено здатності препаратів активувати захисні механізми культури в умовах температурного стресу та підвищувати ефективність засвоєння елементів живлення з ґрунту. У роботі обґрунтовано, що позакоренева стимуляція в критичні фази органогенезу (6–8 листків та початок бутонізації) сприяє рівномірному наливу насіння та підвищенню олійності. Результати аналізу підтверджують доцільність інтеграції рістстимулюючих препаратів у технологічні схеми вирощування соняшнику як ефективного заходу підвищення його конкурентоспроможності.Публікація Ефективність та доцільність позакореневого внесення мікроелементів на соняшнику(2026-03-17) Шевченко, В. В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті представлено результати наукових досліджень щодо впливу позакореневого підживлення мікроелементами на формування продуктивності та якісних показників насіння соняшнику. Автор аналізує фізіологічну роль критично важливих елементів, зокрема бору, цинку та марганцю, у процесах запилення, вуглеводного обміну та синтезу жирних кислот. Дослідження зосереджено на встановленні оптимальних фаз застосування мікродобрив — від формування 2–4 пар справжніх листків до початку бутонізації — для забезпечення максимальної реалізації генетичного потенціалу гібридів. Особливу увагу приділено вивченню доцільності використання хелатних форм мікроелементів як фактору підвищення посухостійкості та олійності насіння в умовах дефіциту вологи. У роботі обґрунтовано, що збалансоване мікроелементне живлення дозволяє не лише збільшити врожайність, а й підвищити енергію проростання та схожість отриманого насіннєвого матеріалу. Результати економічного аналізу підтверджують високу окупність витрат на позакореневі обробки, що робить їх невід’ємною складовою інтенсивних технологій вирощування соняшнику.Публікація Ефективність різних мікродобрив на посівах буряків цукрових(2026-03-17) Райда, В. В.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті представлено результати порівняльного аналізу ефективності застосування мікродобрив різних хімічних складів та форм (хелатів, органо-мінеральних комплексів та сольових розчинів) у технології вирощування буряків цукрових. Автор досліджує вплив позакореневого підживлення на активізацію ферментативних процесів, фотосинтетичну активність листкового апарату та стійкість рослин до функціональних розладів, спричинених дефіцитом мікроелементів. Дослідження базується на вивченні реакції культури на внесення комплексів, що містять бор, марганець, мідь та цинк у критичні періоди органогенезу. Особливу увагу приділено порівнянню біологічної цінності різних комерційних препаратів та їхньої здатності впливати на технологічні якості коренеплодів: вміст сахарози та вихід мелясоутворюючих компонентів. У роботі доведено, що вибір оптимального складу мікродобрив дозволяє не лише підвищити врожайність, а й забезпечити високу економічну ефективність виробництва за рахунок покращення якості сировини. Результати дослідження є базою для розробки диференційованих систем мікроелементного живлення залежно від рівня забезпеченості ґрунтів доступними формами мікроелементів.Публікація Ефективність позакореневого внесення різних доз мікродобрива Інтермаг Буряк на посівах буряків цукрових(2026-03-16) Лисак, В. М.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті представлено результати наукових досліджень щодо впливу різних норм позакореневого застосування комплексного мікродобрива «Інтермаг Буряк» на формування врожайності та цукристості буряків цукрових. Автор аналізує роль збалансованого мікроелементного складу препарату, зокрема бору, марганцю та міді в хелатній формі, у стимулюванні фізіологічних процесів культури на етапах інтенсивного росту. Дослідження зосереджено на порівнянні ефективності різних доз внесення мікродобрива в критичні фази вегетації (4–6 листків та змикання рядків) з метою визначення оптимального регламенту застосування. Особливу увагу приділено вивченню динаміки накопичення цукрів у коренеплодах та оцінці стійкості рослин до посухи та хвороб під впливом мікроелементного підживлення. У роботі доведено, що використання оптимальних доз препарату «Інтермаг Буряк» дозволяє не лише підвищити загальну продуктивність посівів, а й покращити технологічну придатність сировини до переробки, знижуючи вміст мелясоутворюючих речовин. Результати дослідження є підґрунтям для вдосконалення систем удобрення буряків цукрових в умовах інтенсифікації землеробства.Публікація Ефективність гербіцидного захисту на посівах цукрових буряків(2026-03-16) Кулінько, О. І.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті представлено результати наукових досліджень щодо оцінки технічної та економічної ефективності сучасних систем гербіцидного захисту в посівах буряків цукрових. Автор аналізує вплив різних схем застосування препаратів на основі діючих речовин груп бетаналів, сульфонілсечовин та інгібіторів фотосинтезу на динаміку забур’яненості та формування продуктивності культури. Дослідження базується на порівняльному аналізі традиційних та інноваційних систем контролю бур’янів, зокрема із застосуванням дрібнокрапельного обприскування та бакових сумішей зі зниженими нормами витрат. Особливу увагу приділено вивченню фітотоксичного впливу гербіцидів на рослини буряків за несприятливих гідротермічних умов, а також їхньої здатності забезпечувати тривалий екранний ефект. У роботі доведено, що оптимізація строків та кратності внесення гербіцидів дозволяє суттєво знизити конкуренцію з боку сегетальної рослинності, забезпечити збереження врожайності та високу якість коренеплодів. Результати дослідження є основою для розробки адаптивних стратегій захисту рослин, спрямованих на зменшення пестицидного навантаження без втрати ефективності виробництва.Публікація Вплив позакореневого внесення регуляторів росту на продуктивність та технологічні якості коренеплодів цукрових буряків(2026-03-16) Чрікішвілі, В. І.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті наведено результати наукових досліджень щодо впливу позакореневого застосування сучасних регуляторів росту на формування кількісних та якісних показників продуктивності буряків цукрових. Автор аналізує фізіологічну дію препаратів на інтенсивність фотосинтетичних процесів, накопичення сухої речовини та перерозподіл асимілятів між листковим апаратом і коренеплодом. Дослідження зосереджено на встановленні оптимальних регламентів внесення регуляторів росту в критичні фази вегетації культури для підвищення її адаптивності до абіотичних стресів. Особливу увагу приділено технологічним якостям сировини: динаміці цукристості, вмісту розчинної золи та мелясоутворюючих сполук (азоту, калію та натрію), що безпосередньо впливають на вихід білого цукру під час заводської переробки. У роботі доведено, що раціональне використання регуляторів росту дозволяє не лише стабілізувати врожайність, а й суттєво покращити чистоту дифузійного соку. Результати дослідження мають практичне значення для впровадження енергозберігаючих та екологічно безпечних елементів технології вирощування буряків цукрових у зоні нестійкого зволоження.Публікація Вплив норм висіву насіння на продуктивність цукрових буряків(2026-03-16) Нос, М. Є.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті висвітлено результати наукових досліджень щодо встановлення оптимальних норм висіву насіння буряків цукрових та їхнього впливу на формування кількісних і якісних показників продуктивності культури. Автор аналізує залежність між густотою насадження рослин та динамікою накопичення маси коренеплоду і вмісту цукру в умовах сучасних змін клімату. Дослідження зосереджено на вивченні конкурентних взаємовідносин у фітоценозі залежно від площі живлення кожної рослини. Особливу увагу приділено морфологічним змінам коренеплодів (формі, розміру, глибині залягання) та їхній придатності до механізованого збирання за різних норм висіву. У роботі обґрунтовано, що надмірне згущення посівів призводить до зниження індивідуальної продуктивності рослин та погіршення технологічних якостей сировини, тоді як зріджені посіви не дозволяють повною мірою використати потенціал родючості ґрунту. Результати досліджень дають змогу визначити раціональну густоту стояння рослин перед збиранням, яка забезпечує максимальний вихід білого цукру з одиниці площі та високу рентабельність виробництва.Публікація Аналіз продуктивності буряків цукрових за позакореневого внесення регуляторів росту(2026-03-16) Лисак, В. М.; Філоненко, Сергій ВасильовичУ статті наведено результати аналізу впливу позакореневого застосування регуляторів росту на формування кількісних та якісних показників продуктивності буряків цукрових. Автор досліджує механізм дії сучасних фіторегуляторів на активізацію обмінних процесів у рослинах, що сприяє інтенсивнішій акумуляції пластичних речовин у коренеплодах. Дослідження базується на оцінці динаміки маси коренеплоду та вмісту сахарози залежно від термінів обробки посівів. Особливу увагу приділено аналізу фізіолого-біохімічних змін, що відбуваються в листковому апараті під дією препаратів, зокрема підвищенню вмісту хлорофілу та стійкості до температурних стресів. У роботі доведено, що впровадження регуляторів росту в систему догляду за посівами дозволяє стабілізувати врожайність у несприятливі періоди вегетації та суттєво покращити технологічні характеристики сировини. Проведений економічний аналіз підтверджує високу окупність витрат на застосування регуляторів росту за рахунок отримання додаткового збору цукру з одиниці площі.Публікація Підбір оптимального гібриду – запорука максимальної продуктивності буряків цукрових(2026-03-13) Філоненко, Сергій Васильович; Лисак, В. М.У статті обґрунтовано роль правильного вибору гібридного складу у реалізації біологічного потенціалу буряків цукрових за різних ґрунтово-кліматичних умов. Автор проводить порівняльний аналіз сучасних гібридів іноземної та вітчизняної селекції за показниками енергії проростання, динаміки наростання коренеплоду та стійкості до основних хвороб (церкоспорозу, кореневих гнилей). Дослідження зосереджено на вивченні адаптивної здатності різних типів гібридів (урожайного, цукрового та урожайно-цукрового напрямів) до умов недостатнього зволоження. Особливу увагу приділено взаємозв’язку між генетичними особливостями гібриду та його технологічною якістю: виходом соку, вмістом розчинних речовин та чистотою соку. У роботі доведено, що підбір гібриду, адаптованого до конкретної зони вирощування, дозволяє мінімізувати ризики втрати врожаю та забезпечити максимальний збір цукру з одиниці площі. Результати аналізу пропонуються для використання агрономами-практиками при формуванні сортової структури посівів у господарствах різної інтенсивності.Публікація Особливості формування продуктивних та якісних характеристик буряків цукрових за оптимізації їх елементів технології(2026-03-13) Філоненко, Сергій Васильович; Глухенький, Я. О.; Чубенок, О. В.; Лисак, В. М.У статті висвітлено результати наукових досліджень щодо комплексного впливу оптимізованих елементів агротехніки на формування врожайності та технологічних якостей коренеплодів буряків цукрових. Автор аналізує роль взаємодії таких чинників, як система обробітку ґрунту, терміни сівби, густота стояння рослин та збалансоване мінеральне живлення у поєднанні з позакореневим застосуванням мікроелементів. Дослідження спрямоване на встановлення закономірностей накопичення цукрів та сухої речовини залежно від інтенсивності фотосинтетичних процесів, зумовлених зміною технологічних параметрів. Особливу увагу приділено вивченню якісних показників сировини, зокрема вмісту «шкідливого» азоту, калію та натрію, що впливають на вихід цукру при переробці. У роботі обґрунтовано, що адаптивна оптимізація елементів технології дозволяє не лише максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, а й забезпечити високу рентабельність виробництва за рахунок покращення технологічної придатності коренеплодів. Отримані результати є базою для розробки зональних рекомендацій щодо підвищення ефективності бурякоцукрового підкомплексу.