Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики

Permanent URI for this collection

https://dspace.pdau.edu.ua/handle/123456789/5074

Browse

Now showing 1 - 20 of 733

Effect of Fertigation with Urea-Ammonium Nitrate on the Seed Yield of Maize Maternal Lines
(2026-02-27) Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Koba, K.; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Semenov, A. O.; Семенов, Анатолій Олексійович; Len, O. I.; Лень, Олександр Іванович; Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Bahan, A. V.; Баган, Алла Василівна; Yurchenko, S. O.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Yeleussinov, B.
Fertilisation plays a crucial role in managing corn yields. Research conducted in 2021 − 2023 in the Central Forest-Steppe of ukraine under unstable moisture conditions demonstrated the positive impact of urea-ammonia mixture (uan) on the yield and sowing properties of maize maternal lines seeds across different maturity groups (P6/240, P5/320, P4/440). Applying 80 L/ha of UAN during the V10 (ВВСН 20) phase increased seed yield by 10.6 − 11.9% compared to the control. The highest seed yield was achieved with 120 L/ha of UAN, resulting in increases of 22.5% for P6/240, 21.3% for P5/320, and 16.4% for P4/440. however, increasing the uan dose to 160 l/ha led to a slight decrease in yield for lines P5/320 and P6/240. Statistical analysis confirmed that fertilisers significantly influenced seed yield, accounting for 37% of the yield variance, with the genetic characteristics of the maternal lines contributing 34%. The positive effect of liquid nitrogen fertilisers on the 1,000-seed weight varied from 3.4% to 21.8%, depending on lines genetics and fertiliser dose.
Перспективи вирощування ріпаку озимого в сучасних умовах землекористування
(2026-02-26) Барат, М. Ю.; Баган, Алла Василівна
У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розширення площ під озимим ріпаком як однією з найбільш рентабельних олійних культур. Автор розглядає економічні переваги вирощування ріпаку, зокрема його роль як «валютної» культури, що забезпечує перші грошові надходження в господарство. Особлива увага приділяється агротехнічному значенню культури як одного з найкращих попередників у сівозміні, що покращує структуру ґрунту та сприяє фітосанітарному очищенню полів. Висвітлено перспективи використання ріпаку не лише в харчовій промисловості, а й як стратегічної сировини для виробництва біопалива. У роботі також окреслено основні виклики — від ризиків перезимівлі до необхідності інтенсивного захисту від шкідників, та обґрунтовано, що впровадження інноваційних гібридів і цифрових систем моніторингу робить вирощування озимого ріпаку стабільним і перспективним напрямом агровиробництва.
Методи створення вихідного матеріалу у селекції троянд
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Рощепа, Д. О.
У статті систематизовано та проаналізовано основні методи створення генетичного різноманіття як фундаменту для виведення нових сортів троянд. Автор розглядає класичні підходи, такі як міжсортова та міжвидова гібридизація, а також використання методів експериментального мутагенезу та поліплоїдії для розширення спектру декоративних ознак. Особлива увага приділяється сучасним біотехнологічним методам, зокрема культурі тканин in vitro та методам молекулярного маркування, які дозволяють значно скоротити селекційний процес та проводити цілеспрямований добір за ознаками стійкості до хвороб (борошнистої роси, чорної плямистості) та адаптивності до несприятливих умов довкілля. Обґрунтовано необхідність комплексного поєднання традиційних та інноваційних методів для створення конкурентоспроможних сортів із високими естетичними та господарсько-цінними характеристиками.
Перспективи вирощування чіа (Salvia hispanica L.) в Україні
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Мусієнко, Н. О.
У статті проаналізовано біологічні особливості та господарську цінність чіа (Salvia hispanica L.) як перспективної нішевої культури для агропромислового комплексу України. Автор розглядає чіа як унікальне джерело жирних кислот Омега-3, антиоксидантів та рослинного білка, попит на яке стабільно зростає на внутрішньому та світовому ринках здорового харчування. Особлива увага приділяється оцінці адаптаційних можливостей культури до кліматичних умов Степу та Лісостепу України в контексті глобального потепління. Досліджено вимоги чіа до температурного режиму, вологості ґрунту та тривалості світлового дня. Розглянуто основні елементи технології вирощування: терміни сівби, норми висіву, контроль бур’янів та специфіку збирання дрібнонасіннєвої культури. На основі аналізу світового досвіду та попередніх вітчизняних випробувань обґрунтовано високу економічну ефективність впровадження чіа у сівозміни фермерських господарств України.
Вирощування кіноа (Chenopodium quinoa L.) як перспективної нішевої культури в Україні
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Мусієнко, Н. О.
У роботі досліджено потенціал та особливості технології вирощування кіноа (Chenopodium quinoa L.) в агрокліматичних умовах України. Автор обґрунтовує доцільність впровадження цієї культури як високоефективного дієтичного продукту з високим вмістом повноцінного білка, антиоксидантів та відсутністю глютену. Проаналізовано адаптивні можливості кіноа до стресових чинників середовища, зокрема високу посухостійкість та здатність витримувати значні коливання температур. У статті розглядаються основні етапи агротехніки: від підбору сортів та підготовки ґрунту до особливостей збирання врожаю. Окрема увага приділяється захисту посівів від бур'янів та шкідників на ранніх етапах розвитку. Дослідження підтверджують високу рентабельність вирощування кіноа для малих та середніх фермерських господарств, що орієнтовані на експорт та внутрішній ринок здорового харчування.
Особливості вирощування ріпаку озимого в умовах Лісостепу
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Маслівець, О. В.
У статті проаналізовано ключові аспекти технології вирощування озимого ріпаку в умовах Лісостепу України з урахуванням сучасних тенденцій зміни клімату. Автор акцентує увагу на важливості дотримання оптимальних строків сівби та підбору гібридів, адаптованих до нерівномірного зволоження та ризиків вимерзання. Досліджено роль інтегрованої системи захисту, що включає обов'язкове застосування ретардантів у осінній період для запобігання переростанню точки росту та підвищення зимостійкості рослин. Розглянуто стратегію збалансованого живлення, зокрема значення азотного підживлення по мерзлоталому ґрунту та роль мікроелементів (бору, сірки) у формуванні продуктивності культури. Обґрунтовано, що поєднання вологозберігаючого обробітку ґрунту та своєчасного контролю бур’янів, шкідників (прихованохоботників, ріпакового квіткоїда) та хвороб (фомозу, циліндроспоріозу) є визначальним фактором отримання стабільних урожаїв у даному регіоні.
Вплив мікродобрив на продуктивність гібридів кукурудзи (Zea mays)
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Харитенко, Б. Р.; Шевченко, І. А.; Коротушенко, К. Ю.; Даценко, Д. М.
У статті представлено результати досліджень щодо впливу позакореневого підживлення мікродобривами на формування врожайності та якісні показники зерна різних гібридів кукурудзи. Автор обґрунтовує роль мікроелементів (цинку, бору, марганцю та міді) у стимуляції фізіологічних процесів, зокрема фотосинтезу та азотного обміну, що є критично важливим у періоди інтенсивного росту культури. Встановлено, що застосування комплексних мікродобрив у фазі 3–5 та 7–9 листків сприяє кращому розвитку кореневої системи, підвищує стійкість рослин до температурних стресів та оптимізує структуру врожаю (кількість рядів у качані та масу 1000 зерен). Дослідження підтверджують, що збалансоване мікроелементне живлення дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, забезпечуючи приріст урожайності на 10–15% при одночасному покращенні енергетичної цінності зерна.
Особливості підбору та вирощування рослин при озелененні адміністративних будівель в умовах міського середовища
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Дмитришина, О. В.
У роботі досліджено специфіку створення стійких декоративних насаджень поблизу та всередині адміністративних будівель у контексті урбанізованого простору. Автор аналізує вплив несприятливих чинників міського середовища, таких як загазованість, тепловий вплив мощених поверхонь, обмежений об'єм ґрунту та протяги, на життєздатність рослин. Особлива увага приділяється критеріям підбору асортименту: акцент робиться на газостійких, посухостійких та декоративно-стабільних видах. Розглянуто використання сучасних технологій озеленення, зокрема контейнерного вирощування, мобільних садів та елементів вертикального озеленення (фітостін), які дозволяють підкреслити статусність державних та офісних установ. Надано рекомендації щодо режиму догляду та фітосанітарного моніторингу рослин для забезпечення їхньої високої декоративності протягом усього року.
Підбір асортименту декоративних культур для озеленення малого саду
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Гордієнко, Д. А.
У роботі розглянуто принципи формування сталого та естетично привабливого асортименту рослин для обмежених за площею територій (малих садів). Автор акцентує увагу на необхідності використання компактних форм дерев і кущів, зокрема штамбових рослин, колоноподібних сортів та карликових хвойних культур, які дозволяють максимально ефективно використовувати простір. Проаналізовано критерії підбору рослин з урахуванням екологічних факторів (освітленість, тип ґрунту, мікроклімат) та декоративних характеристик (період цвітіння, фактура листя, сезонна зміна забарвлення). Особлива увага приділяється створенню багатофункціональних композицій, що поєднують декоративні злаки, багаторічні квіти та вертикальне озеленення. Запропоновано оптимальні схеми поєднання культур для досягнення ефекту безперервного цвітіння та візуального розширення простору малого саду.
Вплив сорту на прояв показників продуктивності та якості насіння нуту звичайного
(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Рибкін, В. В.
Мета. Мета досліджень полягала у вивченні впливу сорту на прояв біометричних показників рослини, елементи продуктивності, урожайність та показники якості насіння нуту звичайного. Методи. Використовували польові (дослідження біометричних показників рослин та рівня урожайності), лабораторні (визначення елементів продуктивності рослини та показників якості насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень – 10 сортів нуту звичайного: Бланко, Буджак, Достаток, Зодіак, Одисей, Скарб, Тріумф, Степовий, Кіра і Лара. За стандарт прийнято сорт Буджак. Варіанти досліду вивчали за наступними показниками: висота рослини (см), висота прикріплення нижнього боба (см), кількість гілок першого порядку на рослині (шт.), кількість бобів з рослини (шт.), кількість насіння з рослини (шт.), кількість насінин у бобі (шт.), маса насіння з рослини (г), маса 1000 насінин (г), вміст білка (%), урожайність (у перерахунку на т/га). Статистична обробка результатів досліджень включала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За даними результатів досліджень було встановлено, що за проявом біометричних показників рослин нуту звичайного можна відмітити сорт Степовий велет (за висотою рослини та кріплення нижнього боба) та сорт Лара (за кількістю гілок першого порядку на рослині). За продуктивністю нуту звичайного можна виділити сорти: Тріумф – за кількістю бобів і насіння з рослини, кількістю насінин у бобі; Достаток – за масою насіння з рослини та показником урожайності. За показниками якості насіння нуту звичайного можна відмітити наступні сорти: Тріумф – за масою 1000 насінин, Зодіак – за вмістом білка у насінні. Висновки. Рекомендацією для виробництва насіння нуту звичайного є вирощування сортів Тріумф і Достаток.
Features of forming the productivity of modern hemp varieties using organic cultivation technology
(2023) Pylypchenko, A.; Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Tymoshchuk, T.; Malynka, L.
Seed hemp can be used to produce products and restore soil fertility. The adaptive potential of cannabis varieties can be implemented by optimising their cultivation technologies. The purpose of this study was to substantiate the features of forming the productivity of cannabis varieties adapted to organic cultivation technologies. Field studies were conducted during 2019-2021 on leached chernozems. Research methods: field, laboratory, statistical and comparative calculation. The regularities of yield formation of hemp straws, fibre, and seeds depending on the genetic potential of varieties and cultivation technology were investigated. The suitability of five hemp varieties for organic cultivation was evaluated. It was established that the introduction of organic cultivation technology has a positive effect on crop productivity. With organic cultivation of Hliana and Hloba varieties, the increase in the yield of straw (0.07-0.11 t/ha) was statistically insignificant compared to inorganic technology. Cultivation of Zolotoniski 15 and Sula varieties using organic technologies increased the yield of hemp straw by 0.14 t/ha. The Lara variety showed an insignificant decrease in the straw yield. This confirmed the theory that the introduction of organic cultivation of hemp will not lead to a decrease in yields. Organic technologies for growing hemp contributed to an increase in their yield compared to the traditional one, provided that varieties were selected correctly. The best suitability for organic cultivation in terms of fibre yield was recorded in the Lara variety. The obtained results will be used to improve and introduce organic technologies for growing adapted hemp varieties, depending on the purpose of fibre or seeds.
Вплив попередників та рівня удобрення на урожайність зерна пшениці озимої в умовах Лівобережного Лісостепу
(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Гангур, Володимир Васильович; Маренич, Микола Миколайович; Сокирко, Д. Д.
Зерно пшениці озимої (Triticum aestivum L.) є ключовою сільськогосподарською сировиною для виробництва основних продуктів харчування. Однак підвищення урожайності, збільшення валових зборів зерна та поліпшення його якості неможливе без оптимізації окремих елементів технології, зокрема системи удобрення та виявлення кращого місця культури у сівозміні. Дослідження проведено в умовах Полтавської державної сільськогосподарської дослідної станції ім. М. І. Вавилова впродовж 2022–2024 рр. Метою польового експерименту було з’ясувати вплив попередників та системи удобрення на формування продуктивності пшениці озимої у сівозмінах із короткою ротацією. За результатами польового експерименту встановлено, що за вирощування пшениці озимої в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України кращими паровими попередниками культури у сівозмінах з короткою ротацією є чорний пар та еспарцет на один укіс. У разі розміщення пшениці озимої по цих попередниках та внесення мінеральних добрив у нормі N50Р50К50, урожайність сорту Нива одеська становила, відповідно 5,16 та 5,09 т/га. Серед непарових попередників, доцільним є розміщення пшениці озимої після чини на зерно та сої. У сівозмінах, де пшеницю озиму висівали після чини на зерно та сої урожайність культури становила, відповідно 4,77 та 4,65 т/га, що на 7,6 і 9,9 % менше порівняно з контролем (пар чорний). Небажаним є повторна сівба пшениці озимої у сівозміні, за якої негативний вплив попередника проявляється навіть за внесення органічних та підвищених доз мінеральних добрив. Наслідком цього є зниження урожайності зерна на 1,66 т/га або 32,2 %, порівняно із розміщенням культури по чорному пару. Дослідження показали, що посівні якості насіння пшениці озимої залишалися майже незмінними залежно від попередників у сівозмінах з короткою ротацією, за винятком варіанту з повторною сівбою пшениці.
Role of Environmental Factors in Legume-Rhizobium Symbiosis: A Review
(2025) Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Czopek, K.; Staniak, M.; Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович
Legumes play a pivotal role in addressing global challenges of food and nutrition security by offering a sustainable source of protein and bioactive compounds. The capacity of legumes to establish symbiotic relationships with rhizobia bacteria enables biological nitrogen fixation (BNF), reducing the dependence on chemical fertilizers while enhancing soil health. However, the efficiency of this symbiosis is significantly influenced by environmental factors, such as soil acidity, salinity, temperature, moisture content, light intensity, and nutrient availability. These factors affect key processes, including rhizobia survival, nodule formation, and nitrogenase activity, ultimately determining the growth and productivity of legumes. This review summarizes current knowledge on legume-rhizobia interactions under varying abiotic conditions. It highlights the impact of salinity and acidity in limiting nodule development, soil temperature in regulating microbial community dynamics, and moisture availability in modulating metabolic and hormonal responses during drought and waterlogging. Moreover, the role of essential nutrients, including nitrogen, phosphorus, potassium, and trace elements such as iron, molybdenum, and boron, in optimizing symbiosis is critically analyzed.
Effectiveness of urea-ammonia mixtures for ertilisation of maize (zeamays l.) mother plants under conditions of unstable moisture
(2026-02-23) Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Koba, K.; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Semenov, A. O.; Семенов, Анатолій Олексійович; Len, O. I.; Лень, Олександр Іванович; Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Bahan, A. V.; Баган, Алла Василівна; Yurchenko, S. O.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Yeleussinov, B.
Studies in 2021-2023 under conditions of unstable moisture in the Central Forest-Steppe of Ukraine revealed a positive effect of urea-ammonia mixture (UAN) on the yield and sowing properties of seeds of maternal lines of maize hybrids of different maturity groups (P6/240, P5/320, P4/440). Based on the research results, it was found that the application of 80 l/ha of UAN in the V10 phase increased seed yield by 10.6-11.9% compared to the control. The highest level of seed yield of the maternal line of the early-ripening hybrid P6/240 (6.16 t/ha) by 22.5%, the mid ripening hybrid P5/320 (6.20 t/ha) by 21.3%, the late-ripening hybrid P4/440 (6.80 t/ha) by 16.4% and its maximum increase compared to the control was observed in the variant with the introduction of urea-ammonia mixture (UAN) at a dose of 120 l/ha. The subsequent increase in the dose of UAN to 160 l/ha was not effective, as the level of seed yield decreased in the hybrid P5/320 by 0.5%, P6/240 - by 3.9%. Statistical processing of the experimental data using the method of analysis of variance confirms the significant influence of fertilisers on the formation of seed yields of maize hybrids, which account for 37%. According to the experimental data, the positive effect of applying different doses of liquid nitrogen fertilisers on the weight of 1000 seeds, depending on the genetic characteristics of the hybrids and the dose of fertilisers, was noted to be 3.4-21.8%.
Оцінка стійкості до хвороб, урожайності та якості насіння сучасних сортів сої
(2026-02-23) Рибальченко, Анна Михайлівна; Ісаков, Ростислав Рустамович
Соя є надзвичайно важливою культурою для агропромислового комплексу України. Головною складовою частиною сортового різноманіття сої має бути висока урожайність, якість насіння, екологічна стійкість до несприятливих факторів довкілля, а також економічна доцільність вирощування. У статті проаналізовано сортові ресурси сої за показниками стійкості до таких хвороб, як фузаріоз, аскохітоз, переноспороз, бактеріоз, септоріоз. Проаналізовано урожайність сортового різноманіття сої, якісний склад зерна за показниками вмісту білка та олії, екологічну стійкість. Виділено сорти сої, що поєднують комплексну стійкість до хвороб з високим рівнем генетичного потенціалу урожайності. Визначено стійкість сортів сої до несприятливих екологічних факторів протягом періоду вегетації. Дослідження сортових ресурсів сої виконано на основі аналізу Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2024 рік. Виділено сорти сої з комплексною стійкістю до хвороб та високим рівнем урожайності: Фріне, Кінгстон, Ліска, Комбінатор, Смарагд, ЕС Колектор, АФК Темпо, Стайн 07Ж22, Стіне 11Н20, Атрактор, Кобуко, Абака, АФК Спрін, РЖТ Сателія, ЕС Візитор, РЖТ Сакуза, Сассекс, РЖТ Сальса, Альвеста, ОАЦ Кенді, ОАЦ Аттіка, Алісія, ЕС Компетітор, Дакота, Крістіан, Сахара, Покахонтас, Ахілеа. Урожайність у названих сортів сої перебувала в межах від 3,5 т/га у сорту Фріне та до 4,38 т/га у сорту Ахілеа. Вміст білка у виділених сортів сої варіював від 37,2 % у сорту Фріне до 44,6 % у сорту Ліска. Вміст олії знаходився в межах від 18,5 % у сорту ЕС Компетітор до 22,6 % у сорту Фріне. Стійкість до обсипання насіння у виділених сортів сої була на рівні 9 балів, лише у сортів ОАЦ Кенді, ЕС Візитор, Абака, Стайн 07Ж22 стійкість до обсипання становила 8 балів. Показник стійкості рослин до вилягання був найбільш варіабельним: у 18-ти сортів з 28 виділених стійкість до вилягання становила 9 балів, у 7-ми сортів – 8 балів, у 2-х сортів – 7 балів, у 1-го сорту – 6 балів. Стійкість до посухи в умовах змін клімату є важливою адаптивною властивістю сорту. З 28-ми виділених сортів сої – у 23-х сортів рівень стійкості до посухи становив 9 балів, у 4-х сортів – 8 балів, у 1-го сорту – 7 балів. Сортовий потенціал сої містить сорти, що відрізняються стійкістю до хвороб, урожайністю, якістю насіння, екологічною стійкістю.
Урожайність міскантусу гігантського залежно від способу вирощування та підживлення насаджень в агрологістиці виробництва біомаси
(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим Іванович
Сьогоденні реалії життя все більше переконують людство у необхідності викори стання поновлюваних джерел енергії. При цьому вико ристання місцевого рослинного ресурсу розглядається як один із перспективних та альтернативних шляхів вирішення зростаючих проблем забезпечення доступ ної енергії населення нашої країни. Адже, поряд із сільськогосподарськими, енергетичні культури формують більшу високу врожайність біомаси яку можливо використати як сировину для виробни цтва біопалив. А їх подальше використання за енрго конверсії для потреб територіальних громад дозволить знизити енергетичну залежність та підвищити добробут населення. У зв’язку з чим, вбачаємо необхідність більш ширшого використання рослинного ресурсу енер гетичних культур в нашій країні, що дозволить знизити залежність від зовнішніх непередбачуваних чинників та сприятиме розвитку власного виробництва біопалив.
Удосконалена технологія вирощування міскантусу гігантського у смугових насадженнях: вплив на елементи продуктивності, врожайністьта якість біомаси
(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим Іванович
Установити особливості формування врожайності та якості біомаси міскантусу гігантського залежно від удосконалення технології вирощування культури у смугових насадженнях з кукурудзою звичайною та люпином багаторічним. Методи. Дослідження проводили на чорноземах опідзолених середньогумусних на рослинах третього-п’ятого років вегетації впродовж 2020–2024 рр. в умовах центральної частини лівобережного Лісостепу України. При цьому користувалися методикою дослідної справи в агрономії та дотримувались затверджених методик та наукових рекомендацій. Експеримент проведено за схемою трифакторного польового досліду: фактор А (рік вегетації): третій, четвертий, п’ятий; фактор Б (вид насадження): мононасадження і смугові насадження міскантусу в посівах кукурудзи та люпину; фактор В (позакореневе підживлення): вар. 1 – без підживлення (контроль), вар. 2 – підживлення Кристалон + Біопрепарат (25 %-ва доза кожного препарату), вар. 3 – підживлення Кристалон + Біопрепарат (50 %-ва доза кожного препарату), вар. 4 – підживлення Кристалон (повна доза 100 %), вар. 5 – підживлення Біопрепарат (повна доза 100 %). Результати. Вид насадження та підживлення мають істотний вплив на збільшення біометричних показників рослин міскантусу гігантського (висоти та густоти стеблостою, а також площі листкової пластики). Ці показники були істотно вищими у смугових насадженнях порівняно з мононасадженнями та мали середній або сильний прямолінійний кореляційний зв’язок з урожайністю біомаси міскантусу. Щорічне застосування у підживленні препаратів Кристалон і Мікофренд С (50 % доза кожного препарату) у смугових насадженнях міскантусу має істотний вплив на збільшення врожайності основної культури – міскантусу гігантського (до 22,2 т/га). При цьому зростає загальний обсяг біомаси смугових насаджень (до 29,7 т/га) з урахуванням врожаю біомаси супутнього компонента – кукурудзи (до 7,3 т/га). Висновки. Гарантоване зростання біометричних показників рослин і підвищення врожайності та поліпшення якості біомаси міскантусу гігантського й кукурудзи (до 27,8 т/га) як сировини для біопалива, забезпечується за вирощування культур у смугових насадженнях з люпином та застосування щорічного сумісного підживлення 50 % дозою кожного з препаратів – Кристалон і Мікофренд С.
Виробництво садивного матеріалу міскантусу гігантського: вихід та якість залежно від агротехнологічних умов вирощування
(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим Іванович
Установити особливості приживлюваності та виходу садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів агротехнології вирощування в умовах центральної частини Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польовий експеримент проводили впродовж 2018–2024 рр. на чорноземах опідзолених з використанням рандомізованого розміщення дослідних ділянок. Вивчали вплив трьох факторів: маси ризом (˂ 30 г, 31–50 г, ˃ 50 г), схем їх висаджування (30 × 30, 45 × 45, 60 × 60, 75 × 75 см) і застосування препаратів [контроль; передсадивне оброблення ризом мікоризним препаратом Мікофренд С (5 г/ризому) у поєднанні з прилипачем-гідроутримувачем Аквадар (5 г/ризому); оброблення ризом у поєднанні з щорічним весняним позакореневим підживленням препаратом Крісталон особливий (3 кг/га)]. Сорт міскантусу гігантського ‘Осінній зорецвіт’. Результати. Установлено, що розмір ризом, передсадивне їх оброблення препаратами та схема висаджування впливають на приживлюваність садивного матеріалу. У середньому по досліду цей показник варіював у межах від 74,5 до 85,7 %. При цьому, як зменшення, так і збільшення площі висаджування, а також використання дрібних за масою ризом призводили до істотного зниження цього показника в усі роки досліджень. Найвищий відсоток проростання ризом міскантусу гігантського (понад 80) зафіксовано за схеми висаджування 60 × 60 см із застосуванням передсадивного оброблення середніх і крупних ризом. Щорічне весняне позакореневе підживлення маточників у фазі трьох чотирьох листків препаратом Крісталон особливий, порівняно з контрольними варіантами, суттєво підвищує вихід ризом відповідно до їх маси (від 84,4 до 91,4 %). Залежно від схеми висаджування ризом міскантусу гігантського в розсадниках і застосування позакореневого підживлення маточників змінюється площа, яку можна забезпечити отриманим садивним матеріалом. Зокрема, схема 30 × 30 см забезпечує 81,7 95,4 га нових енергетичних плантацій, 45 × 45 см – 46,0–52,0 га, 60 × 60 см – 32,7–40,1 га, 75 × 75 см – 27,9 33,4 га. Висновки. Найліпші показники приживлюваності та виходу ризом міскантусу гігантського (понад 80 %) відзначено за висаджування їх за схемою 60 × 60 см та передсадивного оброблення середніх та крупних ризом препаратом Мікофренд С сумісно із прилипачем-гідроутримувачем Аквадар та позакореневим підживленням маточників у фазі трьох-чотирьох листків хелатним препаратом Крісталон особливий.
Аналіз сортових ресурсів енергетичних культур в Україні
(2026-02-20) Сиплива, Н. О.; Кулик, Максим Іванович; Рожко, Ілона Іванівна; Ритченко, А. В.
Використання альтернативних джерел енергії є критично важливим на сьогодні для більшості країн світу, що в перспективі сприятиме вирішенню проблеми доступної й дешевої енергії та пом’якшення наслідків глобального потепління. Основна, найбільш доступна й поновлювальна сировина для отримання енергії – це рослинна біомаса. Поставлена перед нами задача полягала в виокремленні найбільш продуктивних сортів представників трав’янистих й деревних енергетичних культур, які б задовольняли потреби виробництва. Для виконання цього завдання ми провели аналітичні дослідження. У своїй роботі ми використовували наступні методи: діалектичного пізнання процесів і явищ, монографічний; емпіричний; порівняльного аналізу та абстрактно-логічний підхід. У результаті аналізу кількісного складу оновленого сортименту енергетичних культур визначено, що станом на 2024 рік у Реєстрі сортів асортимент даних культур налічує 73 одиниць, які поєднують по 35 сортів деревних та 38 трав’янистих енергетичних культур. Найбільше наявних у Реєстрі сортів є представники родини Poaceae. За останні п’ять років Реєстр сортів оновився 34 сортами, серед яких лише сім культиварів трав’янистих культур. Сорти представлені такими видами, як сорго цукрове – шість сортів та два сорти міскантусу гігантського. Середня урожайність сортів роду Salix складає від 32,0 до 39,0 т/га сирої біомаси з теплоємністю пального 16–19 Мдж/кг. Також ми звернули увагу на динаміку селекційно-насінницької роботи над енергетичними культурами. Відмітимо, що серед наукових установ України дослідженнями насінництва та селекції сортів трав’янистих енергетичних культур працюють такі установи: Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка Національної академії наук України, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України та ін. Враховуючи ботаніко-біологічні особливості представників даної групи енергетичних культу та потенціал заявленої продуктивності у характеристиці заявлених у Реєстрі сортів рослин придатних для вирощування в Україні виокремлено найбільш продуктивні для кожної зони вирощування. В перспективі це дозволить виробляти достатню кількість насіннєвого й садивного матеріалу для закладки нових площ високопродуктивних енергетичних культур.
Ефективність та логістика виробництва насіння проса прутоподібного залежно від елементів агротехнології
(2026-02-20) Ритченко, А. В.; Калініченко, Олександр Володимирович; Кулик, Максим Іванович
Установити ефективність виробництва насіння проса прутоподібного залежно від елементів агротехнології вирощування насінників. Методи. Дослідження проводили на чорноземах опідзолених середньогумусних упродовж шести років. При цьому використовували методику дослідної справи в агрономії, затверджені наукові рекомендації та методики економічної та енергетичної ефективності. Матеріалом для дослідження були українські сорти проса прутоподібного ‘Зоряне’ і ‘Морозко’ та сортозразок іноземної селекції ‘Кейв-ін-рок’. Польовий експеримент поєднував вивчення цих сортів на фоні звичайної та оптимізованої технології вирощування насінників материнських рослин проса прутоподібного та їх потомства. Результати. Різні агротехнології мали суттєвий вплив на врожайність насіння досліджуваних сортів проса прутоподібного. Найбільший урожай насіння у середньому за роки дослідження формували насінники за оптимізованої технології вирощування материнських рослин проса прутоподібного: сорт ‘Зоряне’ 0,71 т/га, ‘Морозко’ 0,45 т/га та ‘Кейв-ін-рок’ 0,32 т/га, а потомства – відповідно за сортами: 0,82; 0,74 і 0,46 т/га. Відповідно на цих варіантах були й вищі показники економічної ефективності, порівняно із звичайною технологією – рівень рентабельності виробництва насіння потомства зріз до 156,0 та більше 200,0 %. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва насіння за оптимізованої агротехнології був у межах від 2,0 до 4,0 (для материнських рослин) та 2,8 до 4,4 (для потомства). Також розроблено логістичний ланцюг виробництва насіння та біомаси за багаторічного використання посівів проса прутоподібного. Висновки. Ефективність виробництва насіння проса прутоподібного значною мірою залежить від оптимізації елементів агротехнології вирощування насінників. Що передбачає: весняну сівбу насіннєвого матеріалу проводити розрахованою нормою висіву насіння залежно від його крупності за широкорядного способу сівби (міжряддя 60 см) та застосовувати щорічне весняне азотне підживлення насінників у фазі кущіння розрахунковою дозою азотних добрив (N45). При цьому відмічено зростання врожайності насіння та економічної й енергетичної ефективності його виробництва.

Browse

Recent Submissions