Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Господарсько-цінні ознаки, їх рівень та кореляційні зв’язки у потомствах гібридних популяцій сої(2024) Білявська, Людмила ГригорівнаУ статті представлено рівень господарсько-цінних ознак і кореляційні зв’язки у потомствах різних гібридних популяцій сої. Створення сортів із залученням вихідного матеріалу сої (Glycine max. (L.) Merr.) з високим генетичним потенціалом урожайності та адаптивними властивостями потрібує використання сучасних методів селекції з відповідним рівнем господарсько-цінних ознак. Сучасні методи оцінки і добору селекційних зразків дозволяють контролювати господарсько-цінні ознаки та їх прояв. Створені гібриди F1, як вихідні форми гібридних популяцій відрізняються продуктивністю і визначальними її елементами структури врожаю. Селекційний процес спрямований на пошук гетерозисних форм з використанням генетичної детермінації селекційно-значущих ознак і визначенням їх генотипової структури мінливості. Метою наших досліджень було визначення господарсько цінних ознак та кореляційних звʼязків між ними у потомстві гібридних популяцій сої. Польові дослідження проводили (2006–2019 рр.) на дослідному полі Полтавської державної аграрної академії. Грунт – чорнозем опідзолений, попередник – пшениця озима. Об’єкт досліджень – гібридні комбінації F1. Тестерами були сорти Аметист і Алмаз, які найбільш пристосовані до умов Полтавщини. Досліджували п’ять сортів, які за високого рівня урожайності є носіями більш вираженого значення складових елементів продуктивності (кількість бобів, кількість вузлів, кількість насінин, маса 1000 насінин, маса насіння з рослини) – це українські сорти: Агат, Романтика, Краса Поділля, Альтаїр та китайський – Мяо-ян-доу. У потомстві відокремлені рослини з високим значенням господарсько-цінних ознак, які у 2–5 разів перевищували середньо популяційне значення (висота нижнього бобу, кількість на рослині гілок, маса бобів з насінням, маса 1000 насінин, кількість насіння з рослини), які становили групу добору у наступних поколіннях. Визначена кореляційна залежність, їх сила і направленість між ознаками, які істотно впливають на продуктивність рослини. Виявлені закономірності дозволяють цілеспрямовано вести селекцію на покращення ознак продуктивності рослин сої у потомстві міжсортових гібридів Аметист / Краса Поділля, Bravella / Білоснежка / Альтаїр. На основі кращих рослин створено групи добору, які слугували вихідним матеріалом для подальших селекційних доборів.Publication Перспективні неопушені сорти сої культурної(2024) Білявська, Людмила Григорівна; Гарбузов, Ю. Є.Соя – Glycine max (L) Merr.) займає найбільші у світі площі серед зернобобових культур і посідає четверте місце за обсягами виробництва після пшениці, кукурудзи та рису. На сучасному етапі вирощування сої значно зростає роль сорту. У статті представлено результати вивчення показників господарської придатності нових селекційних ліній і сортів сої культурної, які створені у Полтавському державному аграрному університеті. Сорти Моріон, Сердолік і Цитрин є унікальними, тому що у них повністю відсутнє опушення на всіх частинах рослини. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні сорти без опушення відсутні. Метою наших досліджень було встановлення рівня прояву головних господарсько-цінних показників новостворених сортів і селекційних ліній у порівнянні з кращими зареєстрованими сортами. Польові дослідження проводили (2022–2023 рр.) в умовах ФГ «Грига» (Полтавський район Полтавської області). Ґрунт – чорнозем опідзолений, попередник – пшениця озима. Об’єкт досліджень – три нових сорти без опушення Моріон, Сердолік і Цитрин. Ці сорти мають тривалість вегетаційного періоду 99–100 діб, тому їх порівнювали із сортом стандартом Антрацит. За два роки вивчення у конкурсному сортовипробуванні урожайність насіння у сорту Моріон становила 3,7 т/га, що на рівні стандарту. У сорту Сердолік, урожайність була достовірно вищою від її значення у сорту стандарту і становила 3,8 т/га. Сорт Цитрин мав таку ж урожайність як і стандарт – 3,6 т/га. Вихід кондиційного насіння у всіх неопушених сортів був більшим ніж у стандарту Антрацит. Найбільшу масу 1000 насінин продемонстрував сорт Сердолік – 225 г, що на 6 г більше ніж у сорту-стандарту. У сортів Моріон і Цитрин цей показник був достовірно нижчим і становив 179 і 160 г, відповідно. Уміст білку в насінні сортів без опушення був на рівні стандартного сорту і становив 39 %. А за вмістом жиру всі три сорти без опушення поступались сорту Антрацит, насіння якого містить 24 % жиру. У сорту Моріон цей показник був на рівні 22 %, у сортів Сердолік і Цитрин – 21 %. У 2024 році сорти Моріон, Сердолік Цитрин передані на державну кваліфікаційну експертизу з метою отримання прав на них.Publication Рівень прояву цінних господарських ознак у сортів сої(ПДАУ, 2024-11-28) Рибальченко, Анна Михайлівна; Губа, Сергій ОлеговичВажливою складовою інноваційного розвитку сільського господарства є використання сучасних сортів. Вирощування, адаптованих до певних грунтово-кліматичних умов, високопродуктивних сортів сої, дозволить збільшити обсяги валового виробництва [2, 4].Publication Оцінка сучасних сортів сої на стійкість до посухи(ПДАУ, 2025) Рибальченко, Анна Михайлівна; Ісаков, Ростислав РустамовичУ сучасних умовах зміни клімату проблема вирощування посухостійких сортів набуває особливої актуальності. Соя (Glycine max L.) є однією з говних зернобобових культур, але її врожайність значною мірою залежить від достатнього зволоження. Вивчення стійкості сучасних сортів сої до посухи дозволяє підвищити ефективність селекції та забезпечити стабільне насінництво в умовах недостатнього вологозабезпечення [1].Publication Урожайність гібридів (Zea mays L.) різних ФАО та груп стиглості в умовах Лівобережного Лісостепу України залежно від норми висіву та вологості зерна(2024) Білявська, Людмила Григорівна; Ванжула, Дмитро ВалентиновичМета дослідження – визначити вплив норми висіву та вологості зерна перед збиранням гібридів кукурудзи (Zea mays L.) на врожайність в умовах лівобережного Лісостепу України. Матеріали та методика досліджень. Дослід закладено у лівобережному Лісостепу України (Полтавська область, с. Яроші Глобинського району), 2021-2023 рр., на зрошенні. Об’єктом досліджень слугували фактична врожайність та вологість зерна кукурудзи; предметом – гібриди кукурудзи зару біжної селекції (‘ДКС4897ʼ, ‘ДКС5206ʼ, ‘ДКС4391ʼ, ‘ДКС4115ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4712ʼ, ‘ДКС4598ʼ, ‘ДКС4351ʼ). Вивчали густоту стояння рослин: 80, 85, 90; 95 тис. шт./га. Попередник – кукурудза. Результати. За результатами досліджень, гібриди ‘ДКС4897ʼ та ‘ДКС5206ʼ відрізнялися максимальною врожайністю за норми висіву зерна 90 тис. шт/га, відповідно, 16,3 та 16,38 т/га. За норми висіву 95 тис. шт/га, середній показник врожайності гібридів ‘ДКС4897ʼ та ‘ДКС 5206ʼ зменшився на 0,69-0,38 т/га в порівннянні з нормою висіву 90 тис. шт/га. В той же час, у гібридів ‘ДКС4115ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4712ʼ середній показник врожайності, в порівннянні з нормою висіву 90 тис. шт/га, підвищився на 0,3-0,73 т/га. За норми сівби 90 тис. шт/га, відмічено коливання показника вологості зерна. Мінімальні показники (14,4-14,9%) вологості зерна були у гібридів ‘ДКС4391ʼ, ‘ДКС4098ʼ, ‘ДКС4598ʼ, ‘ДКС4351ʼ. З підвищенням норми сівби до 95 тис. шт/га, у всіх гібридів відповідно підвищувалася й вологість зерна. Висновки. Аналіз врожайності, дозволив визначити найкращі показники, які сформували гібриди кукурудзи: ‘ДКС4897ʼ (середньопізній, ФАО 380) – за норми сівби 90 та 80 тис. шт/га (16,30 т/га); ‘ДКС5206ʼ (пізній, ФАО 420) – за норми сівби 90 та 95 тис. шт/га (16,38 т/га). За норми висіву 80 та 85 тисяч шт/га, ці гібриди здатні формувати урожайність в діапазоні 15-16 т/га. Варіанти з густотою рослин 85 тис. шт./га з рівнем детермінації ознак наближалася до моделі прийнятної якості (від 40,0 до 49,0%): на 28,5% (2021 рік), 45,55% (2022 рік), та 20,47% (2023 рік).Publication Соя культурна на мікрогрин(2025-04-30) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Білявський, Юрій ВікторовичСьогодні, насіння сої культурної (Glycine max (L.) Merrill) має високу цінність та сприяє можливості поширення її використання у харчової промисловості. Соя містить 30-55% білка, 13-26 жиру та 20-32% вуглеводів [1]. Зерно характеризується низьким вмістом холестерину та високим вмістом цінної лінолевої кислоти [2]. Для забезпечення продовольчої незалежності і надійної безпеки населення України, культура та продукти її переробки, мають значний попит.Publication Вміст флавоноїдів у насінні нових сортів сої без опушення(ПДАУ, 2025) Білявська, Людмила Григорівна; Білявський, Юрій ВікторовичСою широко використовують у кормовиробництві, харчовій та фармацевтичній промисловості [1]. З насіння виробляють борошно, олію, крупи, аналоги м’ясних та молочних продуктів, сурогат кави тощо; із недозрілого насіння – різноманітні страви, консерви; вегетативну масу згодовують худобі, а рослинні рештки – для виробництва біопалива [2]. Для кожного напряму використання необхідні сорти з відповідними якісними характеристиками. Тому, подальший прогрес селекції буде залежати від наявності у селекціонерів значного різноманіття вихідного матеріалу в тому числі і без опушення[3].Publication Результати селекційних досліджень наукової лабораторії селекції, насінництва та сортової агротехніки сої(ПДАУ, 2025-03-31) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Білявський, Юрій ВікторовичЛабораторія «Селекції, насінництва та сортової агротехніки сої» продовжує дослідження за НДР «Створити конкурентоспроможні сорти сої різних напрямів використання для умов Лісостепу України» (2021-2025 рр.), державний реєстраційний номер 0121U108284. Головна мета наукової роботи лабораторії – створити нові високопродуктивні сорти сої, адаптовані до умов Лісостепу України для різних напрямів використання, з високою якістю продукції та розробити схеми їх насінництва й сортові технології вирощування.Publication Перспективні напрями використання нових сортів сої культурної(ПДАУ, 2025) Білявська, Людмила Григорівна; Гарбузов, Ю. Є.Соя культурна відіграє важливу роль у балансі продовольчих ресурсів України. Вона поліпшує азотний баланс ґрунту й структуру посівів сільськогосподарських культур. Україна має гарні умови для її культивування. Зростає попит на сою та потреба в соєвих продуктах. Зростає рівень врожайності культури. Цьому сприяє, перш за все, впровадження у виробництво сучасних, більш врожайних сортів, які пристосовані до умов конкретних кліматичних зон.Publication Соя звичайна – овочевий напрям використання(2025-04-25) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Білявський, Юрій ВікторовичСою культурну вирощують у 91 країні, на пло щі близько 120 млн. га. Це 2/3 світових білкових добавок та 1/3 світової рослинної олії. Для забез печення продовольчої незалежності і надійної безпеки населення України, соя культурна – має значний попит й актуальність. Насіння сої куль турної (Glycine max (L.) Merrill) має високу хар чову цінність (містить 30–45% білка, 13–26 жиру та 20–32% вуглеводів).Publication Урожайність гібридів кукурудзи на зерно залежно від їх групи стиглості(2024) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.; Хачатурян, А. Е.У статті наведено результати досліджень щодо вивчення закономірностей формування урожайності кукурудзи залежно від індивідуальних особливостей гібридів, умов вирощування та відношення до групи стиглості (ФАО). Польові дослідження проводилися упродовж 2023–2024 рр., на демонстраційних посівах гібридів кукурудзи на зерно в умовах Полтавської області. Об’єктом досліджень слугували 16 сучасних гібридів кукурудзи різних груп стиглості селекції Dekaib: 50 % складали середньоранні (ФАО 201–300), 37,5 % – середньостиглі (ФАО 301–400), 12,5 % – середньопізні (ФАО 401–500). Метою досліджень було встановити вплив особливостей гібридів кукурудзи різних груп стиглості на формування урожайності та передзбиральної вологості зерна в умовах Лівобережного Лісостепу України. Використані в дослідженнях гібриди кукурудзи виявили особливості формування урожайності залежно від групи стиглості та умов вирощування. Урожайність кукурудзи за роки досліджень варіювала в досить широких межах від 9,02 т/га до 15,28 т/га. За рівнем урожайності було виділено гібриди середньостиглої групи: ДКС 4098 (13,44 т/га) і ДКС 4712 (13,32 т/га). За рівнем передзбиральної вологості найнижчий показник мали гібриди: ДКС 3402 (16,3 %), ДКС 3400 (16,7 %), ДКС 3609 (16,6 %), ДКС 3805 (16,7 %).В результаті порівняльного аналізу середніх даних 2023–2024 рр. виділено гібриди кукурудзи, які характеризувалися оптимальним поєднанням урожайності і передзбиральної вологості зерна: ДКС 3609 (12,16 т/га; 16,6 %); ДКС 3805 (12,64 т/га; 16,7 %). Аналізом коефіцієнтів кореляції було встановлено: слабку залежність (r=+0,1299) урожайності та помітну залежність (r=+0,3622 ) передзбиральної вологості зерна від показника ФАО, що вказує на залежність прояву цих ознак від умов вирощування та індивідуальної особливості досліджуваних гібридів. За результатами польового досліду, було встановлено, що формування урожайності кукурудзи на 40,4 % залежало від індивідуальної особливості гібриду і на 31,7 % від погодних умов року вегетації, на 24,5 % від взаємодії двох факторів, та на 3,4 % від інших факторів.Publication Вплив мікоризного препарату на урожайність пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.)(2024) Юрченко, Світлана Олександрівна; Палазюк, Б. О.; Білокінь, А. В.Кліматичні зміни несуть із собою стреси для рослин пшениці м’якої озимої, що спричиняють суттєве зниження урожайності та погіршення показників якості зерна. І це необхідно враховувати у сучасних агротехнологіях. Адже, зараз є досить широкий вибір щодо способів допомогти сільськогосподарським культурам у протистоянні несприятливим факторам. Зокрема, застосування препаратів на основі мікоризних грибів. Метою наших досліджень було наукове обґрунтування доцільності та ефективності застосування мікоризоутворюючого препарату за вирощування пшениці м’якої озимої. Методи дослідження: польовий для визначення особливостей росту й розвитку рослин, формування врожайності; вимірювально-ваговий для визначення елементів продуктивності рослин; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Схема досліду передбачала застосування мікоризного препарату Мікофікс для обробка насіння (600 г/т) та внесення в рядки при посіві насіння (125 г/га). На посівах пшениці озимої визначено параметри формування елементів продуктивності рослин залежно від способу застосування мікоризного препарату Мікофікс. Обробка насіння препаратом Мікофікс (600 г/т) забезпечила збільшення висоти рослин на 3,4%, кількості продуктивних стебел на 14,8%, маси зерна з колоса на 23,9%, маси 1000 зерен на 13,7%. У варіантах з внесенням у рядок при сівбі препарату Мікофікс (125 г/га) було встановлено збільшення висоти рослин на 4,7%, кількості продуктивних стебел на 25,9%, маси зерна з колоса на 27,2%, маси 1000 зерен на 12,8%. У середньому за роки досліджень передпосівна обробка насіння препаратом Мікофікс (600 г/т) забезпечила підвищення врожайності зерна на 17,4% порівняно з контролем. Внесення препарату Мікофікс (125 г/т) в рядки при посіві сприяло підвищенню врожаю зерна на 16,5%. В посушливий 2024 рік кращі результати було одержано за передпосівної обробки насіння досліджуваним препаратом порівняно з внесенням у рядки при посіві. Різниця між варіантами складала 0,31 т/га. В 2023 році, що характеризувався достатньою кількістю опадів кращі результати було одержано у варіанті з внесенням препарату в рядки при посів. Урожайність була більшою на 0,23 т/га порівняно з варіантом передпосівної обробки насіння.Publication Вплив передпосівної інокуляції насіння на формування урожайності сортів арахісу (ARACHIS HYPOGAEA L.)(2024) Юрченко, Світлана Олександрівна; Кулик, Максим Іванович; Голомис, А. А.; Крупа, Я. М.; Корж, С. О.Перспективи збільшення посівних площ арахісу в Україні потребують удосконалення елементів технології вирощування. У сільськогосподарській практиці великого значення набуває застосування методів стимулювання біологічної фіксації азоту, що забезпечує збільшення урожайності культур та зниження негативного впливу виробництва на навколишнє середовище. Як бобова культура, арахіс має здатність фіксувати атмосферний азот через симбіоз із бактеріями Bradyrhizobium japonicum. Таким чином, успішне вирощування арахісу потребує ретельної інокуляції насіння. Метою досліджень було встановлення закономірностей формування урожайності арахісу залежно від сортових властивостей та передпосівної інокуляції насіння. Польові дослідження проводили в умовах Полтавської області упродовж 2023–2024 рр. Об’єкт досліджень вивчали за схемою двофакторного досліду: фактор А – сорти арахісу: Валенсія українська, Степняк, Веселка, Вечірній Ріо; фактор В – варіанти обробки насіння інокулянтом Оптімайз 400 (1,8 л/т). Отримані дані підлягали статистичній обробці за допомогою програми Statistica 6,0.Publication Рівень формування і мінливість кількісних ознак сорту пшениці озимої Соната полтавська при фракційному вирощуванні зерна(ПДАУ, 2025-03-31) Тищенко, Володимир Миколайович; Криворучко, Людмила Михайлівна; Котелевський, Євген Юрійович; Коваль, Дмитро ОлександровичВ сучасний період для калібрування насіння і доведення його до високих насіннєвих кондицій використовують сучасні калібрувальні заводи, які дають можливість відібрати насіння по питомій вазі і поділити насіння по фракційному складу. В літературі не достатньо інформації про те які переваги і недоліки має поділене на фракції насіння пшениці озимої, як в морфобіологічному так і в виробничому його використанні.Publication Чинники формування якості зерна пшениці озимої(ПДАУ, 2025-03-31) Криворучко, Людмила Михайлівна; Сіренко, М.Отримання високоякісного зерна – основна мета будь-якого господарства. Незважаючи на постійний інтерес до підвищення врожайності, якісні показники залишаються ключовими для реалізації та подальшої переробки продукції. Зосереджуючись лише на врожайності, слід розуміти, що жоден високий урожай не має значення без відповідної якості для харчових і кормових потреб.Publication Удосконалення технологій зберігання зерна пшениці в умовах посилення кліматичних викликів(ПДАУ, 2025-04-22) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Скриннік, Ю. В.Пшениця (Triticum aestivum L.) — стратегічно важлива сільськогосподарська культура, яка забезпечує основну частину продовольчого балансу як в Україні, так і в світі [1]. Після збирання врожаю важливим завданням аграрного сектору є забезпечення якісного та тривалого зберігання зерна з мінімальними втратами. Проте в умовах глобального потепління, зростання вологості повітря та активізації шкідників і патогенних мікроорганізмів традиційні методи зберігання стають дедалі менш ефективними.Publication Adaptive properties of plants and yield of energy crops under different growing conditions: A case study from Ukraine(2025) Kaletnik, G.; Kulyk, M. I.; Pryshliak, N.; D'omin, D.; Rozhko, I. I.; Кулик, Максим Іванович; Дьомін, Дмитро Геннадійович; Рожко, Ілона ІванівнаIn Ukraine, balancing agricultural efficiency, food security, and energy development is crucial. Energy crops offer a sustainable raw material due to their adaptability and high biomass yields, supporting biofuel production and value-added products like bioplastics and paper. However, the war has severely degraded agricultural land, necessitating reclamation efforts to restore productivity and enhance bioenergy potential. A five-year field study (2019–2023) in Ukraine’s forest-steppe and steppe zones assessed energy crop yields on marginal lands. Research methods included field studies, gravimetric biomass analysis, data visualization, and statistical analysis (ANOVA, LSD at 5% significance). Findings showed that drooping sorghum and perennial sorghum exhibited the highest drought resistance, while switchgrass and drooping sorghum demonstrated the best frost resistance. Drooping sorghum also had the greatest lodging resistance, whereas switchgrass and perennial sorghum were more prone to lodging, particularly in the forest-steppe, suggesting a correlation with precipitation levels. The vegetation pe riod varied by region, influenced by plant biology and environmental factors. In the Steppe, it lasted 170.6–192.0 days, with drooping sorghum having the longest cycle. In the forest-steppe, it ranged from 170.3 to 181.3 days, with switchgrass exhibiting the longest duration. Biomass yields were higher in the steppe (7.8–11.2 t/ha) than in the forest-steppe (7.4–10.4 t/ha). Over four years, switchgrass and perennial sorghum achieved the highest total biomass yields: 56.0 t/ha and 53.6 t/ha in the steppe, and 51.9 t/ha and 51.7 t/ha in the forest-steppe, respectively. Drooping sorghum produced 46.1 t/ha (steppe) and 39.9 t/ha (forest-steppe), while big bluestem had the lowest yield (39.1 t/ha and 36.9 t/ha). Switchgrass and perennial sorghum proved to be the most productive and adaptable energy crops. Their stable biomass production makes them promising candidates for biofuel manufacturing. Future research will explore strategies to enhance yields, particularly through spring foliar fertilization on marginal lands.Publication Роль студентського наукового гуртка у підготовці майбутніх фахівців з агрономії(ПДАУ, 2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла ВасилівнаВпровадження Болонської системи освіти змістило акцент на усні опитування, розв’язування тестів та вирішення ситуаційних завдань, а також самостійну роботу студентів. Хоча це відіграє важливу роль в освітньому, але все-таки обмежує набуття практичних умінь та навичок. Тому для набуття практичного досвіду здобувачі вищої освіти відвідують засідання студентського наукового гуртка, який відіграє важливу роль у житті здобувачів, надаючи їм можливість зануритися в наукові дослідження та розширити свої знання у вибраній сфері.Publication Вирощування малопоширених овочевих культур в Україні(ПДАУ, 2025-03-31) Четверик, Оксана Олександрівна; Баган, Алла ВасилівнаВирощування мало поширених овочевих культур в Україні має великий потенціал для розвитку аграрного сектору, сприяючи збереженню біорізноманіття, зменшенню залежності від традиційних культур та забезпеченню різноманітності в раціоні споживачів. Запровадження нових культур, таких як бамія, спаржа, артишоки та інші, може стати важливим кроком до підвищення сталості сільського господарства, зокрема в умовах зміни клімату, а також сприяти розвитку нових ринків та експорту.Publication Вплив позакореневого підживлення на продуктивність перцю солодкого (Capsicum annuum L.)(ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Словцова, В.Солодкий перець (Capsicum annuum L.) – поширена овочева культура родини Пасльонові (Solanaceae). Перець потрапив на територію України з Болгарії в XIX столітті, і вирощується як однорічна рослина, хоча за своєю природою є багаторічним. Він містить у своєму складі велику кількість вітамінів і мінеральних речовин, завдяки чому поширений не тільки в кулінарії, але й в медицині та косметології [4].