Статті, тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Дослідження сучасних сортів сої за рівнем стійкості до фузаріозу(2026-01-23) Рибальченко, Анна МихайлівнаСучасні технології вирощування сої мають бути направлені на управління процесами формування високої продуктивності, а також орієнтуватися на використання культурою біологічного потенціалу продуктивності. Для розширення посівних площ сої, а також підвищення урожайності культури ефективним заходом буде впровадження новітніх сортів, які будуть володіти високим рівнем продуктивності та високим рівнем стійкості до основних хвороб. Відомо, що посіви сої здатні уражатися більш, ніж 50 хворобами. Патогенні організми здатні призвести до значних втрат врожаю сої (за умови епіфітотій – на 50 %).Publication Джерела цінних ознак нових ліній сої культурної без опушення(2026-01-23) Білявська, Людмила Григорівна; Білявський, Юрій Вікторович; Діянова, Анна ОлександрівнаДослідження присвячене вивченню та виділенню джерел цінних господарських ознак серед нових селекційних ліній сої культурної (Glycine max (L.) Merr.), що характеризуються відсутністю опушення (гладеньким стеблом і бобами). У роботі підкреслюється стратегічне значення сої як продовольчої та кормової культури. На основі детального аналізу сформованої колекції ліній без опушення ідентифіковано зразки з високими показниками продуктивності: прикріплення нижнього бобу (>20 см), довжини рослини, кількості продуктивних вузлів (>20 шт.), маси 1000 насінин та загальної ваги насіння з однієї рослини. Виокремлено конкретні лінії (зокрема L6, L26, L34, L7, L15), які є носіями комплексу цінних ознак і рекомендовані для використання в подальшому селекційному процесі. Зазначається, що у 2024 році три сорти без опушення ('Моріон', 'Сердолік', 'Цитрин') були передані на державну кваліфікаційну експертизу.Publication Характеристика новостворених ліній сої культурної без опушення(2026-01-23) Білявська, Людмила Григорівна; Гарбузов, Ю. Є.Наведено результати вивчення сформованої колекції зразків сої культурної, яка налічує 35 зразків без опушення, що створені шляхом гібридизації. Виділені джерела цінних господарських ознак: високого прикріплення нижнього бобу вище 20 см (Л16 і Л26); довжини стебла більше 110 см (Л4, Л5, Л6 і Л26); з дуже великою кількістю продуктивних вузлів на головному стеблі (>20) (Л4, Л5, Л25, Л26, і Л34); маси 1000 насінин більше 220 г (Л26, Л32 і Кобра); високої маси насіння з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л15, Л34; великої кількості насіння з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л13, Л14, Л15, Л24 і Л34; великої кількості бобів з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л13, Л14, Л15, Л24; Л34 і Л35 (>135 % до стандарту). Виділені також лінії, що володіють комплексом цінних ознак: Л6, Л7, Л15, Л26, Л34.Publication Нові джерела цінних ознак і властивостей сої культурної(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна ОлександрівнаПредставлено аналіз результатів вивчення зразків сої культурної без опушення, які створені шляхом гібридизації. Виділені джерела наступних цінних господарських ознак: високе прикріплення нижнього бобу >20 см (Лінія 16, Лінія 26); висока довжина стебла >110 см (Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 26); висока кількість продуктивних вузлів на головному стеблі, >20 вузлів (Лінія 4, Лінія 5, Лінія 25, Лінія 26, Лінія 34); висока маса 1000 насінин, >220 г (Лінія 26, Лінія 32 і Кобра (UD0200651)); висока маса насіння з рослини, >135 % до стандарту (Лінія 6, Лінія 7, Лінія 15, Лінія 34); велика кількість насіння з рослини, >135 % до стандарту (Лінія 6, Лінія 7, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 24 і Лінія 34). Лінії, які володіють комплексом цінних ознак - 6, 7, 15, 26, 34.Publication Ефективність біологізаціі насінницьких посівів сої та якісні показники насіння(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Горбатенко, В. С.; Харченко, Б.А.; Білявський, Юрій ВікторовичУ статті наведено результати досліджень щодо впливу густоти стояння рослин на формування врожайності гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Лівобережного Лісостепу України. Дослідження проводилися на базі фермерського господарства «Грига» Полтавського району протягом 2022 2024 років. Об'єктом вивчення були гібриди іноземної селекції компанії «Кортева» з різним числом ФАО (від 210 до 390). Встановлено, що оптимальна густота стояння рослин перед збиранням є одним із ключових факторів реалізації генетичного потенціалу врожайності. За результатами випробувань, середня врожайність гібридів коливалася в межах 12,5–14,8 т/га залежно від погодних умов року та біологічних особливостей гібрида. Найвищі показники продуктивності продемонстрували середньопізні гібриди за густоти стояння 70–75 тис. рослин/га. Авторами обґрунтовано економічну ефективність вирощування досліджуваних гібридів, де рівень рентабельності сягав понад 180%.Publication Врожайність гібридів (Zea mays L.) різних груп стиглості залежно від умов вирощування Полтавщини(Полтавський державний аграрний університет, 2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Харченко, Б. А.; Ванжула, Д. В.У статті представлено результати виробничого випробування гібридів кукурудзи іноземної селекції компанії «Кортева» різних груп стиглості (від ранньостиглих до середньопізніх, ФАО 210–390) в умовах лівобережного Лісостепу України (Полтавська область) протягом 2023–2025 років. Досліджено вплив мінливих гідротермічних умов, зокрема посухи та стресових явищ, на формування врожайності, стійкість до вилягання та ураженість хворобами. Встановлено, що врожайність гібридів коливалася в межах 12,8–15,2 т/га, при цьому найвищі показники продемонстрували середньопізні гібриди P9757 (15,2 т/га) та P9639 (14,3 т/га).Проведено розрахунок економічної ефективності, який показав, що найвищий рівень рентабельності (229,3%) забезпечує вирощування середньопізнього гібрида P9757. Обґрунтовано доцільність підбору гібридів відповідно до конкретних грунтово- кліматичних умов регіону для отримання стабільних врожаїв.Publication Ефективність допосівної обробки насіння у виробництві сої(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Нікітенко, О. С.; Бутенко, О. С.Ефективність процесу біологічної фіксації азоту рослинами сої, на сьогодні, не викликає сумнівів. Використання біопрепаратів різноманітної дії у сучасних агротехнологіях, є ефективним елементомї, особливо в посушливих умовах лівобережного Лісостепу України. Серед дозволених біопрепаратів (мікробні препарати на основі селекціонованих штамів мікроорганізмів), можна підібрати найбільш ефективний. Мікробні препарати активно використовують виробники сої культурної, особливо в екологічних та органічних сучасних технологіях. Посів сої сучасними сортами потребує безпосереднього підбору біопрепарату, який сприяє створенню активних процесів в ґрунті, активізує формування азотфіксуючих кореневих бульбочок, що підвищує фізіологічний стан рослин та їх продуктивність.Publication Порівняльна характеристика сучасних сортів сої різного походження в умовах лівобережного Лісостепу України(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Сидоренко, Д. О.; Червяк, П. М.Соя є ключовою стратегічною та продовольчою культурою в Україні. Вона має великий потенціал та можливості для використання. Виробництво цієї культури має свої особливості. Завдяки складним ґрунтово-кліматичним умовам Полтавська область залишається перспективним регіоном для вирощування сої, де отримують високі врожаї та насіння високої якості. Однак зміни погодних умов створюють певні ризики та стресові фактори. Проте ретельне вивчення сортового складу культури та розкриття її потенціалу врожайності вимагає вдосконалення та модифікації технологічних елементів. Вихід із складних ситуацій полягає у відборі оптимальних сортів шляхом визначення характеристик та властивостей сорту в конкретних умовах вирощування. Ці сорти допоможуть підвищити прибутковість господарства, збільшити виробництво сої та отримати високоякісний посадковий матеріал. Виробники сої хочуть вирощувати нові та перспективні сорти. Важливе значення має як виробниче, так і екологічне випробування нових сортів сої. Це пов'язано з тим, що погодні умови можуть по-різному змінювати існуючі властивості будь-якого сорту. Це пояснюється тим, що екологічні фактори мають значний вплив на врожайність насіння (близько 45-55 %). Навіть якщо інші фактори мають оптимальні параметри. Тому, щоб отримати оптимальні дані з урахуванням погодних факторів і фактичних характеристик досліджуваних сортів, можна визначити їх позитивні та негативні аспекти і надати фактичну оцінку та перспективи отримання максимальних врожаїв.Publication Врожайність сортів ячменю ярого за оптимальної норми висіву насіння в умовах посухи та стресу(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Буцький, О. С.; Білявський, Юрій ВікторовичВ сучасних умовах, на ефективність ведення господарства суттєво впливають окремі технологічні елементи та їх доцільність. Й це, в першу чергу стосується продовольчої культури – ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.). Ячмінь – культура досить поширена. Її цінність відома. Потепління клімату та значні зміни погодних умов, особливо в останні роки, вимагає сучасні сорти ячменю ярого, які посухостійкі. Їх пристосованість та важливі господарсько-цінні властивості, впливають на формування оптимального та якісного врожаю. Вивчення нових сортів та всебічна оцінка окремих елементів технології дає можливість підвищити ефективність виробництва, за умов аналізу елементів структури врожаю та сортових особливостей. Норма сівби ячменю ярого є важливим чинником регулювання врожаю. Рослини індивідуально реагують на різні густоти. За оптимальної густоти, вони ефективно використовують природний потенціал. Кількість продуктивних стебел на одиниці площі є одним із цінних кількісних показників. Від цього залежить площа листкової поверхні та має вплив на інші структурні елементи врожайності.Publication Насіннєва продуктивність перспективних зразків сої за господарськими показниками в стресових умовах Лісостепу України(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Горбатенко, В. С.Соя культурна (Glycine max (L.) Merrill) – стратегічна культура з високим потенціалом зернової продуктивності та значним загальним вмістом білка і олії. На її зерно існує значний попит як в Україні, так й у світі. Основними факторами, які визначають урожайність цієї культури є особливості сорту, ґрунтово-кліматичні умови і технологія вирощування. В умовах змін клімату на фоні зменшення кількості опадів та посилення посухи, зростає роль сорту, як ефективного засобу підвищення врожайності. У статті надані результати вивчення показників господарської придатності перспективних селекційних ліній і сортів сої культурної, які створені та вивчаються у Полтавському державному аграрному університеті. Новостворений селекційний матеріал проходить всебічне оцінювання та використовується для створення сортів сої різного напряму використання. Створені сорти (Моріон, Сердолік і Цитрин) відрізняються відсутністю опушення на всіх частинах рослини. Такі сорти сої відсутні у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Метою наших досліджень було встановлення рівня прояву цінних господарських показників новостворених сортів і селекційних ліній. Польові дослідження проводили (2022–2024 рр.) в умовах ФГ «Грига» (Полтавська область). Ґрунт – чорнозем опідзолений. Попередник – пшениця озима. Об’єкт досліджень – нові сорти та перспективні лінії. Сорти мають тривалість вегетаційного періоду 99–100 діб. За три роки вивчення у конкурсному сортовипробуванні, найбільшу масу 1000 насінин мав сорт Сердолік – 225 г. Сорти Моріон і Цитрин показали відповідно 179 і 160 г. Вміст білку в насінні, був достовірно вищим, у сортів Сердолік та Цитрин – 44 %. У сорту Моріон, цей показник був на рівні 42 %, що є вищим його середнього значення у досліді. За вмістом жиру, всі три сорти без опушення поступались сорту Антрацит (24 %) та мали 21 %. Встановлено, що урожайність насіння сортів Моріон, Сердолік, Цитрин була досить високою (3,6–3,8 т/га). Вихід кондиційного насіння у всіх неопушених сортів був більшим ніж у еталону Антрацит і знаходився у межах 79–82 %. У 2024 році сорти Моріон, Сердолік і Цитрин передані на державну кваліфікаційну експертизу з метою отримання прав на них.Publication Звичайний павутинний кліщ у насінницьких посівах сої Лісостепу України(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Логвиненко, В. В.; Прохватило, М. М.; Білявський, Юрій ВікторовичАктуальність дослідження обумовлена значним поширенням звичайного павутинного кліща у посівах сої в Лісостеповій зоні України. Близько 60% всіх агроценозів сої зосереджено в Лісостеповій зоні країни. Використання високоякісного насіння дозволяє більш повно реалізувати потенціал сорту з відповідними сортовими та посівними якостями. Під час розмноження сортів, вони можуть втрачати свої сортові якості через пошкодження рослин павутинним кліщем (10-50 %). Тому прогнозування, фітосанітарний моніторинг, боротьба зі шкідником та використання ефективних акарицидів допоможуть зберегти посіви сої та отримати високоякісне сортове насіння. Метою нашого дослідження було визначення чисельності, поширення та шкідливості павутинного кліща та прогнозування його розвитку у посівах насіннєвої сої в посушливих умовах Лісостепової зони України. Дослідження проводилися у ФГ «Грига» (Полтавський район, Полтавська область, 2021-2024 рр.). Тип ґрунту: чорнозем опідзолений. За середньо багаторічного гідротермічного коефіцієнта – ГТК (1,1), у оптимальному 2022 році, ГТК був на рівні 1,0, у сприятливому 2023 році, він становив 1,2; у посушливому 2024 році – лише 0,8. В умовах Полтавської області, що має значний вплив на стримування потенціалу культури. Було досліджено шість перспективних акарицидів на насіннєвих посівах сортів сої «Адамос» і «Ментор». Було встановлено, що масове заселення рослин шкідником спостерігалося в 2024 році, який був посушливим. У сорту «Адамос» – 16-18 особин/листок, а у сорту «Ментор» –15-19 особин/листок. Більш інтенсивне заселення спостерігалося у середньостиглого сорту «Ментор». Дослідження перспективних акарицидів на посівах насіннєвої сої показало, що на 7-й день після обробки, ефективними акарицидами були Актарофіт К і Бластер, з летальністю кліщів 70%. На 14-й день, максимальна загибель кліщів спостерігалася при застосуванні Вертимек 018 ЕК, к.е. і Сінтак, з летальністю 94% і 91% відповідно. Відсоток загибелі кліщів на 14-й день коливався від 81% до 94%. Середня врожайність насіння сої сорту Адамос за роки досліджень становила 3,56 т/га, сорту Ментор – 3,6 т/га. Доведено, що на врожайність насіння сої культурної впливає сукупний ефект двох факторів: посуха під час вегетаційного періоду та активна колонізація культур звичайними павутинними кліщами. Колонізація рослин павутинними кліщами була найвищою у 2024 році. Порівняння ефективності інсектоакарицидів показало наступне: на 7-й день загибель кліщів від препаратів Актарофіт К і Бластер, з.п., становила 70 %. На 14-й день максимальна загибель шкідника була зафіксована при застосуванні препаратів Вертимек 018 ЕК, к.е. і Сінтак, відповідно 94% та 91%. Таким чином, в сучасних кліматичних умовах необхідно постійно стежити за поширенням звичайних павутинних кліщів, контролювати їх щільність і вчасно приймати рішення щодо захисту посівів насіння та ефективного використання обраних інсектоакарицидів.Publication Сортові особливості господарської довговічності насіння сої(2026-01-18) Пилипенко, О. В.; Білявська, Людмила ГригорівнаЗначущою проблемою в насінництві залишається забезпечення збереження насіння, включно з його генетичною цілісністю, життєздатністю та іншими важливими господарськими характеристиками і властивостями, притаманними конкретному генотипу. Господарська довговічність насіння − період зберігання, протягом якого схожість залишається кондиційною і відповідає вимогам державного стандарту, являє собою важливий аспект життєдіяльності рослин і представляє значний теоретичний і практичний інтерес для насінництва.Publication Стійкість сої до грибів роду Fusaruim Link(Полтавський державний аграрний університет, 2026-01-12) Рибальченко, Анна МихайлівнаДля розширення посівних площ сої, а також підвищення урожайності культури ефективним заходом буде впровадження новітніх сортів, які будуть володіти високим рівнем продуктивності та високим рівнем стійкості до основних хвороб. Відомо, що посіви сої здатні уражатися більш, ніж 50 хворобами. Патогенні організми здатні призвести до значних втрат врожаю сої (за умови епіфітотій – на 50%). Сучасні технології вирощування сої мають бути направлені на управління процесами формування високої продуктивності, а також орієнтуватися на використання культурою біологічного потенціалу продуктивності. Разом з високою продуктивністю та якістю урожаю стійкість сортів до хвороб набуває тепер такого ж важливого значення. У виробничих умовах вирощування стійких сортів має цілий ряд вагомих переваг, основними з яких є зменшення втрат урожаю, підвищення якості продукції, менша шкодочинність патогенів.Publication Assessing the efficiency of bacterial and phytohormonal soybean (Glycine max L.) seed treatment under organic farming technology(2025-12-26) Короткова, Ірина Валентинівна; Korotkova, I. V.; Chaika, T.; Shevnikov, M.; Liashenko, V.; Gorbenko, O.; Rybalchenko, A.Soybean (Glycine max L.) is one of the most sought-after legumes on the global market due to its high demand in the feed, food, and industrial sectors. Climate change necessitates the implementation of technological innovations to enhance plant resistance to adverse growing conditions. The aim of this study was to investigate the effect of pre-sowing seed treatment of soybean with the bacterial preparation Profix, the phytohormone based preparation Violar, as well as their combined application through seed inoculation and crop spraying during the bud formation–bloom phase, on the development and productivity of soybeans under an organic farming. To examine the dynamics of leaf surface area, photosynthetic pigments, malondialdehyde and proline levels, and their relationship with yield, the ANOVA-Tukey test and principal component analysis were employed. The field experimental results showed that pre-sowing seeds treatment with the Profix inoculant, the phytohormonal preparation Violar, and their combined application contributes to an increase in leaf surface area, an enhancement in the content of photosynthetic pigments, a reduction in malondialdehyde levels, and an increase in proline content in soybean plant. These physiological improvements ultimately led to average soybean yield increases of 12.3%, 19.6%, and 29.2%, respectively, despite adverse weather conditions 2024. These results demonstrate the effectiveness of integrating bacterial and phytohormonal seed treatments as a sustainable and innovative approach to enhancing soybean productivity under organic farming conditions.Publication Дослідження біометричних показників ранньостиглих гібридів кукурудзи залежно від удобрення та агрокліматичних ризиків(2025-12-26) Ласло, Оксана Олександрівна; Тристан, Дар'я ВолодимирівнаУ статті висвітлено питання комплексної оцінки росту та розвитку рослин сучасних ранньостиглих гібридів кукурудзи залежно від агрокліматичних ризиків та різних фонів мінерального живлення. Результатом досліджень є аналіз біометричних показників гібридів кукурудзи залежно від норм внесення мінеральних добрив за екстремальних погодних умов 2024 та 2025 рр. Установлено, що за час проведення досліджень висота рослин кукурудзи у фазі повної стиглості за норми удобрення N90P60K60 була вищою по всіх гібридах за роками досліджень. Так, показник гібриду Амбадор (ФАО 230) перевищував показник по гібриду Інвіктус (ФАО 210) на 1,5 см, по гібриду Шикарі (ФАО 200) на 0,8 см. Порівнюючи кращий варіант удобрення з контролем, бачимо перевищення по гібриду Амбадор на 9,9 см, по гібриду Інвіктус – на 12 см, по гібриду Шикарі – на 11,6 см, що свідчить про ефективність повного мінерального живлення порівняно лише з припосівним внесенням добрив на контролі. Дещо нижчі показники отримали на варіанті із системою удобрення N60P60K60 порівняно з кращим варіантом, але і така система показала кращі результати порівняно з контролем. Дослідженнями встановлено, що висота кріплення качана на гібриді Амбадор на варіанті із удобренням N90P60K60 перевищила контроль на 14–24 см, на варіанті з удобренням N60P60K60 – на 9 см. Показники по гібриду Інвіктус на цих же варіантах удобрення перевищили контроль відповідно на 12–22 см і на 7–9 см. Показники по гібриду Шикарі на варіантах удобрення збільшилися порівняно з контролем на 14–20 см та 7–8 см. Реалізація генетичного потенціалу гібридів кукурудзи залежно від системи удобрення за екстремальних агрокліматичних умов показала кращі результати на варіанті із системою удобрення N90P60K60 по гібридам Амбадор та Інвіктус порівняно з контролем. Результати досліджень дають підстави рекомендувати застосовування збалансованих норм N90P60K60, що забезпечували повноцінне живлення впродовж вегетації. Екстремальні агрокліматичні умови значно впливають на ріст і розвиток рослин кукурудзи, проте гібриди з високим генетичним потенціалом Амбадор та Інвіктус здатні частково компенсувати негативний вплив стресових чинників за достатнього живлення. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні динаміки накопичення біомаси та елементів продуктивності гібридів кукурудзи протягом вегетації за різних рівнів забезпечення елементами живлення.Publication Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.): від локального до загальнообласного розповсюдження на Полтавщині(2025-12-22) Самородов, Віктор Миколайович; Халимон, О. В.У роботі досліджено динаміку та особливості поширення реліктової рослини гінкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.) на території Полтавщини. Авторами встановлено, що після тривалого періоду виключно локального вирощування виду як екзота, за останні 55 років ситуація докорінно змінилася.Publication Брати Федір і Григорій Помаленькі – розбудовники аграрної науки та жертви тоталітарного режиму(2025-12-18) Самородов, Віктор Миколайович; Кузьменко, Н. В.; Усенко, В. М.Долі розбудовників вітчизняної аграрної науки Федора і Григорія Помаленьких, без перебільшення, заслуговують на своє висвітлення. Адже життєві шляхи братів тісно переплітаються із знаковими подіями, що відбувалися в житті України першої половини ХХ століття, зокрема в її сільськогосподарській освіті та науці. Основою для цього дослідження стали матеріали кримінальних справ на Ф. і Г. Помаленьких, що нині зберігаються в архіві Управління СБУ в Полтавській області та Державному архіві Кіровоградської області. Документи, які знаходяться в них (анкети, характеристики, довідки, протоколи допитів тощо), дають можливість детально висвітлити ключові моменти біографій обох братів, що раніше майже не були відомі історикам аграрної освіти і науки України.Publication Пам’ятка природи «Академія» (колишній заповідник «Академічний (Карлівський) степ»): критичні нотатки до історії дослідження(2025-12-18) Коломійчук, В. П.; Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.; Кигим, С. Л.; Шиндер, О. І; Шевера, М. В.Наукове значення одного з перших державних заповідників України «Академічного (Карлівського) степу» (20-ті роки ХХ ст.), тепер — комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Академія» полягає в тому, що він представляє собою варіант «барвистих» Полтавських степів — еталонних залишків справжнього різнотравно-типчаково-ковилового степу на межі Лівобережного Лісостепу та Степу України, що зберігся дотепер як цінний у флористичному, фітоценотичному та екологічному аспектах передусім зі збереженою первинною структурою та видовим складом автохтонних природних степових фітоценозів з рідкісними видами рослин.Publication Є. П. Стекленьов (1926-2019) – талановитий та знаковий представник наукової школи академіка О. В. Квасницького(2025-12-18) Самородов, Віктор Миколайович; Шиян, О. О.Загальновідомо, що найбільших інтелектуальних успіхів досягає та дослідна установа або виш, у стінах якого сформовані потужні наукові школи. Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН не являється винятком із цієї закономірності. Про це свідчать 95 років його історичної ходи. За зазначений період тут стараннями багатьох співробітників сформовані наукові школи. Найбільш чисельна та знана із них організована академіком АН УРСР О. В. Квасницьким. Вона має високий авторитет у галузі фізіології свиней та надто − їх репродуктивної здатності. Це красномовно засвідчило святкування на початку 2025 року 125-річчя від дня народження Олексія Володимировича. На усіх наукових конференціях, круглих столах та виставках із цього приводу підкреслювалося, що його школа є джерелом величезного наукового потенціалу за значущістю отриманих результатів, визначається висотою кваліфікацією її представників. Багато з них могли самостійно вирішувати фундаментальні проблеми, до яких їх свого часу залучив О. В. Квасницький, і таким чином робити значний внесок у науковий прогрес.Publication Ефективність застосування позакореневого підживлення у технології вирощування кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-08) Рибальченко, Анна Михайлівна; Огар, В. В.Кукурудза є однією з головних зернових культур світу та України. Кукурудза в структурі посівних площ України займає найбільші площі і становить понад 5 млн га. Кукурудза має універсальне використання, зокрема, найбільш поширені напрями використання – продовольчий, кормовий та технічний. Україна на даний час є одним з найбільших експортерів кукурудзи у світі. В технології вирощування кукурудзи важливим та ефективним заходом, що надає можливість збільшити урожайність, покращити якість зерна, підвищити стійкість до абіотичних стресів є позакореневе підживлення.