Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 605
  • Publication
    Adaptive properties of plants and yield of energy crops under different growing conditions: A case study from Ukraine
    (2025) Kaletnik, G.; Kulyk, M. I.; Pryshliak, N.; D'omin, D.; Rozhko, I. I.; Кулик, Максим Іванович; Дьомін, Дмитро Геннадійович; Рожко, Ілона Іванівна
    In Ukraine, balancing agricultural efficiency, food security, and energy development is crucial. Energy crops offer a sustainable raw material due to their adaptability and high biomass yields, supporting biofuel production and value-added products like bioplastics and paper. However, the war has severely degraded agricultural land, necessitating reclamation efforts to restore productivity and enhance bioenergy potential. A five-year field study (2019–2023) in Ukraine’s forest-steppe and steppe zones assessed energy crop yields on marginal lands. Research methods included field studies, gravimetric biomass analysis, data visualization, and statistical analysis (ANOVA, LSD at 5% significance). Findings showed that drooping sorghum and perennial sorghum exhibited the highest drought resistance, while switchgrass and drooping sorghum demonstrated the best frost resistance. Drooping sorghum also had the greatest lodging resistance, whereas switchgrass and perennial sorghum were more prone to lodging, particularly in the forest-steppe, suggesting a correlation with precipitation levels. The vegetation pe riod varied by region, influenced by plant biology and environmental factors. In the Steppe, it lasted 170.6–192.0 days, with drooping sorghum having the longest cycle. In the forest-steppe, it ranged from 170.3 to 181.3 days, with switchgrass exhibiting the longest duration. Biomass yields were higher in the steppe (7.8–11.2 t/ha) than in the forest-steppe (7.4–10.4 t/ha). Over four years, switchgrass and perennial sorghum achieved the highest total biomass yields: 56.0 t/ha and 53.6 t/ha in the steppe, and 51.9 t/ha and 51.7 t/ha in the forest-steppe, respectively. Drooping sorghum produced 46.1 t/ha (steppe) and 39.9 t/ha (forest-steppe), while big bluestem had the lowest yield (39.1 t/ha and 36.9 t/ha). Switchgrass and perennial sorghum proved to be the most productive and adaptable energy crops. Their stable biomass production makes them promising candidates for biofuel manufacturing. Future research will explore strategies to enhance yields, particularly through spring foliar fertilization on marginal lands.
  • Publication
    Роль студентського наукового гуртка у підготовці майбутніх фахівців з агрономії
    (ПДАУ, 2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна
    Впровадження Болонської системи освіти змістило акцент на усні опитування, розв’язування тестів та вирішення ситуаційних завдань, а також самостійну роботу студентів. Хоча це відіграє важливу роль в освітньому, але все-таки обмежує набуття практичних умінь та навичок. Тому для набуття практичного досвіду здобувачі вищої освіти відвідують засідання студентського наукового гуртка, який відіграє важливу роль у житті здобувачів, надаючи їм можливість зануритися в наукові дослідження та розширити свої знання у вибраній сфері.
  • Publication
    Вирощування малопоширених овочевих культур в Україні
    (ПДАУ, 2025-03-31) Четверик, Оксана Олександрівна; Баган, Алла Василівна
    Вирощування мало поширених овочевих культур в Україні має великий потенціал для розвитку аграрного сектору, сприяючи збереженню біорізноманіття, зменшенню залежності від традиційних культур та забезпеченню різноманітності в раціоні споживачів. Запровадження нових культур, таких як бамія, спаржа, артишоки та інші, може стати важливим кроком до підвищення сталості сільського господарства, зокрема в умовах зміни клімату, а також сприяти розвитку нових ринків та експорту.
  • Publication
    Вплив позакореневого підживлення на продуктивність перцю солодкого (Capsicum annuum L.)
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Словцова, В.
    Солодкий перець (Capsicum annuum L.) – поширена овочева культура родини Пасльонові (Solanaceae). Перець потрапив на територію України з Болгарії в XIX столітті, і вирощується як однорічна рослина, хоча за своєю природою є багаторічним. Він містить у своєму складі велику кількість вітамінів і мінеральних речовин, завдяки чому поширений не тільки в кулінарії, але й в медицині та косметології [4].
  • Publication
    Аналіз сортименту нуту звичайного
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Рибкін, В. В.
    На сьогоднішній день важливим завданням у всьому світі є забезпечення глобальної та продовольчої безпеки. Основним джерелом забезпечення рослинним білком людей та тварин є олійні та зернобобові культури, які необхідні для перебігу основних біохімічних процесів в організмі для високої їх продуктивності.
  • Publication
    Прояв сортових ознак у представників роду Paeonia L.
    (ПДАУ, 2025-04-17) Баган, Алла Василівна; Рибальченко, Анна Михайлівна
    Серед квітково-декоративних рослин найбільш перспективними для озелення територій є представники роду Paeonia L., що добре використовуються у сучасному екостилі, а також для озеленення терас, балконів, веранд тощо. Деревовидні півонії можуть використовуватись яскравими акцентами на фоні газону, а трав'яні півонії зазвичай вирощують на клумбах з метою безперервного цвітіння, у рокаріях, рабатках, масивах, моносадах, а також підходять для використання у відомих типах ландшафтного дизайну, на зріз та для вигонки [5].
  • Publication
    Вплив стимуляторів росту на урожайність гарбуза мускатного
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Новохатько, С. С.
    Сьогодні в умовах дефіциту вологи, зниження родючості ґрунтів та частих кліматичних коливань, вирощування гарбуза із застосуванням біостимуляторів та регуляторів росту є доцільним та дає змогу підвищити урожайність, покращити якість продукції, зменшити витрати добрив та забезпечити стійкість рослин до несприятливих умов. Особливо це важливо для регіонів із нестабільною кількістю опадів, високими температурами та погіршенням умов запилення.
  • Publication
    Нові підходи до адаптивної селекції за умов змін клімату
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Маслівець, О.
    У зв'язку зі змінами клімату сільське господарство стикається з багатьма викликами, серед яких важливими є зміни режимів температури та посухи, часте та інтенсивне випадання атмосферних опадів, а також нові умови для поширення і розвитку шкідників і хвороб. Дані фактори мають значний вплив на ріст і розвиток сільськогосподарських культур, що спонукає до перегляду підходів до їх вирощування. У цьому контексті адаптація методів селекції рослин стає важливим напрямом, що дозволяє забезпечити стійкість сільськогосподарських культур до змін клімату, підвищити їх продуктивність за стресових умов вирощування.
  • Publication
    Вплив біопрепаратів на урожайність огірка посівного
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Кириченко, Ю. С.
    Огірок посівний є відносно стійною культурою. Але потребує необхідного догляду у відповідні фази росту і розвитку рослин. Умови вирощування, висаджування рослин у відкритий грунт, ураження хворобами ці фактори знижують продуктивність рослин, перешкоджаючи їх ефективному росту.
  • Publication
    Вплив біопрепаратів на якість насіння пшениці озимої
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Євлаш, В. В.
    Пшениця озима є однією з найважливіших зернових культур, що забезпечує значну частину світового виробництва продовольства. У сучасному сільському господарстві зростає увага до екологічно безпечних та ресурсоощадних технологій вирощування сільськогосподарських культур. У цьому контексті біопрепарати набувають все більшої популярності як альтернатива або доповнення до традиційних агрохімікатів. Застосування біопрепаратів у вирощуванні пшениці озимої може мати значний вплив на якість отриманого зерна, покращуючи його харчову цінність, технологічні властивості та якість для споживачів.
  • Publication
    Ефективність використання стимуляторів росту на продуктивність помідора їстівного
    (ПДАУ, 2025-03-31) Баган, Алла Василівна; Брехунцова, О.
    Врожайність є головною складовою при вирощуванні будь-яких культур. Маючи це до уваги, дослідники e цій галузі розглядають велику кількість методів для покращення врожайності та продуктивності рослин. На даний момент врожайність залежить від таких факторів як якість насіннєвого матеріалу, технологія вирощування, погодні умови.
  • Publication
    Вплив норми висіву насіння на продуктивність сортів льону олійного
    (ПДАУ, 2025-03-31) Барат, Юрій Михайлович; Баган, Алла Василівна
    Льон олійний – цінна сільськогосподарська культура, яку широко використовують в світовій промисловості. З нього отримують технічну олію та дешевий білок для тваринництва [4]. У насінні льону міститься до 48% олії, яка використовується у вигляді технічної сировини для ряду галузей промисловості, зокрема: миловарної, лакофарбової, шкіряно-взуттєвої та ін. [3].
  • Publication
    Особливості ведення насінницької роботи в Україні
    (ПДАУ, 2025-03-31) Рибальченко, Анна Михайлівна; Ісаков, Ростислав Рустамович
    Головна мета ведення насінницької роботи в Україні - це забезпечення сільського господарства високоякісним насінням та садивним матеріалом, що відповідає сучасним вимогам продуктивності, стійкості до хвороб, шкідників та адаптованості до кліматичних умов. Насінницька робота в Україні має ряд важливих особливостей, які формуються під впливом агрокліматичних умов, наукового потенціалу, нормативно-правової бази та економічної ситуації.
  • Publication
    Аналіз сортів бобових овочевих культур за господарсько-корисними ознаками, кількісним та якісним складом в реєстрі сортів рослин
    (ПДАУ, 2025-03-31) Рожко, Ілона Іванівна; Кулик, Максим Іванович
    Овочеві культури відрізняються значним різноманіттям, що проявляється в їхній морфологічній будові, реакції на кліматичні умови та вимогах до агротехнічних заходів. Ці особливості істотно впливають на їхній продуктивний потенціал [1]. Крім того, сортові характеристики також відіграють важливу роль у формуванні врожайності, якості продукції та стійкості рослин до абіотичних і біотичних факторів [2]. Сукупність цих чинників має вирішальне значення для розвитку як промислового, так і присадибного овочівництва [3, 4].
  • Publication
    Вплив складу субстрату на формування урожайністі огірка посівного в умовах захищеного ґрунту
    (2024) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна; Шебедюк, Т. С.
    Правильний вибір якісного субстрату є ключовим етапом у процесі вирощування огірка посівного в умовах захищеного ґрунту, оскільки саме він визначає особливості росту і розвитку рослин та формування майбутнього врожаю. Різноманітність матеріалів для створення субстратів дає змогу підібрати найкращий варіант залежно від потреб культури та умов вирощування. На сьогодні все частіше застосовуються комбіновані субстрати, які поєднують переваги різних матеріалів, що дозволяє забезпечити ідеальні умови для рослин, підвищити врожайність і полегшити догляд за рослинами. Дослідження проводилися в 2024 році в умовах навчально-наукової лабораторії «Технологій захищеного ґрунту» Полтавського державного аграрного університету. Основним завданням було визначення впливу різних типів субстратів на якість розсади та формування урожайності партенокарпічного гібриду огірка Еколь F1 за вирощування в умовах захищеного ґрунту. Схема досліду передбачала використання органічних добрив Біочар і Аргумін для приготування субстратів: 1. Контроль (суміш – дернова земля + перегній (65 : 35)); 2. Суміш – дернова земля + Біочар (65 : 35); 3. Суміш – дернова земля + Аргумін (65 : 35); 4. Суміш – дернова земля + Біочар + Аргумін (65 : 20 : 15). Методи дослідження: вегетаційний для визначення особливостей росту й розвитку рослин, формування врожайності; вимірювально-ваговий для визначення біометричних показників рослин; математично-статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень. Нашими дослідженнями підтверджено ефективність використання органічних добрив Біочар і Аргумін для приготування субстратів за вирощування огірка посівного в умовах захищеного ґрунту. Біометричні дані розсади гібридів огірка вказують на позитивний вплив застосованих органічних компонентів для приготування субстрату. За використанняорганічного добрива Аргумін відбувалося посилення ростових процесів надземної частини, а Біочар – підземної частини рослин огірка гібриду Еколь F1. На основі встановлених закономірностей формування урожайності гібриду огірка посівного Еколь F1 виділено кращий варіант субстрату: дернова земля + Біочар + Аргумін (65 : 20 : 15), що забезпечить збільшення періоду плодоношення і одержання високої урожайності та якості плодів огірка посівного.
  • Publication
    Вплив позакореневого підживлення на урожайність середньостиглих гібридів кукурудзи (Zea mays L.)
    (2024) Баган, Алла Василівна; Улізько, В. М.
    Важливим заходом для підвищення урожайності кукурудзи та її елементів є позакореневе підживлення рослин у період вегетації мікродобривами. Для проведення досліджень актуальним залишається використання комплексних мікродобрив. Основним завданням наших досліджень було вивчення закономірностей прояву і формування біометричних показників рослин, елементів продуктивності качана та рівня урожайності гібридів кукурудзи залежно від використання позакореневого підживлення. У польових умовах було закладено двофакторний дослід із вивчення показника урожайності кукурудзи у чотириразовій повторності. Матеріалом для досліджень були три гібриди кукурудзи середньостиглої групи, а саме: MAS 30.M (ФАО 310), MAS 37.V (ФАО 340), MAS 44.A (ФАО 380). Дослідження проводили за такою схемою: 1 – контроль (без обробки), 2 – позакореневе підживлення у фазі 3-5 листків; 3 – позакореневе підживлення у фазі 8-10 листків; 4 – позакореневе підживлення у фазі 3-5 + 8-10 листків. Для підживлення використовували комплексне мікродобриво Greenplant Flow 20-20-20+ME. Вивчали наступні показники – висоту рослини (см), висоту прикріплення качана (см), кількість листків на рослині (шт.), кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду (шт.), масу зерна з качана (г), масу 1000 зерен (г), урожайність (у перерахунку на т/га). За результатами досліджень виділено варіант комплексної обробки мікродобривом Greenplant Flow 20-20-20+ME. Встановлено вплив даного препарату на підвищення біометричних показників рослин, збільшення елементів продуктивності та рівня урожайності кукурудзи. Вивчено прояв досліджуваних ознак за варіантами досліду. Визначено реакцію гібридів на позакореневе підживлення мікродобривом Greenplant Flow 20-20-20+ME. За проявом продуктивного потенціалу виділено середньостиглий гібрид кукурудзи MAS 44.A із найбільшим показником ФАО 380.
  • Publication
    Вплив біопрепаратів на урожайність сортів пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum l.)
    (2025) Баган, Алла Василівна; Гурба, В. С.
    Мета. Мета досліджень полягала у вивченні ефективності впливу препарату Планриз-біо на посівні якості насіння, елементи структури врожаю та показник урожайності сортів пшениці м’якої озимої.Методи. Використовували польові (дослідження рівня урожайності), лабораторні (визначення посівних якостей насіння та елементів структури врожаю) та статистичні (обробка експериментальних даних) методи. Об’єкт досліджень – чотири сорти пшениці м’якої озимої української селекції: Відрада, Запашна, Полтавчанка і Смуглянка. Схема досліду включала такі варіанти: без обробки (контроль);обробка насіння перед посівом препаратом Планриз-біо (з розрахунку 2,0 л/т). Досліджували наступні показники – енергія проростання (%), схожість насіння (%), маса колоса (г), кількість зерен у колосі (шт.), маса зерна з колоса (г), маса 1000 зерен (г), урожайність (у перерахунку т/га).Статистична обробка результатів досліджень включала проведення дисперсійного аналізу за допомогою програми «Statistiсa 12,0».Результати. За результатами досліджень виділено варіант обробки насіння препаратом Планриз-біо. Данийваріант обробки перевищував контроль за проявом досліджуваних показників: за енергією проростання – на 5–6 %, за лабораторною схожістю насіння – на 2–3 %, за масою колоса – на 10,1 %, за кількістю зерен у колосі – на 8,1 %, за масою зерна з колоса – на 12,0 %, за масою 1000 зерен – на 7,0 %, за урожайністю – на 7,2 %.Висновки. Встановлено ефективність впливу біопрепарату Планриз-біо за обробки насіння перед посівом на посівні якості насіння. прояв елементів структури врожаю та рівень урожайності пшениці м’якої озимої. За рівнем формування досліджуваних показників виділено сорт полтавської селекції Полтавчанка.
  • Publication
    Інноваційні технології при підготовці фахівців з агрономії
    (ПДАУ, 2025) Рибальченко, Анна Михайлівна
    Сучасне сільське господарство вимагає від фахівців з агрономії глибоких знань у різних сферах науки, здатності працювати з новітніми технологіями та вміння застосовувати їх у практичній діяльності. Інтеграція технологій, науки та практичного досвіду у навчальному процесі є ключовим фактором для формування конкурентоспроможних спеціалістів.
  • Publication
    Вплив елементів технології на фотосинтетичну продуктивність посівів сої
    (2025) Четверик, Оксана Олександрівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Марініч, Любов Григорівна
    Застосування мінерального удобрення та інокуляції насіння є надзвичайно важливим для розвитку агрономії, оскільки соя є однією з основних культур, яка широко вирощується в багатьох країнах, зокрема в Україні. Інокуляція насіння сої сприяє утворенню азотфіксуючих вузлів на коренях рослин, що підвищує їх здатність до засвоєння азоту з атмосфери. Це не лише зменшує потребу в азотних добривах, але й покращує загальний стан рослин, що може позитивно вплинути на врожай. Загалом, для досягнення високих і стабільних врожаїв сої важливо враховувати всі ці чинники та оптимізувати їх взаємодію. Метою статті є узагальнення результатів особливостей впливу елементів технології на фотосинтетичний потенціал сортів сої в умовах Лівобережного Лісостепу України.
  • Publication
    Вплив позакореневого підживлення на формування урожайності сортів помідора їстівного (Solanum lycopersicum L.)
    (2025) Юрченко, Світлана Олександрівна; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Годунок, А. Д.
    Нашими дослідженнями підтверджено ефективність позакореневого підживлення мікродобривом на формування основних біометричних параметрів рослин помідора їстівного: довжини центрального стебла, діаметра стебла та площі листової поверхні. За результатами польового досліду встановлено позитивний вплив позакореневого підживлення на формування урожайності сортів помідора їстівного. Відповідно, за одноразової обробки рослин мікродобривом у фазі початку бутонізації було виявлено збільшення урожайності на 6,13 %. Дворазова обробка рослин мікродобривом (у фазі початку бутонізації + через 14 діб) сприяла збільшенню урожайності на 11,6 %. Триразова обробка мікродобривом (у фазі початку бутонізації + через 14 діб + через 14 діб) забезпечила збільшення урожайності на 12,8 %. Застосування позакореневого підживлення позитивно вплинуло на крупність та кількість плодів на рослинах помідора їстівного. Найбільший вихід стандартних плодів було одержано за триразового застосування позакореневого підживлення (82,4–86,7 %).