Друковані видання. Кафедра селекції, насінництва і генетики
Permanent URI for this collection
Browse
Recent Submissions
Publication Formation of grain yield in corn hybrids of different FAO groups depending on sowing dates and plant density(2024) Shakalii, S. M.; Bahan, A. V.; Yurchenko, S. O.; Marenych, M. M.; Liashenko, V. V.; Chetveryk, O. O.; Shokalo, N. S.; Zubenko, V. V.; Шакалій, Світлана Миколаївна; Баган, Алла Василівна; Юрченко, Світлана Олександрівна; Маренич, Микола Миколайович; Ляшенко, Віктор Васильович; Четверик, Оксана Олександрівна; Шокало, Наталія Сергіївна; Зубенко, В. В.Formation of productivity of any agricultural crop depends on many factors. First of all, the soil and climatic conditions of the crop growing area, varietal or hybrid composition, seed quality, sowing dates and plant density, and strict adherence to all methods of cultivation technology are important. Corn hybrids of different maturity groups differ in morphological and biological properties. Thus, obtaining the potential yield of an individual genotype is possible under favorable conditions for the growth and development of plants, including high-variety agricultural machinery and natural conditions. The maximum yield of high-quality corn grain is formed under the condition of the optimal ratio of all structural elements: weight of 1,000 grains, number of rows of grains in an ear, number of grains in a row, number of grains on one ear, length and diameter of an ear. If one structural element is insufficiently developed, the yield can be compensated by other components. Since individual elements of the structure are formed at different stages of organogenesis, different conditions are necessary for their successful development. The hybrids used in our research revealed peculiarities in the formation of elements of the crop structure, depending on the timing of sowing and stand density. The sizes of the cobs that formed on the corn plants varied little under the influence of sowing dates and plant stand density, but were characteristic of a certain biotype. Studies have shown that all factors of the experiment affect the growth, development of plants and the formation of elements of the structure of the corn grain crop. According to the results of the measurements, it was established that the best indicators of all structural elements were observed for sowing hybrids of different maturity groups in the optimal period - the third decade of April. The highest values of all indicators were observed in the Olkani hybrid, which is explained by the genotypic features of this hybrid.Publication Вплив системи землеробства на врожайність та якість олійного насіння соняшника(Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Райко, Я. М.Способи землеробства істотно змінюють структуру ґрунтів і умови для посівів. Структура змінюється всіма зовнішніми агентами механізації тиску, шляхом внесення добрив, погодні умови і не в останню чергу дуже значний вплив також мають різні способи обробітку ґрунту системи, що було підтверджено в дослідженнях вчених [1]Publication Значення та перспективи використання гірчиці білої(Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Малипко, А. В.В даний час хрестоцвітим олійним культурам відводиться важлива роль у світовому виробництві рослинної олійної сировини. При цьому, що відбуваються сьогодні кліматичні метаморфози, призводять до того, що сільгоспвиробники все більше вводять у сівозміну нові, малопоширені, олійні культури, які мають можливість легко пристосовуватися до різних умов обробітку [1].Publication Надходження та розкладання рослинних залишків у ґрунті під ярою пшеницею(Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Добринський, О. С.Органічна речовина ґрунту – головний показник її родючості. Завдяки органічній речовині грунт заселяється мікроорганізмами та ґрунтовими тваринами, з якими пов'язані найскладніші та різноманітні фізико-хімічні, біохімічні та біологічні процеси [1]. Для рослин істотна та частина органічної речовини, яка найдоступніша розкладання мікроорганізмами, тобто свіжі органічні залишки та проміжні продукти розпаду [2].Publication Вимоги льону олійного до елементів живлення(Полтавський державний аграрний університет, 2024-09-30) Шакалій, Світлана Миколаївна; Четверик, Оксана Олександрівна; Криволап, Є. О.Льон звичайний культурний Linum usitatissimum відноситься до сімейства льонових Linacea, рослина трав'яниста, однорічна, яра, довгого дня. Льон олійний відрізняється особливостями поглинання мінеральних елементів, так як поглинає протягом вегетації на формування своєї біологічної маси значна кількість NPK [1].Publication Вивчення потенціалу врожайності баклажан за сортовими особливостями(2024) Сиплива, Н. О.; Кулик, Максим Іванович; Рожко, Ілона Іванівна; Новостройний, О. ОСтабільне забезпечення населення України якісними плодами овочівництва є нагальним питанням, що потребує вирішення. Застосування зареєстрованого сорту або гібриду – це основа агротехнології вирощування кожної овочевої культури. При цьому, сортові властивості культури, в т.ч. і баклажан вносять значний вклад у формування загальної врожайності й товарності плодів. Проведений огляд літератури стосовно теми дослідження свідчить, що дане питання потребує більш глибокого вивчення. У зв’язку з чим, в науковій публікації вивчено сорти й гібриди баклажана української та зарубіжної селекції за господарсько-цінними ознаками рослин та рівнем врожайності товарних плодів. Матеріалом для дослідження були сорти й гібриди баклажана: Прадо F1 Бріджит F1 й Моріс F1, Неро, Паріс, Лідер, Лаура та Гагат. Дослід – однофакторний із рендомізованим розміщенням варіантів у кожному з чотирьох повторень. Використані затверджені методики дослідження в овочівництві й ДСТУ із застосуванням статистичного обрахунку отриманих даних. За результатами досліджень визначено, що усі сорти й гібриди баклажана віднесено до ранньостиглої групи з тривалістю вегетаційного періоду в межах 105–120 діб, але з різною тривалістю періоду плодоношення (23–40 діб). Встановлено, що з-поміж сортименту баклажана внесеного в Реєстр сортів найбільш ваговитими є плоди, які формують Моріс F1, Паріс, Лаура й Гагат. Цей же сортимент баклажана забезпечив високий рівень загальної врожайності плодів – більше 45,0 т/га. Майже на одному рівні вміст сухого залишку в плодах був у гібридів Прадо F1 Бріджит F1 й Моріс F1 й сортів Неро і Лідер (від 8,2 до 8,5 %), вищий показник відмічено у сортів Паріс, Лаура й Гагат (9,0–9,1 %). Відповідно до регресійного аналізу визначено, що на збільшення загальної врожайності баклажана за досліджуваним сортиментом середній вплив має вага плоду (R 0,59), слабкий – тривалість плодоношення (R 0,23) та міст сухої речовини (R 0,20). Водночас вміст сухої речовини має зв’язок середньої сили із вагою плоду (R 0,65). Таким чином, найбільший потенціал врожайності баклажана обумовлюється середньою вагою плодів. Має потенціал 45,0 і більше т/га товарних плодів, що характерно для гібриду Моріс F1 та сортів: Паріс, Лаура й Гагат. Перспективи подальших досліджень передбачатимуть більш детальний аналіз сортименту баклажана за морфометричними показниками рослин й якістю продуктових органів.Publication The effect of humic growth stimulants on the productivity of chickpea (Cicer arietinum L.) varieties(2024) Bahan, A. V.; Shakalii, S. M.; Yurchenko, S. O.; Marenych, M. M.; Mykhailenko, H. H.; Баган, Алла Василівна; Шакалій, Світлана Миколаївна; Юрченко, Світлана Олександрівна; Маренич, Микола Миколайович; Михайленко, Галина ГригорівнаIn organic farming, the use of plant growth biostimulants in crop cultivation technologies, including chickpea, has become widespread. The purpose of this study: to investigate the manifestation of productivity elements and the yield of chickpea varieties depending on the treatment with an organic growth stimulator. The study employed the following methods: field – to determine the level of yield, laboratory – to investigate the elements of productivity of chickpea, and statistical – to assess the reliability of experimental studies. By treatment options, the complex application of the product during pre-sowing seed treatment and foliar feeding of plants during the growing season was distinguished. The effect of organic growth stimulant on the increase of productivity elements of chickpea in this variant of the experiment was noted by an average of 10.0%. The greatest effect of the preparation was found in the complex treatment of seeds and plants of common chickpea in terms of seed weight per plant (24.0%). They were identified by the influence of varietal properties on the productivity elements of common chickpea varieties Triumf and Pamiat. The Pamiat variety with the seed treatment + foliar dressing variant was the best in terms of chickpea yield, but the Triumf variety had the greatest effect of the growth stimulator on the yield increase. Close correlations were found between seed weight per plant and thousand-kernel weight, number of beans per plant and number of seeds per plant, and yield with plant productivity and thousand-kernel weight. The findings of the study are recommended to be used to adjust the elements of chickpea cultivation technology to increase productivity in production conditions.Publication Використання ознак морфотипу та фізіологічних реакцій для виявлення цінних зразків пшениці в селекції на адаптивність(2023-06) Макаова, Б. Є.; Тищенко, Володимир Миколайович; Криворучко, Людмила МихайлівнаРеалізація генетичного рівня продуктивності досягається саме рівнем стійкості рослин пшениці до комплексу негативних факторів навколишнього середовища біотичного та абіотичного походження. Важливим фактором підвищення рівня генетичного різноманіття, адаптивності та стійкості нових сортів пшениці є використання зразків пшениці різного географічного та генетичного походження, які мають особливі морфологічні ознаки та фізіологічні реакції на стресові фактори та відновлення після них.Publication Формування показників якості зерна сортів пшениці озимої селекції Полтавського державного аграрного університету за стресових умов середовища(2023-06) Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир Миколайович; Макаова, Б. Є.Однією з найважливіших проблем селекції пшениці озимої є поєднання в одному сорті високого потенціалу врожайності, стійкості до комплексу біотичних та абіотичних факторів з покращеними технологічними властивостями зерна та борошна. Для масової оцінки селекційного матеріалу на якість зерна потрібні експрес методи, які дозволяють проводити відбір генотипів з високою якістю вже на ранніх етапах селекції. Складність вирішення проблеми якості зерна пов'язана з тим, що його показники значною мірою залежать від кліматичних особливостей регіону і погодних умов року.Publication Application of SSR-markers in local Ukrainian winter wheat breeding program(2023-11) Batashova, M.; Makaova-Melamud, B.; Kryvoruchko, L. M.; Hrachov, M.; Tyshchenko, V. M.; Dubents, M.; Макаова-Меламуд, Б. Є.; Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир Миколайович; Дубенець, Микола ВасильовичThe simple sequence repeats (SSR) markers are widely used for genetic analysis in plant breeding enabling investigation of the genetic divergence and similarity, identification of the unique alleles and determination of the genetic diversity level.Publication Стан і перспективи розвитку селекції пшениці озимої в селекційному центрі Полтавського державного аграрного університету(2023-09-29) Тищенко, Володимир Миколайович; Криворучко, Людмила Михайлівна; Колісник, Анатолій Володимирович; Гусенкова, Олеся Володимирівна; Сакало, Марина Валеріївна; Макаова-Меламуд, Б. Є.; Дубенець, Микола ВасильовичВ даному повідомленні передбачено стисло висвітлити стан і перспективи розвитку селекції пшениці озимої в селекційному центрі Полтавського державного аграрного університету, показати головні напрямки в селекційній справі та результати застосування новітніх методів та підходів, які прискорюють і розвантажують селекційний процес в просторі та часі.Publication Селекція пшениці озимої в Полтавській області та Україні(Полтавський державний аграрний університет, 2024-03-29) Микитенко, А. О.; Криворучко, Людмила МихайлівнаПшениця – це одна з найдавніших рослин для харчових потреб населення. Багато науковців займаються селекцією пшениці. Це дає змогу вивести нові сорти і покращити існуючі. Селекція дозволяє створювати нові сорти, які є морозостійкими, стійкими до посухи та вилягання, ранньостиглі, із зерном високої якості, а також високою стійкістю до шкідників і хвороб.Publication Вплив сортових особливостей на формування якості зерна ячменю ярого пивоварного призначення(2023-12-13) Денисенко, О. А.; Криворучко, Людмила МихайлівнаПеред виробниками виникає завдання вирощування зерна пивоварного ячменю, яке б відповідало сучасним вимогам пивзаводів для виготовлення якісного вітчизняного пива на рівні світових аналогів, адже зерно пивоварних сортів ячменю є незамінною сировиною для виготовлення високоякісного пива, що має відповідати нормі фізико-хімічних показників.Publication Використання селекційних індексів в технології добору продуктивних генотипів гречки їстівної в селекційному центрі ПДАУ(2024-04-16) Тищенко, Володимир Миколайович; Криворучко, Людмила Михайлівна; Сакало, Марина Валеріївна; Дубенець, Микола Васильович; Котелевський, Євген ЮрійовичВикористання сучасних методів добору дозволило виділити сорт гречки їстівної Медова з урахуванням маркерів скоростиглості з підвищеним збиральним індексом і індексом щільності китиці. Селекційний центр ПДАУ планує і надалі продовжувати селекцію гречки їстівної, використовуючи вже існуючі напрацювання.Publication Application of SSR markers for assessment of genetic similarity and genotype identification in local winter wheat breeding program(2024) Batashova, M. Ye.; Kryvoruchko, L. M.; Makaova-Melamud, B.; Tyshchenko, V. M.; Spanoghe, M.; Криворучко, Людмила Михайлівна; Тищенко, Володимир МиколайовичSimple sequence repeat (SSR) markers are widely used for genetic analysis in plant breeding, allowing for the investigation of genetic divergence and similarity of genotypes, identification of unique alleles and determination of levels of genetic diversity.Publication Gamma-aminobutyric acid modulates antioxidant and osmoprotective systems in seedlings of triticum aestivum cultivars differing in drought tolerance.(2023) Kolupaev, Yu. E.; Shakhov, I. V.; Kokorev, A. I.; Kryvoruchko, L. M.; Yastreb, T. O.; Криворучко, Людмила МихайлівнаThe stress-protective effects of plant neurotransmitters, including gamma-aminobutyric acid (GABA) have been intensively examined in recent years. However, studies on the GABA influence on stress protective systems in bread wheat cultivars with different drought adaptation strategies are still lacking. The aim of this work was to estimate the GABA effect on the state of antioxidant and osmoprotective systems in etiolated seedlings of two wheat cultivars differing significantly in drought tolerance, namely Doskonala (non-drought-resistant) and Tobak (drought-resistant) under model drought induced by PEG 6000. Two-day-old seedlings were transferred to 15% PEG 6000 and incubated for two days in the absence or presence of GABA. Treatment with 0.1 and 0.5 mM GABA significantly reduced the growth-inhibitory effect of PEG 6000 on the roots and shoots of both cultivars, but to a greater extent on those of non-resistant Doskonala. It was shown that GABA treatment reduced drought induced accumulation of H2O2 and MDA, stabilized SOD and GPX activity, the level of sugars, anthocyanins and flavonoids in seedlings of both cultivars. Meanwhile GABA treatment enhanced the stress-induced increase in proline content in the Doskonala cultivar, but decreased it in the Tobak, completely prevented stress induced decrease in anthocyanins and flavonoids level in the Tobak and only partially in Doskonala cultivar. Thus, the stabilization of the stress-protective systems functioning in the wheat cultivars and variety-dependent differences in response to GABA were revealed.Publication Вплив мікродобрив на урожайність соняшнику(Полтавський державний аграрний університет, 2024-06-21) Баган, Алла Василівна; Головаш, Людмила МихайлівнаВиробництво сільськогосподарської продукції та рівень формування продуктивності соняшнику передбачає використання позакореневих підживлень сучасними мікродобривами у період вегетації рослин. Потепління клімату в останні роки, збільшення сортименту соняшнику, впровадження антистресових заходів та підвищення стійкості рослин до стресових факторів середовища сприяє використанню мікродобрив [1-2].Publication Оздоровлення насіннєвого матеріалу картоплі in vitro з використанням біотехнологічних методів(Полтавський державний аграрний університет, 2024-06-21) Рибальченко, Анна МихайлівнаПошук шляхів покращення стійкості картоплі проти різних типів хвороб (грибкові, бактеріальні, вірусні) і підтримання його в здоровому стані є невід’ємною частиною насінництва цієї культури. Незважаючи на велику кількість мікроорганізмів, які вражають картоплю, з точки зору насінництва, одними з найнебезпечніших є збудники вірусних хвороб, які не тільки призводять до втрат 25-85% врожаю, а й прискорюють виродження сорту.Item Особливості вирощування квасолі звичайної(2024-04) Рибальченко, Анна МихайлівнаЗдавна квасоля була традиційною культурою в Україні, але не мала широкого розповсюдження. Ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу України є сприятливими для росту і розвитку цієї культури. Тривалий період були відсутні високоврожайні сорти, що придатні до механізованого збирання. Використання можливостей біологічної азотфіксації в недостатніх обсягах стримувало вирощування квасолі у виробничих умовах та сприяли вирощуванню в незначних обсягах на присадибних господарствах.Item Вплив стимулятора росту на насіннєву продуктивність сортів нуту звичайного (Cicer arietinum L.)(Полтавський державний аграрний університет, 2024-05) Неводничий, Сергій Володимирович; Баган, Алла ВасилівнаНа сьогоднішній день для збільшення урожайного потенціалу сільськогосподарських культур, у тому числі і нуту звичайного, доречним є використання стимуляторів росту рослин. Останнім часом популярним є використання препаратів органічного походження, зокрема препаратів на основі гумінових речовин. Дослідженнями встановлено приріст урожайності сільськогосподарських культур за використання стимуляторів росту понад 20 %. Крім того, ефективним є використання даної групи препаратів з екологічної та економічної точки зору, порівняно із препаратами хімічного походження [1, 3, 5]. Застосування стимуляторів росту пришвидшують біологічні процеси у рослині, чим сприяють підвищенню продуктивного потенціалу сільськогосподарських культур. Ефективним є використання даних препаратів як за передпосівної обробки насіння, так і в період вегетації рослин. Дослідженнями встановлено доцільність сумісного використання стимуляторів росту за обома варіантами обробки [2, 4].