Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Дослідження сучасних сортів сої за рівнем стійкості до фузаріозу(2026-01-23) Рибальченко, Анна МихайлівнаСучасні технології вирощування сої мають бути направлені на управління процесами формування високої продуктивності, а також орієнтуватися на використання культурою біологічного потенціалу продуктивності. Для розширення посівних площ сої, а також підвищення урожайності культури ефективним заходом буде впровадження новітніх сортів, які будуть володіти високим рівнем продуктивності та високим рівнем стійкості до основних хвороб. Відомо, що посіви сої здатні уражатися більш, ніж 50 хворобами. Патогенні організми здатні призвести до значних втрат врожаю сої (за умови епіфітотій – на 50 %).Publication Джерела цінних ознак нових ліній сої культурної без опушення(2026-01-23) Білявська, Людмила Григорівна; Білявський, Юрій Вікторович; Діянова, Анна ОлександрівнаДослідження присвячене вивченню та виділенню джерел цінних господарських ознак серед нових селекційних ліній сої культурної (Glycine max (L.) Merr.), що характеризуються відсутністю опушення (гладеньким стеблом і бобами). У роботі підкреслюється стратегічне значення сої як продовольчої та кормової культури. На основі детального аналізу сформованої колекції ліній без опушення ідентифіковано зразки з високими показниками продуктивності: прикріплення нижнього бобу (>20 см), довжини рослини, кількості продуктивних вузлів (>20 шт.), маси 1000 насінин та загальної ваги насіння з однієї рослини. Виокремлено конкретні лінії (зокрема L6, L26, L34, L7, L15), які є носіями комплексу цінних ознак і рекомендовані для використання в подальшому селекційному процесі. Зазначається, що у 2024 році три сорти без опушення ('Моріон', 'Сердолік', 'Цитрин') були передані на державну кваліфікаційну експертизу.Publication Характеристика новостворених ліній сої культурної без опушення(2026-01-23) Білявська, Людмила Григорівна; Гарбузов, Ю. Є.Наведено результати вивчення сформованої колекції зразків сої культурної, яка налічує 35 зразків без опушення, що створені шляхом гібридизації. Виділені джерела цінних господарських ознак: високого прикріплення нижнього бобу вище 20 см (Л16 і Л26); довжини стебла більше 110 см (Л4, Л5, Л6 і Л26); з дуже великою кількістю продуктивних вузлів на головному стеблі (>20) (Л4, Л5, Л25, Л26, і Л34); маси 1000 насінин більше 220 г (Л26, Л32 і Кобра); високої маси насіння з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л15, Л34; великої кількості насіння з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л13, Л14, Л15, Л24 і Л34; великої кількості бобів з рослини (>135 % до стандарту): Л6, Л7, Л13, Л14, Л15, Л24; Л34 і Л35 (>135 % до стандарту). Виділені також лінії, що володіють комплексом цінних ознак: Л6, Л7, Л15, Л26, Л34.Publication Нові джерела цінних ознак і властивостей сої культурної(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна ОлександрівнаПредставлено аналіз результатів вивчення зразків сої культурної без опушення, які створені шляхом гібридизації. Виділені джерела наступних цінних господарських ознак: високе прикріплення нижнього бобу >20 см (Лінія 16, Лінія 26); висока довжина стебла >110 см (Лінія 4, Лінія 5, Лінія 6, Лінія 26); висока кількість продуктивних вузлів на головному стеблі, >20 вузлів (Лінія 4, Лінія 5, Лінія 25, Лінія 26, Лінія 34); висока маса 1000 насінин, >220 г (Лінія 26, Лінія 32 і Кобра (UD0200651)); висока маса насіння з рослини, >135 % до стандарту (Лінія 6, Лінія 7, Лінія 15, Лінія 34); велика кількість насіння з рослини, >135 % до стандарту (Лінія 6, Лінія 7, Лінія 13, Лінія 14, Лінія 15, Лінія 24 і Лінія 34). Лінії, які володіють комплексом цінних ознак - 6, 7, 15, 26, 34.Publication Ефективність біологізаціі насінницьких посівів сої та якісні показники насіння(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Горбатенко, В. С.; Харченко, Б.А.; Білявський, Юрій ВікторовичУ статті наведено результати досліджень щодо впливу густоти стояння рослин на формування врожайності гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Лівобережного Лісостепу України. Дослідження проводилися на базі фермерського господарства «Грига» Полтавського району протягом 2022 2024 років. Об'єктом вивчення були гібриди іноземної селекції компанії «Кортева» з різним числом ФАО (від 210 до 390). Встановлено, що оптимальна густота стояння рослин перед збиранням є одним із ключових факторів реалізації генетичного потенціалу врожайності. За результатами випробувань, середня врожайність гібридів коливалася в межах 12,5–14,8 т/га залежно від погодних умов року та біологічних особливостей гібрида. Найвищі показники продуктивності продемонстрували середньопізні гібриди за густоти стояння 70–75 тис. рослин/га. Авторами обґрунтовано економічну ефективність вирощування досліджуваних гібридів, де рівень рентабельності сягав понад 180%.Publication Врожайність гібридів (Zea mays L.) різних груп стиглості залежно від умов вирощування Полтавщини(Полтавський державний аграрний університет, 2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Харченко, Б. А.; Ванжула, Д. В.У статті представлено результати виробничого випробування гібридів кукурудзи іноземної селекції компанії «Кортева» різних груп стиглості (від ранньостиглих до середньопізніх, ФАО 210–390) в умовах лівобережного Лісостепу України (Полтавська область) протягом 2023–2025 років. Досліджено вплив мінливих гідротермічних умов, зокрема посухи та стресових явищ, на формування врожайності, стійкість до вилягання та ураженість хворобами. Встановлено, що врожайність гібридів коливалася в межах 12,8–15,2 т/га, при цьому найвищі показники продемонстрували середньопізні гібриди P9757 (15,2 т/га) та P9639 (14,3 т/га).Проведено розрахунок економічної ефективності, який показав, що найвищий рівень рентабельності (229,3%) забезпечує вирощування середньопізнього гібрида P9757. Обґрунтовано доцільність підбору гібридів відповідно до конкретних грунтово- кліматичних умов регіону для отримання стабільних врожаїв.Publication Ефективність допосівної обробки насіння у виробництві сої(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Нікітенко, О. С.; Бутенко, О. С.Ефективність процесу біологічної фіксації азоту рослинами сої, на сьогодні, не викликає сумнівів. Використання біопрепаратів різноманітної дії у сучасних агротехнологіях, є ефективним елементомї, особливо в посушливих умовах лівобережного Лісостепу України. Серед дозволених біопрепаратів (мікробні препарати на основі селекціонованих штамів мікроорганізмів), можна підібрати найбільш ефективний. Мікробні препарати активно використовують виробники сої культурної, особливо в екологічних та органічних сучасних технологіях. Посів сої сучасними сортами потребує безпосереднього підбору біопрепарату, який сприяє створенню активних процесів в ґрунті, активізує формування азотфіксуючих кореневих бульбочок, що підвищує фізіологічний стан рослин та їх продуктивність.Publication Порівняльна характеристика сучасних сортів сої різного походження в умовах лівобережного Лісостепу України(2026-01-21) Білявська, Людмила Григорівна; Сидоренко, Д. О.; Червяк, П. М.Соя є ключовою стратегічною та продовольчою культурою в Україні. Вона має великий потенціал та можливості для використання. Виробництво цієї культури має свої особливості. Завдяки складним ґрунтово-кліматичним умовам Полтавська область залишається перспективним регіоном для вирощування сої, де отримують високі врожаї та насіння високої якості. Однак зміни погодних умов створюють певні ризики та стресові фактори. Проте ретельне вивчення сортового складу культури та розкриття її потенціалу врожайності вимагає вдосконалення та модифікації технологічних елементів. Вихід із складних ситуацій полягає у відборі оптимальних сортів шляхом визначення характеристик та властивостей сорту в конкретних умовах вирощування. Ці сорти допоможуть підвищити прибутковість господарства, збільшити виробництво сої та отримати високоякісний посадковий матеріал. Виробники сої хочуть вирощувати нові та перспективні сорти. Важливе значення має як виробниче, так і екологічне випробування нових сортів сої. Це пов'язано з тим, що погодні умови можуть по-різному змінювати існуючі властивості будь-якого сорту. Це пояснюється тим, що екологічні фактори мають значний вплив на врожайність насіння (близько 45-55 %). Навіть якщо інші фактори мають оптимальні параметри. Тому, щоб отримати оптимальні дані з урахуванням погодних факторів і фактичних характеристик досліджуваних сортів, можна визначити їх позитивні та негативні аспекти і надати фактичну оцінку та перспективи отримання максимальних врожаїв.Publication Врожайність сортів ячменю ярого за оптимальної норми висіву насіння в умовах посухи та стресу(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Буцький, О. С.; Білявський, Юрій ВікторовичВ сучасних умовах, на ефективність ведення господарства суттєво впливають окремі технологічні елементи та їх доцільність. Й це, в першу чергу стосується продовольчої культури – ячмінь ярий (Hordeum vulgare L.). Ячмінь – культура досить поширена. Її цінність відома. Потепління клімату та значні зміни погодних умов, особливо в останні роки, вимагає сучасні сорти ячменю ярого, які посухостійкі. Їх пристосованість та важливі господарсько-цінні властивості, впливають на формування оптимального та якісного врожаю. Вивчення нових сортів та всебічна оцінка окремих елементів технології дає можливість підвищити ефективність виробництва, за умов аналізу елементів структури врожаю та сортових особливостей. Норма сівби ячменю ярого є важливим чинником регулювання врожаю. Рослини індивідуально реагують на різні густоти. За оптимальної густоти, вони ефективно використовують природний потенціал. Кількість продуктивних стебел на одиниці площі є одним із цінних кількісних показників. Від цього залежить площа листкової поверхні та має вплив на інші структурні елементи врожайності.Publication Насіннєва продуктивність перспективних зразків сої за господарськими показниками в стресових умовах Лісостепу України(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Діянова, Анна Олександрівна; Горбатенко, В. С.Соя культурна (Glycine max (L.) Merrill) – стратегічна культура з високим потенціалом зернової продуктивності та значним загальним вмістом білка і олії. На її зерно існує значний попит як в Україні, так й у світі. Основними факторами, які визначають урожайність цієї культури є особливості сорту, ґрунтово-кліматичні умови і технологія вирощування. В умовах змін клімату на фоні зменшення кількості опадів та посилення посухи, зростає роль сорту, як ефективного засобу підвищення врожайності. У статті надані результати вивчення показників господарської придатності перспективних селекційних ліній і сортів сої культурної, які створені та вивчаються у Полтавському державному аграрному університеті. Новостворений селекційний матеріал проходить всебічне оцінювання та використовується для створення сортів сої різного напряму використання. Створені сорти (Моріон, Сердолік і Цитрин) відрізняються відсутністю опушення на всіх частинах рослини. Такі сорти сої відсутні у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Метою наших досліджень було встановлення рівня прояву цінних господарських показників новостворених сортів і селекційних ліній. Польові дослідження проводили (2022–2024 рр.) в умовах ФГ «Грига» (Полтавська область). Ґрунт – чорнозем опідзолений. Попередник – пшениця озима. Об’єкт досліджень – нові сорти та перспективні лінії. Сорти мають тривалість вегетаційного періоду 99–100 діб. За три роки вивчення у конкурсному сортовипробуванні, найбільшу масу 1000 насінин мав сорт Сердолік – 225 г. Сорти Моріон і Цитрин показали відповідно 179 і 160 г. Вміст білку в насінні, був достовірно вищим, у сортів Сердолік та Цитрин – 44 %. У сорту Моріон, цей показник був на рівні 42 %, що є вищим його середнього значення у досліді. За вмістом жиру, всі три сорти без опушення поступались сорту Антрацит (24 %) та мали 21 %. Встановлено, що урожайність насіння сортів Моріон, Сердолік, Цитрин була досить високою (3,6–3,8 т/га). Вихід кондиційного насіння у всіх неопушених сортів був більшим ніж у еталону Антрацит і знаходився у межах 79–82 %. У 2024 році сорти Моріон, Сердолік і Цитрин передані на державну кваліфікаційну експертизу з метою отримання прав на них.Publication Звичайний павутинний кліщ у насінницьких посівах сої Лісостепу України(2026-01-20) Білявська, Людмила Григорівна; Логвиненко, В. В.; Прохватило, М. М.; Білявський, Юрій ВікторовичАктуальність дослідження обумовлена значним поширенням звичайного павутинного кліща у посівах сої в Лісостеповій зоні України. Близько 60% всіх агроценозів сої зосереджено в Лісостеповій зоні країни. Використання високоякісного насіння дозволяє більш повно реалізувати потенціал сорту з відповідними сортовими та посівними якостями. Під час розмноження сортів, вони можуть втрачати свої сортові якості через пошкодження рослин павутинним кліщем (10-50 %). Тому прогнозування, фітосанітарний моніторинг, боротьба зі шкідником та використання ефективних акарицидів допоможуть зберегти посіви сої та отримати високоякісне сортове насіння. Метою нашого дослідження було визначення чисельності, поширення та шкідливості павутинного кліща та прогнозування його розвитку у посівах насіннєвої сої в посушливих умовах Лісостепової зони України. Дослідження проводилися у ФГ «Грига» (Полтавський район, Полтавська область, 2021-2024 рр.). Тип ґрунту: чорнозем опідзолений. За середньо багаторічного гідротермічного коефіцієнта – ГТК (1,1), у оптимальному 2022 році, ГТК був на рівні 1,0, у сприятливому 2023 році, він становив 1,2; у посушливому 2024 році – лише 0,8. В умовах Полтавської області, що має значний вплив на стримування потенціалу культури. Було досліджено шість перспективних акарицидів на насіннєвих посівах сортів сої «Адамос» і «Ментор». Було встановлено, що масове заселення рослин шкідником спостерігалося в 2024 році, який був посушливим. У сорту «Адамос» – 16-18 особин/листок, а у сорту «Ментор» –15-19 особин/листок. Більш інтенсивне заселення спостерігалося у середньостиглого сорту «Ментор». Дослідження перспективних акарицидів на посівах насіннєвої сої показало, що на 7-й день після обробки, ефективними акарицидами були Актарофіт К і Бластер, з летальністю кліщів 70%. На 14-й день, максимальна загибель кліщів спостерігалася при застосуванні Вертимек 018 ЕК, к.е. і Сінтак, з летальністю 94% і 91% відповідно. Відсоток загибелі кліщів на 14-й день коливався від 81% до 94%. Середня врожайність насіння сої сорту Адамос за роки досліджень становила 3,56 т/га, сорту Ментор – 3,6 т/га. Доведено, що на врожайність насіння сої культурної впливає сукупний ефект двох факторів: посуха під час вегетаційного періоду та активна колонізація культур звичайними павутинними кліщами. Колонізація рослин павутинними кліщами була найвищою у 2024 році. Порівняння ефективності інсектоакарицидів показало наступне: на 7-й день загибель кліщів від препаратів Актарофіт К і Бластер, з.п., становила 70 %. На 14-й день максимальна загибель шкідника була зафіксована при застосуванні препаратів Вертимек 018 ЕК, к.е. і Сінтак, відповідно 94% та 91%. Таким чином, в сучасних кліматичних умовах необхідно постійно стежити за поширенням звичайних павутинних кліщів, контролювати їх щільність і вчасно приймати рішення щодо захисту посівів насіння та ефективного використання обраних інсектоакарицидів.Publication Сортові особливості господарської довговічності насіння сої(2026-01-18) Пилипенко, О. В.; Білявська, Людмила ГригорівнаЗначущою проблемою в насінництві залишається забезпечення збереження насіння, включно з його генетичною цілісністю, життєздатністю та іншими важливими господарськими характеристиками і властивостями, притаманними конкретному генотипу. Господарська довговічність насіння − період зберігання, протягом якого схожість залишається кондиційною і відповідає вимогам державного стандарту, являє собою важливий аспект життєдіяльності рослин і представляє значний теоретичний і практичний інтерес для насінництва.Publication Variability of soybean varieties in terms of yield components and yield in the conditions of the Forest-Steppe of Right-Bank Ukraine(2026-01-18) Mazur, O.; Mazur, O.; Zayka, K.; Didur, I.; Biliavska, L. H.; Білявська, Людмила Григорівна; Tsyhanskyi, V.; Verheles, P.The article presents the results of long-term studies of soybean variety variability in terms of valuable economic traits (yield components) and yield under different hydrothermal growing conditions. Varieties that ensured high stability of yield components were identified using mathematical and statistical analysis methods. The highest repeatability coefficients for the number of productive nodes were observed in the Desna variety – 0.82, with a coefficient of variation of 12.7% and 16.1 productive nodes; in the Bilyavka variety – 0.81, with a coefficient of variation of 12.4% with an average value of 16.7 units. The variability of the yield level during the years of research was high, with the repeatability coefficient ranging from 0.55 to 0.75, which is quite natural given the large number of formative traits that contribute to its determination. The highest repeatability coefficients were observed in the varieties Femida – 0.75, coefficient of variation – 10.7%, and yield – 1.88 t/ha; Amethyst – 0.73, coefficient of variation – 11.4%, yield – 1.88 t/ha; Vezha – 0.72, coefficient of variation – 11.4%, yield – 1.89 t/ha. It should be noted that these varieties were distinguished by high values of repeatability coefficients for the weight of 1.000 seeds, in particular, Femida – 0.91, Ametist – 0.93, Vezha – 0.80; as well as for the number of productive nodes, pods, and seeds: Femida – 0.69; 0.52 and 0.55, and Vezha – 0.68; 0.56 and 0.57, respectively. Thus, ensuring a stable level of soybean yield is determined by the formation of stable indicators of the elements of the soybean yield structure of each variety in particular.Publication Стійкість сої до грибів роду Fusaruim Link(Полтавський державний аграрний університет, 2026-01-12) Рибальченко, Анна МихайлівнаДля розширення посівних площ сої, а також підвищення урожайності культури ефективним заходом буде впровадження новітніх сортів, які будуть володіти високим рівнем продуктивності та високим рівнем стійкості до основних хвороб. Відомо, що посіви сої здатні уражатися більш, ніж 50 хворобами. Патогенні організми здатні призвести до значних втрат врожаю сої (за умови епіфітотій – на 50%). Сучасні технології вирощування сої мають бути направлені на управління процесами формування високої продуктивності, а також орієнтуватися на використання культурою біологічного потенціалу продуктивності. Разом з високою продуктивністю та якістю урожаю стійкість сортів до хвороб набуває тепер такого ж важливого значення. У виробничих умовах вирощування стійких сортів має цілий ряд вагомих переваг, основними з яких є зменшення втрат урожаю, підвищення якості продукції, менша шкодочинність патогенів.Publication Ефективність застосування позакореневого підживлення у технології вирощування кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-08) Рибальченко, Анна Михайлівна; Огар, В. В.Кукурудза є однією з головних зернових культур світу та України. Кукурудза в структурі посівних площ України займає найбільші площі і становить понад 5 млн га. Кукурудза має універсальне використання, зокрема, найбільш поширені напрями використання – продовольчий, кормовий та технічний. Україна на даний час є одним з найбільших експортерів кукурудзи у світі. В технології вирощування кукурудзи важливим та ефективним заходом, що надає можливість збільшити урожайність, покращити якість зерна, підвищити стійкість до абіотичних стресів є позакореневе підживлення.Publication Особливості формування продуктивного потенціалу у сучасних сортів сої(Полтавський державний аграрний університет, 2025-12-08) Рибальченко, Анна Михайлівна; Ісаков, Р. Р.Соя є основною зернобобовою культурою України. Її цінність полягає в тому, що вона має унікальний хімічний склад (вміст білка 35-42%, вміст олії 18-22%), господарське та агроекологічне значення, сприяє збереженню та підвищенню родючості грунтів, є відмінним попередником для зернових культур. Формування продуктивного потенціалу сої залежить від поєднання генетичних особливостей сорту та умов конкретної зони вирощування. До генетичних факторів, котрі впливають на формування продуктивного потенціалу сої відносять сортові та морфологчні особливості; симбіотичну азотфіксацію; стійкість до хвороб та шкідників; стійкість до абіотичних стресів (посуха, спека).Publication The influence of irrigation and seeding rates on the yield of female components lines of corn in conditions of unstable moisture in Ukraine(2025-12-03) Маренич, Микола Миколайович; Marenych, M. M.; Koba, K. V.; Гангур, Володимир Васильович; Hanhur, V. V.; Юрченко, Світлана Олександрівна; Yurchenko, S. O.; Шакалій, Світлана Миколаївна; Shakalii, S. M.; Баган, Алла Василівна; Bahan, A. V.; Четверик, Оксана Олександрівна; Chetveryk, O. O.; Рибальченко, Анна Михайлівна; Rybalchenko, A. M.In regions with insufficient rainfall or different climates, the use of irrigation systems is an important element of corn growing technology. The variation in corn yield on non-irrigated lands is 533% and 200% greater than on irrigated lands. Corn yield also depends heavily on sowing density. The optimal plant density is an unstable value. Field studies were conducted in conditions of unstable moisture in the central part of the Forest-Steppe of Ukraine, which according to agro-climatic zoning belongs to the zone of unstable moisture. The experimental design included: assessment of the characteristics of weather conditions during the years of research (2021–2023) and their impact on seed yield (factor A); determination of seed productivity of female components linesof hybrids of different maturity groups P4/440, P5/320, P6/240 (factor B); the impact of growing hybrids with and without irrigation (factor C); the effect of different seeding rates on seed yield (60, 70, 80, 90 thousand seeds per ha-1) (factor D). The test results show that during the change in corn productivity depending on genetic properties, seeding rate and irrigation, the late-ripening hybrid P4/440 was characterized by the highest grain yield when grown under irrigation, with a seeding rate of 90 thousand similar seeds per ha-1 a decrease in the seeding rate from 90 to 80, 70, 60 seeding rate thousand seeds ha-1 was accompanied by a decrease in the yield of seeds of female components lines: in the early-ripening hybrid P6/240 - by 0.31, 0.63 and 1.10 t ha-1 or 5.7, 11.5 and 20.1%, in the mid-ripening hybrid P5/320 - by 0.59, 1.08 and 1.42 t ha-1 or 9.8, 17.9 and 23.5%, in the late-ripening hybrid P4/440 - by 0.39, 0.74 and 1.28 t ha-1 or 6.0, 11.4, 19.8%. The greatest influence on the formation of yield is the irrigation factor - 53%. Genetic properties influenced 28%. gradual increase in the yield of seeds of female components lines of culture when increasing the seeding rate from 60 to 70 thousand seeds ha-1 (by 0.01 t ha-1) and reaching a maximum at a rate of 80 thousand seeds ha-1 (by 0.05 t ha-1). But with an increase in the seeding rate to 90 thousand ha-1, the seed yield sharply decreased by 0.13 t ha-1. The highest yield in variants without irrigation was observed when using the minimum seeding rate - 60 thousand seeds ha-1. A gradual increase in the seeding rate without irrigation led to a negative result, in particular, a decrease in the average yield for corn hybrids by 0.07–0.31 t ha-1 or 1.8–7.9%. Hybrids reacted differently to the seeding rate and cultivation on rainfed and irrigated land. Early ripening hybrid P6/240, mid-ripening P5/320 and late-ripening P4/440 hybrids formed the highest seed yield when grown under irrigation with a seeding rate of 90 thousand seeds ha-1. When grown without irrigation, the best conditions for the formation of plant components and high yield were noted at the lowest seeding rate of 60 thousand seeds ha-1. The minimum seeding rate ensured the production of seeds with a high mass of 1,000 seeds.Publication Використання барбарису в озелененні(Полтавський державний аграрний університет, 2025-11-04) Баган, Алла Василівна; Рощепа, Д. О.Барбарис є одним із найпоширеніших декоративних кущів, який широко використовується в озелененні завдяки своїй невибагливості, різноманіттю форм, кольорів листя та високій стійкості до несприятливих умов. Його застосовують у створенні живоплотів, бордюрів, декоративних груп, а також як акцентну рослину у садово-паркових композиціях. Рід Berberis налічує понад 400 видів, поширених у помірних і субтропічних районах Євразії, Північної та Південної Америки. На території України у природних у мовах росте кілька видів, серед яких найпоширенішими є барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) та барбарис оттавський (Berberis ottawensis). Ці види характеризуються високою декоративністю, зимостійкістю та адаптивністю до урбанызованого середовища.Publication Аналіз сортових ресурсів помідора їстівного(Полтавський державний аграрний університет, 2025-11-04) Баган, Алла Василівна; Брехунцова, О. А.Плоди помідора їстівного мають декілька особливостей, які відрізняють їх від плодів інших рослин. Кожний сорт помідора їстівного має свою особливість: колір, форма плоду, розмір, смак, висоту куща, форму листя, стійкість до несприятливих умов середовища, до хвороб, шкідників. Помідор їстівний (Solanum lycopersicum) — це трав’яниста рослина родини пасльонових, яка вирощується заради їстівних плодів. Для покрашення врожайності культури потрібно провести аналіз сортових властивостей помідора і підібрати сортимент для даного регіону. Рослина помідора відносно невибаглива у вирощуванні культура як на малих, так і великих сільськогосподарських підприємствах.Publication Вплив мікродобрив на продуктивність середньоранніх гібридів кукурудзи(Полтавський державний аграрний університет, 2025-11-04) Улізько, В. М.; Баган, Алла ВасилівнаЗменшення собівартості виробництва залишається важливою задачею під час вирощування польових культу, зокрема і кукурудзи, а також забезпечення їх елементами живлення під час росту і розвитку рослин. Збалансований вміст необхідних поживних речовин у період вегетації рослин має значний вплив на продуктивність зернових культур, у тому числі і кукурудзи. Через високі ціни на біологічні препарати та добрива виробники змушені шукати інші методи підвищення продуктивності культури. Тому на сьогодні поширення набуває застосування позакореневого підживлення рослин, зокрема і кукурудзи, у важливі періоди онтогенезу шляхом обприскування надземної частини рослин робочими розчинами мікродобрив та регуляторів росту.