Друковані видання. Кафедра менеджменту ім. І.А. Маркіної
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Вплив BANI-світу на формування адаптивних компетентностей лідерів у закладах індустрії гостинності(ПДАУ, м. Полтава, 2025-10-21) Вовк, Микола ОлександровичАдаптивне управління закладами сфери гостинності набуває особливої актуальності через динамічні зміни споживчих звичок, спричинені цифровізацією, соціокультурними тенденціями та глобальними кризами. Відвідувачі закладів індустрії гостинності очікують персоналізованого сервісу, екологічної відповідальності та інтеграції безконтактних технологій, що вимагає від підприємств гнучких управлінських підходів, автоматизації процесів і стратегічного прогнозування. Традиційні моделі поступово втрачають ефективність, оскільки сучасні споживачі орієнтуються на цифровий досвід і високий рівень адаптивності сервісу, що в свою чергу поступово змушує керівників закладів індустрії гостинності відійти від системи VUCA та адаптуватись до мінливого середовища BANI, що означає: brittle (крихкий) замість volatility (нестабільний); anxious (тривожний) замість uncertainty (невизначений); nonlinear (нелінійний) замість complexity (складний); incomprehensible (незрозумілий) замість ambiguity (двозначний).Publication Стратегічне управління організаційним розвитком підприємства("ВІЗАВІ", м. Умань, 2025-10-23) Вовк, Микола ОлександровичСтратегічне управління розвитком підприємства – це процес створення та виконання довгострокових цілей та завдань підприємства в умовах динамічного зовнішнього середовища з урахуванням внутрішніх ресурсів й можливостей. Це механізм ухвалення рішень, що дозволяє підприємству спрямовувати свої зусилля на досягнення конкурентних переваг, максимізацію прибутку, стабільність та тривалий розвиток. Стратегічне управління організаційним розвитком підприємства – це цілеспрямований, довгостроковий процес формування, реалізації та коригування управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності діяльності, адаптивності та конкурентоспроможності підприємства в умовах змінного зовнішнього середовища. Воно передбачає розроблення стратегічних цілей розвитку підприємства, визначення пріоритетних напрямів трансформацій (структурних, технологічних, кадрових, культурних), забезпечення відповідності організаційної структури стратегії бізнесу, а також створення умов для реалізації потенціалу персоналу.Publication Організаційний та стратегічний розвиток аграрного підприємства в контексті досягнення цілей сталого розвитку(ПДАУ, м. Полтава, 2025-11-13) Вовк, Микола ОлександровичАграрний сектор є стратегічно важливою складовою економіки України, забезпечуючи продовольчу безпеку, експортний потенціал та розвиток сільських територій. Підприємства агропродовольчої сфери нині функціонують в складному, мінливому середовищі, який характеризується економічною й політичною нестабільністю, військовою агресією, кліматичними ризиками, глобальною конкуренцією та посиленням вимог до екологічності виробництва. У цьому контексті досягнення Цілей сталого розвитку стає ключовим орієнтиром для підприємств агропродовольчої сфери, оскільки поєднує економічні, екологічні та соціальні аспекти розвитку, тому організаційні зміни та стратегічні рішення повинні враховувати принципи сталості як основу довготривалого успіху.Publication Особливості управління трудовим потенціалом підприємства(ПДАУ, м. Полтава, 2025-05-15) Вовк, Микола ОлександровичНа сучасному етапі ефективність розвитку підприємства визначається злагодженістю дій та професіоналізмом управлінських рішень його працівників. Водночас, в умовах зростання інформаційності економіки суттєво підвищуються вимоги працівників до забезпечення відповідності рівня їхнього професіоналізму умовам реалізації трудового потенціалу. У таких умовах особливої актуальності набувають питання управління трудовим потенціалом підприємства – як у контексті максимального використання наявних можливостей персоналу, так і щодо формування спроможності підприємства генерувати додану вартість у майбутньому.Publication Дуальна форма здобуття вищої освіти: переваги та проблеми впровадження(ПДАУ, м. Полтава, 2025-02-20) Вовк, Микола ОлександровичДуальна форма здобуття вищої освіти є важливою складовою формування професійних компетентностей майбутніх фахівців. Цей метод здобуття освіти поєднує теоретичні знання з практичним досвідом, що дозволяє здобувачам вищої освіти отримати поглиблене розуміння предмету і навички, необхідні для успішної реалізації в обраній галузі. Дуальна форма здобуття вищої освіти дає можливість здобувачам вчитися на робочому місці під керівництвом професіоналів і застосовувати теоретичні знання у реальних ситуаціях. Цей підхід сприяє розвитку практичних навичок, підвищенню професійної кваліфікації та підготовці конкурентоспроможних фахівців на ринку праці. Відповідно до ЗУ «Про вищу освіту» ст. 49 зазначається, що дуальна форма здобуття вищої освіти в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації повинна бути обсягом від 25 % до 60 % загального обсягу освітньо-професійної/наукової програми за якою навчається здобувач вищої освіти на основі укладеного договоруPublication Лідерство, сталий розвиток й стратегічне управління інноваційним бізнесом: виклики та перспективи для стартапів(Khmelnytskyi National University, 2025) Вовк, Микола ОлександровичУ статті досліджено взаємозв’язок лідерства, сталого розвитку та стратегічного управління в інноваційному бізнесі. Обґрунтовано, що саме ці складові формують основу ефективності сучасних стартапів, які стають рушійною силою відновлення економіки України та її інтеграції у глобальне інноваційне середовище. Визначено, що лідер нового типу не лише управлінець, а й стратег, наставник і комунікатор, який здатний об’єднати команду навколо спільних цілей і цінностей. У статті розглянуто ключові якості лідера стартапу, серед яких стратегічне мислення, гнучкість, комунікаційна компетентність і готовність до ризику. Проаналізовано особливості функціонування стартапів в умовах невизначеності, визначено головні виклики стратегічного управління, зокрема економічні, технологічні, соціальні та екологічні. Висвітлено роль сталого розвитку як базового елемента інноваційної стратегії. Запропоновано напрями формування сталих інноваційних стратегій: впровадження ESG-підходів, розвиток партнерств, інвестиції в людський капітал, цифровізація управлінських процесів. Результати дослідження поглиблюють теоретичні засади стратегічного управління інноваційним бізнесом і мають прикладне значення для формування ефективних моделей розвитку стартапів в Україні.Publication Прогнозування ризиків соціо-еколого-економічної ефективності в системі технологістичного менеджменту аграрних підприємств(«Актуальні проблеми економіки», 2025) Вовк, Микола ОлександровичУ статті досліджено питання прогнозування ризиків соціо-еколого-економічної ефективності в системі технологістичного менеджменту аграрних підприємств. В умовах сучасної економіки, що характеризується швидкими змінами, глобалізацією та посиленням екологічних викликів, аграрний сектор відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки та сталого розвитку. Проте діяльність аграрних підприємств супроводжується численними ризиками, що мають як економічну, так і соціальну та екологічну складові. Це обумовлює необхідність ефективного прогнозування та управління ризиками з метою мінімізації можливих негативних наслідків. У дослідженні розглянуто основні теоретичні та методологічні підходи до прогнозування ризиків, а також запропоновано нові підходи до інтеграції соціальних, екологічних та економічних показників у систему технологістичного менеджменту аграрних підприємств. Використання сучасних математичних та інформаційно-аналітичних методів дозволяє підвищити точність прогнозування, що, у свою чергу, сприяє прийняттю більш обґрунтованих управлінських рішень. Проаналізовано методи оцінювання ризиків, серед яких експертні оцінки, статистичний аналіз та моделювання можливих сценаріїв розвитку подій.Publication Економічна ефективність адаптації технологістичного менеджменту конкурентоспроможних підприємств до роботи в умовах безпекових ризиків та диджиталізації(Фаховий електронний журнал. «Актуальні проблеми економіки», 2025) Вовк, Микола ОлександровичУ статті досліджується економічна ефективність адаптації технологістичного менеджменту конкурентоспроможних підприємств до роботи в умовах безпекових ризиків та диджиталізації. Зважаючи на зростання глобальних викликів, нестабільність ринкового середовища та стрімкий розвиток цифрових технологій, підприємства змушені впроваджувати новітні методи управління. Технологістичний менеджмент відіграє ключову роль у забезпеченні їхньої конкурентоспроможності, сприяючи оптимізації бізнес-процесів, підвищенню гнучкості управлінських рішень і мінімізації ризиків. У стаття аналізуються сучасні підходи до оцінки ефективності технологістичного менеджменту, включаючи економічні, соціальні та екологічні аспекти. Дослідження базується на комплексному аналізі підприємств агропродовольчої сфери, що дозволяє сформувати обґрунтовані висновки щодо доцільності впровадження технологічних інновацій. Зокрема, розглянуто фактори, що впливають на економічну ефективність адаптації, серед яких оптимізація використання ресурсів, автоматизація процесів, покращення якості продукції та розширення ринкових можливостей. Запропоновано методологічний підхід до оцінки ефективності технологістичного управління, що передбачає використання кількісних та якісних показників. Виявлено, що для підвищення економічної стійкості підприємств необхідно впроваджувати інноваційні рішення у сфері управління виробництвом та логістикою, орієнтуючись на інтеграцію цифрових технологій. У підсумку, окреслено основні перспективи розвитку технологістичного менеджменту та можливості його подальшого удосконалення для забезпечення стійкого розвитку підприємств.Publication Формування ефективного потенціалу підприємств в умовах управління змінами та механізму адаптації індустрії туризму("Актуальні проблеми економіки", м. Київ, 2024-06-30) Баган, Надія ВалеріївнаСвіт туризму постійно змінюється під впливом різних факторів, таких як глобалізація, технологічні інновації, економічні та політичні потрясіння, зміни клімату, пандемії, та еволюція споживчих потреб. Ці зміни створюють нові виклики та можливості для підприємств туристичної індустрії, які змушені швидко адаптуватися, щоб залишатися конкурентоспроможними. Ефективне управління змінами та механізми адаптації є ключовими факторами успіху для підприємств, які прагнуть процвітати в динамічному середовищі туризму. Туристична індустрія стає все більш конкурентною, з появою нових гравців, нових продуктів та послуг, а також нових каналів розповсюдження. Щоб виділитися на цьому конкурентному ринку, підприємствам необхідно мати чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони, а також про можливості та загрози, з якими вони стикаються. Формування ефективного потенціалу може допомогти підприємствам отримати конкурентні переваги та досягти успіху. Туристична індустрія є чутливою до різноманітних факторів, таких як економічні кризи, політична нестабільність, стихійні лиха та пандемії. Щоб залишатися стійкими до цих викликів, підприємствам необхідно мати чітку стратегію та план дій, який враховує можливі ризики та можливості. Формування ефективного потенціалу може допомогти підприємствам стати більш стійкими та адаптивними до мінливих умов. Сучасні споживачі стають все більш вибагливими та вимогливими, шукаючи унікальні, персоналізовані та автентичні досвіди. Підприємствам туристичної індустрії необхідно розуміти та задовольняти ці зростаючі потреби, щоб залишатися конкурентоспроможними. Формування ефективного потенціалу може допомогти підприємствам розробити інноваційні продукти та послуги, які відповідають потребам та очікуванням сучасних споживачів. Туризм є важливою галуззю економіки багатьох країн, генеруючи значні доходи, створюючи робочі місця та сприяючи розвитку місцевих громад.Publication Формування ефективного потенціалу підприємств в умовах управління змінами та механізму адаптації індустрії туризму("Інвестиції: практика та досвід", м. Київ, 2024-08) Баган, Надія ВалеріївнаУ статті розглянуто формування ефективного потенціалу підприємств в умовах управління змінами та механізму адаптації індустрії туризму. Туристична індустрія постійно змінюється під впливом економічних, соціальних та екологічних факторів. Зміни в попиті, розвиток нових технологій, економічні кризи та глобальні події, такі як пандемії, впливають на функціонування підприємств. Умови жорсткої конкуренції вимагають від підприємств туристичної індустрії постійного вдосконалення своїх послуг та процесів. Формування ефективного потенціалу допомагає залишатися конкурентоспроможними. Сучасні технології і інноваційні рішення стають ключовими факторами успіху. Підприємства, які здатні швидко адаптуватися до нових технологічних тенденцій, мають більше шансів на успіх. Розширення ринків і глобалізація впливають на туристичну індустрію, створюючи нові можливості та виклики. Підприємства мають бути готовими до роботи в глобальному контексті. Важливість сталого розвитку і екологічної відповідальності зростає. Підприємства повинні враховувати ці аспекти у своїй діяльності, щоб відповідати вимогам суспільства та регуляторів. Формування ефективного потенціалу підприємств в умовах управління змінами дозволяє швидко і гнучко реагувати на нові виклики та можливості, забезпечуючи стійкість та розвиток бізнесу в довгостроковій перспективі. Формування ефективного потенціалу підприємств в умовах управління змінами та механізму адаптації індустрії туризму має значні перспективи.Publication Теоретико-методологічні основи еко-безпекового управління ресурсами інноваційно активних підприємств в системі агресивного маркетингу("Інвестиції: практика та досвід", м. Київ, 2024-04-01) Баган, Надія ВалеріївнаВ статті досліджено теоретико-методологічні основи еко-безпекового управління ресурсами інноваційно активних підприємств в системі агресивного маркетингу. Формування ресурсного потенціалу сфери економіки в цілому та його окремих складових є надзвичайно актуальним питанням як у науковому, так і в практичному значенні. Розв'язання важливих завдань функціонування національної економічної сфери як однієї з складових соціально-економічного розвитку суспільства передбачає особливі підходи, оскільки мова йде передусім про виробництво товарів, а також забезпечення економічної безпеки, що вимагає раціонального використання ресурсів. Проведений аналіз етапів еволюції наукових знань про економічні ресурси, дослідження понятійно категоріального апарату та тверджень науковців стосовно сутності поняття "ресурси" дозволили узагальнити одержані дані, та надати власне визначення поняття ресурси інноваційно активних підприємств" як сукупності органічно взаємопов'язаних природних, матеріальних, нематеріальних, фінансових, трудових, часових та інформаційних ресурсів, які при взаємодії один з одним та при врахуванні впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища забезпечують безперебійну діяльність інноваційно активного підприємства з метою отримання максимального прибутку, беручи до уваги економічну, екологічну та соціальну основи.Publication Стратегічні перспективи менеджменту ефективності ресурсовикористання адаптивних аграрних підприємств в умовах соціально-економічних ризиків("Актуальні проблеми сталого розвитку", 2025) Баган, Надія ВалеріївнаУ статті розглянуто стратегічні перспективи менеджменту ефективності використання ресурсів адаптивних аграрних підприємств в умовах соціально-економічних ризиків. Актуальність дослідження обумовлена нестабільністю соціально-економічного середовища, викликаного війною, інфляцією, логістичними обмеженнями та нестачею трудових ресурсів. Підкреслено важливість адаптивності та стратегічного мислення для аграрних підприємств з метою забезпечення їх стійкості та розвитку в умовах глобальних викликів. У роботі здійснено аналіз останніх наукових досліджень, що висвітлюють особливості стратегічного управління в аграрному секторі, і окреслено існуючі прогалини, які потребують подальшого вивчення.Publication Управління ресурсозбереженням підприємства на засадах соціальної відповідальності("Економіка та суспільство", 2023) Дячков, Дмитро Володимирович; Баган, Надія ВалеріївнаУ статті розглянуто однин з найбільш пріоритетних напрямів функціонування сучасного підприємства – діяльність в напрямку ресурсоощадного виробництва. Досліджено фактори, які впливають на систему управління ресурсозберігаючим розвитком підприємства. Проведено аналіз основних основні функції управління ресурсозбереженням на підприємстві. Узагальнено, що управління ресурсозбереженням доречно розглядати як процес постійного взаємозв’язку трьох складових, найважливішою з яких є екологія, управління якістю та транспортування й зберігання готової продукції. Виокремлено ефект від ресурсозбереження, який полягає в покращенні умов діяльності, збільшенні його доходів та покращенні якості продукції, для кожного з розглянутих суб’єктів-господарювання. Розглянуто основі напрями поширення соціальної відповідальності підприємства.Publication Чинники впливу на формування, стан та ефективність управління ресурсами підприємств індустрії гостинності("Український журнал прикладної економіки та техніки", 2024-04-11) Баган, Надія Валеріївна; Хмельницька, Євгенія ВікторівнаСтаття присвячена питанням систематизації чинників впливу на формування, стан та ефективність управління ресурсами підприємств індустрії гостинності. Метою дослідження стало вивчення чинників впливу на формування, стан та ефективність управління ресурсами підприємств індустрії гостинності. Дослідження факторів, що впливають на формування, стан та ефективність використання ресурсів підприємств індустрії гостинності, має високу актуальність з кількох причин: зростання конкуренції; зміна потреб клієнтів; вплив технологій; економічні та геополітичні фактори; зростання значення сталого розвитку. Дослідження цих факторів може допомогти підприємствам гостинності: підвищити ефективність використання ресурсів, що може призвести до зниження витрат та зростання прибутку; покращити якість послуг та задовольнити мінливі потреби клієнтів; збільшити свою конкурентоспроможність на ринку; підвищити стійкість до економічних та геополітичних потрясінь; стати більш екологічно та соціально відповідальними. Враховуючи еволюцію наукових знань та різноманіття підходів до визначення сутності поняття «ресурси» бачимо, що офіційно прийнятого твердження не існує. Очевидним є недостатнє дослідження цього поняття та необхідність подальшого дослідження змісту поняття «ресурси підприємств індустрії гостинності». Тому, в межах проведеного дослідження пропонується твердження «ресурси підприємств індустрії гостинності» визначати як сукупність взаємопов’язаних природних, матеріальних, нематеріальних, фінансових, трудових, часових та інформаційних факторів, які при взаємодії один з одним та при врахуванні впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища забезпечують безперебійну діяльність підприємств індустрії гостинності з метою отримання максимального прибутку, беручи до уваги економічну, екологічну та соціальну основи. Оскільки в запропонованому трактуванні для ведення безперебійної діяльності підприємств індустрії гостинності увага акцентується на економічно, екологічно та соціально ефективному використанні шести видів ресурсів при врахуванні впливу чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, то наступним етапом дослідження буде визначення теоретичних засад ефективного використання ресурсів підприємств індустрії гостинності.Publication Організаційно-економічний механізм підвищення ефективності управління ресурсами інноваційно орієнтованих аграрних підприємств("Актуальні проблеми економіки", 2025-09-30) Баган, Надія ВалеріївнаОбґрунтовано, що результативність функціонування зазначеного механізму передбачається у отриманні: економічного ефекту, який передбачає зменшення витрат та втрат ресурсів, підвищення рівня прибутковості, і як наслідок забезпечення належного рівня економічної безпеки підприємства зокрема та агропродовольчої сфери в цілому; екологічного ефекту, який головним чином проявляється через збереження, заощадження та раціональне використання природніх, зокрема земельних ресурсів, що призводить до покращення екологічної ситуації в регіоні, і як наслідок сприяє підвищенню рівня екологічної безпеки; соціального ефекту, який отримується шляхом запровадження ресурсозберігаючої моделі поведінки, яка призводить до зростання якості продукції агропродовольчої сфери, підвищення рівня продовольчої безпеки підприємства та країни, а як наслідок, – зростання добробуту населення; а також їх комбінаторному та синергетичному поєднанні, що забезпечує сталий розвиток суб’єктів господарювання, агропродовольчої сфери та країни. Важливими складовими основного механізму залишаються організаційно-економічні механізми підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів, земельних ресурсів, фінансових ресурсів, трудових ресурсів, інформаційних ресурсів та часових ресурсів підприємства, які в залежності від спеціалізації аграрного підприємства, масштабів виробничо-господарської діяльності, специфіки залучення та використання різнорідних видів ресурсів матимуть окремий набір елементів, аналогічних до загального організаційно-економічного механізму, які в синергічному взаємозв’язку сприятимуть розвитку процесів ефективності використання ресурсного потенціалу.Publication Роль комунікативного менеджменту у процесі формування та розвитку організаційної культури підприємства("Вісник Хмельницького національного університету", 2024) Баган, Надія Валеріївна; Собчишин, Віталій МиколайовичУ статті досліджено концепцію стратегічної тріади безпеки та розвитку підприємства, до складу якої входять корпоративна культура, комунікації та персональний брендинг. Обґрунтовано, що саме поєднання цих трьох компонентів створює синергетичний ефект, який забезпечує ресурсну стійкість підприємства, сприяє його адаптивності до змін зовнішнього середовища та зміцненню конкурентних позицій. Визначено, що корпоративна культура є базисом формування цінностей, норм і поведінкових моделей, які визначають управлінську ефективність і соціальну стабільність організації. Розкрито роль комунікацій як ключового інструменту управління, що забезпечує прозорість процесів, координацію дій персоналу, мотивацію та прийняття ефективних управлінських рішень. Доведено, що в умовах цифровізації та інформаційної відкритості комунікації набувають стратегічного значення для побудови довіри між усіма стейкхолдерами. Персональний брендинг розглянуто як важливий елемент репутаційного та соціального капіталу підприємства, який впливає на формування позитивного іміджу, підвищення лояльності клієнтів і залучення професійних кадрів. Узагальнено, що інтеграція корпоративної культури, комунікацій і персонального брендингу формує ефективну систему управління, спрямовану на зміцнення ресурсної стійкості, підвищення інноваційного потенціалу та забезпечення сталого розвитку підприємства. Отримані результати мають прикладне значення для формування стратегій корпоративного управління, розвитку персоналу та побудови системи організаційної безпеки підприємств у сучасних умовах турбулентного ринкового середовища.Publication Методичні підходи до безпекової оцінки ефективності управління ресурсами інноваційно активних підприємств в контексті диджиталізації та розвитку соціального маркетингу("Агросвіт", м. Київ, 2024) Баган, Надія ВалеріївнаУ статті розглянуто методичні підходи до безпекової оцінки ефективності управління ресурсами інноваційно активних підприємств в контексті диджиталізації та розвитку соціального маркетингу. Вивчення методичних підходів до безпекової оцінки ефективності управління ресурсами інноваційно активних підприємств в контексті диджиталізації та розвитку соціального маркетингу є актуальним з кількох причин: зростання ролі інновацій у сучасній економіці, вплив диджиталізації на управління ресурсами, розвиток соціального маркетингу, зростання ризиків, пов'язаних з інноваційною діяльністю, забезпечення стійкого розвитку інноваційно активних підприємств. Дане дослідження може допомогти підприємствам: підвищити ефективність використання своїх ресурсів; знизити ризики, пов'язані з інноваційною діяльністю; забезпечити стійкий розвиток; збільшити свої шанси на успіх на сучасному ринку. Отже, ефективність використання фінансових ресурсів найчастіше розраховують за допомогою коефіцієнта фінансування або заборгованості, фінансової стійкості, коефіцієнта автономії, коефіцієнта фінансової залежності, коефіцієнта маневреності власних коштів, коефіцієнта співвідношення власних та залучених коштів і коефіцієнту фінансового левериджу. Це пояснюється тим, що такі коефіцієнти найбільш повноцінно та інформативно характеризують використання фінансових ресурсів, їх структуру і вже потім, під час аналізу таких коефіцієнтів, аналітики роблять висновки щодо оптимізації структури капіталу.Publication Стратегічна тріада безпеки та розвитку: роль корпоративної культури, комунікацій та персонального брендингу у забезпеченні ресурсної стійкості підприємства(Scientific journal «Herald of Khmelnytskyi National University», 2025-10) Баган, Надія ВалеріївнаУ статті досліджено концепцію стратегічної тріади безпеки та розвитку підприємства, до складу якої входять корпоративна культура, комунікації та персональний брендинг. Обґрунтовано, що саме поєднання цих трьох компонентів створює синергетичний ефект, який забезпечує ресурсну стійкість підприємства, сприяє його адаптивності до змін зовнішнього середовища та зміцненню конкурентних позицій. Визначено, що корпоративна культура є базисом формування цінностей, норм і поведінкових моделей, які визначають управлінську ефективність і соціальну стабільність організації. Розкрито роль комунікацій як ключового інструменту управління, що забезпечує прозорість процесів, координацію дій персоналу, мотивацію та прийняття ефективних управлінських рішень. Доведено, що в умовах цифровізації та інформаційної відкритості комунікації набувають стратегічного значення для побудови довіри між усіма стейкхолдерами. Персональний брендинг розглянуто як важливий елемент репутаційного та соціального капіталу підприємства, який впливає на формування позитивного іміджу, підвищення лояльності клієнтів і залучення професійних кадрів. Узагальнено, що інтеграція корпоративної культури, комунікацій і персонального брендингу формує ефективну систему управління, спрямовану на зміцнення ресурсної стійкості, підвищення інноваційного потенціалу та забезпечення сталого розвитку підприємства. Отримані результати мають прикладне значення для формування стратегій корпоративного управління, розвитку персоналу та побудови системи організаційної безпеки підприємств у сучасних умовах турбулентного ринкового середовища.Publication Організаціи но-економічнии та правовии механізми підвищення безпекової ефективності управління ресурсами інноваціи но орієнтованих підприємств індустрії гостинності в контексті диджиталізації("Український журнал прикладної економіки та техніки", 2026) Хмельницька, Євгенія Вікторівна; Баган, Надія ВалеріївнаСтаття присвячена питанням організаційно-економічного та правового механізму підвищення безпекової ефективності управління ресурсами інноваційно орієнтованих підприємств індустрії гостинності в контексті диджиталізації. Метою дослідження стало вивчення організаційно-економічного та правового механізму підвищення безпекової ефективності управління ресурсами інноваційно орієнтованих підприємств індустрії гостинності в контексті диджиталізації. Враховуючи, що одним із стратегічних завдань сучасного етапу розвитку індустрії гостинності є насичення ринку відповідними послугами, які передбачають раціональність та ощадливість у використанні ключових ресурсів підприємства: земельних, матеріальних, нематеріальних, трудових, фінансових, інформаційних, часових та підприємницьких, то його реалізація обумовлює необхідність розробки конкретних заходів та формування набору інструментів, які б забезпечили прискорене виведення індустрії гостинності на новий етап економічного розвитку з подальшим підвищенням ефективності виробничо- господарського потенціалу суб’єктів господарювання. Сказане вище актуалізує дослідження організаційно-економічного та правового механізму підвищення безпекової ефективності управління ресурсами інноваційно орієнтованих підприємств індустрії гостинності в контексті диджиталізації.Publication Комунікації в процесі управління соціально-відповідальною діяльністю підприємства(Scientific journal «Development service industry management», 2024-11-28) Баган, Надія Валеріївна; Собчишин, Віталій МиколайовичУ статті розглянуто роль комунікацій в процесі управління соціально-відповідальною діяльністю підприємства. Авторами досліджені дві головні складові соціальної відповідальності підприємства: внутрішня та зовнішня та доведено, що обидві складові гармонійно доповнюють одна одну. Внутрішня відповідальність сприяє формуванню міцної та лояльної команди, орієнтованої на досягнення результатів і готової підтримувати соціальні ініціативи. Зовнішня відповідальність підвищує репутацію підприємства, допомагає залучати нових клієнтів і партнерів, а також сприяє налагодженню стійких відносин із громадськістю. Виділено аспекти, на яких базується концепція соціальної відповідальності підприємства серед яких значний вплив має комунікація. Через прозору комунікацію компанія не тільки інформує, а й демонструє свою відданість принципам соціальної відповідальності, що підвищує довіру з боку клієнтів, партнерів та громади. Такий підхід сприяє формуванню позитивної репутації, залученню нових клієнтів та зміцненню відносин із наявними. Доведено, що комунікативна задача є однією з ключових у контексті соціальної відповідальності бізнесу, оскільки ефективні комунікації сприяють налагодженню відкритих і прозорих відносин між компанією та зацікавленими сторонами. Обґрунтовано, що важливим аспектом комунікаційної задачі є врахування інтересів різних стейкголдерів при прийнятті управлінських рішень, що допомагає уникнути конфліктів і забезпечити гармонійний розвиток як бізнесу, так і громади, в якій він функціонує. Ефективні комунікаційні стратегії дозволяють підприємству доносити до громадськості інформацію про свої соціальні ініціативи, екологічні проєкти, етичні стандарти та внесок у розвиток суспільства. Авторами зазначено, що комунікація стає важливим інструментом формування бренду, що підтримує цінності соціальної відповідальності та сприяє довготривалим відносинам між підприємством і суспільством.