Publication: Трансгенні рослини: проблеми і перспективи використання
Loading...
Date
2024
Authors
Рибальченко, Анна Михайлівна
Криворучко, Людмила Михайлівна
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Abstract
З появою сучасних методів генної інженерії, використовуючи перенесення генів, з’явилася можливість, конструювати вихідний матеріал з поліпшеними цінними господарськими ознаками і залучати його у селекцію для прискорення роботи. В сучасних умовах, рослинні біотехнології здатні змінити практику ведення сільського господарства і змінити виробництво продуктів харчування та вплив на навколишнє середовище. Генетичні модифікації рослин здійснюються в основному за допомогою двох способів перенесення чужорідної ДНК у рослинну клітину: Agrobacterium-опосередкована трансформація та біолістична трансформація. Для рослин найбільш часто використовують метод введення у рослинні геноми ґрунтової бактерії Agrobacterium tumefaciens. Країни, що є лідерами з вирощування ГМ-культур: США, Аргентина, Канада, Бразилія, Китай. П’ять культур, таких як соя, кукурудза, бавовник, ріпак і картопля займають найбільше посівних площ ГМ-культур. Основні напрямки генетичних модифікацій сільськогосподарських культур пов’язані з стійкістю до гербіцидів, хвороб та шкідників. Покращення у сільськогосподарських культур цінних господарських ознак здійснюється з метою комерційної реалізації ГМ сортів рослин. Незважаючи на швидке поширення та переваги ГМ-культур, у науковій спільноті здійснюється активне обговорення та занепокоєння щодо їх використання з моменту сертифікації першого ГМ продукту. В статті проаналізовано вітчизняні процеси регулювання систем біобезпеки під час виконання операцій з ГМО для запобігання їх неконтрольованого використання та розповсюдження. Відповідно біологічна безпека полягає в тому, щоб не впливати негативно на людей (включаючи майбутні покоління), сільськогосподарські рослини, інші організми, а генетична безпека – у відсутності неприродного та неконтрольованого впливу на геном людини, рослин. Прихильники технології трансгенної модифікації пропагують її, як можливість, здійснити суттєві зміни у виробництві продуктів харчування та ліквідувати їх нестачу. В умовах сьогодення науковці не дійшли єдиного висновку щодо позитивного чи негативного впливу вирощування ГМ-культур на навколишнє середовище, здоров’я населення та споживання харчових продуктів, з їхнім вмістом.
Description
Keywords
Генетично модифіковані організми, біотехнологія, ген, генна інженерія, стійкість до гербіцидів, стійкість до шкідників
Citation
Рибальченко А. М., Криворучко Л. М. Трансгенні рослини: проблеми і перспективи використання. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2024. Вип. 4 (58). С. 85–93. DOI: https://doi.org/10.32782/agrobio.2024.4.13