Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Урожайність міскантусу гігантського залежно від способу вирощування та підживлення насаджень в агрологістиці виробництва біомаси(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим ІвановичСьогоденні реалії життя все більше переконують людство у необхідності викори стання поновлюваних джерел енергії. При цьому вико ристання місцевого рослинного ресурсу розглядається як один із перспективних та альтернативних шляхів вирішення зростаючих проблем забезпечення доступ ної енергії населення нашої країни. Адже, поряд із сільськогосподарськими, енергетичні культури формують більшу високу врожайність біомаси яку можливо використати як сировину для виробни цтва біопалив. А їх подальше використання за енрго конверсії для потреб територіальних громад дозволить знизити енергетичну залежність та підвищити добробут населення. У зв’язку з чим, вбачаємо необхідність більш ширшого використання рослинного ресурсу енер гетичних культур в нашій країні, що дозволить знизити залежність від зовнішніх непередбачуваних чинників та сприятиме розвитку власного виробництва біопалив.Publication Удосконалена технологія вирощування міскантусу гігантського у смугових насадженнях: вплив на елементи продуктивності, врожайністьта якість біомаси(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим ІвановичУстановити особливості формування врожайності та якості біомаси міскантусу гігантського залежно від удосконалення технології вирощування культури у смугових насадженнях з кукурудзою звичайною та люпином багаторічним. Методи. Дослідження проводили на чорноземах опідзолених середньогумусних на рослинах третього-п’ятого років вегетації впродовж 2020–2024 рр. в умовах центральної частини лівобережного Лісостепу України. При цьому користувалися методикою дослідної справи в агрономії та дотримувались затверджених методик та наукових рекомендацій. Експеримент проведено за схемою трифакторного польового досліду: фактор А (рік вегетації): третій, четвертий, п’ятий; фактор Б (вид насадження): мононасадження і смугові насадження міскантусу в посівах кукурудзи та люпину; фактор В (позакореневе підживлення): вар. 1 – без підживлення (контроль), вар. 2 – підживлення Кристалон + Біопрепарат (25 %-ва доза кожного препарату), вар. 3 – підживлення Кристалон + Біопрепарат (50 %-ва доза кожного препарату), вар. 4 – підживлення Кристалон (повна доза 100 %), вар. 5 – підживлення Біопрепарат (повна доза 100 %). Результати. Вид насадження та підживлення мають істотний вплив на збільшення біометричних показників рослин міскантусу гігантського (висоти та густоти стеблостою, а також площі листкової пластики). Ці показники були істотно вищими у смугових насадженнях порівняно з мононасадженнями та мали середній або сильний прямолінійний кореляційний зв’язок з урожайністю біомаси міскантусу. Щорічне застосування у підживленні препаратів Кристалон і Мікофренд С (50 % доза кожного препарату) у смугових насадженнях міскантусу має істотний вплив на збільшення врожайності основної культури – міскантусу гігантського (до 22,2 т/га). При цьому зростає загальний обсяг біомаси смугових насаджень (до 29,7 т/га) з урахуванням врожаю біомаси супутнього компонента – кукурудзи (до 7,3 т/га). Висновки. Гарантоване зростання біометричних показників рослин і підвищення врожайності та поліпшення якості біомаси міскантусу гігантського й кукурудзи (до 27,8 т/га) як сировини для біопалива, забезпечується за вирощування культур у смугових насадженнях з люпином та застосування щорічного сумісного підживлення 50 % дозою кожного з препаратів – Кристалон і Мікофренд С.Publication Виробництво садивного матеріалу міскантусу гігантського: вихід та якість залежно від агротехнологічних умов вирощування(2026-02-20) Тетерюк, Р. С.; Кулик, Максим ІвановичУстановити особливості приживлюваності та виходу садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів агротехнології вирощування в умовах центральної частини Лівобережного Лісостепу України. Методи. Польовий експеримент проводили впродовж 2018–2024 рр. на чорноземах опідзолених з використанням рандомізованого розміщення дослідних ділянок. Вивчали вплив трьох факторів: маси ризом (˂ 30 г, 31–50 г, ˃ 50 г), схем їх висаджування (30 × 30, 45 × 45, 60 × 60, 75 × 75 см) і застосування препаратів [контроль; передсадивне оброблення ризом мікоризним препаратом Мікофренд С (5 г/ризому) у поєднанні з прилипачем-гідроутримувачем Аквадар (5 г/ризому); оброблення ризом у поєднанні з щорічним весняним позакореневим підживленням препаратом Крісталон особливий (3 кг/га)]. Сорт міскантусу гігантського ‘Осінній зорецвіт’. Результати. Установлено, що розмір ризом, передсадивне їх оброблення препаратами та схема висаджування впливають на приживлюваність садивного матеріалу. У середньому по досліду цей показник варіював у межах від 74,5 до 85,7 %. При цьому, як зменшення, так і збільшення площі висаджування, а також використання дрібних за масою ризом призводили до істотного зниження цього показника в усі роки досліджень. Найвищий відсоток проростання ризом міскантусу гігантського (понад 80) зафіксовано за схеми висаджування 60 × 60 см із застосуванням передсадивного оброблення середніх і крупних ризом. Щорічне весняне позакореневе підживлення маточників у фазі трьох чотирьох листків препаратом Крісталон особливий, порівняно з контрольними варіантами, суттєво підвищує вихід ризом відповідно до їх маси (від 84,4 до 91,4 %). Залежно від схеми висаджування ризом міскантусу гігантського в розсадниках і застосування позакореневого підживлення маточників змінюється площа, яку можна забезпечити отриманим садивним матеріалом. Зокрема, схема 30 × 30 см забезпечує 81,7 95,4 га нових енергетичних плантацій, 45 × 45 см – 46,0–52,0 га, 60 × 60 см – 32,7–40,1 га, 75 × 75 см – 27,9 33,4 га. Висновки. Найліпші показники приживлюваності та виходу ризом міскантусу гігантського (понад 80 %) відзначено за висаджування їх за схемою 60 × 60 см та передсадивного оброблення середніх та крупних ризом препаратом Мікофренд С сумісно із прилипачем-гідроутримувачем Аквадар та позакореневим підживленням маточників у фазі трьох-чотирьох листків хелатним препаратом Крісталон особливий.Publication Ефективність та логістика виробництва насіння проса прутоподібного залежно від елементів агротехнології(2026-02-20) Ритченко, А. В.; Калініченко, Олександр Володимирович; Кулик, Максим ІвановичУстановити ефективність виробництва насіння проса прутоподібного залежно від елементів агротехнології вирощування насінників. Методи. Дослідження проводили на чорноземах опідзолених середньогумусних упродовж шести років. При цьому використовували методику дослідної справи в агрономії, затверджені наукові рекомендації та методики економічної та енергетичної ефективності. Матеріалом для дослідження були українські сорти проса прутоподібного ‘Зоряне’ і ‘Морозко’ та сортозразок іноземної селекції ‘Кейв-ін-рок’. Польовий експеримент поєднував вивчення цих сортів на фоні звичайної та оптимізованої технології вирощування насінників материнських рослин проса прутоподібного та їх потомства. Результати. Різні агротехнології мали суттєвий вплив на врожайність насіння досліджуваних сортів проса прутоподібного. Найбільший урожай насіння у середньому за роки дослідження формували насінники за оптимізованої технології вирощування материнських рослин проса прутоподібного: сорт ‘Зоряне’ 0,71 т/га, ‘Морозко’ 0,45 т/га та ‘Кейв-ін-рок’ 0,32 т/га, а потомства – відповідно за сортами: 0,82; 0,74 і 0,46 т/га. Відповідно на цих варіантах були й вищі показники економічної ефективності, порівняно із звичайною технологією – рівень рентабельності виробництва насіння потомства зріз до 156,0 та більше 200,0 %. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва насіння за оптимізованої агротехнології був у межах від 2,0 до 4,0 (для материнських рослин) та 2,8 до 4,4 (для потомства). Також розроблено логістичний ланцюг виробництва насіння та біомаси за багаторічного використання посівів проса прутоподібного. Висновки. Ефективність виробництва насіння проса прутоподібного значною мірою залежить від оптимізації елементів агротехнології вирощування насінників. Що передбачає: весняну сівбу насіннєвого матеріалу проводити розрахованою нормою висіву насіння залежно від його крупності за широкорядного способу сівби (міжряддя 60 см) та застосовувати щорічне весняне азотне підживлення насінників у фазі кущіння розрахунковою дозою азотних добрив (N45). При цьому відмічено зростання врожайності насіння та економічної й енергетичної ефективності його виробництва.Publication Оцінка економічної та енергетичної ефективності виробництва біомаси міскантусу гігантського залежно від способу вирощування і підживлення насаджень(2026-02-20) Кулик, Максим Іванович; Калініченко, Олександр Володимирович; Лесюк, Владислав Станіславович; Рожко, Ілона Іванівна; Тетерюк, Р. С.Серед багаторічних енергетичних культур, які розглядають як ресурс для виробництва біопалива, міскантус гігантський (Miscanthus × giganteus) посідає важливе місце завдяки високій адаптивності та здатності формувати значний обсяг біомаси. Оптимізація технології його вирощування є основним завданням для підвищення економічної та енергетичної ефективності виробництва. Метою дослідження є оцінка ефективності виробництва біомаси міскантусу гігантського залежно від удосконалення технології його вирощування в бінарних насадженнях із бобовим компонентом. Дослідження проводили 2020– 2024 років на опідзолених чорноземах у ґрунтово-кліматичних умовах Полтавського регіону. Польові досліди закладали за двофакторною схемою з використанням методу рандомізованих блоків. Облікова площа ділянки становила 50 м², у чотирьох повтореннях. У бінарних насадженнях міскантусу гігантського з люпином застосовували різні норми весняного азотного підживлення (від N0 до N120). Енергетичну ефективність виробництва міскантусу гігантського оцінювали зважаючи на енергоємність біомаси та енергетичні витрати на її виробництво. Встановлено, що бінарні насадження забезпечують вищу врожайність біомаси (до 21,2 т/га) порівняно з одновидовими (до 19,9 т/га) завдяки більш ефективному використанню елементів живлення. Визначено, що найбільші економічні показники у бінарних насадженнях забезпечує внесення азоту в дозі N30 (прибуток – 15651,2 грн/га; рентабельність – 179,3 %), тоді як в одновидових оптимальною є доза N90 (прибуток – 14238,8 грн/га; рентабельність – 164,7 %). Максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності також зафіксовано у бінарних агроценозах за умови внесення N30-60 (1,91–1,95), що перевищує показники одновидових насаджень (1,18–1,23). Результати підтверджують доцільність застосування бінарних насаджень та диференціації норм азотних добрив як чинників підвищення продуктивності та енерговіддачі міскантусу гігантського. З’ясовано, що бінарні насадження міскантусу гігантського з бобовим компонентом є більш продуктивними та економічно доцільними порівняно з одновидовими. Удосконалена технологія вирощування, зокрема раціональне азотне підживлення, дозволяє істотно підвищити врожайність, прибутковість та енергетичну ефективність виробництва біомаси. Отримані результати мають важливе значення для подальшого впровадження міскантусу гігантського як перспективного джерела біопалива в Україні, особливо на малопродуктивних землях, що сприятиме енергетичній незалежності та сталому розвитку регіонів.Publication Закономірності формування продуктивного потенціалу якісного зерна пшениці озимої залежно від сорту(2026-02-20) Копелець, Б. В.; Кулик, Максим ІвановичАктуальність досліджень з вивчення пшениці озимою в Україні зумовлюється тим, що ця культура є важливою зерновою культурою. Площі під пшеницею становлять близько 50 % від загальних площ сільськогосподарських угідь. Це зумовлює продовольчу безпеку та економічний розвиток країни. Поряд з цим виокремлення найбільш врожайних сортів, що формують високу продуктивність в певному регіоні дозволить щорічно отримувати сталі врожаї культури. Усе це, на нашу думку, обумовлює актуальність обраної теми для дослідження. З метою встановлення закономірностей формування продуктивного потенціалу та показників якості зерна сортів пшениці озимої було проведено експеримент в умовах центральної частини Лісостепу. Під час проведення польових досліджень використовували відповідні методики та рекомендації. Обрахунок отриманих результатів здійснювали за допомогою програми Статистика. Метеріалом для дослідження були 14 сортів пшениці озимої м’якої: ʼАвенюʼ, ʼБогданаʼ, ʼБогеміяʼ, ʼГородницяʼ, ʼДума Одеськаʼ, ʼКубусʼ, ʼЛитанівкаʼ, ʼНаталкаʼ, ʼПодолянкаʼ, ʼПолтавчанкаʼ, ʼСмуглянкаʼ, ʼТрипільськаʼ, ʼЩедрість Одеськаʼ та ʼЧигиринкаʼ. Визначено, що роки дослядження на рівні умовного стандарту (сорт пшениці озимої ʼБогданаʼ, 6,5 т/га) врожайність була у сортів: ʼБогеміяʼ, ʼПодолянкаʼ та ʼЧигиринкаʼ за НІР05 0,11. Найбільш суттєве збільшення врожайності зерна (на 0,2 та 0,4 т/га) зафіксовано у сортів ʼСмуглянкаʼ та ʼЩедрість Одеська. У сортів: ʼБогданаʼ, ʼНаталкаʼ, ʼПодолянкаʼ, ʼЧигиринкаʼ та сорту ʼЩедрість Одеськаʼ зафіксовано найбільший уміст білка в зерні (на рівні 14,0 %), а клейковини – у сортів: ʼБогданаʼ, ʼБогеміяʼ, ʼЧигиринкаʼ та ʼЩедрість Одеськаʼ. Встановлено, що найбільшу врожайність в умовах агровиробництва (на рівні, або більше 6,2 т/га) забезпечують сорти: ʼБогданаʼ, ʼБогеміяʼ, ʼПодолянкаʼ, ʼЧигиринкаʼ, ʼСмуглянкаʼ й ʼЩедрість Одеська ʼ. Якість зерна, на рівні 1–2 класу виявлено у сортів: ʼБогданаʼ, ʼБогеміяʼ, ʼПодолянкаʼ, ʼЧигиринкаʼ й ʼЩедрість Одеськаʼ. Оптимальне поєднання високої врожайності та якості зерна притаманне цим же сортам пшениці озимої. Перспективи подальших досліджень передбачатимуть вивчення особливостей формування врожайності сортів пшениці озимої залежно від крупності насіннєвого матеріалу та елементів структури врожаю з урахуванням удосконалених елементів технології вирощування.Publication Урожайність, якість зерна та посівні властивості насіння сортів пшениці озимої залежно погодних умов вирощування(2026-02-20) Коваль, Д. О.; Копелець, Б. В.; Кулик, Максим ІвановичЗ метою встановлення закономірностей формування продуктивного потенціалу якіс ного зерна й насіння сортів пшениці озимої було проведено експеримент у виробничих умовах центральної частини Лісостепу. Під час закладки експерименту й проведення польових досліджень використовували відповідні методики та рекомендації. Обрахунок отриманих результатів здійснювали за допомогою програми Статистика. Метеріалом для дослідження були три зареєстровані сорти пшениці озимої м’якої: Богдана, Щедрість Одеська та Шестопалівка. Дані сорти вирощували відповідно загальноприйнятої агро технології протягом трьох років, що мали різні погодні умови у весняно-літній вегетаці йний період. Це підтверджено гідро-термічним коефіцієнтом весняно-літньої вегетації пшениці (ГТК): для 2023 року – умови близькі до оптимальних, 2024 рік – посушливий, а 2025 рік – сприятливий для вегетації рослин. Встановлено, що найбільшу врожайність в умовах агровиробництва порівняно з іншими сортами формував сорт пшениці озимої Шестопалівка (у середньому за три роки – 5,8 т/га), а найменшу – сорти Богдана та Щедрість одеська (відповідно 5,3 і 5,4 т/га). При цьому визначено, що сприятливі умови, за ГТК періоду весняно-літньої вегетації пшениці озимої збільшують даний показник, а посушливі – навпаки, призводять до його зниження. Обернена залежність спостерігалася із якістю зерна за показником ГТК: зниження цього показника в період формування і наливу зерна призводило до збіль шення вмісту білка в зерні, а збільшення ГТК до 1,0 – суттєво знижувало якість зерна. Визначено обернений кореляційний зв’язок між посівними якостями насіння пшениці озимої та ГТК періоду формування і наливу зерна. Тобто, оптимальні і сприятливі погодні умови матимуть вплив на поліпшення схожості насіння у порівнянні із посушливими. Що характерно для усіх досліджуваних сортів пшениці озимої. Висновки. Встановлено, що найбільшу врожайність сорти пшениці озимої формували в умовах періоду весняно-літньої вегетації за ГТК на рівні або більше 1,0, з найбільшим значенням у сорту Шестопалівка. За якістю продовольчого зерна виокремлено сорт Бог дана в умовах посушливого 2024 року (ГТК ˂ 0,4). Визначено сильний обернений кореляцій ний зв’язок між посівними якостями насіння пшениці озимої (чистота та лабораторна схожість) та ГТК періоду «молочна» та «тістоподібна» стиглість зернівки, та посла блення зв’язку періоду його «воскової» стиглості. Перспективи подальших досліджень полягатимуть у визначення впливу умов вирощування на вихід насіння та особливості його проростання, що формувалося у різних умовах періоду формування і наливу зернівки пшениці озимої та у залежності від системи удобрення посівів.Publication Формування урожайності сої залежно від сортового складу та умов вирощування(2026-02-20) Діянова, Анна Олександрівна; Кулик, Максим ІвановичСоя культурна (Glycine max (L.) Merrill.) має високий потенціал урожайності та значний загальний показник вмісту білка та олії в насінні. На сьогодні, як в Україні, Європі, так і у світі попит на ринку сої дуже великий. Лідерами з виробництва сої є США, Бразилія, Аргентина. Світове виробництво сої становить близько 352 млн. тон. В Україні, площа посівів у 2024 році становила 2032,3 тис. га. Для під тримання високого рівня виробництва сої в нашій кра їні необхідно використовувати високоврожайні сорти з комплексом цінних господарських ознак та високою якістю насіння. Ще у 2015 році, близько 60 % всіх посів них площ сої було зосереджено в Лісостеповій зоні України (більша частина «соєвого поясу»). На Поліссі – лише 24 %. В Степу – 16 % посівних площ [4]. В останні роки (2015–2025 рр.), зміни клімату в бік потепління, сприяли поширенню сої у зону Полісся, де рівень вро жайності сягає 4,5–5,0 т/га.Publication Financial and economic management of the efficiency of energy crop production in the system of smart technological development of labor resources(2026-02-19) Lutkovska, S.; Martyn. O.; Калініченко, Олександр Володимирович; Kalinichenko, O.; Кулик, Максим Іванович; Kulyk, M. I.; Prokopenko, O.; Лесюк, Владислав Станіславович; Lesiuk, V.; Лесюк, Альона Станіславівна; Lesiuk, A.The article presents the author's concept of integrated financial and economic management of energy crop production using the example of growing fireweed in the forest-steppe zone of Ukraine. The study is based on comprehensive monitoring of the agro-technological cycle, the dynamics of biomass indicators, economic feasibility and energy efficiency in the context of innovation challenges. For the first time, the feasibility of combining adaptive agricultural technologies with elements of smart analysis of labor and material resource productivity has been substantiated, which allows not only to increase yield, but also to optimize costs at all stages of the production process. The results demonstrate that the most effective is the spring sowing strategy, which provides the highest level of profitability and the greatest energy profit. The proposed network model allows structuring technological operations in the form of a logistical sequence taking into account calendar periods and resource provision, which is key for planning the load on personnel. The author's methodology for assessing energy efficiency shows that the energy efficiency coefficient indicates an average level of technological feasibility of the selected model. Thus, the presented system is a unique multidimensional platform for managing energy agricultural production, which can be integrated into strategies for sustainable development of rural areas through the prism of technological transformation of labor resources.Publication Adaptive properties of plants and yield of energy crops under different growing conditions: A case study from Ukraine(2026-02-19) Kaletnik, G.; Кулик, Максим Іванович; Kulyk, M. I.; Pryshliak, N.; Дьомін, Дмитро Геннадійович; D’omin, D.; Rozhko, І.In Ukraine, balancing agricultural efficiency, food security, and energy development is crucial. Energy crops of fer a sustainable raw material due to their adaptability and high biomass yields, supporting biofuel production and value-added products like bioplastics and paper. However, the war has severely degraded agricultural land, necessitating reclamation efforts to restore productivity and enhance bioenergy potential. A five-year field study (2019–2023) in Ukraine’s forest-steppe and steppe zones assessed energy crop yields on marginal lands. Research methods included field studies, gravimetric biomass analysis, data visualization, and statistical analysis (ANOVA, LSD at 5% significance). Findings showed that drooping sorghum and perennial sorghum exhibited the highest drought resistance, while switchgrass and drooping sorghum demonstrated the best frost resistance. Drooping sorghum also had the greatest lodging resistance, whereas switchgrass and perennial sorghum were more prone to lodging, particularly in the forest-steppe, suggesting a correlation with precipitation levels. The vegetation pe riod varied by region, influenced by plant biology and environmental factors. In the Steppe, it lasted 170.6–192.0 days, with drooping sorghum having the longest cycle. In the forest-steppe, it ranged from 170.3 to 181.3 days, with switchgrass exhibiting the longest duration. Biomass yields were higher in the steppe (7.8–11.2 t/ha) than in the forest-steppe (7.4–10.4 t/ha). Over four years, switchgrass and perennial sorghum achieved the highest total biomass yields: 56.0 t/ha and 53.6 t/ha in the steppe, and 51.9 t/ha and 51.7 t/ha in the forest-steppe, respectively. Drooping sorghum produced 46.1 t/ha (steppe) and 39.9 t/ha (forest-steppe), while big bluestem had the lowest yield (39.1 t/ha and 36.9 t/ha). Switchgrass and perennial sorghum proved to be the most productive and adaptable energy crops. Their stable biomass production makes them promising candidates for biofuel manufacturing. Future research will explore strategies to enhance yields, particularly through spring foliar fertilization on marginal lands.Publication Вплив мікродобрив на продуктивність сорту гірчиці білої Ослава(2026-02-18) Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла Василівна; Марініч, Любов Григорівна; Четверик, Оксана ОлександрівнаКоливання кліматичних ресурсів, з тенденцією до підвищення температури, сьогодні вимагають розширення асортименту сільськогосподарських культур, у тому числі й олійних. Це можливо, за рахунок введення в сівозміну більш посухостійких культур, які мають можливість легко пристосовуватися до різних умов вирощування. Однією з таких культур є біла гірчиця. Мета наших досліджень полягала у вивченні впливу різних видів мікродобрив на показники врожайного потенціалу сорту гірчиці в умовах Лісостепу України. Об’єкт досліджень: процес формування продуктивності рослин гірчиці сорту Ослава залежно від способів застосування та видів мікродобрив та регуляторів росту рослин. Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур недостатньо створювати оптимуми за температурним режимом, вологозабезпеченням та вмістом елементів живлення у ґрунті, важливо сформувати відповідні морфоструктури рослин та продуктивний агрофітоценоз. Число стручків на одній рослині, в середньому за три роки, склало 40,6-52,4 штук в залежності від варіанта, що вивчається. Найбільше число стручків відзначено у варіантах з використанням біодобрив Бактива (51,5 шт.), Тіабен Т (47,5 шт.) та Нітрофікс (52,4 шт.). При обробці препаратом Binoc TK відзначено найнижче значення даної ознаки – 40,6 штук, що було нижче від значень у контролі. Найбільш висока врожайність насіння гірчиці (1,81-1,82 т/га) сформувалася на тлі передпосівного використання препаратів Бактава, Тіабен Т та Нітрофікс перевищувало значення у варіанті без обробки. У таких випадках відзначені найбільші показники елементів структури врожаю, зокрема кількість стручків на рослині – 47,5-52,4 штук; насіннєва продуктивність однієї рослини – 3,26-3,90 г та маса 1000 насіння – 6,15-6,35 г. Рекомендовано використання препаратів Бактава, Тіабен Т та Нітрофікс для перердпосівної обробки насіння гірчиці для отримання найбільшої урожайності насіння.Publication Біологічний метод захисту рослин овочевих культур(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Маслівець, О. В.У сучасному овочівництві зростає важливість впровадження таких підходів, які забезпечують не лише ефективний захист рослин, але й зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, здоров’я людей і довготривалу продуктивність агроекосистем. Одним із таких підходів є біологічний метод захисту рослин – це система заходів, спрямованих на обмеження чисельності шкідливих організмів за допомогою живих організмів або продуктів їхньої життєдіяльності, що має альтернативний характер стосовно класичного застосування пестицидів.Publication Formation of fruit yield and quality depending on foliar feeding of sown cucumber in protected soil conditions(Полтавський державний аграрний університет, 2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Yurchenko, S. O.; Dudkа, Е.An important element of cucumber cultivation technology in protected soil conditions is a rational plant fertilization scheme. Ensuring optimal nutrition of plants with micro and macroelements, especially in conditions of protected soil, is one of the important conditions for increasing the yield of vegetable crops with high fruit quality. The appearance of new microfertilizers on the market requires research to study their impact on the formation of the yield and quality of cucumber fruits. Cucumber ranks first among vegetable crops in greenhouse farms in terms of area and yield level. This culture is most demanding on food conditions, temperature and water regimes.Publication Grain yield of corn hybrids depends on their maturity group(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Yurchenko, S. O.; Stepanenko, B.An important factor in modern corn cultivation technologies is the use of innovative hybrids, which increase yields by 50-80%. Scientific research and production experience indicate the high potential of the crop, which is used at 40-50%, since it is quite achievable to obtain yields of modern hybrids at the level of 16-18 t/ha. However, the realization of the potential of corn hybrids is hampered by low yield stability in different agroecological zones. The high material and energy costs of growing corn for grain encourage scientific justification of the main elements of technology, taking into account the maturity group of hybrids and soil and climatic conditions.Publication Formation of yield of soft winter wheat depending on varietal properties and the influence of biostimulants based on rhizobacteria(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Yurchenko, S. O.; Palaziuk, B.Agricultural science has been conducting research for a long time with the aim of developing technologies for growing winter wheat to reduce the negative impact of abiotic and biotic factors. The latter can significantly reduce yields and impair grain quality. The use of biological products has now become an integral part of the technological chain in the cultivation of grain crops in environmentally friendly farming systems.Publication Сортові та адаптивні особливості гібридів кукурудзи як чинник стабільної врожайності в умовах змінного клімату(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Макаренко, О. А.У роботі обґрунтовано важливість раціонального добору гібридів різних груп стиглості та оптимізації системи їх удобрення для підвищення врожайності кукурудзи в Україні. Автор зазначає, що кукурудза є стратегічною експортно орієнтованою культурою, а ефективна реалізація генетичного потенціалу нових гібридів є основним резервом збільшення валових зборів зерна. Дослідження фокусується на вивченні впливу різних рівнів мінерального живлення на продуктивність та адаптивність ранньостиглих гібридів до конкретних абіотичних умов регіону вирощування. Отримані результати дозволяють удосконалити технологічні підходи до вирощування культури та підвищити її економічну ефективність.Publication Вплив біостимулятора росту на формування урожайності гібридів огірка посівного в умовах захищеного ґрунту(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Павленко, М. В.; Хоменко, М. М.У роботі розглянуто актуальні питання підвищення врожайності кукурудзи на зерно в умовах сучасного динамічного розвитку сільського господарства. Автори наголошують, що кукурудза є однією з провідних зернових культур, а стабільність її виробництва значною мірою залежить від правильного підбору гібридів, які мають високий адаптивний потенціал до змінних кліматичних умов. Дослідження спрямоване на аналіз сортових особливостей гібридів та їхньої здатності забезпечувати стабільні показники продуктивності під впливом різних агроекологічних факторів.Publication Вплив терміну зберігання насіння на урожайність сортів сої(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Литвин, Н. Л.; Гнилосир, П. М.У сучасному насінництві надзвичайно важливим завданням є забезпечення належного зберігання насіннєвого матеріалу, збереження його генетичної стабільності, життєздатності та інших важливих господарських характеристик, притаманних конкретному сорту чи гібриду. Від успішного вирішення цього питання значною мірою залежить ефективність аграрного виробництва та реалізація генетичного потенціалу культур. Протягом багатьох років ця тема перебувала в центрі уваги науковців, про що свідчить велика кількість публікацій як у вітчизняній, так і в міжнародній науковій літературі. В результаті наукових досліджень було сформовано низку методичних рекомендацій та практичних інструкцій щодо умов зберігання насіння.Publication Перспективи вирощування сортів гороху(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Сіренко, Д. Т.В умовах сучасного землеробства, що характеризується потребою в ресурсозберігаючих технологіях та адаптації до кліматичних змін, важливою складовою сталого агровиробництва є впровадження сортів культур з високим рівнем адаптивності, продуктивності та технологічності. Горох залишається однією з найважливіших зернобобових культур, яка, окрім високої поживної цінності, має здатність до симбіотичної фіксації атмосферного азоту, покращуючи родючість ґрунтів. Серед сучасних морфотипів гороху особливої уваги заслуговують сорти безлисточкового (вусатого) типу, що відзначаються підвищеною стійкістю до вилягання, зручністю у збиранні врожаю прямим комбайнуванням та зменшенням втрат зерна. Попри численні переваги, агротехнічні аспекти вирощування таких сортів, зокрема за умов посушливого клімату та обмеженого зволоження, досі залишаються недостатньо дослідженими.Publication Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності соняшнику(2026-02-18) Юрченко, Світлана Олександрівна; Чаленко, Б. В.; Карнаух, В. С.; Боярська, К. С.; Тутка, С. О.Соняшник посідає одне з провідних місць серед олійних культур у світі та є ключовою культурою в аграрному секторі України. Завдяки високій продуктивності та стійкості до різних кліматичних умов він залишається основним джерелом рослинної олії. Для успішного вирощування соняшнику необхідний комплексний підхід до агротехніки: від вибору гібриду і підготовки ґрунту до збирання врожаю [11, 20]. Соняшник є культурою, яка гостро реагує на нестачу мікроелементів, що відразу позначається на рості, розвитку та продуктивності рослин. У сучасних агровиробничих умовах забезпечення високої продуктивності соняшнику потребує оптимізації системи живлення, зокрема шляхом впровадження ефективних позакореневих підживлень. Такий підхід дозволяє підвищити засвоєння елементів живлення у критичні фази росту, покращити стійкість рослин до абіотичних стресів та забезпечити стабільне формування врожаю при зменшенні агроекологічного навантаження.