Тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Фіторізноманіття голонасінних дендропарку ПДАУ як об’єкт для вивчення фахових дисциплін(ПДАУ, 2025-04-17) Гапон, Світлана Василівна; Самородов, Віктор МиколайовичЯк відомо, голонасінні рослини є обов’язковим об’єктом садово-паркових ландшафтів. Практично без них не розбудовують парків та скверів, вони відіграють важливу роль при облаштуванні альпійських гірок та рокаріїв. У останні роки в м. Полтава ми бачимо урізноманітнення флори хвойних рослин, які відзначені нами не лише при оформленні територій при адміністративних об’єктах, дошкільних, загальноосвітніх установ, закладів охорони здоров’я, тощо, а й приватних прибудинкових територій. Підвищується роль не лише видового різноманіття, а що особливо важливо формового і навіть сортового.Publication Цінність ягід малини та сучасні способи її переробки(ПДАУ, 2024-11-28) Барат, Юрій Михайлович; Маслівець, О.Малина – колючий напівчагарник 0,5-1,8 м заввишки з однорічними пагонами і дерев’янистими дворічними стеблами; однорічні пагони трав’янисті, безплідні, з колючками, загнутими донизу, зелені, з блакитнуватими квітками. Дворічні пагони дерев’янисті, колючки тільки на зелених бічних гілках, утворюють жовтувато-бурі, короткі, загострені гілочки.Publication Продуктивність смородини чорної залежно від агротехнічних факторів(ПДАУ, 2024-09-30) Барат, Юрій Михайлович; Барат, М. Ю.Смородина чорна – являється однією з основних ягідних культур, що вирощуються в Україні. Вона характеризується швидкоплідністю, зимостійкістю та високою врожайністю. Завдяки чому, вирощування смородини чорної є економічно вигідним як у промислових насадженнях, так і на невеликих присадибних ділянках.Publication Сучасний стан вивчення питання особливостей популяцій комах – філофагів урбоекосистеми міста(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Лукей, І.Інтерес до комах в міських умовах виник давно. На початку XX століття з'являються публікації по різних групах комах, які живуть поза будинків - в садах, парках, скверах міста.Publication Фітосанітарний моніторинг грибкових захворювань у посівах гороху(ПДАУ, 2024-11-26) Мороз, Є. О.; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель ПавлівнаФітосанітарний моніторинг є ключовим елементом у захисті гороху, оскільки дозволяє виявляти та контролювати поширення і розвиток інфекційних захворювань на ранніх стадіях їх прояву. На основі фітосанітарного моніторингу складаються плани захисту культур, що дозволяє мінімалізувати втрати врожаю. Горох відіграє важливу роль у сільському господарстві як продовольча і кормова культура. У 2024 році в Україні його вирощували на площі понад 200 тис. га. Загалом за останні 3 роки площі під бобовими в Україні щорічно розширювались (2022 р. – 125 тис. га, 2023 р. – 150 тис. га) [1, 4].Publication Особливості поширення ентомокомплексу шкідників капусти ряду лускокрилих на території Полтавської області(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Вотінцева, В. Д.Капуста білоголова (Brassica oleracea L. var. capitata L. f. alba DC) належить до родини капустяних Brassicaceae роду Brassica L. Капуста білоголова серед овочевих культур в Україні посідає одне з провідних місць. За численними літературними даними вітчизняних і іноземних дослідників, на капусті та інших рослинах родини капустяних живиться близько 300 видів багатоїдних і спеціалізованих шкідників. Ця культура пошкоджується протягом всього періоду вегетації, але найбільш небезпечними є пошкодження сходів і розсади після висадки її у грунт. Навесні значної шкоди наносять капустяні блішки, личинки капустяної мухи, гусениці молі капустяної, листоїд капустяний та інші. Влітку – клопи капустяні, гусениці совок, біланів, личинки капустяної мухи. У другій половині літа та восени значну шкоду завдають гусениці біланів, совок, личинки і дорослі особини попелиці капустяної.Publication Поширеність та шкідливість фомозу на ріпаку озимому в осінній період(ПДАУ, 2024-11-26) Малина, Г. В.; Малина, В. Г.Ріпак озимий – дуже високоінтенсивна та рентабельна культура, яка за максимальних вкладень демонструє найбільшу віддачу. Серед олійних культур ріпак займає одне із провідних місць у світі, в Україні за значимістю посідає третє місце. Передумовою зростання та попиту на ріпак у світі є те, що із зростанням населення зростає потреба у продуктах харчування. Насіння сучасних сортів та гібридів ріпаку озимого містить 40-50 % олії. Ріпакова олія характеризується підвищеною біологічною цінністю, є висококалорійною і має велику енерговіддачу.Publication Технології перепосадкової обробки як спосіб підвищення продуктивного потенціалу картоплі(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Хоменко, О. В.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаВисока продуктивність сільськогосподарських культур є одним з ключових показників ефективності сільськогосподарського виробництва. Сучасні сорти культурних рослин володіють високим генетичним потенціалом продуктивності, демонструючи відмінну врожайність на сортовипробуваннях, проте у виробничих умовах цей потенціал реалізується лише частково. Багато сортів картоплі мають біологічний потенціал продуктивності на рівні 65-75 і навіть 100-120 т/га, проте у реальному виробництві урожайність таких сортів у більшості господарств України становить в середньому лише 10-20 т/га.Publication Вплив способів обробітку грунту на чисельність злакових мух(ПДАУ, 2024-11-26) Логвиненко, Вадим Васильович; Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина АнатоліївнаВідомо, що способи обробітку грунту істотно змінюють умови проживання шкідливих і корисних комах, значно впливаючи на їх життєздатність і динаміку чисельності. Широке розповсюдження в практиці землеробства безполицевого та поверхневого обробітку грунту після збирання озимої пшениці суттєво впливає на шкодочинність основних фітофагів цієї культури а саме на комплекс таких шкідників як злакові мухи. Серед яких в Полтавській області протягом досліджуваного періоду своєю шкодочинністю вирізнялися шведська муха (Oscinella frit), пшенична муха (Phorbia securis), гессенська муха (Mayetiola destructor Say.).Publication Бактеріальні хвороби проса(ПДАУ, 2024-11-26) Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Коваленко, Нінель Павлівна; Сиваш, К. С.Бактеріальні хвороби на просі не можна віднести до ряду домінуючих, але в окремі роки вони спричиняють суттєві втрати зерна та погіршення його смакових і технологічних характеристик. На території України також зареєстровані інфекційні захворювання проса, що спричиняються бактеріями, поширення яких напряму залежить від гідротермічних умов. Найчастіше фіксується паразитування на цій круп’яній культурі двох видів бактерій: Pseudomonas syringae pv. panici Elliott та Xanthomonas vasicola pv. holcicola Elliott [9].Publication Екологічно-фізіологічні аспекти пошкодження клопом черепашкой(ПДАУ, 2024-11-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичПитання впливу патологічних процесів на метаболізм рослин наступних поколінь залишається мало дослідженим. Проте важливість таких досліджень є очевидною. По-перше, вони допомагають глибше зрозуміти, як ці процеси впливають на шкодочинність фітофагів. По-друге, вивчення формування рослин із пошкодженого насіння може стати основою для оптимізації умов вирощування культур у періоди після масових розмножень шкідників, коли існує ризик використання пошкодженого насіннєвого матеріалу.Publication Дослідження ефективності біологічних препаратів для боротьби з грибковими хворобами сої(ПДАУ, 2024-11-26) Грицай, Ю. Ю.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСоя, як одна з найважливіших зернобобових культур у світі та Україні, відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та розвитку агропромислового комплексу. Її висока біологічна цінність, багатий амінокислотний склад та вміст олії роблять її незамінною сировиною для харчової, кормової та фармацевтичної промисловості. З метою підвищення врожайності та якості продукції, а також збереження довкілля, все більшої популярності набуває застосування біологічних методів захисту сої.Publication Місце сої в світовому рослинництві(ПДАУ, 2024-11-26) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим Васильович; Дебела, А. С.Соя - одна з найдавніших культурних рослин, які використовуються людиною з незапам'ятних часів. У XX столітті соя відкрита людиною заново. Вона отримала швидке поширення на всіх континентах і широке застосування в кулінарії, тваринництві, в промисловості та медицині. З насіння сої виробляється широкий асортимент білокововмісних продуктів. Такі продукти, як білкові напівфабрикати (знежирена і напівжирне борошно, сухе соєве молоко, окара, концентрати і ізоляти соєвих білків, соєвий сир) використовуються або як компоненти різних харчових продуктів і страв, або в якості сировини. Соя дійсно унікальна. Це продукт, практично не дає ніяких відходів.Publication Строки посіву як фактор оптимізації фітосанітарного стану пшениці озимої(ПДАУ, 2024-11-26) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Логвиненко, Вадим ВасильовичСтроки посіву пшениці озимої є одним з важливих агротехнічних прийомів, який безпосередньо впливає на фітосанітарний стан посівів протягом усього вегетаційного періоду. Правильно обрані строки сівби можуть значно зменшити ризик розвитку шкідників і хвороб, підвищити зимостійкість рослин та забезпечити високий і стабільний урожай. Ураження шкідниками рослин озимої пшениці може суттєво вплинути на врожайність і якість зерна.Publication Фітосанітарний стан насіння зернобобових культур(ПДАУ, 2024-11-26) Галушко, І. В.; Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна Дмитрівна; Курило, С. В.Важливою особливістю сучасних систем інтегрованого захисту рослин має бути їх спрямованість на екологічну безпеку та біологізацію. Тому нині актуальною стає концепція фітосанітарної оптимізації агробіоценозів, суть якої полягає у реалізації фітосанітарного моніторингу і прогнозу розвитку шкідливих та корисних видів, фітосанітарна підготовка посівного або садивного матеріалу, використання стійких сортів, застосування малотоксичних засобів захисту рослин та біопрепаратів, їх ротації, внесення збалансованих доз органічних та мінеральних добрив [2].Publication Захист рослин: історична довідка(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Шерстюк, Олена ЛеонідівнаСередні втрати продукції рослинництва від пошкодження шкідливими організмами становлять 30 %, а в періоди масового розмноження шкідників, епіфітотійних спалахів хвороб та значного забур’янення полів, ці показники зростають до 50% або призводять до повної втрати урожаю. Тому для збереження урожайності культур та якості продукції необхідний науково-обґрунтований, добре організований захист рослин від шкідливих організмів.Publication Внесок Полтавської сільськогосподарської дослідної станції у розвиток досліджень із захисту рос(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаНа початок ХХ століття у результаті наукових досліджень багатьох учених (Ф. Кеппен, І. А. Порчинський, Н. А. Холодковський, С. А. Мокржецький, А. А. Силантьєв, Я. Ф. Шрейдер та інші) було накопичено значні обсяги матеріалу щодо вивчення явищ паразитизму та хижацтва серед комах і визначені шляхи використання ентомофагів для біологічного захисту рослин.Publication Яскравий слід короткого життя професора Миколи Гросгейма (1889-1938)(ПДАУ, 2024-11-26) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Серед славетних імен розбудовників сільськогосподарської дослідної справи України, надто у царині її садівничої ентомології та захисту рослин, чільне місце займає постать Миколи Альфонсовича Гросгейма (1889-1938) [4-6]. Проте сьогодні його діяння у царині прикладної ентомології та організації галузевого дослідництва відомі лише дуже вузькому колу фахівців. Причини цьому – коротке життя (прожив лише 49 років) цього достойника, що став жертвою тоталітарного режиму кінця 30-х років минулого століття [4].Publication Вплив сорту на ефективність протруювання насіння гороху(ПДАУ, 2024-11-26) Коваленко, Нінель Павлівна; Притула, А. Р.; Вотінцева, В. Д.Серед найбільш поширених мікозів гороху на території України чільне місце займають кореневі гнилі. Основними збудниками їх гриби роду Fusarium spp., шкідливий вплив яких обумовлений метаболітами грибів – токсинами та ферментами, необхідними для проникнення патогена всередину насінини, подальшої її колонізації та гідролізу біополімерів [1]. Збудники фузаріоза гороху – широко спеціалізовані види Fusarium avenaceum (Fr.) Sacc., F. culmorum (W.G. Sm.) Sacc., F. equiseti (Corda) Sacc. (= F. fal catum App. et Wr.).Publication Бруннер Юрій Миколайович – засновник ентомологічної оцінки ґрунтозахисного землеробства в Україні(ПДАУ, 2024-11-26) Колесніков, Л. О.; Писаренко, Віктор МикитовичЮрій Миколайович Бруннер народився 16 червня 1914 року в місті Андіжан, нині це Ферґанська область Узбекистану. Його рід походить від німецьких лікарів, які приїхали в Україну за часів Катерини II. Батько Юрія Миколайовича працював польовим ентомологом в експедиціях, що вивчали шкідників бавовнику. Після раптової смерті батька 1914 року сім'я з Узбекистану переїжджає до родичів у Вінницьку губернію [1, 2].