Фахові видання. Факультет інженерно-технологічний

Постійне посилання зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 245
  • Публікація
    Підвищення довговічності шестеренних насосів шляхом відновлення втулок методами пластичного деформування
    (2025) Іванкова, Олена Володимирівна; Горбенко, Олександр Вікторович; Лапенко, Григорій Олександрович; Чумак, Валентина Дмитрівна
    Стаття присвячена комплексному дослідженню процесів зношування та відновлення втулок шестеренних масляних насосів мобільної техніки з використанням технологій пластичного деформування. Розглянуто фактори, що впливають на довговічність гідроагрегатів, зокрема роль торцевих і радіальних зазорів у спряженнях «втулка – шестерня», які визначають внутрішні витоки робочої рідини та зумовлюють втрати об’ємної подачі. На основі аналізу дефектів та характеру зношування встановлено, що одними з найбільш ресурсно-обмежувальних деталей є втулки, які одночасно виконують функції підшипникової опори та ущільнювального елемента, працюють у режимах змінних навантажень і піддаються інтенсивному абразивному та гідроабразивному зносу.
  • Публікація
    Дослідження параметрів технології відновлення деталей пластичним деформуванням
    (2025) Іванкова, Олена Володимирівна; Федін, В. О.
    У наш час існує потреба в удосконаленні системи технічного обслуговування агропромислових підприємств. Збільшення ресурсу машин є пріоритетним завданням галузі технічного обслуговування. Розробка прогресивних технологій ремонту техніки є першочерговим завданням для нашої країни. Досягнення високого рівня надійності та довговічності обладнання можливе тільки через комплексне вирішення завдань галузі технічного обслуговування. Потрібні сучасні високопродуктивні та ресурсозберігаючі технології відновлення ресурсу обладнання, ремонту машин та відновлення зношених деталей. Використання методів пластичної деформації в процесах виготовлення та ремонту деталей машин дозволяє отримувати високоякісне та ефективне формування. Процеси пластичної деформації при відновленні зношених деталей мають обмежене застосування. Існує потреба в дослідженнях застосування пластичної деформації у відновленні конкретних деталей. Шестеренні насоси є важливою частиною гідравлічних систем машин. Основні несправності агрегатів гідравлічної системи: падіння в об'ємній ефективності, погіршення керування та порушення регулювань агрегату. Необхідно розробити оптимальну технологію відновлення втулок. У статті представлено аналіз умов експлуатації шестеренних насосів та характерних дефектів і зносу втулок. Це показує, що зношені втулки можна відновити. Були розроблені робочі інструменти для виконання процесу відновлення зношених втулок Обґрунтували режими відновлення втулок та запропонували режим термічної обробки: штучне витримування протягом 6 годин за температури 180°C. Зроблено висновок про можливість використання пластичної деформації для відновлення втулок.
  • Публікація
    Дослідження параметрів технології відновлення деталей пластичним деформуванням
    (2025) Іванкова, Олена Володимирівна; Федін, В. О.
    У наш час існує потреба в удосконаленні системи технічного обслуговування агропромислових підприємств. Збільшення ресурсу машин є пріоритетним завданням галузі технічного обслуговування. Розробка прогресивних технологій ремонту техніки є першочерговим завданням для нашої країни. Досягнення високого рівня надійності та довговічності обладнання можливе тільки через комплексне вирішення завдань галузі технічного обслуговування. Потрібні сучасні високопродуктивні та ресурсозберігаючі технології відновлення ресурсу обладнання, ремонту машин та відновлення зношених деталей. Використання методів пластичної деформації в процесах виготовлення та ремонту деталей машин дозволяє отримувати високоякісне та ефективне формування. Процеси пластичної деформації при відновленні зношених деталей мають обмежене застосування. Існує потреба в дослідженнях застосування пластичної деформації у відновленні конкретних деталей. Шестеренні насоси є важливою частиною гідравлічних систем машин. Основні несправності агрегатів гідравлічної системи: падіння в об'ємній ефективності, погіршення керування та порушення регулювань агрегату. Необхідно розробити оптимальну технологію відновлення втулок. У статті представлено аналіз умов експлуатації шестеренних насосів та характерних дефектів і зносу втулок. Це показує, що зношені втулки можна відновити. Були розроблені робочі інструменти для виконання процесу відновлення зношених втулок Обґрунтували режими відновлення втулок та запропонували режим термічної обробки: штучне витримування протягом 6 годин за температури 180°C. Зроблено висновок про можливість використання пластичної деформації для відновлення втулок.
  • Публікація
    Дослідження відновлення деталей шестеренних насосів пластичним деформуванням
    (2025) Іванкова, Олена Володимирівна; Федін, В. О.
    Відновлення зношених деталей сільськогосподарської техніки дає змогу суттєво скоротити час простою машин, а також підвищити якість ремонту та позитивно впливати на показники довговічності машин. На зараз існує потреба в дослідженнях використання технологій, що ґрунтуються на пластичній деформації у ремонті конкретних деталей. Актуальним наразі є аналіз можливості застосування пластичного деформування у відновленні зношених втулок шестеренних насосів гідросистем автотракторної техніки. Для цього дослідили залежність зміни об’єму втулки від зміни її геометричних параметрів при відновленні пластичним деформуванням (осадженням). У статті представлено результати досліджень по підвищенню ефективності технічного сервісу гідравлічних систем автотракторної техніки шляхом вдосконалення технології відновлення втулок шестеренних насосів методом пластичної деформації, з урахуванням закономірностей зношування та об’ємних характеристик деталей. Приведені результати техніко-аналітичного огляду конструкції та функціональних характеристик шестеренних насосів як елементів гідравлічних систем. Проаналізовано закономірності зношування втулок на основі мікрометричних досліджень. Розроблена методика геометричного моделювання втулок та здійснено розрахунок їх об’ємних параметрів. Досліджено залежність об’єму втулок від величини зносів втулок по висоті та по внутрішньому діаметру. Встановлена залежність зміни об’єму втулки від зміни її розмірів. Побудована аналітична модель залежності об’єму втулки від основних геометричних параметрів. Обґрунтувана доцільність використання способу осаджування як ефективного інженерного рішення при відновленні конкретних деталей, а саме, втулок шестеренних насосів гідравлічних систем автотракторної техніки.
  • Публікація
    Research into the restoration of parts by plastic deformation
    (2025) Іванкова, Олена Володимирівна; Ivankova, O. V.; Fedin, V.
    Increasing the durability of machines is a priority task of the technical maintenance and repair industry. In modern conditions, the development and implementation of progressive technologies for the restoration of worn machine parts is of particular relevance, which is one of the priority tasks for our country. At the same time, the processes of plastic deformation in the repair of parts currently have limited application, despite their significant potential. This necessitates the need for targeted research into the use of plastic deformation for the restoration of specific machine parts. Hydraulic systems are important components of most machines and mechanisms, and their reliability largely determines the performance of the equipment as a whole. Gear pumps, as key elements of hydraulic systems, operate under conditions of increased loads and intense friction. The main causes of their failures are violations of the adjustment gaps in the mating parts, which arise as a result of reaching the limit of wear, in particular bushings. The article provides an analysis of the operating conditions of gear pumps, as well as characteristic defects and types of wear of their parts. The results of the analysis showed the possibility of restoring worn bushings using plastic deformation methods. The restoration method, the choice of equipment, tools and technological process modes are substantiated, and a rational heat treatment mode is proposed. The conclusion is made about the feasibility and possibility of using plastic deformation to restore gear pump bushings in order to increase their durability. The use of plastic deformation in the restoration of bushings allows you to compensate for the worn layer of material due to a controlled change in the geometric parameters of the part and the formation of a wear-resistant material structure without the formation of a heat-affected zone. The deposition and distribution processes provide an increase in the physical and mechanical properties and dimensional stability of the restored parts, which contributes to the increase in their operational reliability.
  • Публікація
    Експериментальні дослідження теорії взаємодії колеса та опорної поверхні
    (2026-09-04) Ковбаса, Володимир Петрович; Прілєпо, Наталія Володимирівна
    Ефективність сільськогосподарської техніки та її вплив на ґрунт визначаються різними та складними процесами в зоні контакту між колесом та деформованою поверхнею. Розроблені раніше математичні моделі дозволяють теоретично визначити межі контакту та розподіл напружень. Однак їх висока складність потребує обов'язкової експериментальної перевірки для підтвердження їхньої адекватності та можливості подальшого безпосереднього практичного впровадження. Метою цієї роботи є експериментальна перевірка раніше встановлених аналітичних залежностей для меж зони контакту та значень деформацій системи «колесо-ґрунт» у реальних умовах експлуатації. Експериментальні дослідження проводилися на приватному фермерському господарстві в Полтавській області з використанням трактора YTO NLX 1054 з плугом PLN 3-35. Для реєстрації вертикальних та горизонтальних зсувів ґрунту використовувався прилад URDP-AFI з потенціометричними самописцями. Для порівняння даних, отриманих від заглиблених датчиків під час експериментів з теоретичними деформаціями поверхні, була розроблена методика калібрування для визначення коефіцієнтів переходу. В результаті отримано рівняння регресії, що описують залежність модуля пружності, коефіцієнта в'язкості та граничного напруження зсуву від щільності та вологості для трьох типів ґрунту (легкий, середній та важкий суглинок). Встановлено, що збільшення щільності ґрунту суттєво збільшує модуль пружності, тоді як вологість має нелінійний вплив на в'язкість. Порівняння теоретичних кривих вертикальних та горизонтальних зсувів з експериментальними даними продемонструвало високий ступінь збіжності. Адекватність теоретичних моделей підтверджено на рівні значущості α=0,05. Наукова новизна цієї статті полягає в експериментальному підтвердженні точності аналітичних моделей взаємодії коліс з ґрунтом. Вперше для цього класу рушійних установок отримано функції зміни переміщення маси ґрунту залежно від відстані від зони контакту. З точки зору практичної цінності, результати дослідження дозволять оптимізувати конструктивні та експлуатаційні параметри колісних рушійних установок (навантаження, крутний момент) для підвищення тягової здатності тракторів та зменшення існуючого негативного ущільнювального впливу на орні горизонти ґрунту. Подальші дослідження будуть спрямовані на оптимізацію геометричних параметрів та механічних властивостей шин на основі відомих механічних властивостей опорної поверхні (ґрунту) та відомих тягових навантажень для забезпечення рушійної сили без значного руйнування або ущільнення ґрунту.
  • Публікація
    The Indispensable Imperative: Navigating the Evolving Landscape of Teaching Engineering Ethics in a Dynamic Societal Context
    (2025) Прілєпо, Наталія Володимирівна; Priliepo, N. V.; Боровик, Олена Юріївна; Borovyk, O. Yu.
    In an era of rapid technological advancement and escalating societal expectations, the effective teaching of engineering ethics has become an indispensable imperative. While traditional pedagogy successfully imparts foundational ethical principles and codes of conduct, a significant body of literature suggests a critical chasm between this theoretical knowledge and the complex, high-pressure realities of professional practice. This study addresses this existing gap between the abstract ethical principles taught in engineering curricula and real-life practice, aiming to empirically investigate the shortcomings of current pedagogical approaches and propose evidence-based recommendations to enhance graduate preparedness. The methodology involved a targeted study with a test group of students, who were assessed through scenarios designed to simulate real-world professional challenges, including conflicts of interest, organizational pressures to cut corners, and psychological factors like obedience to authority. The results revealed a significant discrepancy: while students demonstrated competent theoretical knowledge of ethical codes, they proved largely ill-equipped to apply these principles under simulated organizational pressure, empirically confirming the hypothesized gap. The originality of this research lies in providing empirical validation of the inadequacies in traditional ethics education, moving beyond widespread theoretical critique. It challenges pedagogical models focused solely on abstract principles by demonstrating the decisive impact of organizational and psychological factors on decision-making and refutes the assumption that knowledge of codes is sufficient for ethical practice. Consequently, the findings have profound practical significance, providing a clear mandate for pedagogical change. They form the basis for an actionable framework for educators, advocating for the integration of experiential learning, such as high-fidelity case studies and role-playing, to cultivate practical wisdom and moral courage, thereby offering a blueprint for curriculum enhancement and a foundation for future longitudinal research.
  • Публікація
    Facilitating first-year student adaptation through the study of “University education”
    (2025) Прілєпо, Наталія Володимирівна; Priliepo, N. V.; Боровик, Олена Юріївна; Borovyk, O. Yu.
    This paper focuses on the issue of transitioning from school to university education. It represents a critical phase in a student’s life, requiring adaptation to new academic, social, and personal demands. This process is essential for fostering independence, critical thinking, and time management skills that are pivotal for success in higher education. An important factor is adaptation to the structure of higher education itself because the framework of university learning significantly differs from secondary school education. Students must also adapt to new social environments, often moving away from established support networks. Emotional and psychological challenges, such as homesickness and anxiety, are common during this period, necessitating robust support systems. The relevance of such transition remains constant due to the evolving requirements of higher education. As educational and societal expectations change, students face new challenges during this critical phase. Institutions must therefore prioritize effective transitional support to foster student success. Understanding and addressing the complexities of this transition is essential for improving students' future. The analysis of employed methodologies is exposed in the article to adapt first-year students to academic life in universities across the United States and select European countries. This involved a comparative assessment of these practices against those utilized by Ukrainian educational institutions. Besides, synthesized qualitative data from direct student feedback is collected through the conducted survey and presented in this study. It has been established that future research should explore the role of mentorship programs and peer support networks in mitigating transitional challenges, which could also provide valuable insights. Additionally, research on the differences in transition experiences across diverse demographic groups could inform more inclusive support strategies.
  • Публікація
    Моделювання напружено-деформованого стану зсувного схилу гори «Пивиха» при проведенні берегоукріплювальних заходів на Кременчуцькому водосховищі
    (2023) Біда, Сергій Васильович; Зоценко, М. Л.; Павельєва, А. К.; Лапін, М. І.
    Розглянуто стійкість зсувного схилу узбережжя Кременчуцького водосховища у межах якого знаходиться державний геологічний пам’ятник України – гора «Пивиха». Руйнування гори почалося після створення у кінці 1960-х років Кременчуцького водосховища. Неодноразово проводилось вивчення інженерно-геологічних умов ділянки узбережжя з метою розробки захисних заходів для збереження гори, однак завдяки руйнуючій діяльності хвиль узбережжя постійно руйнується і на ньому відбуваються зсувні процеси. Для вивчення можливості збереження гори Пивиха у сучасному стані були проведені інженерно-геологічні дослідження, що включали збирання та систематизацію раніше проведених вишукувань та проведення додаткових польових робіт і лабораторних випробувань зразків ґрунтів, відібраних по всій довжині узбережжя. Для більш детального вивчення проблеми стійкості узбережжя було проведено моделювання напружено-деформованого стану схилу з використанням програмного пакету Plaxis, призначеного для розрахунку стійкості та визначення деформацій геотехнічних споруд з використанням математичного апарату у вигляді методу скінчених елементів. Для моделювання ґрунтів використовується пружно-пластична задача, яка поставлена так, щоб властивості ґрунтового середовища, які враховуються в розрахунку, могли бути описані характеристиками, що визначаються за стандартними методиками. Метод скінчених елементів дозволяє створення розрахункової схеми, яка враховує будь-яке нашарування ґрунтів. Окрім того, Plaxis відзначається повнотою та ілюстративністю результатів розрахунків. За результатами моделювання визначені найбільш небезпечні зони виникнення зсувних процесів та параметри стійкості схилу по найбільш небезпечних профілях. На основі вивчення розташування зон з максимальними зсувними напруженнями у перерізах були отримані найбільш вірогідні положення площин ковзання ґрунтів, що складають схил. Значення коефіцієнтів стійкості схилу у критичному стані значно менші одиниці, що свідчить про аварійний стан даного схилу. Також визначені безпечні зони розташування техніки при проведенні берегоукріплювальних робіт з урахуванням відстані можливого переміщення масиву ґрунту від підніжжя схилу.
  • Публікація
    Ефективність армування ґрунтоцементних елементів, влаштованих за бурозмішувальною технологією
    (2025) Біда, Сергій Васильович; Петраш, Олександр Васильович; Петраш, Руслан Васильович
    Проаналізовано досвід підсилення основ фундаментів будівель і споруд шляхом утворення ґрунтоцементних елементів різними способами. Акцентовано увагу на перевагах таких елементів, влаштованих за бурозмішувальною технологією. Недоліком ґрунтоцементних елементів є їх відносно низька міцність за матеріалом. Підвищення несучої здатності можливе за рахунок їх армування, однак занурення каркасу у ґрунтоцемент є проблематичним. Запропоновано спосіб, що дозволяє збільшити глибину армування ґрунтоцементних елементів.
  • Публікація
    Досвід підсилення лесових основ (на прикладі Полтавського лесового плато)
    (2025) Біда, Сергій Васильович; Муравльов, Володимир Вячеславович; Попович, Наталія Миколаївна; Яхін, Сергій Валерійович
    Значна частина території України з поверхні перекрита шаром лесових відкладів різної потужності. Ці відклади характеризуються особливими властивостями – вони володіють просіданням у сухому (твердому) стані, а при зволоженні переходять у категорію так званих «слабких» ґрунтів зі значною стисливістю. Ці особливості зумовлені процесами утворення лесових відкладів і можуть бути пояснені гіпотезами їх утворення. Леси утворюють декілька горизонтів, що пов’язано з періодами зледеніння на нашій планеті і перешаровуються з глинистими ґрунтами, що утворились у періоди потепління. З цієї точки зору характерною є будова Полтавського лесового плато, на якому можна виділити 2–3 «поверхи» лесових відкладів, верхній з яких розташований на глибині 4–9 м від поверхні. Зважаючи на інтенсивний розвиток будівництва, зміну конструктивних рішень будівель, збільшення поверховості, збільшення навантажень, проектувальники змушені використовувати пальові фундаменти збільшуючи довжину та розміри поперечного перерізу паль, що значно збільшує вартість та терміни будівництва. Тому одним із надійних та економічних рішень у цьому випадку є застосування підсилення основ, складених такими ґрунтами. Одним із надійних та ефективних способів підсилення додавання у ґрунт в’яжучої речовини. Такі процеси можуть виконуватися за різними технологіями – звичайна, напірна та струменева цементація, одно-, дво-, та триструменеві, JET-технології тощо. Однак у кожної з цих технологій є свої переваги і недоліки, що дозволяє їх застосовувати в одних випадках та робить неефективними у інших. Тому для вирішення проблеми закріплення ґрунтів було вибрано бурозмішувальну технологію, яка дозволяє контролювати якість утворення ґрунтоцементної суміші, виконувати підбір необхідної кількості води для оптимізації консистенції суміші та регулювати об’єм цементного розчину. Залежно від особливостей інженерно-геологічних умов розроблено технологію влаштування ґрунтоцементних елементів постійного та змінного поперечного перерізу, що дозволяє застосовувати такий метод підсилення як у сухих, так і в обводнених ґрунтах.
  • Публікація
    Основи енергетичного балансу ударного контакту металевої дробинки з пружно-пластичним півпростором
    (2024) Горик, Олексій Володимирович; Брикун, Олександр Миколайович; Геращенко, Є. Ю.; Тихоненко, В. В.
    В основі дослідження процесів абразивного зношування, механічної обробки поверхонь виробів у будівельній, сільськогосподарській, машинобудівній галузях масовим швидкісним струменем (потоком) робочих твердих частинок для очищення поверхневого шару або зміцнення лежить та чи інша теоретична модель взаємодії окремого сферичного тіла (дробинки) із деформівним плоским тілом (перепоною), який створює пластичний опір проникненню атакуючої кульки. Інтерес у цьому випадку викликає фізична природа явищ ударного контакту металевої кульки (дробинки) з пружно-пластичним півпростором, що досі залишається мало вивченою, зокрема, ув’язка цих явищ з енергетичним балансом процесу, як основного критерію впливу на наслідкові результати динамічної взаємодії контактуючих тіл. Пропонується аналіз енергетичного балансу взаємодії окремої атакуючої дробинки з поверхнею металевого півпростору, що розкриває можливості створення достовірних моделей розрахунку та оптимізації основних параметрів впливу дії повітряно-абразивного факела (масою дробинок) на стан вільних поверхонь виробів. Використовуючи схему взаємодії кульки із плоскою металевою поверхнею, можна аналітичним шляхом визначити динамічні параметри механічних показників металу, що обробляється, маючи нормальне зусилля впливу кульки (дробинки) на атаковану поверхню та геометричні розміри утвореної дробинкою лунки, а також термодинамічний стан локального об’єму атакованого тіла внаслідок пластичної деформації. Запропонована фізична модель-схема впливу дробинки на оброблювану поверхню, суттю якої є обертально-поступальний рух дробинки, дає можливість, на основі енергетичного балансу системи, визначити переміщення, швидкості, прискорення, а також сили нормального і тангенціального тиску дробинки на атаковану поверхню в процесі формування сліду (лунки), а також витрати потужності атакуючої дробинки. Запропонована модель впливу при переміщенні дробинки по нормалі до металевого півпростору, що володіє пружними і пластичними властивостями, дозволяє визначати динамічні параметри механічних показників металу того чи іншого виробу. При цьому вихідними даними для виконання аналітичних розрахунків є: діаметр сфери, описаної навколо дробинки, швидкість атаки оброблюваної поверхні та геометричні розміри сліду.
  • Публікація
    Аспекти руйнування поверхневого шару металевих поверхонь при дробострумінні
    (2025) Горик, Олексій Володимирович; Ковальчук, Станіслав Богданович; Брикун, Олександр Миколайович; Камишов, С. С.
    Стаття присвячена науково-методичному обґрунтуванню закономірностей руйнування поверхневого шару металевих виробів у процесі екологічно чистого та енергоощадного дробоструминного очищення перед нанесенням захисних неметалевих покриттів. Досліджено механізм формування необхідної шорсткості через узагальнений коефіцієнт руйнування (k_р), який враховує співвідношення між об'ємом видаленого у вигляді мікрочастинок металу та об'ємом його деформації. На основі експериментальних даних НДІ «Емальхіммаш» (м. Полтава) запропоновано інтегровану математичну модель, що пов'язує коефіцієнт руйнування із фізико-механічними властивостями матеріалу (динамічною твердістю HD) та вихідними режимами обробки (швидкістю, діаметром дробу, коефіцієнтом видовження сліду та кутом атаки α). Визначено внесок втомної складової та мікрорізання в загальну деструкцію поверхні. Доведено, що максимальна інтенсивність очищення досягається за раціональних кутів атаки факела в діапазоні 40^∘…70^∘ (з піком при 60^∘…70^∘), де нівелюється ефект рикошетного зіткнення часток. Модель демонструє високу збіжність із заводськими тестами (розбіжність до 10%) і дозволяє оптимізувати продуктивність та енергоємність дробоструминних комплексів.
  • Публікація
    Удосконалення технологічних параметрів зернової ковшової норії з гравітаційно-відцентровим розвантаженням
    (2026-07-17) Бурлака, Олексій Анатолійович; Ступак, Б. В.
    Наведено результати досліджень щодо оцінки якості транспортування та розвантаження зерна різноманітних сільськогосподарських культур норіями ковшового типу. Оціночними показниками визначено ступінь прямого та зворотного сипу зерна, ступінь механічного пошкодження та компресійного травмування зерна, питомі витрати енергії на транспортування зерна, матеріалоємність конструкції норії та ін. Експериментальні дослідження та виробничі випробування норій з модернізованими ківшами проведена на прикладі норії типу НФ (норія Фадеєва). Дані ковшові крутонахилені чи вертикально розташовані норії використовуються в комплексах виробничих ліній по очищенню та сепарації насіннєвого матеріалу основних сільськогосподарських культур. Відповідно одним з головних пріоритетів щодо визначення параметрів транспортування та розвантаження насіння сільськогосподарських культур є мінімізація механічного пошкодження та компресійного руйнування зерна. Обидва фактори впливають на відсоток проростання насіння, що є домінуючим фактором в даному випадку. Попередніми конструкційними розрахунками, компонувальними схемами та технологічними, просторовими, технічними обмеженнями було запропоновано до експериментальної перевірки та випробування два типу ковшів: ківш № 1 – є базовим варіантом норії типу НФ-1, має кут стінки висипання 43º; ківш № 2 – експериментальний удосконалений нами за результатами графоаналітичних методів – відповідно має кут стінки висипання 30º. Швидкість транспортування зерна ковшовою стрічною була обрана дискретно, з урахуванням технічних характеристик енергетичного приводу такої стрічки, і склала 0,64 м/с і 0,76 м/с відповідно. Експериментально доведено, що найбільш ефективним для норії типу НФ-1 є гравітаційно-відцентровий режим розвантаження, цей режим дозволяє максимально використовувати об'єм ковша, оскільки відцентрова сила сприяє попередньому перерозподілу зерна, пришвидшеному звільненню місткості ковша, що безпосередньо підвищує продуктивність та мінімізує просип насіння в шахту норії при розвантаженні. При швидкостях 0,76 м/с відцентрова сила створює необхідний інерційний «підпір», який виштовхує зерно з ковша раніше, ніж воно почне падати під дією власної ваги. Цей режим забезпечує стабільну траєкторію викиду, що мінімізує удари зерна об внутрішні стінки головки норії. Використання експериментального ковша № 2 з розвантажувальною полицею 30° та спеціальним дном при роботі у гравітаційно-відцентровому режимі дозволило: для соняшнику: подолати парусність насіння та спрямувати його чітко у викидне вікно; для пшениці та сої: забезпечити стабільний виліт маси без «затирання» зерна між ковшем та стінкою шахти. Щодо продуктивності транспортування зерна норією – на прикладі соняшнику встановлено, що підвищення швидкості з 0,64 м/с до 0,76 м/с збільшує продуктивність з 1,4 т/год до 2,28 т/год (на 62%), такий режим досягається завдяки кращому наповненню ківшів та чіткій траєкторії вильоту, яка виключає затори в головці норії. Найвища продуктивність НФ-1 зафіксована при транспортуванні та гравітаційно-відцентровому розвантаженні сої 4,78 т/год., та пшениці озимої – 5,29 т/год., відповідно, завдяки їхній високій насипній щільності. При цьому норія НФ-1, обладнана експериментальними ківшами № 2, демонструє стабільний потік без критичного зростання енерговитрат.
  • Публікація
    Теоретико-механічний аналіз гравітаційно-відцентрового розвантаження насіння ковшем норії НФ-1
    (2026-07-17) Бурлака, Олексій Анатолійович; Ступак, Б. В.
    Досліджено особливості силової взаємодії порції насіння з робочими поверхнями ковша в характерних секторах обертання приводного барабана із застосуванням принципу Даламбера. Отримані результати підтверджують ефективність запропонованої конструкції ковша та доцільність її використання для щадного транспортування насіннєвого матеріалу.
  • Публікація
    Підвищення якості транспортування та розвантаження зерна у вертикально розташованій ковшовій норії елеваторного обладнання
    (2026-07-17) Бурлака, Олексій Анатолійович; Проценко, О. Ю.
    Стаття присвячена пошуку та науковому обґрунтуванню шляхів удосконалення кількісних та якісних характеристик транспортування зерна різноманітних сільськогосподарських культур ковшовими вертикально змонтованими норіями з відцентровим типом розвантаження елеваторного обладнання. Такі норії набули широкого розповсюдження у складі транспортних систем елеваторного обладнання. До переваг вертикально змонтованих ковшових норій з відцентровим типом розвантаження відносять високу продуктивність транспортування зерна, (до 1000 т/година і більше) при відносно невисокій матеріалоємності, значну висоту вертикального підйому зерна (до 30 метрів і більше). Але, щодо недоліків використання таких норій: наявність прямого та зворотного сипу зерна в транспортних каналах норії; наявність механічного руйнування та компресійного пошкодження зерна робочими органами ковшевих норій; один сталий, відносно швидкості, режим транспортування зерна, що не враховує фізичні та біологічні особливості зерна, насіння різноманітних сільськогосподарських культур; збільшені витрати енергії на транспортування зерна. Закони, закономірності та тенденції елементів технологій, технологічних процесів транспортування зерна в тому числі і за допомогою ковшових норій, представлені у наукових працях багатьох вітчизняних та закордонних вчених: Погорілий Л., Адамчук В., Гуков Я., Шейченко В. та ін. При подальших дослідженнях встановлено, що передчасне розвантаження зерна з ковшів норії під дією відцентрової сили призводить до появи прямого та зворотного сипу зерна, збільшення ступені пошкодження зерна, додаткових затрат енергії на транспортування зерна. На повноту відцентрового розвантаження ковшової вертикально розташованої норії впливають ступінь заповнення ковша зерном, швидкість транспортування, геометричні параметри ковша, сектор розвантаження верхньої частини (головки) норії. За допомогою пропонованої математичної моделі можливо визначити або перевірити обране значення сектору розвантаження на предмет повноти відцентрового розвантаження зерна в ковшових норіях при транспортуванні різноманітних сільськогосподарських культур.
  • Публікація
    Матеріали та технології для відновлення зношених поверхонь автомобільних деталей
    (2024) Іванкова, Олена Володимирівна; Бурлака, Олексій Анатолійович; Бартош, В. Ю.
    Проведено дослідження зношених поверхонь колінчастих валів автомобільних двигунів. Проаналізовано закономірності утворення дефектів колінчастих валів двигунів вантажних автомобілів. З цією метою досліджено вибірку з 20 двигунів. Визначено які саме дефекти найбільше впливають на ресурс колінчастих валів. Проаналізували методи відновлення та вибрали оптимальний. Проведені дослідження використання електроіскрового нарощування, експерименти з нарощування шару на стальні зразки. Досліджені: залежність сумарного приросту катода від вмісту карбону та числа проходів електрода, визначено товщину нанесеного на поверхню деталі шару, твердість зразків з покриттям, міцність зчеплення нарощеного шару з основним. Визначили оптимальні матеріали для нарощування, а також параметри технологічного процесу. Випробуваннями на міцність зчеплення нарощеного шару з основою встановлено високий (638,7 МПа) рівень міцності. На основі проведених випробувань встановили, що зразки сталі з нанесеним покриттям мають вищу твердість у порівнянні зі зразком після термічної обробки. Досліди показали що для електроіскрового нарощування зразків сталей 45Г, 40Х оптимальними електродні матеріали з вмістом карбону 1,0%Cта хрому 17,0% Cr.
  • Публікація
    Елементи організації операційних технологій в рослинництві з урахуванням аграрних ризиків
    (2023) Бурлака, Олексій Анатолійович; Келемеш, Антон Олександрович; Горбенко, Олександр Вікторович
    Тематика представленої статті охоплює системне оцінювання операційних технологій в галузі рослинництва, де одним з ключових факторів є імовірність недоотримання запланованих кінцевих результатів виробництва під впливом аграрних ризиків. Обґрунтування та вибір оптимальної технології вирощування та збирання певної групи сільськогосподарських культур є складною багатокритеріальною техніко-організаційною задачею. На практиці досить часто спостерігаються випадки, коли максимальні технічні, економічні організаційні, технологічні зусилля та витрати у рослинництві не приносять очікуваного запланованого результату щодо ефективності сільськогосподарського виробництва. При цьому постає актуальне практичне та прагматичне питання: чи доцільно в складних економічних та політичних умовах економіки країни використовувати максимум ресурсного, технічного та технологічного забезпечення виробничих процесів у рослинництві, якщо співвідношення «витрати – отриманий результат» може бути набагато менше очікуваних планових показників, і, при цьому, має місце значний вплив некерованих людиною факторів щодо вирощування та збирання сільськогосподарських культур, таких, як наприклад, агрокліматичні ризики. Вважаємо, що в такому варіанті, більш доцільно обирати технології навіть з меншим потенціалом ресурсного забезпечення, направлені на збільшення економічної стійкості виробництва у випадках настання збиткових виробничих результатів під впливом агрокліматичних ризиків. В даній публікації планування виробничих процесів щодо організації операційних технологій в рослинництві розглянемо на прикладі порівняння та вибору оптимального, за умови врахування агрокліматичних ризиків, варіанту, на прикладі вирощування та збирання озимої пшениці.
  • Публікація
    Вплив зносу робочих органів скребкового елеватора зберігального комбайна на ступінь зворотного завантаження зерна
    (2025) Бурлака, Олексій Анатолійович; Келемеш, Антон Олександрович; Ляшенко, Сергій Васильович; Лазоренко, Андрій Ігорович
    Сучасний зернозбиральний комбайн можна розглядати як складну технологічну систему, що виконує завершальну частину технологій виробництва зернових культур. Відповідно, науковий напрямок підвищення якості молотильно-сепаруючих та транспортних систем зернової групи не втрачає своєї актуальності та затребуваності в сучасних умовах. Представлене дослідження присвячене підвищенню якості транспортування та відцентрового розвантаження зерна скреперними елеваторами зернозбиральних комбайнів типу КЗС-9-1 та їх подальшій модернізації. У теоретичній та експериментальній частині дослідження встановлено, що на якість транспортування та відцентрового розвантаження скреперного елеватора зернозбирального комбайна впливають не лише конструктивні особливості, але й ступінь механічного зносу робочих органів елеватора. На основі дослідження було визначено, що ступінь зносу робочих поверхонь ведучої зірочки у верхній частині зернозбирального елеватора комбайнів КЗС-9-1 призводить до більш виражених коливальних навантажень. Рекомендується використовувати нові конструкційні матеріали, зокрема композити, для виготовлення як ведучої зірочки, так і самого скреперного ланцюга зернозбирального елеватора. Пропонується впровадити комп'ютеризовану систему безпосереднього спостереження за зміною зворотного потоку в зерновому елеваторі за допомогою високошвидкісних відеокамер та датчиків витратомірів. Останні дозволять своєчасно проводити ремонт, технічне обслуговування та технологічне регулювання елементів зернової групи молотарки зернозбирального комбайна. Також доцільно використовувати електропривод та електронне регулювання швидкості транспортування зерна скребковими елеваторами відповідно до ступеня завантаження зернової групи в межах виконання умови відцентрового розвантаження.
  • Публікація
    Вплив електрокерованої гідрокорекції паливоподачі на роботу автотракторного дизеля
    (2024) Іванов, Олег Миколайович; Бурлака, Олексій Анатолійович; Келемеш, Антон Олександрович; Харак, Руслан Миколайович
    Завданням досліджень є визначення статичних та динамічних характеристик автотракторного дизеля у процесі використання в його системі паливоподачі спеціального гідрокоректора. Він використовується для зміни початкового фазового періоду впорскування палива до циліндрів дизеля для кожної паливонагнітальної магістралі. Розроблений гідрокоректор – це корпус з рухомим штоком з кільцевою виточкою в центральній частині. Переміщення штоку здійснюється за допомогою силового електромагніту. Сам гідрокоректор є запірним елементом і перекриває подачу палива до форсунку на певний період. Тривалість даного періоду залежить від потреби зміни момент у початку впорскування. Його встановлення не потребує суттєвих конструктивних змін в паливній системі. Місце розташування – біля форсунки. Для визначення ефективності роботи даного гідрокоректора необхідно провести комплексні безмоторні та моторні дослідження. У ході досліджень визначалась перевага використання системи паливоподачі з розподільним паливним насосом без механічної відцентрової муфти ви-передження впорскування палива. За результатами порівнювальних безмоторних досліджень було відмічено покращення параметрів паливоподачі в широкому діапазоні зміни частоти обертання кулачкового валу насосу високого тиску. Відбувається зменшення фази впорскування палива відбулося на 20…30%, підвищення максимального тиску впорскування на 30…40МПа, зростання середнього тиску впорскування на 10…20%. Також застосування даного гідрокоректора дає змогу поліпшити якість перехідного режиму прискорення дизеля 6ЧН13/11,5 зі зменшення часу переходу на новий швидкісний режим з покращенням робочих параметрів системи повітрозабезпечення. Зокрема, зменшується тривалість стабілізації частот обертання колінчастого валу та ротора турбокомпресора на новому сталому режимі роботи в середньому на 10-12%, відсутність від-чутного перерегулювання робочих параметрів; зменшення часу нормалізації частоти обертання турбокомпресора на 0,1с, температури відпрацьованих газів на 25°С та підвищення тиску наддуву на 30% зі збільшення повітроподачі до 540 м3/год. Отримані результати переконливо підтверджують ефективність та доцільність використання запропонованого гідрокоректора для модернізації паливних систем автотракторного дизеля без суттєвих конструктивних змін його паливної системи.