Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація Аналіз сортових ресурсів нуту звичайного за комплексом господарсько-цінних ознак в Україні(2026-03-31) Рибальченко, Анна Михайлівна; Баган, Алла ВасилівнаОдним із головних завдань ефективного виробництва зерна нуту є визначення факторів, що здатні впливати на урожайність культури. До таких факторів належать підбір сортів, що є адаптованими до ґрунтово-кліматичних умов зони вирощування. Варто враховувати сортові особливості нуту та господарсько-цінні ознаки для успішного вирощування культури. Сорти нуту характеризуються показниками господарської придатності, зокрема урожайністю, трива лістю періоду вегетації, висотою рослин, висотою прикріплення нижнього бобу, масою 1000 зерен, вмістом білка, стійкістю до вилягання рослин, стійкістю до обсипання насіння, стійкістю до посухи, стійкістю до аскохітозу, стійкістю до кореневих гнилей, стійкістю до зернівки. У статті наведено результати дослідження, виконані на основі аналізу сортів нуту за показни ками господарської придатності, що наявні в Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні на 2025 рік. За рівнем урожайності сорти Державного реєстру розподілилися таким чином: Зехавіт – 3,9 т/га, Лара – 3,4 т/га, Кіра – 3,3 т/га, Єва – 3,2 т/га, Вента – 2,8 т/га, Зодіак – 2,8 т/га, Козерог – 2,7 т/га, Октавіус – 2,5 т/га, Овен – 2,0 т/га. Найбільш скоростиглим сортом нуту Державного реєстру був сорт Лара (74 доби), найбільш пізньостиглі сорти нуту – Вента, Октавіус (95 діб). Максимальний показник маси 1000 зерен формували сорти нуту Державного реєстру: Овен – 475 г, Козерог – 440 г, Зехавіт – 430 г. Максимальний вміст білка в зерні нуту – 28 % – відзначено у сорту Зодіак і сорту нуту Овен – 26,5 %. Висота рослин у сортів нуту Державного реєстру максимальною була у сорту Вента – 70 см, мінімальною у сорту Зехавіт – 53 см. Висота прикріплення нижнього бобу найвищою була у сорту нуту Зехавіт – 28,5 см, у сорту Вента вона становила 25 см, Єва – 22 см, у сортів Кіра, Козерог, Октавіус – 20 см, у сорту Овен – 19 см, у сортів Лара, Зодіак – 18 см. Важливим фактором у виборі сортів нуту до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних умовах є їх стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища. Стійкість сортів нуту до вилягання становила 7–9 балів, у сорту нуту Кіра – 9 балів, Зодіак – 9 балів. Показник стійкості до обсипання насіння у сортів нуту становив 6–9 балів, у сорту нуту Кіра – 9 балів.Публікація Manifestation of elements of seed productivity of plants of the national collection of edible buckwheat (Fagopyrum Esculentum Moench.)(2026) Tryhub, O. V.; Liashenko, V. V.; Ляшенко, Віктор Васильович; Bahan, A. V.; Баган, Алла Василівна; Shakalii, S. M.; Шакалій, Світлана Миколаївна; Yurchenko, S. O.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Rybalchenko, A. M.; Рибальченко, Анна Михайлівна; Kryvoruchko, L. M.; Криворучко, Людмила Михайлівна; Shevchuk, V. M.Today, a significant part of the zoned varieties of buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench.) are included in the national collection and are constantly monitored for a complex of economically and breeding-important traits. The purpose of the study is to investigate the variability and interrelationships of seed productivity indicators in samples of the national collection of buckwheat in terms of productivity and precocity. The research material was 232 samples of the national collection of buckwheat in Ukraine. The research was conducted during 2007–2024 in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine (Ustymivsk Plant Research Station of the V.Ya. Yuryev Institute of Plant Production). According to the results of the research, the selected samples of buckwheat showed a yield level of more than 380 g m-2, plant and inflorescence productivity - more than 2.0 g and 0.05 g, respectively, and a weight of 1,000 grains of more than 22 g. Valuable sources of early maturity with a vegetation period of up to 72 days inclusive were identified. A high level of variation of the studied traits was established, in particular: yield, plant productivity, inflorescence productivity, lower branch attachment height, lower inflorescence attachment height (V = 23.4–50.0%). The weight of 1,000 grains, plant height, and the duration of the vegetation period had a low coefficient of variation (V = 23.4%), which indicated a stable manifestation of these traits. A strong relationship was noted between the height of the lower branch attachment and the height of the lower inflorescence attachment (r = 0.75), yield and plant productivity (r = 0.85). Correlations of medium strength were established between plant height and the duration of the growing season (r = 0.41), yield and inflorescence productivity (r = 0.64). Valuable sources of productivity and precocity were identified among the samples of the national collection of edible buckwheat. Highly productive samples of edible buckwheat were noted - P-470 and KDS-20-23 (in terms of yield, plant and inflorescence productivity); Yuvileyna 100, Yaroslavna and SYN 3/02 (in terms of yield, plant productivity and 1,000-grain weight). Samples of edible buckwheat P-370, P-396 and Sumchanka were identified for precocity.Публікація Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності кукурудзи на зерно (Zea mays)(2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.У статті представлено результати наукових досліджень (2024–2025 рр.) щодо впливу позакореневого підживлення мікродобривом «Браман мультикомплекс» та його поєднання з біостимулятором «Aminocat 30» на врожайність та структурні показники гібриду кукурудзи ДКС 4391 в умовах Полтавської області. Встановлено, що застосування препаратів у критичні фази розвитку (3–5 та 7–8 листків) сприяє активізації обміну речовин та підвищенню стійкості рослин до стресових чинників. Доведено, що одноразове внесення добрив забезпечує помірний приріст врожайності, тоді як найбільш ефективною є схема з дворазовим застосуванням суміші мікродобрива та біостимулятора. За такого підходу зафіксовано максимальні прирости маси качана (+15,6%), маси зерна з качана (+17,6%) та маси 1000 зерен (+8,5%) порівняно з контролем. Максимальна врожайність склала 9,05 т/га, що на 8,51% вище за показники без підживлення. Результати підтверджують доцільність інтеграції комплексних мікродобрив у технологію вирощування кукурудзи для реалізації її біологічного потенціалу.Публікація Формування урожайності гібридів кукурудзи на зерно залежно від густоти стояння рослин(2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Степаненко, Б. В.У статті представлено результати дворічного польового експерименту щодо впливу густоти стояння рослин на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умо вах Полтавської області. Дослідження проводили у 2024–2025 рр. за трифакторною схе мою (гібрид × рік × густота посіву) з чотирма повтореннями. Об’єктами були шість сучасних гібридів кукурудзи селекції Dekalb (ФАО 290–420), які вирощувалися за шести рівнів густоти стояння: 55–80 тис. рослин/га. Установлено, що найвищу середню урожайність формував гібрид ДКС 3937 (9,08 т/га) за густоти 65 тис./га. У більшості гібридів максимальні показники урожайності також спостерігались при цьому рівні густоти, тоді як її перевищення зумовлювало зниження продуктивності. Коефіцієнт варіації урожайності в межах гібридів становив від 3,65 % до 11,76 %, що дозволяє виокремити форми з високою стабільністю до змін густоти сто яння (ДКС 5206, ДКС 4031) та форми з вираженою реакцією (ДКС 3937, ДКС 4391). Дисперсійний аналіз показав, що найбільшу частку варіації урожайності забезпечу вав фактор «гібрид» – 35,80 %, густота стояння – 20,50 %, а рік вирощування – 7,30 %. Високу частку також мала взаємодія гібрид × густота (24,50 %). За результатами коре ляційно-регресійного аналізу встановлено, що найбільш чутливою до зміни густоти вия вилася середньорання група гібридів (R² = 0,3315; r = –0,576), для якої оптимальною була густота 60–65 тис. рослин/га. Для середньопізніх гібридів виявлено слабкий від’ємний зв’язок (r = –0,3093; R² = 0,0956), а для середньостиглих – дуже слабкий і недостовірний (r = –0,2149; R² = 0,0462). Найвища пластичність до загущення спостерігалася у серед ньостиглих гібридів, що дає змогу застосовувати ширший діапазон густоти без істотної втрати урожайності. Отримані результати підтверджують доцільність індивідуального підбору густоти стояння для кожного гібриду з урахуванням його біологічної пластичності. Перспективою подальших досліджень є розробка адаптивних технологій вирощування кукурудзи в умовах різного агрофону та кліматичних зон.Публікація Вплив біостимуляторів на урожайність і якість зерна пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.)(2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Палазюк, Б. О.; Тронько, А. В.Сучасні кліматичні умови, що супроводжуються аномальним температурним режи мом і нестачею атмосферної вологи, спричиняють зниження урожайності пшениці м’якої озимої та погіршення її якісних показників. Одним із перспективних підходів до адаптації культур до абіотичних стресів є застосування біостимуляторів біологічного походження. Метою дослідження було наукове обґрунтування доцільності та ефективності вико ристання біопрепаратів Agriful та Agrinos A за різних схем їх внесення для підвищення продуктивності та якості зерна озимої пшениці. Методи дослідження включали польовий – для вивчення морфо-біологічних осо бливостей розвитку рослин; лабораторний – для аналізу якісних показників зерна; та математично-статистичний – для визначення достовірності різниць між варіантами. Досліджувалися два сорти пшениці – Кубус і Актер. Застосування біопрепаратів здійсню вали за трьома схемами: фоліарне внесення Agriful у фазу кущення, передпосівна обробка ґрунту препаратом Agrinos A та їхнє комплексне використання. Установлено, що комплексне застосування біопрепаратів (Agrinos A – перед сівбою, Agriful – у фазу кущення) забезпечило статистично достовірне підвищення урожайно сті: до 8,30 т/га у сорту Кубус (приріст 5,17%) та до 8,38 т/га у сорту Актер (приріст 7,92%). Крім того, відзначено покращення показників натури зерна, вмісту білка та клей ковини. Сорт Актер проявив вищу чутливість до дії біопрепаратів, тоді як Кубус виріз нявся стабільністю якісних ознак. Встановлено, що головними факторами варіації урожайності були спосіб внесення біопрепаратів (48,10%) та рік вирощування (33,70%), що вказує на важливість адаптив ного підходу до технології вирощування культури з урахуванням погодних умов.Публікація Значення практичної підготовки у формуванні фахівців з агрономії(2026) Рибальченко, Анна Михайлівна; Криворучко, Людмила МихайлівнаУ статті розкрито роль та значення практичного навчання як фундаментальної складової процесу підготовки конкурентоспроможних фахівців аграрного сектору. Автор аналізує вплив навчальних та виробничих практик на засвоєння теоретичних знань та формування професійних компетентностей у майбутніх агрономів. Дослідження фокусується на інтеграції традиційних методів навчання з інноваційними підходами, включаючи роботу з цифровими картами полів, сучасними засобами моніторингу посівів та сільськогосподарською технікою з системами точного землеробства. Особливу увагу приділено взаємодії закладів вищої освіти з передовими агропідприємствами, що дозволяє студентам опановувати реальні виробничі процеси та адаптуватися до вимог сучасного ринку праці. У роботі обґрунтовано, що саме безпосередня участь у технологічних операціях — від сівби до збирання врожаю — сприяє розвитку критичного мислення та здатності приймати оперативні управлінські рішення в умовах мінливих природно-кліматичних факторів.Публікація Вивчення ультраранносторонних сортів проса у післязбивних та післязбивних посівах залежно від попередників та способів сівби(2021) Шевніков, Микола Янаєвич; Тищенко, Володимир Миколайович; Костенко, Олена МихайлівнаНаведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.Публікація Soybean growing under inoculation by Bradyrhizobium japonicum strains in the Forest-Steppe and Steppe zones of Ukraine(2022) Білявська, Людмила Григорівна; Biliavska, L. H.; Білявський, Юрій Вікторович; Belyavskiy, Y.; Кулик, Максим Іванович; Kulyk, M. I.; Тараненко, Анна Олексіївна; Taranenko, A. O.; Didovich, S.The strategic task of soybean (Glycine max (L.) Merr.) breeding today is to create highly adaptive cultivars that have a high level of genetic protection from biotic and abiotic environmental factors and are able to maximise the yield potential in combination with a high grain quality. The use of inoculants is an environmentally safe measure that can significantly increase the soybean yield and reduce the level of plant damage by pests. The aim of the experiment was to evaluate the biological inoculants based on Bradyrhizobium japonicum strains under different cultivation conditions and dry-resistant soybean cultivars ‘Almaz’ and ‘Antracite’. B. japonicum strains 634b for the ‘Almaz’ were the most effective in the Forest-steppe, as the yield increased by 0.11 t ha-1 compared to that of the control treatment. At the same time, the yield increased by 0.05 t ha-1 due to the application of B. japonicum strains М8. Under these cultivation conditions, for the ‘Antracite’, the B. japonicum strains М8 provided the greatest growth of yield (increased by 0.23 t ha-1 compared to that of the control) and by 0.14 t ha-1 when the B. japonicum strains 634b were used. On the average, over the experimental years, soybean cultivars in the Forest steppe had a much higher yield (2.70–2.88 t ha-1) compared to that of the Steppe (1.28–1.88 t ha-1). Treatment with the B. japonicum strains 634b significantly increased the yield for the ‘Almaz’ and ‘Antracite’ in the Steppe. In the Forest-steppe, the treatment with B. japonicum strains 634b was more effective for the ‘Almaz’ and the one with B. japonicum strains М8 for the ‘Antracite’. Quantitative symbiotic indices of soybeans were higher in the treatment with B. japonicum strains 634b for the ‘Almaz’ in the Forest-steppe and Steppe. In the Steppe, the application of B. japonicum strains М8 was more effective for the ‘Antracite’.Публікація Assessment of the soil microbial community under energy crops (Panicum virgatum L. and Miscanthus giganteus): a case study from Ukraine(2025) Тараненко, Анна Олексіївна; Taranenko, A. O.; Тараненко, Сергій Володимирович; Taranenko, S. V.; Кулик, Максим Іванович; Kulyk, M. I.; Rytchenko, A.; Teteriuk, R.Bioenergy crops are a promising alternative for energy production. They can be grown on inaccessible, degraded, marginal land that is not economically viable for traditional agriculture. At the same time, a broader evaluation of the environmental and ecological impact of energy crop cultivation on land is needed. There are still knowledge gaps regarding the mechanisms underlying soil carbon accumulation, especially concerning the involvement of the soil microbiome in facilitating these processes during energy crop cultivation. The present study determined the main ecotrophic and taxonomic groups of soil microbial communities and the direction of soil microbiological processes under Panicum virgatum L. and Miscanthus giganteus growth. Research results showed an initial impact of energy crop growth on soil microbial communities in the soil-climatic conditions of Ukrainian forest-steppe zones. Soils under energy crops are characterized by the highest abundances of the investigated ecological and trophic microbial groups (by 1.2-3 times) compared to control (soil under grassland). The coefficients of microbiological processes determine the high potential for increasing soil fertility under energy crop cultivation. Statistical analysis of the results confirmed a medium and strong correlation between soil microbiological parameters and soil organic carbon content during energy crop growth. Therefore, energy crops can act as ecosystem engineers, improving soil biological and chemical properties and supporting soil ecosystem sustainability.Публікація Effect of Fertigation with Urea-Ammonium Nitrate on the Seed Yield of Maize Maternal Lines(2024) Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Koba, K.; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Semenov, A. O.; Семенов, Анатолій Олексійович; Len, O. I.; Лень, Олександр Іванович; Yeremko, L. S.; Єремко, Людмила Сергіївна; Bahan, A. V.; Баган, Алла Василівна; Yurchenko, S. O.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Yeleussinov, B.Fertilisation plays a crucial role in managing corn yields. Research conducted in 2021 − 2023 in the Central Forest-Steppe of ukraine under unstable moisture conditions demonstrated the positive impact of urea-ammonia mixture (uan) on the yield and sowing properties of maize maternal lines seeds across different maturity groups (P6/240, P5/320, P4/440). Applying 80 L/ha of UAN during the V10 (ВВСН 20) phase increased seed yield by 10.6 − 11.9% compared to the control. The highest seed yield was achieved with 120 L/ha of UAN, resulting in increases of 22.5% for P6/240, 21.3% for P5/320, and 16.4% for P4/440. however, increasing the uan dose to 160 l/ha led to a slight decrease in yield for lines P5/320 and P6/240. Statistical analysis confirmed that fertilisers significantly influenced seed yield, accounting for 37% of the yield variance, with the genetic characteristics of the maternal lines contributing 34%. The positive effect of liquid nitrogen fertilisers on the 1,000-seed weight varied from 3.4% to 21.8%, depending on lines genetics and fertiliser dose.Публікація Перспективи вирощування ріпаку озимого в сучасних умовах землекористування(2025) Барат, М. Ю.; Баган, Алла ВасилівнаУ статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розширення площ під озимим ріпаком як однією з найбільш рентабельних олійних культур. Автор розглядає економічні переваги вирощування ріпаку, зокрема його роль як «валютної» культури, що забезпечує перші грошові надходження в господарство. Особлива увага приділяється агротехнічному значенню культури як одного з найкращих попередників у сівозміні, що покращує структуру ґрунту та сприяє фітосанітарному очищенню полів. Висвітлено перспективи використання ріпаку не лише в харчовій промисловості, а й як стратегічної сировини для виробництва біопалива. У роботі також окреслено основні виклики — від ризиків перезимівлі до необхідності інтенсивного захисту від шкідників, та обґрунтовано, що впровадження інноваційних гібридів і цифрових систем моніторингу робить вирощування озимого ріпаку стабільним і перспективним напрямом агровиробництва.Публікація Методи створення вихідного матеріалу у селекції троянд(2025) Баган, Алла Василівна; Рощепа, Д. О.У статті систематизовано та проаналізовано основні методи створення генетичного різноманіття як фундаменту для виведення нових сортів троянд. Автор розглядає класичні підходи, такі як міжсортова та міжвидова гібридизація, а також використання методів експериментального мутагенезу та поліплоїдії для розширення спектру декоративних ознак. Особлива увага приділяється сучасним біотехнологічним методам, зокрема культурі тканин in vitro та методам молекулярного маркування, які дозволяють значно скоротити селекційний процес та проводити цілеспрямований добір за ознаками стійкості до хвороб (борошнистої роси, чорної плямистості) та адаптивності до несприятливих умов довкілля. Обґрунтовано необхідність комплексного поєднання традиційних та інноваційних методів для створення конкурентоспроможних сортів із високими естетичними та господарсько-цінними характеристиками.Публікація Перспективи вирощування чіа (Salvia hispanica L.) в Україні(2025) Баган, Алла Василівна; Мусієнко, Н. О.У статті проаналізовано біологічні особливості та господарську цінність чіа (Salvia hispanica L.) як перспективної нішевої культури для агропромислового комплексу України. Автор розглядає чіа як унікальне джерело жирних кислот Омега-3, антиоксидантів та рослинного білка, попит на яке стабільно зростає на внутрішньому та світовому ринках здорового харчування. Особлива увага приділяється оцінці адаптаційних можливостей культури до кліматичних умов Степу та Лісостепу України в контексті глобального потепління. Досліджено вимоги чіа до температурного режиму, вологості ґрунту та тривалості світлового дня. Розглянуто основні елементи технології вирощування: терміни сівби, норми висіву, контроль бур’янів та специфіку збирання дрібнонасіннєвої культури. На основі аналізу світового досвіду та попередніх вітчизняних випробувань обґрунтовано високу економічну ефективність впровадження чіа у сівозміни фермерських господарств України.Публікація Вирощування кіноа (Chenopodium quinoa L.) як перспективної нішевої культури в Україні(2025) Баган, Алла Василівна; Мусієнко, Н. О.У роботі досліджено потенціал та особливості технології вирощування кіноа (Chenopodium quinoa L.) в агрокліматичних умовах України. Автор обґрунтовує доцільність впровадження цієї культури як високоефективного дієтичного продукту з високим вмістом повноцінного білка, антиоксидантів та відсутністю глютену. Проаналізовано адаптивні можливості кіноа до стресових чинників середовища, зокрема високу посухостійкість та здатність витримувати значні коливання температур. У статті розглядаються основні етапи агротехніки: від підбору сортів та підготовки ґрунту до особливостей збирання врожаю. Окрема увага приділяється захисту посівів від бур'янів та шкідників на ранніх етапах розвитку. Дослідження підтверджують високу рентабельність вирощування кіноа для малих та середніх фермерських господарств, що орієнтовані на експорт та внутрішній ринок здорового харчування.Публікація Особливості вирощування ріпаку озимого в умовах Лісостепу(2025) Баган, Алла Василівна; Маслівець, О. В.У статті проаналізовано ключові аспекти технології вирощування озимого ріпаку в умовах Лісостепу України з урахуванням сучасних тенденцій зміни клімату. Автор акцентує увагу на важливості дотримання оптимальних строків сівби та підбору гібридів, адаптованих до нерівномірного зволоження та ризиків вимерзання. Досліджено роль інтегрованої системи захисту, що включає обов'язкове застосування ретардантів у осінній період для запобігання переростанню точки росту та підвищення зимостійкості рослин. Розглянуто стратегію збалансованого живлення, зокрема значення азотного підживлення по мерзлоталому ґрунту та роль мікроелементів (бору, сірки) у формуванні продуктивності культури. Обґрунтовано, що поєднання вологозберігаючого обробітку ґрунту та своєчасного контролю бур’янів, шкідників (прихованохоботників, ріпакового квіткоїда) та хвороб (фомозу, циліндроспоріозу) є визначальним фактором отримання стабільних урожаїв у даному регіоні.Публікація Вплив мікродобрив на продуктивність гібридів кукурудзи (Zea mays)(2026-02-26) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Харитенко, Б. Р.; Шевченко, І. А.; Коротушенко, К. Ю.; Даценко, Д. М.У статті представлено результати досліджень щодо впливу позакореневого підживлення мікродобривами на формування врожайності та якісні показники зерна різних гібридів кукурудзи. Автор обґрунтовує роль мікроелементів (цинку, бору, марганцю та міді) у стимуляції фізіологічних процесів, зокрема фотосинтезу та азотного обміну, що є критично важливим у періоди інтенсивного росту культури. Встановлено, що застосування комплексних мікродобрив у фазі 3–5 та 7–9 листків сприяє кращому розвитку кореневої системи, підвищує стійкість рослин до температурних стресів та оптимізує структуру врожаю (кількість рядів у качані та масу 1000 зерен). Дослідження підтверджують, що збалансоване мікроелементне живлення дозволяє максимально реалізувати генетичний потенціал сучасних гібридів, забезпечуючи приріст урожайності на 10–15% при одночасному покращенні енергетичної цінності зерна.Публікація Особливості підбору та вирощування рослин при озелененні адміністративних будівель в умовах міського середовища(2025) Баган, Алла Василівна; Дмитришина, О. В.У роботі досліджено специфіку створення стійких декоративних насаджень поблизу та всередині адміністративних будівель у контексті урбанізованого простору. Автор аналізує вплив несприятливих чинників міського середовища, таких як загазованість, тепловий вплив мощених поверхонь, обмежений об'єм ґрунту та протяги, на життєздатність рослин. Особлива увага приділяється критеріям підбору асортименту: акцент робиться на газостійких, посухостійких та декоративно-стабільних видах. Розглянуто використання сучасних технологій озеленення, зокрема контейнерного вирощування, мобільних садів та елементів вертикального озеленення (фітостін), які дозволяють підкреслити статусність державних та офісних установ. Надано рекомендації щодо режиму догляду та фітосанітарного моніторингу рослин для забезпечення їхньої високої декоративності протягом усього року.Публікація Підбір асортименту декоративних культур для озеленення малого саду(2025) Баган, Алла Василівна; Гордієнко, Д. А.У роботі розглянуто принципи формування сталого та естетично привабливого асортименту рослин для обмежених за площею територій (малих садів). Автор акцентує увагу на необхідності використання компактних форм дерев і кущів, зокрема штамбових рослин, колоноподібних сортів та карликових хвойних культур, які дозволяють максимально ефективно використовувати простір. Проаналізовано критерії підбору рослин з урахуванням екологічних факторів (освітленість, тип ґрунту, мікроклімат) та декоративних характеристик (період цвітіння, фактура листя, сезонна зміна забарвлення). Особлива увага приділяється створенню багатофункціональних композицій, що поєднують декоративні злаки, багаторічні квіти та вертикальне озеленення. Запропоновано оптимальні схеми поєднання культур для досягнення ефекту безперервного цвітіння та візуального розширення простору малого саду.Публікація Вплив сорту на прояв показників продуктивності та якості насіння нуту звичайного(2025) Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Рибкін, В. В.Мета. Мета досліджень полягала у вивченні впливу сорту на прояв біометричних показників рослини, елементи продуктивності, урожайність та показники якості насіння нуту звичайного. Методи. Використовували польові (дослідження біометричних показників рослин та рівня урожайності), лабораторні (визначення елементів продуктивності рослини та показників якості насіння) та статистичні (обробка результатів досліджень) методи. Об’єкт досліджень – 10 сортів нуту звичайного: Бланко, Буджак, Достаток, Зодіак, Одисей, Скарб, Тріумф, Степовий, Кіра і Лара. За стандарт прийнято сорт Буджак. Варіанти досліду вивчали за наступними показниками: висота рослини (см), висота прикріплення нижнього боба (см), кількість гілок першого порядку на рослині (шт.), кількість бобів з рослини (шт.), кількість насіння з рослини (шт.), кількість насінин у бобі (шт.), маса насіння з рослини (г), маса 1000 насінин (г), вміст білка (%), урожайність (у перерахунку на т/га). Статистична обробка результатів досліджень включала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa». Результати. За даними результатів досліджень було встановлено, що за проявом біометричних показників рослин нуту звичайного можна відмітити сорт Степовий велет (за висотою рослини та кріплення нижнього боба) та сорт Лара (за кількістю гілок першого порядку на рослині). За продуктивністю нуту звичайного можна виділити сорти: Тріумф – за кількістю бобів і насіння з рослини, кількістю насінин у бобі; Достаток – за масою насіння з рослини та показником урожайності. За показниками якості насіння нуту звичайного можна відмітити наступні сорти: Тріумф – за масою 1000 насінин, Зодіак – за вмістом білка у насінні. Висновки. Рекомендацією для виробництва насіння нуту звичайного є вирощування сортів Тріумф і Достаток.Публікація Features of forming the productivity of modern hemp varieties using organic cultivation technology(2023) Pylypchenko, A.; Marenych, M. M.; Маренич, Микола Миколайович; Hanhur, V. V.; Гангур, Володимир Васильович; Tymoshchuk, T.; Malynka, L.Seed hemp can be used to produce products and restore soil fertility. The adaptive potential of cannabis varieties can be implemented by optimising their cultivation technologies. The purpose of this study was to substantiate the features of forming the productivity of cannabis varieties adapted to organic cultivation technologies. Field studies were conducted during 2019-2021 on leached chernozems. Research methods: field, laboratory, statistical and comparative calculation. The regularities of yield formation of hemp straws, fibre, and seeds depending on the genetic potential of varieties and cultivation technology were investigated. The suitability of five hemp varieties for organic cultivation was evaluated. It was established that the introduction of organic cultivation technology has a positive effect on crop productivity. With organic cultivation of Hliana and Hloba varieties, the increase in the yield of straw (0.07-0.11 t/ha) was statistically insignificant compared to inorganic technology. Cultivation of Zolotoniski 15 and Sula varieties using organic technologies increased the yield of hemp straw by 0.14 t/ha. The Lara variety showed an insignificant decrease in the straw yield. This confirmed the theory that the introduction of organic cultivation of hemp will not lead to a decrease in yields. Organic technologies for growing hemp contributed to an increase in their yield compared to the traditional one, provided that varieties were selected correctly. The best suitability for organic cultivation in terms of fibre yield was recorded in the Lara variety. The obtained results will be used to improve and introduce organic technologies for growing adapted hemp varieties, depending on the purpose of fibre or seeds.