Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Роль гібридного складу огірка посівного в технології вирощування в умовах захищеного грунту(2026) Юрченко, Світлана Олександрівна; Шевченко, В. С.У статті висвітлено роль гібридного складу огірка посівного в технології вирощування в умовах захищеного ґрунту. Проаналізовано вимоги до тепличних гібридів F1, зокрема важливість партенокарпії, стійкості до хвороб та адаптованості до умов мікроклімату теплиць. Наведено результати порівняльного дослідження партенокарпічних гібридів (Маша F1, Еколь F1, Чайковський F1 та Бйорн F1) у весняному та осінньому культурооборотах 2025 року. Встановлено, що для весняного обороту найефективнішим є гібрид Еколь F1 з найвищою врожайністю ($12,6\text{ кг/м}^2$). В осінньому обороті лідером виявився гібрид Чайковський F1 ($9,8\text{ кг/м}^2$), який продемонстрував найвищу стабільність продуктивності за погіршення умов вирощування.Публікація Ефективність позакореневого застосування мікродобрив у технології вирощування пшениці озимої(2026) Маренич, Микола Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Опухлий, В. С.У статті досліджено ефективність позакореневого застосування комплексних мікродобрив (Вуксал Мікроплант та Квантум Зернові) у суміші з КАС у технології вирощування пшениці озимої сортів Софія Київська та Бонанза. Проведені у 2026 році дослідження підтвердили позитивний вплив дворазового підживлення у фази ВВСН 21–29 та 31–37 на формування продуктивності та якісних показників зерна. Встановлено, що найвищі результати забезпечило використання препарату Квантум Зернові: приріст урожайності становив 0,50 т/га (7,9%) для сорту Софія Київська та 0,41 т/га (6,2%) для сорту Бонанза, при одночасному зростанні вмісту білка (до 14,4% та 13,4%) і клейковини (до 30,2% та 29,1%). Обґрунтовано доцільність включення листкового підживлення мікродобривами до загальної системи живлення пшениці озимої як доповнення до основного NPK-удобрення.Публікація Мавританський газон як альтернатива традиційним газонним покриттям(2026) Баган, Алла Василівна; Рощепа, Д. О.Анотація присвячена обґрунтуванню доцільності використання мавританського газону як екологічно стійкої та економічно вигідної альтернативи класичним партерним газонним покриттям в умовах кліматичних трансформацій та урбанізації. Проаналізовано склад фітоматриці, що включає співвідношення вузьколистих злакових трав і дводольних квітучих рослин для відкритих та затінених ділянок. Висвітлено ботанічні особливості, сфери застосування (від міських парків до рекультивації деградованих ґрунтів) та агротехнічні вимоги щодо закладання й догляду за квітучими луками. Доведено, що мавританський газон сприяє збереженню біорізноманіття, знижує витрати муніципальних бюджетів на утримання територій за рахунок скорочення частоти скошування та поливу, а також ефективно пом'якшує ефект «міського теплового острова».Публікація Перспективи вирощування пепіно (Solanum muricatum) в умовах України(2026) Юрченко, Світлана Олександрівна; Юрченко, Є. О.Анотація присвячена аналізу біоморфологічних особливостей та оцінці перспектив інтродукції нетрадиційної плодоовочевої культури пепіно (динної груші) в агрокліматичних умовах України. Висвітлено обмеження щодо культивування виду у відкритому ґрунті, зумовлені чутливістю до низьких температур, та обґрунтовано доцільність його вирощування в умовах захищеного ґрунту. Проведено порівняльний аналіз способів розмноження з доведенням переваг вегетативного методів (живцювання) над насіннєвим. Охарактеризовано найбільш поширені сортозразки (Рамзес і Консуело) та запропоновано агротехнічні прийоми (формування куща, регулювання живлення, штучне дозарювання), спрямовані на прискорення дозрівання плодів та зниження залежності врожайності від тривалості теплого сезону.Публікація Вплив гідротермічного режиму та стресових чинників на формування та дозрівання насіння пшениці озимої(2026) Юрченко, Світлана Олександрівна; Неводничий, Я. С.Анотація висвітлює проблему впливу трансформації кліматичних умов та гідротермічного режиму у Лісостеповій і Степовій зонах України на процес формування та дозрівання насіння пшениці озимої. Визначено критичні фенологічні фази розвитку культури за дефіцитом вологи, підвищеними температурами повітря та забезпеченням азотним живленням. Розглянуто особливості формування різних типів урожаю насіння та залежність його врожайних властивостей і якісних показників (вміст білка й клейковини) від гідротермічного коефіцієнта (ГТК). Обґрунтовано необхідність поєднання агротехнічних заходів (оптимізація системи живлення, позакореневе підживлення) із селекційним удосконаленням генотипів для мінімізації впливу абіотичних стресів і максимальної реалізації генетичного потенціалу сортів.Публікація Наукове обґрунтування біологізованої системи сумісного вирощування Miscanthus × giganteus та Phaseolus vulgaris L. в умовах Лісостепу України(2026) Рожко, Ілона Іванівна; Кулик, Максим ІвановичУ роботі подано наукове обґрунтування ефективності біологізованої системи сумісного вирощування багаторічної біоенергетичної культури міскантусу гігантського (Miscanthus × giganteus) та квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) в ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу України. Висвітлено механізми екологічної та агрономічної взаємодії компонентів агрофітоценозу, зокрема роль бобової культури у збагаченні ґрунту біологічним азотом, покращенні його структури та мікробіологічної активності. Доведено, що застосування сумісних посівів дозволяє оптимізувати використання елементів живлення, вологи та сонячної радіації, знизити пестицидне навантаження й підвищити загальну продуктивність і екологічну сталість вирощування біомаси.Публікація Особливості технології вирощування органічного ріпаку озимого(2026) Барат, Юрій Михайлович; Баган, Алла ВасилівнаУ статті висвітлено ключові аспекти та технологічні особливості вирощування ріпаку озимого в умовах органічного землеробства без застосування синтетичних хімічних пестицидів і мінеральних добрив. Проаналізовано агротехнічне значення культури, вимоги до вибору ділянки в сівозміні (повернення на попереднє місце не раніше ніж через 5–6 років) та якісної підготовки ґрунту. Описано оптимальні строки сівби (20 серпня – 10 вересня) та параметри розвитку рослин для забезпечення високої зимостійкості. Особливу увагу приділено системі органічного живлення (внесення компосту, рідкого гною, біогумусу), агротехнічним та механічним методам контролю бур'янів (лущення, міжрядний обробіток), а також профілактиці поширення шкідників і хвороб за допомогою біопрепаратів та збереження корисної ентомофауни. Визначено вимоги до збирання й доведення насіння до кондиційної вологості (6%) для тривалого зберігання.Публікація Вирощуання сучасних гібридів кукурудзи залежно від їх використання(2026) Барат, Юрій Михайлович; Бабич, Б. Т.У статті розглянуто особливості підбору та вирощування сучасних гібридів кукурудзи залежно від їх цільового використання (на зерно, силос чи кормову базу). Досліджено роль індексу ФАО як основного критерію класифікації гібридів за групами стиглості, що визначає тривалість вегетаційного періоду, суму активних та ефективних температур, кількість листків на рослині, а також рекомендовану густоту посіву. Висвітлено комплексний підхід до оцінки посівного матеріалу з урахуванням екологічної пластичності та толерантності до стресів. Наголошено на важливості збалансованої системи живлення та дотримання технологічної дисципліни для реалізації максимального генетичного потенціалу культури.Публікація Дослідження сортів сої за рівнем прояву цінних господарських ознак(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Маренич, Микола Миколайович; Рибальченко, Анна Михайлівна; Ворчаков, О. О.Соя є однією з найважливіших зернобобових культур, що зумовлено унікальним поєднанням вмісту білка й олії, а також здатністю до біологічної фіксації атмосферного азоту. В умовах сучасного виробництва важливого значення набуває добір сортів, здатних забезпечувати високий рівень урожайності та стабільно реалізовувати свій генетичний потенціал при зміні погодно-кліматичних умов. Державний реєстр сортів рослин, придатних до поширення в Україні в 2026 році нараховує 268 сортів сої. У 2013 році кількість сортів сої в Реєстрі становила 125, а в 2024 році цей показник становив 340. Оцінювання показників господарської придатності сортів здійснювали на основі даних, що містяться в Офіційних описах сортів рослин для умов Лісостепу України.Публікація Сучасні технології вирощування перцю солодкого та їх вплив на продуктивність культури(2026) Барат, Юрій Михайлович; Дудка, Є. О.У представленому матеріалі висвітлено вплив елементів сучасних технологій на продуктивність та якість урожаю перцю солодкого (Capsicum annuum L.). Розглянуто ефективність застосування краплинного зрошення, чорної поліетиленової плівки для мульчування, оптимальних схем розміщення рослин (зокрема стрічкових посівів), а також використання якісної розсади віком 60–70 діб залежно від сортів і зон вирощування. Показано позитивний вплив позакореневого підживлення та регуляторів росту на збільшення маси й кількості плодів. Підкреслено, що найбільший приріст урожайності досягається за комплексної системи агроприйомів з урахуванням генетичних особливостей культури та ґрунтово-кліматичних умов.Публікація Технологічні аспекти вирощування нуту звичайного(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Рибальченко, Анна МихайлівнаНут звичайний є однією з перспективних зернобобових культур для сільськогосподарського виробництва України. Значення культури зумовлене високою посухостійкістю, поживною цінністю насіння та стабільним попитом на світовому ринку. Культура нуту здатна успішно вирощуватися в регіонах із посушливим кліматом, оскільки ефективно використовує запаси грунтової вологи та добре адаптується до умов недостатнього зволоження. Рівень урожайності нуту визначається взаємодією генетичних властивостей сорту, погодних умов та технологічних прийомів вирощування. Реалізація потенційної продуктивності культури можлива за умови оптимального поєднання біологічних особливостей сорту з відповідною агротехнологією та сприятливими умовами навколишнього середовища. При високому рівні посухостійкості культура нуту потребує достатнього вологозабезпечення у кретичні періоди росту та розвитку.Публікація Ефективність застосування регулятора росту моддус у технології вирощування пшениці озимої(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Маренич, Микола Миколайович; Ласло, Оксана Олександрівна; Гулік, М. В.Одним із важливих напрямів сучасних досліджень технології вирощування озимої пшениці є встановлення ефективності регуляторів росту з урахуванням сортових особливостей. Генотип визначає характер росту й розвитку рослин, висоту стебла, інтенсивність кущіння, формування продуктивних стебел, параметри колоса, масу 1000 зерен та рівень урожайності. Тому однакова норма регулятора росту може зумовлювати різну реакцію окремих сортів. Застосування регуляторів росту є важливим елементом технології вирощування озимої пшениці, особливо за умов достатнього азотного живлення та сприятливого забезпечення вологою, коли підвищується ризик надмірного росту стебла і вилягання посівів. Обмеження подовження міжвузлів сприяє формуванню більш компактного та стійкого стебла, що може позитивно позначатися на продуктивності рослин і технологічності збирання врожаю.Публікація Закономірності формування врожайності та виходу кондиційного насіння пшениці озимої(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Коваль, Д. О.; Цюркало, М. М.; Кулик, Максим ІвановичНа сьогодні, для розвитку агро-промислового комплексу України актуальним є посилення продовольчої безпеки за рахунок розвитку рослинництва. Водночас, ефективність виробництва продукції польових культур тісно пов’язано з насінництвом. Адже в агрогосподарствах, періодично необхідно проводити сортозаміну та сортооновлення агрокультур. У зв’язку з чим, вивчення питання забезпечення товаровиробників якісним насінням є актуальним. Це стосується і основної продовольчої культури – пшениць озимої. Адже, встановлено, що рівень врожайності товарного зерна пшениці обумовлюється якісним насіннєвим матеріалом. Який, в свою чергу формується під антропогенних та біотичних чинників: під впливом елементів агротехнології у тісному взаємовпливові з погодними умовами вегетації пшениці.Публікація Вплив системи удобрення на урожайність та якість зерна пшениці озимої: огляд сучасного стану досліджень(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Копелець, Б. В.; Гальцев, Р. В.; Кулик, Максим ІвановичЗбільшення урожайності та валових зборів зернових культур насьогодні є важливим питанням для нашої країни. Адже посилення продовольчої безпеки на основі стимулювання розвитку аграрного виробництва – це пріоритетне завдання «Стратегії продовольчої безпеки України на період до 2027 року» та плану заходів з її реалізації. Оптимізація системи удобрення є вагомим чинником реалізації генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці озимої. Це пов’язано з тим, що мінеральне живлення забезпечує значну частину загального приросту зернової продуктивності. У наукових публікаціях автори акцентують увагу на тому, що у формуванні елементів продуктивності важливу роль має збалансоване живлення рослин. При цьому, необхідно враховувати особливості попередників, етапи органогенезу рослин, а також ґрунтово-кліматичні умови.Публікація Вплив мікродобрив на продуктивність пшениці озимої(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир Миколайович; Котелевський, Є. Ю.Мікродобрива позитивно впливають на врожайність та якість зерна пшениці озимої, покращуючи засвоєння макроелементів, підвищуючи стійкість до несприятливих умов, а також беруть участь у формуванні білка та клейковини в зерні. Основні мікроелементи, які впливають на ці процеси: бор, марганець, молібден, мідь, цинк і залізо. Мікродобрива забезпечують рослини необхідними мікроелементами, які беруть участь у фотосинтезі, диханні та синтезі білків і вуглеводів, що впливає на формування більшої кількості зерна та його налив. Застосування мікродобрив робить рослини більш стійкими до стресових факторів, таких як посуха, низькі температури, хвороби та шкідники, що дозволяє зберегти потенціал врожайності.Публікація Ефект гетерозису кукурудзи та його значення для сучасного рослинництва(Полтавський державний аграрний університет, 2026) Шокало, Наталія Сергіївна; Мізіна, В. О.Кукурудза посідає важливе місце у сучасному агропромисловому виробництві України та має значний експортний потенціал. У зв’язку з цим підвищення її продуктивності, якості зерна та стійкості до несприятливих умов є одним із ключових завдань сучасної селекції. Гетерозис є важливим явищем, адже він пов’язаний із прискоренням росту й розвитку рослин, підвищенням їхньої життєздатності та продуктивності. Особливо яскраво цей ефект проявляється у рослин першого покоління, які за певними ознаками можуть перевищувати батьківські форми. Врожайність кукурудзи є складною полігенною ознакою, яка визначається сукупною дією основних компонентів структури качана. Продуктивність гібрида залежить від того, наскільки вдало поєднуються між собою ці показники. До основних елементів урожайності належать довжина та діаметр качана, кількість рядів зерен і кількість їх у кожному ряду, а також маса 1000 зерен. Значення окремих елементів структури врожаю може відрізнятися залежно від генотипу гібрида та умов його вирощування, тому під час селекційної роботи важливо оцінювати їх у комплексі.Публікація Аналіз сортових ресурсів костриці червоної (Festuca rubra L.)(2026) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана МиколаївнаМатеріалом досліджень було 13 сортів костриці червоної. Серед показників господарської придатності вивчали: урожайність насіння, висоту рослини, вегетаційний період), вміст протеїну, вміст клітковини. У досліджуваних сортів костриці червоної досліджували прояв наступних морфологічних ознак: рослини (плоїдність, тип куща), листка (за шириною, забарвлення, наліт), суцвіття (час появи, за довжиною), прапорцевого листка (за довжиною, за шириною), стебла (за довжиною). Встановлено, що показники господарської придатності сортів костриці червоної варіювали у таких межах: висота рослини – 63-90 см, вегетаційний період – 70-128 діб, урожайність насіння – 0,13-0,80 т/га, вміст протеїну – 6,6-14,0 %, вміст клітковини – 23,4-36,0 %. За результатами варіаційного аналізу висота рослини, вміст клітковини і вегетаційний період костриці червоної характеризувалися варіюванням середньої сили (V=11,7-20,6 %). Урожайність насіння та вміст протеїну мали високий коефіцієнт варіації (V=22,9-66,7 %).Публікація Формування урожайності середньоранніх гібридів кукурудзи залежно від позакореневого підживлення (Zea mays L.)(2026-09-09) Баган, Алла Василівна; Улізько, В. М.Основним завданням наших досліджень було вивчення закономірностей формування біометричних показників рослин, елементів продуктивності качана та рівня урожайності гібридів кукурудзи залежно від використання позакореневого підживлення. У польових умовах було закладено двофакторний дослід із вивчення показників урожайності кукурудзи у чотириразовій повторності. Матеріалом для досліджень були три гібриди кукурудзи середньоранньої групи компанії «MAS Seeds Україна»: MAS 25.F (ФАО 250), MAS 23.M (ФАО 260), MAS 24.C (ФАО 280). Дослідження проводили за такою схемою: 1 – контроль (без обробки), 2 – позакореневе підживлення у фазі 4-6 листків; 3 – позакореневе підживлення у фазі 8-10 листків; 4 – позакореневе підживлення у фазі 4-6 + 8-10 листків. Для підживлення використовували мікродобриво Інтермаг-Кукурудза. Вивчали наступні показники – висоту рослини (см), висоту прикріплення качана (см), кількість листків на рослині (шт.), кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду (шт.), масу зерна з качана (г), масу 1000 зерен (г), урожайність (у перерахунку на т/га). За результатами досліджень виділено варіант комплексної обробки мікродобривом Інтермаг-Кукурудза. Встановлено вплив даного препарату на підвищення біометричних показників рослин, збільшення елементів продуктивності та рівня урожайності кукурудзи. Вивчено прояв досліджуваних ознак за варіантами досліду. Визначено реакцію гібри дів на позакореневе підживлення мікродобривом Інтермаг-Кукурудза. За комплексного під живлення рослин кукурудзи препаратом Інтермаг-Кукурудза виділено наступні гібриди кукурудзи за проявом досліджуваних ознак: MAS 23.M – за кількістю рядів зерен (18), MAS 25.F – за кількістю зерен у ряду (36 шт.), MAS 24.C – за висотою рослини (228 см), висо тою прикріплення качана (99 см), кількістю листків на рослині (20,0 шт.), масою зерна з качана (175,1 г), масою 1000 зерен (342,5 г) та рівнем урожайності (8,25 т/га).Публікація Передпосівна обробка насіння ячменю ультрафіолетовим випромінюванням(2020) Сахно, Тамара Вікторівна; Маренич, Микола Миколайович; Ляшенко, Сергій Васильович; Ногін, В. В.; Семенов, Анатолій ОлексійовичРозвиток органічного сільського господарства зумовив появу низки законодавчих актів, що забороняють надходження хімічних речовин в агросистеми, і це стало причиною пошуку фізичних способів обробки насіння як альтернатива хімічним. В ЄС з 2004 року для органічних господарств заборонено застосування при посіві насіння, обробленого традиційними хімічними методами. З ростом кількості органічних ферм, а також з переходом до стійких методів ведення сільського господарства фізичні методи обробки насіння стають все більш затребуваними.Публікація Microbial biostimulants enhance soybean yield and seed quality under hydrothermal stress in organic farming(2026-09-09) Chaika, T.; Короткова, Ірина Валентинівна; Korotkova, I. V.; Ляшенко, Віктор Васильович; Liashenko, V. V.; Рибальченко, Анна Михайлівна; Rybalchenko, A. M.; Міленко, Ольга Григорівна; Milenko, O. H.Background. In organic farming conditions under increasing frequency of hydro thermal stress, ensuring stable soybean yield and seed quality requires the use of bio logical preparations capable of activating plant adaptive mechanisms. The integrated application of arbuscular mycorrhizal fungi, nitrogen-fixing bacteria, and microbial biostimulants with phytohormonal activity may improve plant water status, reduce oxi dative damage, and enhance seed biochemical composition. However, the effects of such multicomponent systems on yield structure components, seed protein, oil, and nitrogen content under variable hydrothermal conditions remain insufficiently studied. Materials and Methods. Field experiments were conducted in 2022–2024 under organic farming conditions in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine using the early maturing soybean cv. Khorol. Eight treatment variants were evaluated: control, Profix, Violar, Mycofriend, Profix + Violar, Mycofriend + Profix, Mycofriend + Violar, and Mycofriend + Profix + Violar. Seed protein and oil content were determined by NIR spectroscopy; relative water content (RWC), stomatal conductance (gs), abscisic acid (ABA), and malondialdehyde (MDA) were assessed at the BBCH 61 stage. Statistical analysis included one-way ANOVA followed by Tukey’s HSD test, Pearson correlation, and principal component analysis (PCA). Results. The highest yield (2.96–3.57 t/ha) and seed quality were recorded under the Mycofriend + Profix + Violar treatment across all years, exceeding the control by 40.6–59.1%. Seed protein content increased by up to 5.7 percentage points, and oil content reached 19.3 %. Yield gains were primarily driven by an increased number of seeds per plant (up to 130), while thousand-seed weight remained relatively sta ble. Under hydrothermal deficit in 2024, combined treatments maintained higher RWC (up to 91.9 %), lower MDA (-47.7 % vs. control), and reduced ABA accumulation, with strong correlations confirmed between RWC and yield (r = 0.92; P < 0.001) and between ABA and gs (r = -0.98; P < 0.001). Conclusion. The complex application of Mycofriend, Profix, and Violar in organic soybean cultivation consistently improved yield, seed nutritional quality, and physiologi cal stress tolerance across years with contrasting hydrothermal conditions. Stabilization of plant water status and limitation of oxidative damage were identified as key mecha nisms underlying productivity maintenance under drought.