Статті, тези конференцій. Навчально-науковий інститут агротехнологій, селекції та екології
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Нові надходження
Публікація ГІС як інструмент інтеграції геодезичних даних(2026-07-15) Іванов, І. Р.; Шевчук, Сергій МиколайовичСтаття присвячена дослідженню інтеграційної ролі геоінформаційних систем (ГІС) як базової технологічної платформи для об'єднання різнорідних просторових даних у сучасній геодезичній діяльності. Розглянуто проблему подолання неоднорідності вихідної інформації (GNSS-вимірювань, тахеометричних зйомок, матеріалів дистанційного зондування Землі, ортофотопланів та цифрових моделей рельєфу), що відрізняється за точністю, системами координат і структурою зберігання. На практичних прикладах показано ефективність використання ГІС для формування єдиної координатної основи, усунення лінійних розбіжностей (коригування похибок у 3–7 см) та підвищення точності цифрових моделей рельєфу у 2–3 рази. Особливу увагу приділено алгоритмам автоматизованого контролю якості даних у кадастрі (виявлення накладання полігонів, топологічних розривів). Доведено, що системна інтеграція геодезичних даних у ГІС забезпечує створення багаторівневих просторових моделей територій, придатних для містобудування, землеустрою та інженерного проектування в умовах цифрової трансформації галузі.Публікація Шкодочинність бактеріальних хвороб сої в Україні: аналіз сучасного стану та загрози врожайності(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, Б.О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаУ статті проведено комплексний аналіз сучасного фітосанітарного стану посівів сої в Україні в контексті поширення та шкодочинності хвороб бактеріальної етіології. Глобальні зміни клімату, зокрема підвищення середньодобових температур у поєднанні з періодами гідротермічного стресу та нерівномірним розподілом опадів, суттєво трансформували структуру патокомплексу культури, вивівши бактеріози у категорію однієї з головних загроз для стабільного виробництва сої.Публікація Стратегічні напрями інтегрованого захисту зернобобових культур в агрокліматичних умовах України: від генетичного моніторингу до впровадження прецизійних технологій(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Галушко, І. В.У статті систематизовано та обґрунтовано сучасні стратегічні підходи до формування систем інтегрованого захисту зернобобових культур (гороху, сої, нуту, сочевиці) в умовах динамічних змін клімату України. Трансформація агрокліматичних зон (аридизація, зміщення меж Степу та Лісостепу) провокує суттєві зміни у структурі патокомплексів та ентомокомплексів, що вимагає переходу від класичних хімічних схем до гнучких наукомістких стратегій.Публікація Науково-практичні аспекти формування інтегрованих систем захисту овочевих культур у спорудах закритого ґрунту(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Муха, Б. Г.Стаття присвячена дослідженню науково-практичних засад розробки та впровадження інтегрованих систем захисту (ІЗР) овочевих культур від комплексу шкідників і хвороб в специфічних умовах закритого ґрунту (теплиць). Проаналізовано вплив регульованого мікроклімату (високої температури, вологості) та обмеженого агробіоценозу на прискорення циклів розвитку й підвищення шкодочинності фітофагів (тепличної білокрилки, павутинного кліща, трипсів, попелиць) та патогенів (борошнистої роси, прикореневих гнилей, аскохітозу). Особливу увагу акцентовано на біологізації захисту — масовому застосуванні ентомофагів та акарифагів (фітосейулюса, енкарзії, макролофуса), а також мікробіопрепаратів. Обґрунтовано алгоритм комбінування моніторингових інструментів (кольорових клейових пасток, феромонів) із превентивними агротехнічними заходами та сучасними селективними хімічними препаратами, що забезпечує отримання екологічно безпечної овочевої продукції.Публікація Економічні та фізіолого-біохімічні аспекти шкідливості пероноспорозу (Plasmopara halstedii) в посівах соняшнику(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Шерешило, О. О.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена комплексному аналізу економічних та фізіолого-біохімічних аспектів шкодочинності несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) соняшнику, викликаної ооміцетом Plasmopara halstedii (Farl.) Berl. et de Toni. Досліджено деструктивний вплив патогена на фізіологічні процеси рослини-господаря, зокрема порушення фотосинтетичного апарату, зниження вмісту хлорофілів, деструкцію клітинних мембран та розбалансування дихального обміну й ферментативної активності. Проаналізовано прямі та опосередковані економічні збитки, що виникають внаслідок зрідження посівів (через карликовість та загибель проростків), зниження загальної продуктивності агроценозу, погіршення технологічних і посівних якостей насіння, а також зменшення виходу та біохімічної якості соняшникової олії. Обґрунтовано необхідність інтеграції фізіологічних маркерів стійкості у сучасні селекційні програми та системи фітосанітарного контролю.Публікація Використання прецизійних технологій захисту кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Коваленко, Нінель Павлівна; Голуб, О. Р.Стаття присвячена аналізу та обґрунтуванню ефективності впровадження прецизійних (точних) технологій у систему захисту кукурудзи від бур'янів, шкідників та хвороб. Розглянуто сучасні інструменти точного землеробства, зокрема використання БПЛА (дронів-обприскувачів) для ультрамалооб’ємного внесення пестицидів, систем супутникового моніторингу, оптичних датчиків та технологій диференційованого обприскування (VRA). Висвітлено переваги локального (точкового) застосування засобів захисту рослин на основі карт засміченості чи фітосанітарного стану посівів. Доведено, що інтеграція прецизійних методів дозволяє суттєво знизити пестицидне та фінансове навантаження на агроекосистеми, оптимізувати витрати води та хімічних препаратів, мінімізувати крайовий ефект пошкодження культури шкідниками й забезпечити високу екологічну та економічну ефективність вирощування кукурудзи.Публікація Біла гниль соняшнику: біологічні особливості та сучасні підходи до контролю(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-04) Морозов, О. М.; Поспєлова, Ганна ДмитрівнаСтаття присвячена дослідженню біологічних особливостей збудника білої гнилі (склеротиніозу) соняшнику — гриба Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary, та аналізу сучасних підходів до контролю його шкодочинності. Розглянуто життєвий цикл патогена, механізми збереження та поширення інфекції через склероції в ґрунті та насіннєвому матеріалі, а також особливості прояву різних форм захворювання (прикореневої, стеблової та кошикової) залежно від гідротермічних умов вегетаційного періоду. Особливу увагу приділено комплексному захисту соняшнику, що поєднує використання генетично стійких гібридів, дотримання науково обґрунтованої сівозміни, біологізацію контролю за допомогою гіперпаразитів (зокрема, Coniothyrium minitans) та раціональні схеми застосування сучасних хімічних фунгіцидів (сукцинатдегідрогеназних інгібіторів (SDHI), триазолів та стробілуринів) у критичні фази розвитку культури.Публікація Сучасний стан вивчення питання ентомокомплксів фітофагів агроценозів гороху(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Муллєр, М. С.; Стешенко, М. А.Стаття присвячена аналізу сучасного стану наукових досліджень, що стосуються формування, видового складу та динаміки чисельності ентомокомплексів фітофагів в агроценозах гороху посівного. Висвітлено вплив глобальних змін клімату, а також сучасних систем землеробства (зокрема, хімізації та мінімалізації обробітку ґрунту) на трансформацію структури шкідливої ентомофауни. Проаналізовано особливості поширення та шкодочинності домінантних видів комах-шкідників, серед яких: горохова попелиця (Acyrthosiphon pisum Harris), гороховий зерноїд (Bruchus pisorum L.), горохова плодожерка (Laspeyresia nigricana F.), а також комплекс бульбочкових довгоносиків (Sitona spp.) та трипсів. На основі узагальнення сучасного вітчизняного та світового досвіду окреслено ключові тенденції у розвитку інтегрованих систем захисту гороху, орієнтованих на моніторинг екологічних порогів шкодочинності (ЕПШ), збереження корисних біоценотичних зв'язків та зниження пестицидного навантаження на агроекосистеми.Публікація Роль лісозахисних смуг у стабілізації ентомокомплексів агроценозів(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Писаренко, Віктор Микитович; Піщаленко, Марина Анатоліївна; Голтвяниця, Т. О.; Омельченко, Є. В.Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної агроекології — екологічній оптимізації агроландшафтів та відновленню механізмів їхньої саморегуляції за допомогою лісомеліоративних заходів. Проаналізовано негативні наслідки тривалого антропогенного тиску на біосферу наприкінці ХХ століття, які призвели до деградації агроекосистем, спрощення структури ґрунтової мезофауни, зміщення балансу між корисними та шкідливими комахами, а також формування наддомінантних комплексів стійких до інсектицидів фітофагів. Обґрунтовано роль полезахисних лісових смуг як поліфункциональних біоценотичних регуляторів. Доведено, що створення багатопорідних лісових ременів якісно трансформує біогеоценоз: покращує гідротермічний режим ґрунту, знижує інсоляцію та забезпечує збереження біорізноманіття згідно з положеннями Конвенції про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992). Висвітлено особливості формування специфічних ентомокомплексів на стику лісових та аграрних екосистем, що активізує природний біологічний контроль шкідників і підвищує загальну стійкість та продуктивність агроценозів в умовах сучасного посушливого клімату.Публікація Особливості системи захисту ріпака ярого від комплексу комах-шкідників(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Саєнко, А. О.Стаття присвячена дослідженню видового складу та особливостей формування комплексу комах-шкідників посівів ріпака ярого, а також обґрунтуванню ефективної інтегрованої системи захисту культури. Розглянуто динаміку заселення посівів основними фітофагами впродовж вегетації, зокрема хрестоцвітими блішками, ріпаковим квіткоїдом, прихованохоботниками, ріпаковим пильщиком та капустяною попелицею. Особливу увагу приділено критичним фазам розвитку культури, коли пошкодження призводять до найбільших втрат урожаю. На основі аналізу фітосанітарного моніторингу запропоновано оптимізовану систему захисту, яка інтегрує агротехнічні заходи (дотримання просторової ізоляції, ранні строки сівби), обов'язкове передпосівне інсектицидне протруювання насіння та раціональне застосування сучасних фоліарних інсектицидів із різних хімічних груп з урахуванням економічних порогів шкодочинності (ЕПШ) та безпеки для комах-запилювачів.Публікація Особливості комплексу хвороб кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Таргонська, В. А.Стаття присвячена аналізу видового складу, динаміки розвитку та особливостей комплексу хвороб кукурудзи в сучасних умовах вирощування. Досліджено основні патогени грибної та бактеріальної етіології, що завдають найбільшої шкоди посівам, зокрема збудники пухирчастої та летючої сажок, фузаріозних та гельмінтоспоріозних кореневих і стеблових гнилей, антракнозу, а також іржі кукурудзи. Розглянуто вплив кліматичних змін, порушення сівозмін та мінімалізації обробітку ґрунту на зміну фітопатологічного стану агроценозів. На основі отриманих даних обґрунтовано заходи інтегрованого захисту культури, що базуються на використанні генетично стійких гібридів, якісному протруюванні насіннєвого матеріалу, збалансованому мінеральному живленні та вчасному застосуванні сучасних фунгіцидів під час вегетації.Публікація Особливості інтегрованого захисту моркви(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Калініченко, Н. О; Демченко, О. В.Стаття присвячена аналізу та обґрунтуванню елементів інтегрованої системи захисту моркви від найбільш шкодочинних організмів (хвороб, шкідників та бур'янів) в умовах сучасних змін клімату. Розглянуто комплексний підхід, що поєднує організаційно-господарські, агротехнічні, біологічні та хімічні методи. Особливу увагу приділено оптимізації сівозміни, підбору стійких гібридів, контролю чисельності морквяної мухи (Psila rosae Fabr.) та поширенню основних збудників хвороб зберігання (альтернаріозу, фомозу, білої гнилі). Наведено схему раціонального застосування засобів захисту рослин із дотриманням економічних порогів шкодочинності (ЕПШ), що дозволяє мінімізувати пестицидне навантаження, забезпечити отримання екологічно безпечної продукції та зберегти високу лежкість коренеплодів.Публікація Особливості інтегрованої системи захисту озимої пшениці від чорної пшеничної мухи(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Кріпак, А. В.Стаття присвячена дослідженню та обґрунтуванню елементів інтегрованої системи захисту посівів озимої пшениці від чорної пшеничної мухи (Phorbia fumigata Meig.). Висвітлено особливості біології та шкодочинності фітофага в сучасних умовах кліматичних змін, які призводять до зміщення строків відновлення весняної вегетації культури. Проаналізовано ефективність поєднання агротехнічних заходів (оптимізація строків сівби, дотримання сівозміни, збалансоване живлення) та хімічного методу захисту. Особливу увагу акцентовано на передпосівній обробці насіння інсектицидними протруювачами системної дії та вчасній фоліарній оброці посівів у період масового літу й яйцекладки шкідника. Запропоновано комплексний підхід, що забезпечує зниження чисельності личинок нижче порогу шкодочинності, збереження густоти продуктивного стеблостою та підвищення врожайності зерна.Публікація Вплив способів сівби та віку травостою на чисельність фітофагів(Полтавський державний аграрний університет, 2025) Піщаленко, Марина Анатоліївна; Скляр, С. С.У роботі представлено результати комплексних досліджень щодо вивчення впливу агротехнічних факторів, зокрема способів сівби (рядкового, широкорядного, підпокривного тощо) та віку травостою, на формування ентомокомплексів та динаміку чисельності шкідливих комах (фітофагів) у посівах кормових і газонних трав. Актуальність теми зумовлена необхідністю розробки екологічно безпечних, превентивних заходів захисту рослин на основі фітосанітарного моніторингу та регулювання структури агроценозів. Експериментально встановлено, що спосіб сівби суттєво корелює зі щільністю заселення посівів фітофагами, оскільки визначає мікроклімат у приземному шарі повітря (вологість, температурний режим, рівень освітленості) та густоту стояння рослин. З'ясовано, що із збільшенням віку травостою (від першого до наступних років вегетації) спостерігається тенденція до суттєвого зростання чисельності та видового різноманіття комах-шкідників, що пов’язано з накопиченням інфекційного фону, зимуючих стадій комах у ґрунті та рослинних рештках, а також стабілізацією екологічних ніш. Математично обґрунтовано залежності між структурою фітоценозу та чисельністю домінантних видів фітофагів. Отримані дані є основою для оптимізації строків та способів використання травостоїв з метою мінімізації пестицидного навантаження та підвищення продуктивності агроекосистем.Публікація Вплив механічного стискання на теплофізичні властивості харчової сировини в процесах кондуктивного оброблення(Полтавський державний аграрний університет, 2026-07-01) Скрипник, Вячеслав Олександрович; Семенов, Анатолій Олексійович; Будник, Ніна Василівна; Лелюх, Є. В.У роботі проведено комплексне дослідження закономірностей зміни теплофізичних властивостей (ТФВ) харчової сировини під дією зовнішнього механічного тиску в умовах кондуктивного теплового оброблення. Науково обґрунтовано, що механічне стискання є ефективним чинником інтенсифікації теплообміну, оскільки воно забезпечує стабільний контактний термічний опір між гріючою поверхнею та продуктом, а також змінює внутрішню пористу структуру матриці сировини. Експериментально визначено залежності коефіцієнтів теплопровідності, температурної провідності, питомої теплоємності та ефективної густини різних видів харчової сировини (м’ясної, овочевої тощо) від величини прикладеного тиску та температури. Встановлено, що ущільнення матеріалу призводить до витіснення повітряних включень та капілярної вологи, що суттєво підвищує еквівалентну теплопровідність продукту на початкових етапах оброблення. Доведено, що оптимізація зусилля стискання дозволяє знизити температурні градієнти всередині виробу, скоротити тривалість термообробки та зменшити питомі енерговитрати. Отримані результати та емпіричні математичні залежності можуть бути використані для інженерних розрахунків, комп'ютерного моделювання теплових процесів та проектування сучасного кондуктивного обладнання із затискними робочими органами.Публікація Вплив позакореневого підживлення на продуктивність арахісу (ARACHIS HYPOGAEA L.)(2026-06-26) Юрченко, Світлана Олександрівна; Кузьменко, О. О.Арахіс (Arachis hypogaea L.) є важливою олійною культурою в усьому світі, площі вирощування якої сягають близько 23 мільйонів га, а загальне виробництво насіння перевищує 36 мільйонів тонн. В Україні інтерес до цієї культури неухильно зростає завдяки розвитку нішевого землеробства та потребі у високорентабельних та стабільних культурах в умовах кліматичної мінливості. Ефективність вирощування арахісу значною мірою визначається збалансованим мінеральним живленням, зокрема надходженням мікроелементів, які впливають на формування бульбочок, фотосинтетичну активність та стійкість рослин до абіотичного стресу. Позакореневе підживлення може ефективно компенсувати дефіцит поживних речовин, особливо коли коренева активність обмежена. Однак ефективність внесення мікроелементів залежить від сорту, ґрунтово-кліматичних умов та режиму внесення добрив, що підкреслює необхідність визначення оптимальних стратегій живлення арахісу в Лісостеповій зоні України. Метою дослідження було визначити вплив одноразового та дворазового внесення комплексного мікродобрива Анорел Комплекс Мікро на біометричні параметри, компоненти врожайності та продуктивність трьох сортів арахісу – Валенсія Українська, Степняк та Вечірній Ріо. Дослідження проводилися у 2024–2025 роках в умовах Українського Лісостепу. План експерименту включав контроль, одноразове внесення та дворазове внесення у фазу бутонізації та повторно через 14 днів. Усі сорти позитивно відреагували на позакореневе підживлення, причому найвищий ефект спостерігався за дворазового внесення. У 2025 році врожайність зросла порівняно з 2024 роком завдяки сприятливішим погодним умовам. Найвища продуктивність зафіксована у сорту Вечірній Ріо (до 2,67 т/га), тоді як найбільше відносне збільшення від добрив спостерігалося у Степняка (понад 35%). Дворазове обприскування збільшило врожайність на 23,6–35,1%. Було виявлено сильну кореляцію між врожайністю та масою насіння на рослину (r = 0,99), кількістю насінин (r = 0,97) та масою тисячі насінин (r = 0,81). Погодні умови мали найбільший вплив на мінливість врожайності (48,2%), далі йде вплив мікродобрива (35,2%), тоді як відмінності між сортами становили 11,6%. Результати підтверджують високу ефективність Анорел Комплекс Мікро, особливо за умови дворазового позакореневого підживлення. Практичне значення дослідження полягає у використанні цих результатів для покращення систем живлення арахісу в Лісостепу України та розробки адаптивних технологій вирощування в умовах кліматичної нестабільності. Подальші дослідження мають бути зосереджені на оптимізації норм та частоти внесення мікродобрив, а також на оцінці ефективності природних біостимуляторів.Публікація Нові сучасні сорти сої різного походження(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-24) Білявська, Людмила Григорівна; Мудряк, М. О.; Білявський, Юрій ВікторовичУ статті досліджено сучасний стан, тенденції та екологічні аспекти вирощування сої культурної (Glycine max (L.) Merr.) в умовах змін клімату. Проаналізовано результати екологічного випробування нових вітчизняних та зарубіжних сортів різних груп стиглості на демонстраційних полігонах у зоні Лісостепу України (на чорноземах звичайних та опідзолених). Проведено порівняльну оцінку адаптивності та стабільності генотипів української селекції (Інституту сільського господарства Степу, СГІ–НЦНС, Інституту кормів та сільського господарства НААН: Камея, Златопільська, Зміна, Одеситка, Королева, Славна) та іноземного сортименту (RAGT, R.N. Petersen, GMAX, OAS). Виявлено особливості прояву генетичного потенціалу врожайності та біохімічних показників якості насіння (протеїн, олійність, амінокислотний та жирнокислотний склад, вміст ізофлавонів та інгібіторів трипсину) залежно від походження сорту. Виокремлено технологічні ризики поширення несанкціонованих ГМ-ліній сої (Рубі, Краун, Оттава) та обґрунтовано зростаючий європейський попит на сертифіковану традиційну (не-ГМО) сою. Доведено, що імпортовані сорти виявляють максимальну продуктивність переважно у перший рік використання (оригінальним насінням) із подальшим зниженням показників через стресові чинники та недосконалість локального насінництва, тоді як вітчизняні сорти характеризуються вищою екологічною пластичністю. Матеріали праці слугують науково-практичною базою для оптимізації сортового добору в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах Лісостепу.Публікація Випробування сучасних сортів сої різного походження: врожайність та якість насіння(Полтавський державний аграрний університет, 2026-06-24) Білявська, Людмила Григорівна; Білявський, Юрій Вікторович; Мудряк, М. О.У статті висвітлено результати екологічного та виробничого випробування сортів сої культурної (Glycine max (L.) Merr.) різного географічного походження в умовах лівобережного Лісостепу України. Дослідження проводили протягом посушливих 2024–2025 рр. (гідротермальний коефіцієнт становив 0,7–0,8) на демонстраційних полігонах ФГ «Грига» Полтавського району спільно з Полтавським державним аграрним університетом. Проаналізовано адаптивний потенціал та індивідуальні реакції генотипів на комбіновану посуху й температурні перепади. Оцінено рівень урожайності та біохімічні показники якості насіння (вміст білка та жиру) іноземного сортименту (Saatbau, Probsdorfer, Lidea, Prograin, Apsov, DSV, NordicSeed, RAGT) та лінійки сортів української селекції. Зафіксовано, що лідерами за врожайністю (3,5–4,5 т/га) в умовах кліматичного стресу стали сорти Акардія, Абака, Конструктор, Куоto, Asuka та інші. Виокремлено групи сортів із максимальним вмістом протеїну (до 44,3–47,0% у Azure, Liska, Lenka, Hana, Zelda, Alaska) та олійності (понад 23% у NordicSeed32, Еверест, Амбелла, Алмаз, Антрацит). Виявлено тенденцію до зниження генетично закладеного якісного потенціалу іноземних сортів у наступних генераціях репродукції, тоді як вітчизняні генотипи продемонстрували вищу стабільність. Сформовано практичні рекомендації щодо оптимізації сортового складу сої для господарств Полтавської області з метою підвищення рентабельності виробництва та отримання високоякісного насіннєвого матеріалу.Публікація Видовий склад бур’янів у досліді «Беззмінне озиме жито»(2026-06-24) Білявська, Людмила Григорівна; Білявський, Юрій ВікторовичУ статті проаналізовано фітосанітарний стан, динаміку засміченості та показники продуктивності агроценозу в межах найстарішого в Україні та одного з п'яти найтриваліших у світі довгострокових польових експериментів «Беззмінне озиме жито» (закладеного у 1884 р. на Полтавській дослідній станції ім. М.І. Вавилова). На основі історичної бази даних за 140 років спостережень оцінено вплив тривалої монокультури за повної відсутності антропогенного захисту (добрив та пестицидів) на сірих лісових важкосуглинкових ґрунтах. Встановлено, що середня врожайність зерна за історію досліду склала 1,10 т/га з коливаннями від 0,15 до 2,38 т/га. Особливу увагу приділено гербологічному моніторингу: зафіксовано стрімке зростання чисельності сегетальної флори з 65–198 шт./м² (у 2002–2004 рр.) до стабільно високих 540–590 шт./м² у теперішній час, що призводить до хронічного зниження продуктивності культури на 20%. Визначено внутрішню структуру потенційної та фактичної засміченості орного шару, де домінують малорічні види лободових (51,8%) та щирицевих (16,5%). Охарактеризовано специфічний стабільний фітоценоз беззмінного посіву та зафіксовано суттєве збільшення щільності популяцій ромашки непахучої, талабану польового та фіалки польової. Обґрунтовано наукове значення тривалих моніторингових досліджень для розробки стратегій вимушеного короткочасного застосування монокультури («соя по сої», «кукурудза по кукурудзі») в сучасних кризових умовах.Публікація Сучасні моделі продуктивності сортів та перспективних ліній сої(2026-06-24) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, А. О.Мета. Розробити загальну модель для сортів сої та перспективних селекційних ліній і встановити цінність господарських ознак й кореляційні зв’язки між ними. Методи. Польові досліди проводили впродовж 2022–2024 рр. у селекційній сівозміні ФГ «Грига» (Полтавська обл.). Об’єктом досліджень слугували українські сорти та перспективні селекційні лінії полтавської селекції. Результати. Розроблена модель та проведено комплексний аналіз морфогенетичних та генеративних параметрів сортів і селекційних ліній сої дозволили встановити цілісну систему закономірностей, що визначають формування їх продуктивності. Встановлено, що вегетативний блок ознак – висота рослин, кількість гілок та вузлів – формує фундамент продуктивності. Генеративний блок характеризується високим ступенем кореляційної впорядкованості: кількість бобів майже лінійно залежить від кількості вузлів, а кількість насінин – від кількості бобів. Визначено, що для всіх сортів і ліній формування насіння визначається кількістю насінин. Кореляції між кількістю насінин і масою насіння сягають значень r = 0,85–1,00, що підкреслює домінування екстенсивного шляхy продукції. Урожайність сортів і перспективних ліній відзначається надзвичайно високою залежністю від маси насіння з рослини (r = 0,87–0,98). Така закономірність підтверджує, що внутрішня структура продуктивності функціонує ефективно, а індивідуальна продуктивність рослин практично повністю трансформується в урожайність посіву. Лінії виявилися більш варіабельними у морфогенезі, але водночас демонструють вищу кореляційну чіткість і більшу інтенсивність генеративного розвитку, ніж сорти, що робить їх перспективними вихідними формами для селекції. Висновки. Отримані результати даю змогу надати характеристику селекційного матеріалу, прогнозувати селекційні результати та оцінювати зв'язок між ознаками у формуванні врожайності культури.